вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"25" листопада 2024 р. Cправа № 902/1112/24
Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Виноградського О. Є., за участю секретаря судового засідання Ганкіної А. Л., за участю:
представника відповідача - Орленка В. В. (в порядку самопредставництва),
позивач - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Господарського суду Вінницької області справу
за позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" (місцезнаходження: просп. Берестейський, буд. 65, м. Київ, 03117; ідентифікаційний код юридичної особи: 30115243)
до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (місцезнаходження: вул. Театральна, буд. 10, м. Вінниця, Вінницький р-н, Вінницька обл., 21050; ідентифікаційний код юридичної особи: 40108672)
про відшкодування шкоди у розмірі 61411,83 грн в порядку суброгації,
Процесуальні дії у справі та стислий виклад позицій учасників справи.
23.10.2024 до Господарського суду Вінницької області звернулось Приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС" з позовною заявою б/н від 23.10.2024 (вх. канц. суду № 1161/24) до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про стягнення 61411,83 грн матеріальної шкоди в порядку суброгації.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач в силу положень статті 108 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1172 та 1187 Цивільного кодексу України набув право вимоги до особи, відповідальної за шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 25.10.2021 о 12:55 на перехресті вул. Келецька/Д. Галицького в м. Вінниці, в результаті якої було пошкоджено застрахований транспортний засіб Ford C-Max, державний номерний знак НОМЕР_1 .
Згідно з Договором добровільного комплексного страхування транспортних ризиків № FА-00158791 від 05.08.2021, укладеного між позивачем, як страховиком та ОСОБА_1 , як страхувальником, та заяви останньої від 27.10.2021, Приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС" здійснило виплату в якості страхового відшкодування у розмірі 61411,83 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 230109 від 24.11.2021.
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 25.11.2021 у справі № 127/29141/21 поліцейського водія ВП № 1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3. визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а тому, на думку позивача, саме відповідач має відшкодувати шкоду, завдану його працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.10.2024 здійснено автоматизований розподіл, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 902/1112/24 та визначено суд у складі судді Виноградського О. Є.
Ухвалою судді Господарського суду Вінницької області від 25.10.2024 позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" залишено без руху, у зв'язку із невідповідністю вимогам статті 164 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), встановлено п'ятиденний строк для усунення її недоліків шляхом надання доказів сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн.
31.10.2024 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" на виконання вимог вищевказаного судового рішення від представника позивача Миц І. В. надійшло клопотання б/н від 31.10.2024 (вх. канц суду № 01-34/10673/24), до якого долучено платіжну інструкцію № 33516 від 29.10.2024 про сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Ухвалою судді Господарського суду Вінницької області від 04.11.2024 позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про відшкодування шкоди у розмірі 61411,83 грн в порядку суброгації прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 902/1112/24, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, розгляд справи по суті призначено на 25.11.2024.
08.11.2024 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву б/н від 08.11.2024 (вх. канц. суду № 01-34/11016/24), який підписано представником Головного управління Національної поліції у Вінницькій області Орленком В. В., повноваження якого підтверджено випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 27.09.2024.
У відзиві на позовну заяву Орленко В. В. просить суд відмовити у задоволенні позову з огляду на таке: у позовній заяві відсутні відомості щодо вжиття заходів по відшкодуванню шкоди в рамках Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в той час, як п.п. а п. 41.1 статті 41 вказаного закону передбачено, що Моторне (транспортне) страхове бюро України за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Також відповідач, посилаючись на те, що "..поліцейський ОСОБА_3 25.10.2021 під час дорожньо-транспортної пригоди являвся правомірним володільцем транспортного засобу СКС RTR-ПС, номерний знак НОМЕР_2 " та відповідно до Постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 25.11.2021 у справі № 127/29141/21, якою його визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення вважає, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про відшкодування шкоди у розмірі 61411,83 грн в порядку суброгації не підлягають задоволенню.
В судовому засіданні, 25.11.2024, взяв участь представник відповідача Орленко В. В. Представник позивача до суду не з'явилася, водночас 25.11.2024 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС Миц І. В. надіслала заяву б/н від 25.11.2024 про розгляд справи № 902/1112/24 без участі позивача (вх. канц. суду № 01-34/11568/24). У цій ж заяві представник позивача зазначила, що позивач підтримує позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача Орленко В. В. проти позову заперечив та просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, 25.11.2024, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
25.10.2021 на перехресті вул. Келецька / Д. Галицького в м. Вінниці ОСОБА_3, керуючи автомобілем марки СКС, державний номерний знак НОМЕР_2 (на синьому фоні), рухаючись з увімкнутими маячками синього кольору, здійснив проїзд перехрестя на заборонений сигнал світлофора (червоний), внаслідок чого відбулось зіткнення з автомобілем марки Ford, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . Внаслідок невиконання ОСОБА_3 вимог підпункту "б" пункту 2.3 пункту 8.7 та пункту 3.1 Правил дорожнього руху транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, що вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР № 539749 від 25.10.2021 (а. с. 9).
Відповідно до постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 25.11.2021 у справі № 127/29141/21 ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а. с. 6-7).
Відповідно до частини четвертої статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, встановлені у Постанові Вінницького міського суду Вінницької області від 25.11.2021 у справі № 127/29141/21 обставини, в силу приписів частини четвертої статті 75 ГПК України, є преюдиційними для господарського суду під час розгляду даної справи, а тому не підлягають повторному доказуванню.
Суд встановив, що 05.08.2021 між Приватним акціонерним товариством "Страхова Група "ТАС" (далі - Страховик/Позивач) та ОСОБА_1 (далі - Страхувальник/Потерпіла особа) був укладений Договір добровільного комплексного страхування транспортних ризиків FА-00158791 (далі - Договір) (а. с. 5).
Відповідно до п. 1 ч. 1 Договору він діє лише за наявності діючого полісу ОСЦПВ, серія та номер якого зазначені нижче, та за умови, що Страховик за таким полісом - АТ "СГ "ТАС" (приватне). Дія цього Договору поширюється лише на забезпечений транспортний засіб, зазначений в такому Полісі ОСЦПВ та на умовах Програми (за наявності в Програмі опцій - на умовах відповідної Опції), які є обраними вище. З припиненням дії Полісу ОСЦПВ з будь-якої причини дія цього Договору також одночасно припиняється.
В матеріалах справи наявний поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ) (діє на території України) серії АТ номер 0701585 від 05.08.2021 (а. с. 5, зворотна сторона).
Згідно з п. 5 ч. 1 Договору строк дії Договору відповідає строку дії Поліса ОСЦПВ, який зазначений в п.1 цієї частини Договору, але в будь-якому разі дата початку дії цього Договору - не раніше 00 год 00 хв (за Київським часом) дати, наступної з датою надходження 100 % страхової премії (50 % страхової премії у випадку обрання оплати премії частинами) на рахунок Страховика.
Відповідно до п. 3 полісу ОСЦПВ серії АТ номер 0701585 його строк дії з 06.08.2021 до 05.08.2022 включно.
При цьому, станом на дату дорожньо-транспортної пригоди, 25.10.2021, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу СКС RTR-ПС з державним номерним знаком 021722, ГУНП у Вінницькій області, не застрахована, що підтверджується витягом з Централізованої бази даних Моторно-транспортного страхового бюро України (а. с. 20).
27.10.2021 Потерпіла особа звернулася до ПрАТ "Страхова Група "ТАС" із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.
З метою визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля Ford C-Max 2014 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , проведено його огляд, про що складено Протокол огляду транспортного засобу (дефектна відомість) № 21/705 від 28.10.2021.
Відповідно до Ремонтної калькуляції № 30198_02 від 18.11.2021 вартість ремонту транспортного засобу склала 61411,83 грн (а. с. 13-17).
Надалі, ПрАТ "Страхова група "ТАС" складено Страховий акт № 32824/02/921 від 22.11.2021, в якому визначено суму страхового відшкодування в розмірі 61411,83 та прийнято рішення про виплату страхового відшкодування у відповідному розмірі (а. с. 18).
Матеріали справи містять платіжну інструкцію № 230109 від 24.11.2021 на суму 61411,83 грн, відповідно до якої позивач здійснив страхове відшкодування згідно з Договором № FA158791 від 05.08.2021 на користь ОСОБА_1 у розмірі 61411,83 грн (а. с. 19).
Як зазначив позивач, в досудовому порядку відповідач не відшкодував матеріальну шкоду, заподіяну ОСОБА_3 , що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.
Норми права, які застосував суд, оцінка доказів та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Із змісту статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України) слідує, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб та в порядку, що встановлений договором або законом. Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, є примусове виконання обов'язку в натурі.
Відповідно до статті 979 ЦК України, договір страхування укладається відповідно до цього Кодексу, Закону України "Про страхування", інших законодавчих актів. Законом може бути встановлено обов'язок фізичної або юридичної особи укласти договір страхування (обов'язкове страхування). Вимоги щодо укладення договорів страхування за окремими класами страхування/категоріями страхових ризиків для врегулювання правовідносин, за якими вимагається обов'язкова наявність договору, можуть бути визначені законодавством.
Спеціальним законом у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" № 1961-IV від 01.07.2004 (далі - Закону України "Про обов'язкове страхування").
Статтею 3 Закону України "Про обов'язкове страхування" встановлено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування" передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно з підпунктом "а" пункту 41.1. статті 41 Закону України "Про обов'язкове страхування" Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ) за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Разом із цим згідно з положеннями пункту 41.3 статті 41 Закону України "Про обов'язкове страхування" МТСБУ не відшкодовує шкоду потерпілим, якщо вони можуть задовольнити вимоги на підставі договорів інших видів страхування. У таких випадках МТСБУ відшкодовує частину шкоди, яка не компенсована за договорами інших видів страхування.
Згідно з статтями 980 та 982 ЦК України предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов'язаного з об'єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України. Істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 ЦК України).
За приписами пункту 1 частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно з частиною другою статті 1192 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
За положеннями статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Зазначене узгоджується також з вимогами статті 108 Закону України "Про страхування" № 1909-IX від 18.11.2021 (далі - Закону України "Про страхування") страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов'язаних із нею фактичних витрат. Якщо договором страхування майна не передбачено інше, до страховика, який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.
Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як встановлено судом вище, позивач у відповідності до умов Договору здійснив виплату Страхувальнику суми страхового відшкодування у розмірі 61411,83 грн.
Відповідач доказів перерахування позивачу заявленої до стягнення суми 61411,83 грн страхового відшкодування суду не надав.
Отже, враховуючи досліджені судом докази, згідно з положеннями статті 993 ЦК України та статті 108 Закону України "Про страхування" позивач, виплативши страхове відшкодування відповідно до умов Договору добровільного комплексного страхування транспортних ризиків № FА-00158791 від 05.08.2021 ОСОБА_1 , набув права вимоги до винної особи (відповідача у справі) у сумі виплаченого страхового відшкодування.
При цьому судом відхиляються доводи представника відповідача про те, що Потерпіла особа мала б відшкодувати шкоду через МТСБУ відповідно до статті 41 Закону України "Про обов'язкове страхування", за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, оскільки на момент виникнення ДТП автомобіль відповідача не був застрахований, з огляду на таке.
У справі, яка розглядається судом, встановлено, що між Приватним акціонерним товариством "Страхова Група "ТАС" та ОСОБА_1 був укладений Договір добровільного комплексного страхування транспортних ризиків № FА-00158791 від 05.08.2021, що є іншим видом страхування, та Потерпіла особа отримала страхове відшкодування на відновлення пошкодженого автомобіля від позивача.
Як вже зазначалось вище, МТСБУ не відшкодовує шкоду потерпілим, якщо вони можуть задовольнити вимоги на підставі договорів інших видів страхування. У таких випадках МТСБУ відшкодовується частина шкоди, яка не компенсована за договорами інших видів страхування (пункт 41.3 статті 41 Закону України "Про обов'язкове страхування").
Згідно з пунктом 36.4 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування" виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків
При відсутності договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у винуватця дорожньо-транспортної пригоди страховик потерпілого, що виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування, не набуває права звернення до МТСБУ, оскільки в пункті 36.4 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування» прямо зазначено, що у такій ситуації у МТСБУ не виникає обов'язку здійснювати відповідне відшкодування (регламентні виплати) страховикам.
Висновок суду базується на позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 554/5837/15-ц з подібними правовідносинами.
Щодо доводів відповідача про те, що саме поліцейський ОСОБА_3., як правомірний володілець транспортного засобу під час дорожньо-транспортної пригоди, має відшкодовувати шкоду, заподіяну Потерпілій особі, суд звертає увагу, що Головне управління Національної поліції у Вінницькій області не спростувало факт володіння транспортним засобом СКС RTR-ПС, державний номерний знак НОМЕР_2 .
Крім того, відповідач не заперечує і факт перебування водія поліцейського ОСОБА_3 станом на 25.10.2021 у трудових відносинах з Головним управлінням Національної поліції у Вінницькій області. Також вказане підтверджується наданими відповідачем копіями документів: журналу обліку інструктажів водіїв, журналу виїзду та повернення транспортних засобів та наказу № 108 від 02.12.2021.
Частиною першою статті 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Нормами частини другої статті 1187 ЦК України визначено особливого суб'єкта, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, - його володільця.
Суд зауважує, що не вважається володільцем об'єкта, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з таким володільцем (водій, машиніст, оператор тощо).
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 04.07.2023 у справі № 686/20281/21 виснував, що шкода (в тому числі моральна), завдана внаслідок ДТП, з вини водія, який виконував трудові обов'язки та керував автомобілем, що належить роботодавцю, на відповідній правовій підставі, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.
Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між позивачем і відповідачем у зв'язку з виплатою першим на користь Потерпілої особи страхового відшкодування, є такими, що засновані на суброгації - переході до позивача права вимоги до винної особи від страхувальника (потерпілого), що відшкодував шкоду потерпілому у деліктному зобов'язанні.
Наведених висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.07.2018 у справі № 910/2603/17.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 61411,83 грн страхового відшкодування є законними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат на сплату судового збору, суд враховує таке.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 123 ГПК України).
З положень частини першої, підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" слідує, що судовий збір за розгляд немайнових вимог складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за розгляд майнових вимог - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.
За змістом частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Враховуючи ціну позову та те, що позовна заява надійшла до суду в електронній формі через систему "Електронний суд" позивач сплатив судовий збір у розмірі відповідно до закону.
За правилами пункту 2 частини першої статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, на відповідача покладається, сплачений Приватним акціонерним товариством "Страхова Група "ТАС" судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Керуючись статтями 18, 74, 76-80, 123, 129, 233, 236-242, 326, 327 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (місцезнаходження: вул. Театральна, буд. 10, м. Вінниця, Вінницький р-н, Вінницька обл., 21050; ідентифікаційний код юридичної особи: 40108672) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова Група "ТАС" (місцезнаходження: просп. Берестейський, буд. 65, м. Київ, 03117; ідентифікаційний код юридичної особи: 30115243) 61411,83 грн страхового відшкодування та 2422,40 грн витрат зі сплати судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Згідно з приписами статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Відповідно до положень частини першої статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
6. Примірних рішення надіслати учасникам справи до електронних кабінетів у системі ЄСІТС, а також представнику позивача Миц І. В. на адресу електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1
Повне рішення складено 03 грудня 2024 р.
Суддя Олег ВИНОГРАДСЬКИЙ
Віддрук. примірн.:
1 - до справи