61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
іменем України
03.12.2024 Справа №905/1182/24
Господарський суд Донецької області у складі судді Демідової П.В., при секретарі судового засідання Курило Є.П., розглянувши в судовому засіданні матеріали справи №905/1182/24
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське», м.Київ,
до відповідача: Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська», м.Родинське, м.Покровськ, Донецька область,
про стягнення збитків в сумі 9 109 003,50грн, -
Представники сторін:
від позивача: Шох С.М. (в режимі відеоконференції) - адвокат, на підставі ордеру;
від відповідача: не з'явився.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське», звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення збитків в сумі 9 109 003,50грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору підряду №28-02/20 від 28.02.2020 в частині реєстрації податкових накладних за операціями виконаних робіт, що унеможливило включенням сум ПДВ до податкового кредиту позивача в розмірі 9 109 003,50грн та відповідно зменшення податкового зобов'язання, внаслідок чого позивачу завдано збитки на вказану суму.
Господарський суд ухвалою від 18.09.2024 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі 905/1182/24; визначив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначив на 15.10.2024 року об 11:00 год.
Господарський суд ухвалою від 15.10.2024 відклав підготовче засідання на 12.11.2024 року о 12:10год.
Господарський суд ухвалою від 12.11.2024 закрив підготовче провадження по справі №905/1182/24 та призначив розгляд справи по суті на 03.12.2024 року об 11:20год.
Представник позивача в судове засідання з'явився, брав участь у засіданні в режимі відеоконференції, підтримав заявлені позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений шляхом направлення ухвали суду від 12.11.2024 до електронного кабінету, та згідно довідки, сформованої у системі «Діловодство спеціалізованого суду» ухвала доставлена відповідачу - 12.11.2024.
Відповідно до п.2 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Враховуючи зазначене, відповідач є таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався, позицію щодо заявленого позову не висловив.
Заслухавши присутнього в судовому засіданні представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, суд,-
28.02.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» (замовник, позивач) та Державним підприємством «Вугільна компанія «Краснолиманська» (підрядник, відповідач) укладено договір підряду №28-02/20, відповідно до п.1.1 якого, в порядку та на умовах, передбачених цим договором, підрядник зобов'язується виконувати роботи з видобутку вугілля, а також монтажно-демонтажні та ремонтні роботи (підривка, зачистка, доставка і видача матеріалів і обладнання), далі за текстом іменовані - «роботи», в межах гірничого відводу замовника, а саме: в 1 південній лаві ухилу №1 заскидової частини пласта 13, а замовник зобов'язується приймати і оплачувати належним чином виконані роботи.
Згідно з п.п.1.2, 1.5 договору, узгоджені сторонами найменування, склад та обсяг робіт, передбачених п.1.1 цього договору, зазначається в затверджених сторонами щомісячних графіках виробничих робіт і видобутку вугілля, які складаються за результатами проведення Програми розвитку гірничих робіт на поточний місяць і є невід'ємною частиною цього договору. Вугілля (вугільна продукція), видобуте в процесі виконання робіт, є власністю замовника і підлягає передачі замовнику без права її утримання підрядником.
Підрядник зобов'язаний на дату виникнення податкових зобов'язань скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 3-х календарних днів з дати виникнення податкових зобов'язань (підп.2.3.17 п.2.3 договору).
Пунктами 3.1, 3.3, 3.4 договору передбачено, що термін виконання робіт: з « 01» березня 2020 року по « 31» грудня 2020 року. Термін виконання робіт може бути змінений шляхом укладення сторонами додаткової угоди до цього договору. Факт належного виконання робіт за цим договором підтверджується підписаними сторонами актами здачі-прийому виконаних робіт (з додатками), що містять інформацію про склад, обсяг і вартість робіт, виконаних в попередньому календарному місяці, з доданням відповідних вимірювальних актів, актів приймання-бракування виконаних робіт, розшифровку фонду зарплати за видами оплати, розрахунок заробітної плати згідно фактичного обсягу і вільного (щомісячного) акту прийому-передачі вугілля (вугільної продукції). Акти здачі-прийому наданих послуг (з додатками) формуються на підставі технічної документації, зазначеної в п.п.2.2.2, 2.3.2 цього договору, і повинні їй відповідати.
Відповідно до п.п.4.1, 4.2, 4.3 договору, вартість виконаних робіт визначається на підставі актів здачі-прийому виконаних робіт (при цьому в розрахунок вартості даних робіт не включається розмір амортизаційних відрахувань за основними засобами - обладнання (в т.ч. машин і механізмів), переданим замовником для виконання робіт підряднику). Розрахунок за виконані роботи здійснюється замовником в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника на підставі актів здачі-прийому виконаних робіт, підписаних сторонами. На дату виникнення податкових зобов'язань (або підстав для їх коригування відповідно до Податкового кодексу України) підрядник складає податкову накладну (розрахунок коригування до податкової накладної) в електронній формі. Реєстрація податкових накладних та розрахунків коригування до них у випадках, передбачених законодавством здійснюється підрядником протягом 3-х календарних днів з дати виникнення податкових зобов'язань (підстав для їх коригування відповідно до Податкового кодексу України).
Цей договір набуває чинності з моменту підписання та діє з « 01» березня 2020 року і діє по « 31» грудня 2020 року. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від зобов'язань, які повинні бути виконані в період його дії і від відповідальності за порушення, які мали місце в період дії договору (п.7.1 договору).
На виконання умов договору підрядником виконано, а замовником прийнято роботи на загальну суму 54 654 020,97грн, з яких 9 109 003,49грн ПДВ, що підтверджується наступними актами здачі-прийому наданих послуг а саме: за березень 2020 на суму 15 880 981,16грн, в т.ч. 2 646 830,19грн ПДВ; за квітень 2020 - 14 095 759,87грн, в т.ч. 2 349 293,31грн ПДВ; за травень 2020 - 12 945 188,62грн, в т.ч. 2 157 531,44грн ПДВ; за червень 2020 - 11 732 091,32грн, в т.ч. 1 955 348,55грн ПДВ.
Замовник оплатив здійснені підрядником роботи в повному обсязі, що підтверджується наступними платіжними інструкціями: №23 від 02.03.2022 на суму 21 000 000,00грн; №29 від 09.03.2022 на суму 215 000,00грн; №35 від 09.03.2022 на суму 57 500,00грн; №34 від 09.03.2022 на суму 21 825 000,00грн; №36 від 10.03.2022 на суму 20 000,00грн; №40 від 21.03.2022 на суму 16 000,00грн; №30 від 21.03.2022 на суму 8 200 000,00грн; №764 від 05.08.2022 на суму 2 968 635,78грн; №746 від 05.08.2022 на суму 351 885,19грн.
Позивачем також долучено до матеріалів справи податкові декларації за період з березня 2020 по липень 2020 в підтвердження відсутності факту реєстрації відповідачем податкових накладних в ЄРПН.
Порушення відповідачем умов договору підряду №28-02/20 від 28.02.2020 в частині реєстрації податкових накладних за операціями виконаних робіт, що унеможливило включенням сум ПДВ до податкового кредиту позивача в розмірі 9 109 003,50грн та відповідно зменшення податкового зобов'язання, внаслідок чого позивачу завдано збитки на вказану суму стало підставою для звернення позивача до суду.
Дослідивши матеріали справи на підставі приписів чинного законодавства, суд виходить з наступного.
Одним із способів захисту порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів, згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), є відшкодування збитків.
Відповідно до ч.2 ст.22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ст.224 Господарського кодексу України).
За змістом ч.1 ст.225 Господарського кодексу України (далі - ГК України) до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника і збитками, вини.
Тобто, при заявлені вимог про стягнення збитків позивачем повинно бути доведено факт порушення відповідачем зобов'язань перед позивачем, наявність та розмір збитків, а також наявність причинного зв'язку між ними.
Статтею 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що податок на додану вартість це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу (п.п.14.1.178); податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (п.п.14.1.181).
Згідно зі ст.198 ПК України встановлено підстави, за яких у платника ПДВ виникає право на податковий кредит; визначено умови, дату, час та порядок його формування; права й обов'язки платників податку в сфері податкових правовідносин; підстави, що унеможливлюють віднесення сплаченого (нарахованого) податку до податкового кредиту.
Пунктами 198.1, 198.2 ст.198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.
Положення п.201.1 ст.201 ПК України передбачають, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з п.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/ послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.
Відповідно до п.201.7 ст.201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Пунктом 201.10 ст.201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, зазначених у наведеній нормі. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини на підставі договору підряду.
Відповідач, як підрядник, виконав передбачені умовами договору роботи, а позивач, як замовник, сплатив в повному обсязі кошти за виконані відповідачем роботи, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, проте, згідно наданих документів, підрядником не виконано обов'язку щодо реєстрації податкових накладних за фактом виконаних робіт.
Згаданим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов'язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту. Подібні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 925/17/18.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.03.2023 у справі № 925/556/21 виснувала, що з 01.01.2015 Податковий кодекс України не встановлює для платника ПДВ механізм, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати. Такий платник ПДВ також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Водночас саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації - від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з ПДВ.
З огляду на це, виникнення права на податковий кредит залежить від реєстрації податкової накладної в ЄРПН, і відсутній механізм, який би дозволяв покупцю включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати.
Оскільки саме від продавця та/або виконавця робіт/послуг, який має визначений законом обов'язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а також може у необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов'язок), залежить реалізація покупцем/замовником майнового інтересу, пов'язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (виконавець робіт) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій.
Судом враховано, що позивач здійснив в повному обсязі розрахунки за послуги, отримані від відповідача, в тому числі з урахуванням ПДВ. Така опосередкована сплата податку, дає позивачу право мати обґрунтовані очікування отримання відповідної компенсації своїх витрат у вигляді податкового кредиту із правом розпорядитися ним на власний розсуд - зменшити податкові зобов'язання або вимагати відшкодування ПДВ. Невиконання відповідачем, передбачених договором та ПКУ зобов'язань щодо реєстрації податкових накладних, в умовах отримання плати за надані послуги з урахуванням ПДВ, свідчить про наявність прямого причинно-наслідкового зв'язку між бездіяльністю Відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту Позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму або виникнення права на відшкодування ПДВ, які фактично є збитками позивача у розмірі сплаченого ним у складі вартості мані податку на додану вартість в сумі 9 109 003,49грн. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.
Така позиція суду узгоджується з позицією Верховного суду, викладеної у постанові від 03.08.2018 у справі № 917/877/17.
Судом встановлено, що збитки від неправомірних дій відповідача складають 9 109 003,49 грн, отже вимоги позивача по стягнення збитків у розмірі 9 109 003,50 грн є арифметично невірними, тому позов підлягає задоволенню частково.
Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування вищенаведених обставин, як і не надано належних доказів відсутності вини у нереєстрації податкових накладних, як і не надано доказів на підтвердження факту реєстрації в установлений законом термін спірних податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних та відшкодування завданих позивачу збитків, у зв'язку з чим вимога про стягнення збитків підлягає задоволенню.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення збитків в сумі 9 109 003,50грн. - задовольнити частково.
Відповідно до вимог ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати із сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1.Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Краснолиманське» до Державного підприємства “Вугільна компанія “Краснолиманська» про стягнення збитків в сумі 9 109 003,50грн - задовольнити частково.
2.Стягнути з Державного підприємства “Вугільна компанія “Краснолиманська» (85310, Донецька область, м.Покровськ, м.Родинське, вул.Перемоги, буд.9; код ЄДРПОУ 31599557) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Краснолиманське» (01054, м.Київ, вул. Хмельницького Богдана (Шевченківський р-н), буд.64; код ЄДРПОУ 32281519) збитки у розмірі 9 109 003,49грн (дев'ять мільйонів сто дев'ять тисяч три гривні 49коп) та судові витрати зі сплати судового збору в сумі 109 308,04грн (сто дев'ять тисяч триста вісім гривень 04коп).
3.В іншій частині заявлених вимог - відмовити.
4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5.Рішення може бути оскаржене в Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку передбаченому розділом IV ГПК України.
Рішення прийняте, складено та підписано (вступна та резолютивна частина) у нарадчій кімнаті. Повний текст рішення складено та підписано 3.12.2024.
Суддя П.В. Демідова
Інформацію щодо руху справи можна отримати на інформаційному сайті http://www.reyestr.court.gov.ua, веб-порталі "Судова влада України" (dn.arbitr.gov.ua).