28 листопада 2024 р. Справа № 902/283/24
Господарський суд Вінницької області у складі: головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Полотнянко Б.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відеоконференції матеріали у справі
за заявою: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
про неплатоспроможність
за участю :
арбітражний керуючий Белінська Н.О. (в режимі відеоконференцзв'язку)
В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/283/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1 ..
Ухвалою суду від 07.05.2024 року відкрито провадження у вказаній справі. Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Призначено керуючим реструктуризацією у справі арбітражного керуючого Белінську Н.О..
Також, ухвалою суду від 23.09.2024 року, зокрема, призначено справу № 902/283/24 до розгляду в судовому засіданні на 19.11.2024 року об 11:00 год.
15.11.2024 року до суду від арбітражного керуючого Белінської Н.О. надійшла заява б/н від 15.11.2024 року про затвердження плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 у справі № 902/283/24.
Ухвалою від 18.11.2024 року вказану заяву призначено до розгляду на 19.11.2024 року.
В судове засідання 19.11.2024 року з'явилася арбітражний керуючий Белінська Н.О. Кредитор та боржник повноважних представників в судове засідання не направили.
В судовому засіданні, арбітражний керуючий надала пояснення щодо обставин, наведених у заяві про затвердження плану реструктуризації боргів боржника у даній справі.
В ході розгляду справи, судом було встановлено, що згідно протоколу зборів кредиторів № 2 від 24.10.2024 року, єдиним кредитором АТ "Укрсиббанк" було прийнято рішення: не схвалювати план реструктуризації боржника в редакції від 28.09.2024 року.
З огляду на наведене, відповідно до ч. 5 ст. 126 КУзПБ, ухвалою суду від 19.11.2024 року було відкладено розгляд справи, в тому рахунку, заяви арбітражного керуючого Белінської Н.О. б/н від 15.11.2024 року про затвердження плану реструктуризації боргів боржника у справі № 902/283/24 - на 28.11.2024 року.
На визначену дату в судове засідання, яке проведено в режимі відеоконференції, з'явилася арбітражний керуючий Белінська Н.О. Кредитор та боржник повноважних представників в судове засідання не направили.
Відповідно до ч. 5 ст. 126 КУзПБ, явка кредиторів, які не брали участі в голосуванні чи проголосували проти схвалення плану реструктуризації боргів боржника, а також третіх осіб, якщо план реструктуризації передбачає виконання зобов'язань боржника такими особами, є обов'язковою.
У разі відсутності зазначених у цій частині кредиторів господарський суд призначає нове засідання суду для затвердження плану реструктуризації боргів боржника.
Повторна неявка в судове засідання кредиторів, які не брали участі в голосуванні чи проголосували проти схвалення плану реструктуризації боргів боржника, а також третіх осіб, якщо план реструктуризації передбачає виконання зобов'язань боржника такими особами, не перешкоджає розгляду справи.
Кредитор про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, ухвалою суду від 19.11.2024 року, копію якої було надіслано до електронного кабінету ЄСІТС та на електронні поштові адреси: АТ "Укрсиббанк" - office@ukrsibbank.com; представнику АТ "Укрсиббанк" адвокату Останковій В.О. - ІНФОРМАЦІЯ_1
Згідно сформованої в КП "ДСС" довідки про доставку електронного листа вказана ухвала була доставлена до електронного кабінету кредитора 22.11.2024 року - 21:41 год.
Згідно з ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
В силу положень ч. 6 ст. 242 ГПК України, ухвала вважається врученою 25.11.2024 року.
Крім того, згідно сформованої в КП "ДСС" довідки про доставку електронного листа вказана ухвала також була доставлена на електронну адресу кредитора: office@ukrsibbank.com - 22.11.2024 року.
При цьому, судом встановлено, що 27.11.2024 року до суду від представника АТ "Укрсиббанк" надійшло клопотання б/н від 27.11.2024 року, в якому кредитор просив:
- відкласти розгляд справи на іншу дату, з посиланням на те, що ухвалу суду від 19.11.2024 року кредитором було отримано 25.11.2024 року, що фактично позбавило можливості подати заяву про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, не пізніше ніж за 5 днів до судового засідання;
- забезпечити участь представника кредитора в наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Арбітражний керуючий поклалась на розсуд суду щодо даного клопотання.
Суд, дослідивши зазначене вище клопотання представника кредитора, заслухавши думку арбітражного керуючого, дійшов наступного висновку, з огляду на таке.
Частиною 1 ст. 2 ГПК України, визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
В силу ч. 3 ст. 169 ГПК України, заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду (ст.ст. 202, 216 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГПК України, суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 202 ГПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
Суд звертає увагу на те, що наведені представником кредитора обставини не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи, в розумінні наведених приписів ст. 202 ГПК України.
Поряд з цим, суд зауважує, що кредитор не був позбавлений права та можливості для реалізації своїх процесуальних прав, визначених ст. 42 ГПК України, в тому рахунку і щодо участі в судовому засіданні, шляхом забезпечення явки повноважного представника кредитора безпосередньо до суду або ж шляхом звернення до суду з клопотанням про участь в судовому засіданні 28.11.2024 року в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, з одночасним поданням відповідного клопотання про поновлення пропущеного строку для подання згаданого клопотання.
Також, судом враховано, що згідно ч. 3 ст. 126 КУзПБ, господарський суд розглядає заяву про затвердження плану реструктуризації боргів боржника протягом 10 днів з дня її отримання.
З огляду на наведені обставини та положення закону, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання представника кредитора б/н від 27.11.2024 року в частині вимог про відкладення розгляду справи на іншу дату.
Судом було продовжено розгляд справи.
В судовому засіданні, арбітражний керуючий надала пояснення щодо обставин, наведених у заяві про затвердження плану реструктуризації боргів боржника у даній справі; зауважила, що поданим до суду на затвердження планом реструктуризації боргів боржника передбачається повне погашення вимог єдиного кредитора у даній справі - АТ "Укрсиббанк"; просила задоволити вказану заяву та затвердити план реструктуризації боргів боржника.
Суд дослідивши матеріали справи, поданий на затвердження план реструктуризації та заслухавши пояснення арбітражного керуючого, встановив наступне.
Так, за змістом наявних матеріалів справи вбачається таке.
Ухвалою від 23.09.2024 року встановлено перелік та розмір визнаних судом вимог кредиторів у справі №902/283/24, що підлягають внесенню арбітражним керуючим (керуючим реструктуризацією) Белінською Н.О. до реєстру вимог кредиторів боржника - ОСОБА_1., а саме: АТ "Укрсиббанк" у загальному розмірі 45 178,38 грн, з яких: 39 737,46 грн - за кредитом, 5 440,92 грн - за комісією за управління кредитом за період з 26.01.2024 по 06.05.2024 року; а також 6 056,00 грн - витрат на сплату судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів).
Інші кредиторські заяви у цій справі до суду не надходили.
Як зазначено у заяві, 13.11.2024 року відбулися збори кредиторів у справі №902/283/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , шляхом опитування.
Дані збори зафіксовані бюлетенями голосування кредиторів, які внесені до протоколу №3 від 13.11.2024 року. В зборах кредиторів (шляхом опитування) взяв участь кредитор: АТ "Укрсиббанк" - 45, 178 голоси.
Кредитором вирішено: не схвалювати план реструктуризації боржника ОСОБА_1 в редакції від 29.10.2024 року.
Кредитором АТ "Укрсиббанк" не схвалено план реструктуризації боргів боржника, хоча жодних підстав для відмови у схваленні - не має. В зазначеному плані реструктуризації боргів, виконується повне погашення боргів кредиторів, які заявилися.
ОСОБА_1 , як фізична особа звернулась до Господарського суду Вінницької області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, в порядку ст. 115 КУзПБ, у зв'язку з наявною та непогашеною заборгованістю.
Отже, боржник проявив добросовісну поведінку, спрямовану на врегулювання наявної заборгованості шляхом застосування процедур банкрутства.
Відповідно до ч.8 ст.126 КУзПБ кредитор АТ "Укрсиббанк" не довів, що в разі визнання боржника банкрутом у порядку, визначеному цим Кодексом, його вимоги були б задоволені у розмірі, що перевищує розмір вимог, які будуть задоволені відповідно до умов плану реструктуризації боргів.
Посилаючись на наведені обставини, арбітражний керуючий просить суд затвердити план реструктуризації боргів ОСОБА_1 .
Так, керуючим реструктуризацією боржника арбітражним керуючим Белінською Н.О. подано до суду разом із заявою б/н від 15.11.2024 року план реструктуризації боргів боржника у справі № 902/283/24 станом на 29.10.2024 року, наступного змісту:
1. ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) має борги перед фінансовими установами і у зв'язку з скрутним фінансовим становищем та неможливістю виконання своїх боргових зобов'язань перед кредиторами. Отриманий місячний прибуток йде на погашення комунальних платежів, їжі та утримання родини. Кодексом України з процедур банкрутства передбачено право звернутися до Суду у разі, якщо розмір прострочених зобов'язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати. Історія почалася з того, що катастрофічно не вистачало коштів на оплату комунальних, оплату садочку, згодом навчання. Чоловік з 2016 року пішов з офіційної роботи у пошуках нової роботи та з більшою зарплатнею, але при стажуванні, влаштуватись не вийшло. Боржниця була вагітна і очікувала дитину. В 2017 році народила, викручувались як могли, дещо допомагали батьки, соціальних виплат на дитину не вистачало. Але у батька чоловіка були проблеми зі здоров'ям, пережив операцію по заміні суглобу, внаслідок чого він отримав групу інвалідності, друга безтермінова. Після чого чоловік став більше приділяти уваги у допомозі батькові (операція, реабілітація та у побуті). Звісно пошуки роботи зупинились, почав підзаробляти так неофіційно, але все одно не вистачало. Потім ще у мами чоловіка виявили онкологічне захворювання. Чоловік почав частіше знаходитись у батьків та допомагати їм. Коштів вже не вистачало зовсім. Батьки пенсіонери і також мають проблеми зі здоров'ям, тому допомоги від них також не отримували. Вийшла на роботу після декрету, оформила дитину у садочок. Платити звісно потрібно було за все. Заробітна плата мінімальна і звісно не вистачало, почала користуватись кредитом. Заробітна плата не завжди виплачувалась вчасно, тому позичались гроші у знайомих, щоб виплати кредит по графіку, але ж їх також потрібно було віддавати. Чоловік все більше часу проводив з батьками. Потім СОVID-19. Дитина вже сиділа дома, не ходила у садочок. В 2019 році запропонували кредитну карту з лімітом у 50 000 грн. у банку, з цього все і почалось. Найтяжчим кредитом - це всі мікрофінансові організації, тому що кожного дня ростуть відсотки, а щоб закрити кредит потрібно було взяти інший. Коли отримала кредитну карту, ніби почало все налагоджуватись, більш менш вистачало, але потрібно було вносити платежі. Звісно з мінімальної заробітної плати не вистачало, бо її виплачували не вчасно, на щось розрахувати не було можливості. Щоб погасити заборгованість по кредитній картці, звернулась до іншого банку за кредитом готівкою у 2021 році. Думала взяти на більший термін, щоб можливо було виплачувати. Чоловік досі не може влаштуватись на постійну роботу, бо взагалі, майже постійно знаходиться у батьків та допомагає їм у побуті. На теперішній час в сім'ї працює тільки боржниця, має самостійно забезпечувати вчасно всі сімейні та побутові потреби, але вже виснажена повністю і фінансово, і фізично, і психологічно.
2. Ухвалою Господарського суду Вінницької області у справі №902/283/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1 :
Встановити перелік та розмір визнаних судом вимог кредиторів у справі №902/283/24, що підлягають внесенню арбітражним керуючим (керуючим реструктуризацією) Белінською Н.О. до реєстру вимог кредиторів боржника - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме:
- Акціонерного товариства "Укрсиббанк" (ідентифікаційний код 09807750, місцезнаходження: вул. Андріївська, буд. 2/12, м. Київ, 04070), що виникли за договором про надання споживчого кредиту № 98709034000 від 05.08.2022 року у загальному розмірі 45178,38 грн, з яких : 39 737,46 грн - за кредитом, 5 440,92 грн - за комісією за управління кредитом за період з 26.01.2024 по 06.05.2024 року; а також 6 056,00 грн - витрат на сплату судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів).
3. За ОСОБА_1 не рахується на праві власності майно.
Відповідно до Довідки про склад сім'ї №115 (міститься в матеріалах справи), боржниця зареєстрована сама.
З боржницею не зареєстровані, але проживають за фактичним місцем проживання:
- чоловік - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до паспорту серії НОМЕР_2 , виданого Ленінським РВ УМВС України у Вінницькій області від09.11.2000;
- донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до Свідоцтва про народження, серія НОМЕР_3 , актового запису 3514, видане Вінницьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області від 26.09.2017.
З боржницею не зареєстровані та не проживають, але мають родинні зв'язки:
- мати - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідно до паспорту серії НОМЕР_4 , видане Вінницьким РВ УМВС України у Вінницькій області від 22.05.1998;
- батько - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відповідно до паспорту серії НОМЕР_5 , виданого Вінницьким РВ УМВС України у Вінницькій області від 22.05.1998.
4. Згідно Відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків відповідь на запиту електронному вигляді від 09.10.2024 року дохід ОСОБА_1 за півроку склав:
Січень 2024 - 6634,59 грн.
Лютий 2024 - 7100,00 грн.
Березень 2024 - 7100,00 грн.
Квітень 2024 - 8000,00 грн.
Травень 2024 - 8000,00 грн.
Червень 2024 - 8000,00 грн.
Згідно розписки Боржник має не офіційний дохід середньомісячно в сумі 1415 грн.
Загальний достаток родини боржника - 8 887 грн. 43 коп.
Загальні витрати боржника (в місяць) - 5 472 грн. 43 коп.
Необхідний прожитковий мінімум в місяць для боржника - 3 028 грн.
Необхідний прожитковий мінімум в місяць на дітей від 6 до 18 років - 2 444 грн. 33 коп. (які витрачає Боржник згідно розписки).
Різниця між доходами та витратами боржника (в місяць) - " 3 415 грн. 00 коп."
Згідно розписки Боржника вона розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів середньомісячний дохід в сумі 8 888 грн.
5. ОСОБА_1 має заборгованість перед кредиторами, які заявились у справі про неплатоспроможність:
- Акціонерного товариства "Укрсиббанк" (ідентифікаційний код 09807750, місцезнаходження: вул. Андріївська, буд. 2/12, м. Київ, 04070), що виникли за договором про надання споживчого кредиту № 98709034000 від 05.08.2022 року у загальному розмірі 45178,38 грн, з яких : 39 737,46 грн - за кредитом, 5 440,92 грн - за комісією за управління кредитом за період з 26.01.2024 по 06.05.2024 року; а також 6 056,00 грн - витрат на сплату судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів).
Дані вимоги Боржник зобов'язується сплатити протягом 15 місяців. Погашення буде здійснюватись внесенням коштів на рахунок АТ "Укрсиббанк".
І. АТ "УКРСИББАНК"
ГРАФІК РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ БОРГУ - ПОЗАЧЕРГОВО
В ЗАГАЛЬНІЙ СУМІ 6056 ГРН. 00 КОП.
В ЗАГАЛЬНІЙ СУМІ 6056 ГРН. 00 КОП.
№ п/пДата до якої необхідно сплатити коштиСума сплати
11-ий місяць після затвердження судом Плану реструктуризації (до 30 числа)3415 грн. 63 коп.
22-ий місяць після затвердження судом Плану реструктуризації (до 30 числа)2640 грн. 37 коп.
ГРАФІК РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ БОРГУ- ІІ ЧЕРГА
В ЗАГАЛЬНІЙ СУМІ 45178 ГРН. 38ГРН.
№ п/пДата до якої необхідно сплатити коштиСума сплати
12-ий місяць після затвердження судом Плану реструктуризації (до 30 числа)775 грн. 26 коп.
23-ий місяць після затвердження судом Плану реструктуризації (до 30 числа)3415 грн. 63 коп.
34-ий місяць після затвердження судом Плану реструктуризації (до 30 числа)3415 грн. 63 коп.
45-ий місяць після затвердження судом Плану реструктуризації (до 30 числа)3415 грн. 63 коп.
56-ий місяць після затвердження судом Плану реструктуризації (до 30 числа)3415 грн. 63 коп.
67-ий місяць після затвердження судом Плану реструктуризації (до 30 числа)3415 грн. 63 коп.
78-ий місяць після затвердження судом Плану реструктуризації (до 30 числа)3415 грн. 63 коп.
89-ий місяць після затвердження судом Плану реструктуризації (до 30 числа)3415 грн. 63 коп.
910-ий місяць після затвердження судом Плану реструктуризації (до 30 числа)3415 грн. 63 коп.
1011-ий місяць після затвердження судом Плану реструктуризації (до 30 числа)3415 грн. 63 коп.
1112-ий місяць після затвердження судом Плану реструктуризації (до 30 числа)3415 грн. 63 коп.
1213-ий місяць після затвердження судом Плану реструктуризації (до 30 числа)3415 грн. 63 коп.
1314-ий місяць після затвердження судом Плану реструктуризації (до 30 числа)3415 грн. 63 коп.
1415-ий місяць після затвердження судом Плану реструктуризації (до 30 числа)3415 грн. 56 коп.
6. В зазначеному плані реструктуризації боргів, виконується повне погашення боргів кредиторів, які заявилися.
7. Сума, яка залишається ОСОБА_1 : 5 472 грн. 43 коп.
8. У Боржника відсутні обов'язкові періодичні зобов'язання (виплата аліментів, тощо).
З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов таких висновків.
Частиною 1 ст. 2 ГПК України, визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Як убачається з пояснювальної записки до проєкту КУзПБ, метою запровадження інституту неплатоспроможності фізичних осіб було визначено врегулювання відносин щодо відновлення платоспроможності боржників, які опинилися в скрутній фінансовій ситуації не з їх вини та потребують допомоги з боку держави.
Тому, призначенням цих норм законодавець визначив забезпечення допомоги чесним боржникам шляхом передусім реструктуризації їх боргів, а у разі неможливості у майбутньому погасити борги - заслужити їх списання.
У преамбулі КУзПБ закріплено, що цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
За цим підходом, на відміну від банкрутства юридичних осіб, у назві та за змістом положень Книги четвертої КУзПБ - "Відновлення платоспроможності фізичних осіб" законодавець закцентував на пріоритеті реабілітаційної процедури щодо боржника, який залежно від власної волі та обставин справи може отримати звільнення від боргів за результатами обох судових процедур у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.
Отже, застосовуючи ці норми, слід враховувати, що на відміну від банкрутства юридичних осіб, задоволення вимог кредиторів як основна мета провадження про неплатоспроможність фізичних осіб КУзПБ не встановлена.
За змістом статті 116 КУзПБ лише боржник наділений правом ініціювати справу про його неплатоспроможність.
Таким чином КУзПБ запроваджено "добровільне банкрутство" боржника фізичної особи, що не є обов'язком, а правом, яким боржник, у разі дотримання певних вимог, може скористатися задля реструктуризації його боргів, прощення (списання) вимог кредиторів та/або звільнення від боргів і відновлення його платоспроможності.
За змістом приписів Книги четвертої КУзПБ законодавцем презюмується, що фізична особа - боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, прагне досягнути компромісу з кредиторами щодо зміни способу та порядку виконання його зобов'язань, а у разі недосягнення згоди стосовно плану реструктуризації боргів, такий боржник припускає визнання його банкрутом і задоволення кредиторських вимог за рахунок коштів від продажу його майна.
Статтею 113 КУзПБ визначено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Згідно ст. 1 КУзПБ, реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
Ця судова процедура є першим, обов'язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об'єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.
Інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника (Постанова КГС ВС від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20).
Відповідно до ч.ч. 1-3, 6 ст. 124 КУзПБ, план реструктуризації боргів боржника розробляється з метою відновлення платоспроможності боржника.
У плані реструктуризації боргів боржника зазначаються: 1) обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника; 2) інформація про визнані судом вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та черговості задоволення; 3) інформація про майновий стан боржника за результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації); 4) інформація про всі доходи боржника, у тому числі доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів; 5) розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів; 6) вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів; 7) розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні; 8) розмір суми, яка щомісяця виділятиметься для погашення наявних у боржника обов'язкових періодичних зобов'язань (виплата аліментів тощо).
План реструктуризації боргів боржника може містити положення про: 1) реалізацію в процедурі реструктуризації боргів частини майна боржника, у тому числі того, що є предметом забезпечення, черговість, строки реалізації такого майна та кошти, які планується отримати від його реалізації; 2) зміну способу та порядку виконання зобов'язань, у тому числі розміру та строків погашення боргів; 3) відстрочення чи розстрочення або прощення (списання) боргів чи їх частини; 4) виконання зобов'язань боржника третіми особами, зокрема шляхом укладення договору поруки, гарантії та інших правочинів згідно з цивільним законодавством; 5) інші заходи, спрямовані на покращення майнового стану боржника та задоволення вимог кредиторів (перекваліфікація, працевлаштування тощо).
Строк виконання плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність не може перевищувати п'ять років.
У разі погашення боргів за кредитами, отриманими боржником на придбання житла, строк виконання плану реструктуризації боргів боржника не може перевищувати 10 років.
За вмотивованим клопотанням боржника та за умови погашення понад 80 відсотків вимог кредиторів господарський суд може продовжити строк виконання плану реструктуризації боргів боржника понад граничний строк.
Згідно ч.ч. 1-3 ст. 125 КУзПБ, не підлягають реструктуризації борги боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та щодо сплати інших обов'язкових платежів на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Податковий борг, що виник протягом трьох років до дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, визнається безнадійним та списується у процедурі реструктуризації боргів боржника.
План реструктуризації боргів боржника затверджується господарським судом лише після повного погашення боргів боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та щодо сплати інших обов'язкових платежів на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, якщо така заборгованість існує.
Згідно ч. 2 ст. 123 КУзПБ, основними завданнями зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника є: 1) розгляд звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації про майновий стан боржника; 2) розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника; 3) прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Відповідно до ч. 5, ч. 8 ст. 123 КУзПБ, рішення про затвердження плану реструктуризації боргів приймається конкурсними та забезпеченими кредиторами окремо. План реструктуризації боргів та зміни до нього вважаються схваленими, якщо їх підтримали всі забезпечені кредитори та не менше 50 відсотків конкурсних кредиторів. Голоси заінтересованих осіб не враховуються для визначення необхідної більшості голосів.
До компетенції зборів кредиторів належить прийняття рішення про: 1) схвалення плану реструктуризації боргів боржника; 2) відмову у схваленні плану реструктуризації боргів та звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника або з клопотанням про закриття провадження у справі про неплатоспроможність; 3) звернення у випадках, передбачених цим Кодексом, до господарського суду з клопотанням про призначення керуючого реструктуризацією або керуючого реалізацією; 4) звернення до господарського суду з клопотанням про закриття процедури реструктуризації боргів у зв'язку з невиконанням або неможливістю виконання плану реструктуризації боргів та введення процедури погашення боргів боржника; 5) звернення до господарського суду з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень; 6) інші питання, передбачені законодавством.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на зборах кредиторів (шляхом опитування, протокол № 3 від 13.11.2024 року), єдиним кредитором прийняті зокрема, наступні рішення:
- по другому питанню: не схвалювати план реструктуризації боржника ОСОБА_1 в редакції від 29.10.2024 року;
- по третьому питанню: звернутись з відповідним клопотанням до господарського суду Вінницької області про закриття провадження у справі №902/283/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 в зв'язку з невідповідністю декларацій вимогам КУзПБ.
За змістом протоколу, позиція АТ "Укрсиббанк" по другому питанню наступна, - у постанові Верховного Суду від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 зазначено, що добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав якими Кодекс України з процедур банкрутства зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених статтями 123, 126, 128 Кодексу України з процедур банкрутства. Тому обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника. Такими обставинами можуть бути, серед іншого, ненадання боржником обґрунтованих пояснень стосовно обставин неплатоспроможності (руху активів, витрачання отриманих від кредиторів коштів тощо); зазначення у декларації працездатного боржника відомостей про доходи, що значно менші за відповідний середній показник у регіоні та за відповідною спеціальністю; посилання у декларації про майновий стан на ненадання інформації членом сім'ї боржника за умови, що така інформація є необхідною для з'ясування суттєвих для справи обставин, або у інший спосіб ухилення боржника від конструктивної співпраці з кредиторами, керуючим реструктуризацією чи від відкритої взаємодії з судом, економічна необґрунтованість та/або очевидна невідповідність вимогам КУЗБ плану реструктуризації, яка може призвести до явного порушення прав кредиторів щодо отримання боргу в розумні строки.
Враховуючи наведені вище положення закону, умови наданого арбітражним керуючим на затвердження суду плану реструктуризації боргів боржника відомості, що відображені у деклараціях про майновий стан боржника свідчать про відсутність підстав затвердження плану реструктуризації боргів та визнання боржника банкрутом та переходу до судової процедури погашення боргів.
АТ "Укрсиббанк" проти схвалення плану реструктуризації боргів боржника.
Представник АТ "Укрсиббанк" зауважив, що зазначене вище у своїй сукупності є підставою для закриття провадження у справі на підставі статті 124 Кодексу України з процедур банкрутства
Отже, необхідно звернутися до господарського суду Вінницької області з клопотанням про закриття провадження у справі №020/283/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
По третьому питанню позиція АТ "Укрсиббанк", - звернутись з відповідним клопотанням до господарського суду Вінницької області про закриття провадження у справі №902/283/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 в зв'язку з невідповідністю декларацій вимогам КУзПБ.
Водночас, як свідчать матеріали справи, 13.11.2024 року ОСОБА_1 було погоджено план реструктуризації боргів у справі № 902/283/24, про що зазначено у поданому до суду плані реструктуризації боргів.
Згідно ч. 8. ст. 126 КУзПБ, господарський суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність, якщо: 1) порушено порядок розроблення, схвалення та погодження плану реструктуризації боргів, встановлений цим Кодексом; 2) умови реструктуризації боргів суперечать законодавству; 3) при схваленні плану реструктуризації боргів були допущені порушення законодавства, що вплинули на результат голосування; 4) кредитор, який не брав участі в голосуванні чи проголосував проти схвалення плану реструктуризації боргів, доведе, що в разі визнання боржника банкрутом у порядку, визначеному цим Кодексом, його вимоги були б задоволені у розмірі, що перевищує розмір вимог, які будуть задоволені відповідно до умов плану реструктуризації боргів; 5) боржник не погасив борги щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та сплати інших обов'язкових платежів на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, якщо така заборгованість існувала до моменту подання плану реструктуризації боргів боржника на затвердження до господарського суду; 6) боржник вчиняє дії, спрямовані на перешкоджання проведенню стосовно нього процедур, передбачених цим Кодексом; 7) план реструктуризації боргів не погоджено боржником.
Приписами ч.ч. 1-5 ст. 127 КУзПБ передбачено, що план реструктуризації боргів боржника набирає чинності з дня його затвердження господарським судом і є обов'язковим для боржника та кредиторів.
З дня затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника вимоги, включені до такого плану, можуть бути задоволені лише у порядку і спосіб, визначені в плані реструктуризації боргів боржника.
Крім договорів, які передбачені планом реструктуризації боргів, боржник протягом реструктуризації не має права: 1) здійснювати правочини щодо відчуження або обтяження нерухомого та рухомого майна боржника, включаючи майнові і немайнові об'єкти, цінні папери тощо, вартість яких перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати; 2) укладати договори позики, довічного утримання, уступки вимоги, переведення боргу, передачі в довірче управління майна боржника; 3) виступати поручителем за зобов'язаннями інших осіб.
Протягом дії плану реструктуризації боргів боржник зобов'язаний повідомляти кредиторів, включених до плану реструктуризації боргів, про істотні зміни у своєму майновому стані, а також про отримання позик і кредитів, у тому числі про придбання товарів у кредит, повідомляти інші сторони перед укладенням таких договорів про введення щодо нього процедури реструктуризації боргів.
Після припинення повноважень керуючого реструктуризацією у справі про неплатоспроможність боржника обов'язок щодо ведення реєстру вимог кредиторів та надання кредиторам, включеним до плану реструктуризації боргів боржника, інформації про стан виконання зазначеного плану покладається на боржника.
Боржник зобов'язаний надавати відомості про стан виконання плану реструктуризації боргів боржника на вимогу господарського суду та щокварталу подавати такі відомості до державного органу з питань банкрутства.
З дня затвердження судом плану реструктуризації боргів припиняються повноваження керуючого реструктуризацією, крім випадків, якщо: 1) планом реструктуризації боргів передбачено подальшу участь керуючого реструктуризацією у виконанні такого плану, його повноваження та джерела виплати йому основної винагороди; 2) планом реструктуризації боргів передбачено продаж майна боржника. У такому разі керуючий реструктуризацією продовжує виконувати свої повноваження до завершення продажу майна боржника, розподілу отриманих від реалізації майна коштів, затвердження звіту про такий розподіл зборами кредиторів та подання такого звіту до суду.
Згідно ч.ч. 1-3 ст. 128 КУзПБ, з дня затвердження плану реструктуризації боргів боржник починає погашення вимог кредиторів згідно з умовами такого плану.
Затвердження господарським судом плану реструктуризації боргів може бути підставою для переукладення цивільно-правових договорів боржника з новими умовами їх виконання.
У разі порушення боржником плану реструктуризації боргів кредитори, вимоги яких включені до такого плану, мають право звернутися до господарського суду з клопотанням про закриття провадження у справі або про введення процедури погашення боргів боржника.
У разі задоволення судом одного з таких клопотань вимоги кредиторів, які мали бути прощені (списані) на умовах плану реструктуризації боргів, відновлюються в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 129 КУзПБ, не пізніше п'яти днів після закінчення строку виконання плану реструктуризації боргів боржника, а також за наявності підстав для дострокового припинення процедури реструктуризації боргів боржник зобов'язаний надати суду та кредиторам, включеним до плану реструктуризації боргів, звіт про виконання плану реструктуризації боргів.
До звіту про виконання плану реструктуризації боргів боржника додаються докази задоволення вимог кредиторів згідно з таким планом.
При цьому, суд дослідивши наданий на затвердження план реструктуризації боргів боржника та наявні матеріали справи, зазначає про відсутність визначених ч. 8. ст. 126 КУзПБ підстав для відмови в затвердженні такого плану.
Водночас, суд зауважує, що нормами КУзПБ не передбачено обов'язку суду не затверджувати план реструктуризації, якщо кредитори проголосували проти схвалення плану реструктуризації боргів.
Поряд з цим, судом встановлено, що план реструктуризації боргів розроблено з метою повного погашення боргів кредиторів, які заявилися; зміст плану реструктуризації відповідає вимогам ч.ч. 2, 3 ст. 124 КУзПБ; визначений строк виконання не перевищує строк, встановлений законодавчо (ч. 6 ст. 124 КУзПБ). Керуючим реструктуризацією дотримано порядок розробки, погодження боржником плану реструктуризації та подання до суду заяви про його затвердження (ст.ст. 124, 126 КУзПБ).
Умови реструктуризації боргів, що містяться у вказаному плані не суперечать чинному законодавству, відповідають як інтересам боржника, так і сприятимуть забезпеченню інтересів кредитора (планом передбачено повне погашення заборгованості перед єдиним кредитором - АТ "Укрсиббанк"), а також дотриманню розумного балансу у відносинах сторін.
Крім того, судом при вирішенні питань щодо закриття провадження у справі про неплатоспроможність, переходу до процедури погашення боргів або затвердження плану реструктуризації, надано оцінку добросовісності поведінки обох сторін, як боржника, так і кредитора.
До боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
Системне тлумачення цих приписів свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності (Постанова КГС ВС від 26.05.2022 у справі № 903/806/20).
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 наголосив, що добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав якими КУзПБ зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених статтями 123, 126, 128 КУзПБ.
Оцінивши наявні у справі докази у сукупності, суд доходить висновку, що боржником самостійно ініційовано провадження у справі про неплатоспроможність, запропоновано та погоджено план реструктуризації боргів, з урахуванням сум, які боржник спроможний сплачувати щомісяця.
Крім того, боржником запропоновано здійснити повне погашення кредиторських вимог, як з відшкодування суми судового збору, так і виконання грошових вимог, які визнані у межах провадження про неплатоспроможність.
Наявність окремих недоліків у деклараціях про майновий стан боржника та членів сім'ї не може бути єдиною та визначальною ознакою недобросовісної поведінки, а також не повинні призводити до автоматичного закриття провадження у справі, оскільки суд приймає відповідні процесуальні рішення на основі сукупного аналізу наявних у справі доказів та обставин спірних правовідносин.
Крім того, згідно наявного в матеріалах справи звіту арбітражного керуючого Белінської Н.О. № 02-358/3668 від 03.08.2024 року про результати перевірки декларації боржника, при перевірці декларації про майновий стан Боржника встановлено порушення: щодо відсутності відомостей про фінансові зобов'язання боржника за 2021-2023 роки; щодо відсутності інформації про готівкові кошти, кошти на рахунку та електронні кошти за 2021-2023; щодо відсутності відомостей про доходи членів родини (крім матері та чоловіка); щодо відомостей про доходи за 2024 рік. Вказаний звіт надіслано боржнику засобами електронної пошти 03.08.2024 року.
08.08.2024 року до суду від боржника надійшло клопотання б/н від 08.08.2024 року, до якого долучено виправлені декларації про майновий стан боржника.
Суд зауважує, що боржником виправлені декларації подано в межах визначеного ч. 7 ст. 123 КУзПБ строку.
Водночас, добросовісною має бути поведінка також кредитора.
Згідно із частинами 1, 3 статті 236 ГПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.
Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.
Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню (пункт 4.1 Рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004).
До загальних засад цивільного законодавства віднесено справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ст. 3 ЦК України), а відтак і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Зазначений принцип лежить в основі доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).
Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.
До таких висновків прийшов Верховний суд у складі Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 390/34/17 у постанові від 10 квітня 2019 року (касаційне провадження № 61-22315сво18).
З урахуванням тих обставин, що боржником надано виправлені декларації про майновий стан, відомості про наявність доходу, достатнього для погашення кредиторських вимог, план реструктуризації боргів боржника передбачає повне погашення кредиторських вимог, розстрочення платежів здійснюється на строк 15 місяців, який у п'ятеро менший за визначений максимальний п'ятирічний термін погашення вимог (ч. 6 ст. 124 КУзПБ), суд вважає процесуальну поведінку боржника послідовною та добросовісною.
Закриття ж провадження у справі взагалі не призведе до будь-якого погашення кредиторських вимог, а застосування процедури погашення боргів не передбачає одночасного, автоматичного та повного погашення кредиторських вимог.
Тому, суд критично оцінює доводи кредитора (висловлені в протоколі зборів № 3 від 13.11.2024 року) щодо відсутності підстав для затвердження плану реструктуризації боргів (яким передбачено повне погашення вимог кредитора), посилання на доцільність закриття провадження у справі або переходу до процедури погашення боргів, за відсутності доказів про можливість задоволення вимог у інший спосіб, та що свідчить про непослідовну та недобросовісну поведінку кредитора, оскільки, застосування наведених процедур не відповідатиме інтересам самого кредитора.
При цьому, суд зауважує, що станом на день розгляду даної справи до суду від учасників справи не надходило жодних заяв чи клопотань про закриття провадження у справі або про перехід до процедури погашення боргів у даній справі.
Відтак, враховуючи наведені вище обставини та положення КУзПБ у їх сукупності, розглянувши поданий план реструктуризації боргів боржника та долучені до матеріалів справи документи, судом встановлено, що план реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , станом на 29.10.2024 року розроблено з дотриманням вимог КУзПБ, якими врегульовано дане питання, умови реструктуризації боргів, що містяться у вказаному плані, та не суперечать чинному законодавству, а тому, з метою відновлення платоспроможності боржника, суд вважає за можливе затвердити план реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , станом на 29.10.2024 року.
При цьому, оскільки, планом реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 не передбачено подальшої участі керуючого реструктуризацією у виконанні цього плану, його повноважень та джерел виплати йому основної винагороди, а також не передбачено продажу майна боржника, суд вважає за необхідне припинити повноваження арбітражного керуючого Белінської Н.О. як керуючого реструктуризацією боржника - фізичної особи ОСОБА_1 у справі №902/283/24.
Також, оскільки справа не призначається до розгляду в наступному судовому засіданні, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання представника кредитора б/н від 27.11.2024 року в частині вимог про забезпечення участі представника кредитора в наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 9, 113, 123-129 КУ з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 3, 13, 18, 42, 73, 74, 76-79, 86, 169, 232-236, 242, 255, 256, 326 ГПК України, суд -
1. Задоволити заяву арбітражного керуючого Белінської Н.О. б/н від 15.11.2024 року (вх. № 01-36/1139/24) про затвердження плану реструктуризації боргів боржника у справі №902/283/24.
2. Затвердити план реструктуризації боргів у справі № 902/283/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1 станом на 29.10.2024 року, на умовах визначених у ньому.
4. План реструктуризації боргів боржника набирає чинності з дня його затвердження господарським судом і є обов'язковим для боржника та кредиторів.
5. З дня затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника вимоги, включені до такого плану, можуть бути задоволені лише у порядку і спосіб, визначені в плані реструктуризації боргів боржника.
6. Боржник протягом реструктуризації не має права:
1) здійснювати правочини щодо відчуження або обтяження нерухомого та рухомого майна боржника, включаючи майнові і немайнові об'єкти, цінні папери тощо, вартість яких перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати;
2) укладати договори позики, довічного утримання, уступки вимоги, переведення боргу, передачі в довірче управління майна боржника;
3) виступати поручителем за зобов'язаннями інших осіб.
7. Протягом дії плану реструктуризації боргів боржник зобов'язаний повідомляти кредиторів, включених до плану реструктуризації боргів, про істотні зміни у своєму майновому стані, а також про отримання позик і кредитів, у тому числі про придбання товарів у кредит, повідомляти інші сторони перед укладенням таких договорів про введення щодо нього процедури реструктуризації боргів.
8. Зобов'язати боржника - ОСОБА_1 не пізніше п'яти днів після закінчення строку виконання плану реструктуризації боргів боржника, а також за наявності підстав для дострокового припинення процедури реструктуризації боргів надати суду та кредиторам, включеним до плану реструктуризації боргів, звіт про виконання плану реструктуризації боргів з належними доказами погашення вимог кредиторів.
9. Припинити повноваження арбітражного керуючого Белінської Н.О. як керуючого реструктуризацією боржника - фізичної особи ОСОБА_1 у справі № 902/283/24.
10. Копію ухвали надіслати до електронних кабінетів ЄСІТС та на відомі суду електронні адреси: ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_6 ; представнику ОСОБА_1 - адвокату Соньку В.В. - ІНФОРМАЦІЯ_7 ; арбітражному керуючому Белінській Н.О. - ІНФОРМАЦІЯ_8 ; АТ "Укрсиббанк" - office@ukrsibbank.com; представнику АТ "Укрсиббанк" адвокату Останковій В.О. - ІНФОРМАЦІЯ_1
Згідно ч. 4 ст. 9 КУ з процедур банкрутства, ухвали та постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника, прийняті господарським судом у справі про банкрутство (неплатоспроможність), набирають законної сили з моменту їх прийняття, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки встановлені статтями 254-257 ГПК України.
Суддя Тісецький С.С.
віддрук. прим.:
1 - до справи