вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про забезпечення позову
02.12.2024м. ДніпроСправа № 904/5189/24
за позовом Фізична особа-підприємець Шляховий Дмитро Геннадійович, м. Дніпро
до Приватного акціонерного товариства "Підприємство з експлуатації електричних мереж "ЦЕНТРАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ", м. Дніпро
про визнання незаконним та скасування рішення
Суддя Золотарьова Я.С.
Фізична особа-підприємець Шляховий Дмитро Геннадійович звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Підприємство з експлуатації електричних мереж "ЦЕНТРАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ" і просить суд:
- визнати незаконним та скасувати рішення засідання Комісії Приватного акціонерного товариства "Підприємство з експлуатації електричних мереж "ЦЕНТРАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ"(ЄДРПОУ 31793056) з розгляду актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, оформленого протоколом № 210/2024 від 26.06.2024 року щодо фізичної особи-підприємця Шляхового Дмитра Геннадійовича (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Позовна заява обґрунтована тим, що 02 травня 2024 року інспекторами ПрАТ ПЕЕМ «ЦЕК» було складено Акт про порушення №00000736 від 02.05.2024 року, в якому було зазначено про такі порушення:
- підп.3,9 п.8.4.2 ПРРЕЕ - втручання в роботу приладу обліку №12007737, а саме встановлено перемички, які з'єднують струмові ланцюги обліку фази А, фази В, фази С лічильника №12007737. Перемички встановлені в випробувальних колодках. Спожита електрична енергія лічильником недовраховується.
- п.2.3.4. п.п. 5.5.5, п.п.2 п.8.4.2 ПРРЕЕ - відсутність пломб оператора системи, встановленої на комірці РУ-10кА, а саме відсутня пломба №С65353743, через комірку РУ-10 кВ можливий доступ до камери силового трансформатора. Відсутня пломба з відключення та опломбування дверей РУ-0,4кВ С65353742.
Позивач вважає, що Акт про порушення №00000736 від 02.05.2024 року складено неправомірно та з порушеннями вимог чинного законодавства, вказує про відсутності факту порушення та вини з боку споживача.
26 червня 2024 року засіданням комісії ПрАТ «ЦЕК» з розгляду актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії на підставі вказаного Акту про порушення, було прийнято рішення визнати Акт складеним правомірно та виконати розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, який складає 117451 кВт*год загальною вартістю 806 724 грн 22 коп грн. Це рішення оформлене Протоколом №210/2024 від 26.06.2024 р.
19 серпня 2024 року позивачем було отримано від відповідача претензію від 14.08.2024 №2132/010.01-04, згідно якої ПрАТ ПЕЕМ «ЦЕК» відповідно до Протоколу №210/2024 від 26.06.2024 р. просить здійснити оплату рахунку протягом 10 (десяти) календарних діб з дати цієї претензії.
30 жовтня 2024 року було проведено повторне засідання Комісії ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК» з розгляду Актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, яким вирішено, що обставини споживача для перегляду рішення Комісії, оформленого Протоколом від 26.06.2024 №210/2024 не є істотними.
Позивач вважає, що відповідачем незаконно та неправомірно було складено Акт про порушення №00000736 від 02.05.2024, на підставі якого було прийнято рішення комісії, оформлене протоколом від 26.06.2024 №210/2024.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 24.12.2024.
29.11.2024 позивачем подана заява про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходів забезпечення позову та заборонити Приватному акціонерному товариству «Підприємство з експлуатації електричних мереж «ЦЕНТРАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ» (код за ЄДРПОУ 31793056), у тому числі будь-яким його: структурним підрозділам, відділенням, службам, посадовим особам, працівникам, представникам вчиняти будь-які дії з припинення (обмеження) постачання електричної енергії фізичній особі-підприємцю Шляховому Дмитру Геннадійовичу (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), наданої йому за договором про надання послуг з розподілу електричної енергії з особовим рахунком споживача №010001647 за адресою: м.Дніпро, Запорізьке шосе, 32б, до набрання законної сили рішенням по даній справі.
Вказана заява обґрунтована тим, що існують обґрунтовані підстави вважати, що щодо позивача будуть застосовані заходи з обмеження електропостачання, прямо передбачені Правилами роздрібного ринку електричної енергії, до того часу, як судом у даній справі буде ухвалене остаточне рішення.
Так як позивач не погоджується з прийнятим відповідачем Актом про порушення №00000736 від 02.05.2024, на підставі якого було складений протокол №210/2024 від 26.06.2024 р. та здійснено нарахування нібито необлікованої електричної енергії, проте на час розгляду спору судом за ним обліковується заборгованість, нарахована відповідачем в односторонньому порядку на підставі оскаржуваного рішення, про необхідність сплатити яку в термін 10 (десять) календарних днів позивача повідомлено претензією від 14 серпня 2024 року.
ПРРЕЕ врегульовано порядок припинення (обмеження) електроживлення оператором системи та визначено перелік відповідних підстав, в тому числі такою підставою є сам факт наявності заборгованості незалежно від того, в якому порядку вона була нарахована.
У зв'язку з цим, за відсутності вжитих судом заходів забезпечення позову відповідач може вжити заходів щодо позбавлення позивача електропостачання, що фактично змусить позивача припинити свою господарську діяльність та унеможливить ефективний захист прав позивача.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 136 Господарського кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.137 Господарського кодексу України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Крім того має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічну правову позицію викладено у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).
Застосовуючи заходи забезпечення позову, суд діє за внутрішнім переконанням на підставі та у відповідності з вимогами чинного законодавства.
Слід зазначити, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.
Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту. Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Аналогічні правові висновки щодо застосування ст. ст. 136, 137 ГПК України наведені в постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/19256/16, від 14.05.2018 у справі №910/20479/17, від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 23.06.2018 у справі №916/2026/17, від 16.08.2018 у справі №910/5916/18, від 11.09.2018 у справі №922/1605/18, від 14.01.2019 у справі №909/526/18, від 21.01.2019 у справі №916/1278/18, від 25.01.2019 у справі №925/288/17.
Позивачем оспорюється законність, обґрунтованість та правомірність складення Акту про порушення №00000736 від 02.05.2024, на підставі якого було прийнято протокол №210/2024 від 26.06.2024 р. та здійснено нарахування нібито необлікованої електричної енергії. Тобто, предметом позову є нарахована відповідачем санкція в сумі 806 724, 22 грн на підставі оскаржуваного рішення, яке оформлено протоколом №210/2024 від 26.06.2024 р., і сама по собі наяність даного рішення без наданої йому оцінки судом та за умови відсутності заходів забезпечення позову може призвести до порушення майнових прав позивача шляхом відключення його від електропостачання.
Суд зазначає, що оскільки між сторонами існує спір щодо законності самої оперативно-господарської санкції, і спір переданий на вирішення в судовому порядку, то до моменту вирішення спору, встановлення законності санкції, припинення електропостачання як результат оскаржуваної санкції може призвести до суттєвого порушення прав позивача, нанесення йому значних збитків та витрат для відновлення електропостачання. У разі задоволення позову, сам по собі судовий захист втратить ефективність та цінність з точки зору захисту порушеного права та інтересу. Вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу припиняти (обмежувати) енергопостачання жодним чином не обмежить права та законні інтереси відповідача, зазначений захід забезпечення позову має тимчасовий характер та не позбавляє відповідача його конституційних прав на підприємницьку діяльність, отримання доходів, а також не перешкоджає займатись господарською діяльністю як такою взагалі. Вищенаведене, забезпечує збереження балансу інтересів сторін, а вжиття заходів забезпечення позову узгоджується із критеріями розумності, обґрунтованості та адекватності.
Аналогічна позиція висловлена у Постанові Верховного Суду від 16.02.2018 у справі №914/766/17.
Відповідно до п.8.2.7.ПРРЕЕ спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення та/або визначенні обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, вирішуються Регулятором, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики відповідно до компетенції, енергетичним омбудсменом та/або судом.
До того ж суд погоджується з позицією позивача, що у разі вчинення відповідачем дій, направлених на обмеження або припинення енергопостачння, позивач може припинити свою господарську діяльність, що призведе до того, що права позивача не будуть ефективно захищені навіть за умови задовлення позову.
Водночас, якщо судом прийнято рішення, яким спростовано факт безоблікового споживання електричної енергії споживачем та/або відмовлено оператору системи в задоволенні позову щодо стягнення зі споживача вартості необлікованої електричної енергії, розрахованої на підставі акта про порушення, та за умови набрання рішенням суду законної сили, відповідач має скасувати відповідний акт про порушення.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що наявні підстави вважати, що припинення електроживлення з боку ПрАТ ПЕЕМ «ЦЕК» до моменту винесення судом рішення у справі та набрання ним законної сили, може призвести до порушення прав та законних інтересів ФОП Шляхового Д.Г.
До того ж такі дії з боку відповідача цілком ймовірні, оскільки таке право надано йому ПРРЕЕ, яке встановлює підстави для припинення повністю або частково постачання електроенергії споживачу у разі наявності заборгованості.
Відтак, враховуючи адекватність заходу до забезпечення позову, обраний позивачем, його відповідність вимогам, на забезпечення яких він вживається та враховуючи співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, майнові наслідки заборони відповідачеві вчиняти певні дії, наявні підстави для задоволення заяви позивача.
При цьому, обрані заходи до забезпечення позову не мають наслідком припинення господарської діяльності відповідача, не призведуть до погіршення стану належного йому майна чи зниження його вартості.
За приписами частин 6, 8 статті 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 144 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 233 - 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Заяву Фізичної особи-підприємця Шляхова Дмитра Геннадійовича про вжиття заходів забезпечення позову - задовольнити повністю.
Заборонити Приватному акціонерному товариству «Підприємство з експлуатації електричних мереж «ЦЕНТРАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ» (код за ЄДРПОУ 31793056), у тому числі будь-яким його: структурним підрозділам, відділенням, службам, посадовим особам, працівникам, представникам вчиняти будь-які дії з припинення (обмеження) постачання електричної енергії фізичній особі-підприємцю Шляховому Дмитру Геннадійовичу (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), наданої йому за договором про надання послуг з розподілу електричної енергії з особовим рахунком споживача №010001647 за адресою: м.Дніпро, Запорізьке шосе, 32б, до набрання законної сили рішенням по даній справі.
Стягувач: Фізична особа-підприємець Шляховий Дмитро Геннадійович ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ).
Боржник: Приватне акціонерне товариство «Підприємство з експлуатації електричних мереж «ЦЕНТРАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ» (49008, м. Дніпро, вул. Братів Горобців, був. 28; ідентифікаційний код 31793056).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 02.12.2024.
Ухвала, як виконавчий документ, може бути пред'явлена до примусового виконання до 03.12.2025 включно.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Я.С. Золотарьова