номер провадження справи 17/149/24
25.11.2024 Справа № 908/2479/24
м. Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсун В.Л. розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників матеріали справи № 908/2479/24
за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю “ФУДІ-КЕЙТЕРИНГ», 43023, Волинська область, м. Луцьк, вул. Захисників України, буд. 2
представник: Коваль Т.В., АДРЕСА_1
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “УКРМЕДКОНСАЛТИНГ», 69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158, офіс 630
про стягнення 50 964,19 грн
16.09.24 до Господарського суду Запорізької області в системі “Електронний суд» надійшла позовна заява за вих. від 16.09.24 товариства з обмеженою відповідальністю “ФУДІ-КЕЙТЕРИНГ» (далі ТОВ “ФУДІ-КЕЙТЕРИНГ») до товариства з обмеженою відповідальністю “УКРМЕДКОНСАЛТИНГ» (надалі ТОВ “УКРМЕДКОНСАЛТИНГ») про стягнення заборгованості у розмірі 50 964,19 грн, а саме: 45 000,00 грн основного боргу (неповернутий аванс), 2 101,93 грн 3 % річних та 3 862,26 грн інфляційних втрат.
17.09.24 автоматизованою системою документообігу Господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу № 908/2479/24 передано на розгляд судді Корсуну В.Л.
Ухвалою від 23.09.24 судом позовну заяву ТОВ “ФУДІ-КЕЙТЕРИНГ» за вих. від 16.09.24 залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху та встановлено позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків, в якій (до якої):
- зазначити повне найменування відповідача;
- надати докази направлення копії позовної заяви і доданих до неї документів листом з описом вкладення на ім'я та повну юридичну (в разі наявності і на фактичну) адресу відповідача.
24.09.24 до суду в системі “Електронний суд» надійшло клопотання за вих. від 24.09.08.24 про усунення недоліків (зареєстроване канцелярією суду та передано судді 25.09.24), в якому позивачем (представником позивача) усунуто недоліки вказані в ухвалі суду від 23.09.24.
Враховуючи положення ч. 1, ч. 4 ст. 116 та ст. 248 ГПК України, граничним строком розгляду цієї справи судом є 25.11.24 включно.
Частиною 1 ст. 251 ГПК України передбачено, що відзив подається протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Частинами 1-3 ст. 252 ГПК України визначено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через 30 днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом 30 днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.
Згідно із ч. 5 та ч. 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше 5 днів з дня отримання відзиву.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Як свідчать наявні матеріали справи, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін ні позивач, ні відповідач суду не надали. Докази зворотнього в матеріалах цієї справи відсутні і суду не надано.
В обґрунтування своєї правової позиції позивач у позовній заяві за вих. від 16.09.24 зазначає, що у жовтні 2022 р. ТОВ “ФУДІ-КЕЙТЕРИНГ» вирішило придбати Котел харчоварильний КПЕ-200. Про постачальника - ТОВ “УКРМЕДКОНСАЛТИНГ» (відповідач) позивач довідався з електронної системи закупівель, за даними якої вказане підприємство саме у 2022 році займалось продажем обладнання для закладів громадського харчування. За інформацією постачальника - ТОВ “УКРМЕДКОНСАЛТИНГ» (відповідач) котел був в наявності та підлягав відправці сервісом доставки «Нова пошта» протягом 3 календарних днів з моменту оплати. Позивач розмістив замовлення в телефонному режимі, на підтвердження якого відповідачем було складено рахунок-фактуру від 14.10.22 № СФ-0000046 на суму 45 000,00 грн з ПДВ. Позивач оплатив рахунок в повному обсязі платіжною інструкцією № 2427 від 19.10.22. Однак, оплачений позивачем котел так і не був поставлений. Комунікація з відповідачем результату не дала: представники відповідача визнавали фінансові проблеми, від виробника котла - пов'язаної компанії відповідача (один і той самий бенефіціар та керівник, інформація з відкритих джерел в додатку) надійшов лист з повідомленням, що усі зобов'язання рано чи пізно будуть виконані, однак станом на тепер кошти не повернуті, котел не поставлений, конструктивного зв'язку з відповідачем немає. У зв'язку з викладеним позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь сплачений аванс у розмірі 45 000,00 грн. Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь інфляційні втрати в розмірі 3 862,26 грн та 3 % річних у розмірі 2 101,93 грн.
Відзив на позов, або будь які заперечення від відповідача до суду не надійшли.
При цьому, з метою належного повідомлення відповідача про дату, місце та час розгляду справи № 908/2479/24 господарським судом направлено на юридичну адресу відповідача (в порядку вимог ст.ст. 6, 12, 120, 121, 174, 176, 234, 235, 247, 252 ГПК України) екземпляр ухвали господарського суду у цій справі від 30.09.24 про відкриття провадження у справі.
Відповідно до даних ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, адресою місцезнаходження ТОВ “УКРМЕДКОНСАЛТИНГ» є: 69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158, офіс 630.
Однак, ухвала, яка надсилалась судом на вказану адресу відповідача, повернулась 18.10.24 у зворотньому напрямку на адресу суду із відміткою відповідного відділення “Укрпошта» - “за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до ч. 3 ст. 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, з урахуванням вимог чинного законодавства яким регламентовано строк розгляду справи, яка розглядається в порядку спрощеного позовного провадження (ст. 248 ГПК України протягом розумного строку, але не більше 60 днів з дня відкриття провадження у справі), відповідні процесуальні документи надіслані судом згідно з поштовими реквізитами відповідача.
Судом також враховано, що про хід розгляду справи сторони могли дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України “Єдиний державний реєстр судових рішень»: //reyestr. court. gov. ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України “Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.05 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі залежні від нього заходи щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи № 908/2479/24.
Повернення ухвали, надісланої відповідачеві, до суду із відміткою «за закінченням терміну зберігання» розцінюється судом як свідома бездіяльність відповідача щодо отримання поштового відправлення - ухвали суду.
Згідно ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до ч. 2 ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до ін. учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Наявні матеріали справи за № 908/2479/24 дозволяють розглянути справу по суті спору.
За таких обставин, спір у справі підлягає вирішенню за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 25.11.24.
З урахуванням дії режиму воєнного стану, повітряними тривогами в м. Запоріжжі, а також наявними випадками відключеннями будівлі суду від електропостачання, в Господарському суді Запорізької області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, з метою забезпечення учасників справи правом на належний судовий захист, справу розглянуто у розумні строки враховуючи вищевказані обставини та факти.
При цьому, судом враховано, що:
- у відповідності до ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається;
- станом на час прийняття та підписання процесуального рішення у цій справі по суті спору бойові дії ведуться на території Запорізької області, а не в місті Запоріжжя;
- прийом документів Господарським судом Запорізької області здійснюється в паперовому та електронному вигляді;
- сторони по справі користуючись правами визначеними ст. ст. 42, 46 ГПК України, вправі клопотати та подавати заяви у справі як в паперовому, так і в електронному вигляді.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Як вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю “УКРМЕДКОНСАЛТИНГ» виставило товариству з обмеженою відповідальністю “ФУДІ-КЕЙТЕРИНГ» рахунок-фактуру від 14.10.22 № СФ-0000046 на поставку товару, а саме котла харчоварильного КПЕ-200 (Україна), в кількості 1 штука на загальну суму 45 000,00 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю “ФУДІ-КЕЙТЕРИНГ» провело оплату на рахунок товариству з обмеженою відповідальністю “УКРМЕДКОНСАЛТИНГ» у розмірі 45 000,00 грн, з призначенням платежу (дослівно): «Сплата за Котел харчоварильний КПЕ-200 Україна, Зг. рах. № СФ-0000046 від 14 жовтня 2022 р., у т.ч. ПДВ 20 % 7 500,00 грн», що підтверджується платіжним дорученням від 19.10.22 № 2427.
Листом за вих. від 09.11.22 № 74 ТОВ “ФУДІ-КЕЙТЕРИНГ» просило ТОВ “УКРМЕДКОНСАЛТИНГ» повернути помилково зараховані кошти в сумі 45 000,00 грн надіслані по платіжному дорученню від 19.10.22 № 2427 згідно рахунку-фактури від 14.10.22 № СФ-0000046.
Листом за вих. від 14.02.23 ТОВ “ФУДІ-КЕЙТЕРИНГ» просило ТОВ “УКРМЕДКОНСАЛТИНГ» повернути на розрахунковий рахунок позивача кошти за непоставлений товар згідно рахунку-фактури від 14.10.22 № СФ-0000046 у розмірі 45 000,00 грн.
Оцінивши наявні у матеріалах справи документи (докази) суд дійшов висновку про наступне.
Статтею 13 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1). Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом (ч. 2). Кожна особа повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом (ч. 3).
Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на невчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).
Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).
Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).
У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України (ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків.
Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ст. 205 ЦК України).
Із змісту ст. 207 ЦК України вбачається, що правочин у простій письмовій формі вчиняється сторонами шляхом фіксації його змісту в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими сторони обмінялись за допомогою телетайпних, електронних або інших технічних засобів зв'язку.
Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
У відповідності із ч. 1 ст. 665 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.
Як свідчать надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини поставки (купівлі-продажу), що породили взаємні обов'язки. Обов'язки відповідача полягали у передачі (поставці) товару, а обов'язки позивача - в прийнятті та оплаті вказаного товару.
Таким чином, суд приходить до висновку, що між сторонами відбулась угода поставки (купівлі-продажу) у вигляді досягнення сторонами згоди по всіх істотних умовах, необхідних для зазначених угод.
Відповідно до положень ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Аналогічний припис містить ГК України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).
У відповідності до ч. 1 ст. 664 ЦК України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
Приписами ч. 2 ст. 693 ЦК України закріплено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Матеріалами справи доведено, що позивачем проведено оплату за товар авансом у розмірі 45 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 19.10.22 № 2427, а відповідачем, в свою чергу, обумовлений товар не поставлено.
Великою Палатою Верховного Суду в постанові № 918/6321/19 від 22.09.20 зроблено наступні правові висновки:
«68. Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 910/12382/17).
…
74. Тобто правовідношення, в якому у зв'язку із фактичним закінченням строку поставки у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов'язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, є грошовим зобов'язанням, а тому відповідно на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3 % річних на підставі частини другої статті 625 цього Кодексу.
…
83. Натомість Велика Палата Верховного Суду погоджується з доводами скаржника про те, що відповідач прострочив своє грошове зобов'язання з повернення суми попередньої оплати у зв'язку із фактичним закінченням строку поставки, та яку позивач зажадав повернути на підставі частини другої статті 693 ЦК України».
Матеріали цієї господарської справи Господарського суду Запорізької області свідчать, що відповідач не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву та надати суду докази в його (відзиву) обґрунтування.
Також, відповідачем не надано до суду у цій справі доказів поставки товару або правомірності дій уповноважених осіб відповідача щодо такої не поставки.
За викладених обставин суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості за неповернутий аванс у розмірі 45 000,00 грн.
Крім того, за прострочення відповідачем виконання зобов'язання позивачем нараховано 3 % річних у сумі 2 101,93 грн та індексу інфляції у розмірі 3 862,26 грн.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши за допомогою комп'ютерної юридичної інформаційно-пошукової системи “ЗАКОНОДАВСТВО» розрахунки 3 % річних та індексу інфляції, виконані позивачем, та періоди їх нарахування, судом встановлено, що 3 % річних та індекс інфляції виконані вірно та підлягають стягненню відповідно у розмірі 2 101,93 та 3 862,26 грн на користь позивача.
А тому, як наслідок, судом задовольняються позовні вимоги в поному обсязі.
Судові витрати, відповідно до приписів ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 15, 24, 42, 46, 73, 74, 75, 76-79, 86, 126, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “УКРМЕДКОНСАЛТИНГ» (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158, офіс 630, код ЄДРПОУ 30850867) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ФУДІ-КЕЙТЕРИНГ» (43023, Волинська область, м. Луцьк, вул. Захисників України, буд. 2, код ЄДРПОУ 42233257) - 45 000 (сорок пять тисяч) грн 00 коп. заборгованості за неповернутий аванс, 2 101 (дві тисячі сто одну) грн 93 коп. 3 % річних, 3 862 (три тисячі вісімсот шістдесят дві) грн 26 коп. індексу інфляції та 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України.
Повний текст рішення складено 02.12.2024.
Суддя В.Л. Корсун