02 грудня 2024 року м. Харків Справа № 917/2288/23
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Радіонова О.О., суддя Істоміна О.А. , суддя Попков Д.О.
розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Терес Тетяни Володимирівни (вх.№2013 П/3) на рішення Господарського суду Полтавської області від 29.07.2024 у справі №917/2288/23 (повний текст складено 29.07.2024, м. Полтава), суддя Ківшик О.В
за позовною заявою Фізичної особи - підприємця Терес Тетяни Володимирівни, с.Щербані, Полтавський район, Полтавська область
до відповідача Фізичної особи - підприємця Ковтун Анни Ігорівни, м. Карлівка, Полтавський район, Полтавська область
про стягнення 150 109, 41 грн
Фізична особа - підприємець Терес Тетяна Володимирівна звернулася до Господарського суду Полтавської області з позовом до Фізичної особи - підприємця Ковтун Анни Ігорівни про стягнення 150 109, 41 грн, з яких: 13 000,00 грн - збитки у зв'язку із втратою майна, 131 169,41 грн - збитки у вигляді втраченої вигоди, 5 940,00 грн -застава.
Позов обґрунтовує тим, що:
- ФОП Ковтун А.І. повідомила ФОП Терес Т.В. про одностороннє дострокове розірвання/припинення з 01 жовтня 2023 року укладеного сторонами Договору оренди нежитлових приміщень №55-56-57-60/23 від 01.01.2023 (повідомлення отримане позивачем 14.09.2023);
- з 26.08.2023 ФОП Ковтун А.І. без жодних пояснень та попередження припинила водопостачання до приміщень № 55, 56, 57 (13А), які ФОП Терес Т.В. орендувала відповідно до зазначеного Договору оренди;
- 06.10.2023 ФОП Терес Т.В. не була допущена до орендованих нею приміщень (замки на всіх дверях були змінені), у зв'язку із чим позивач була позбавлена можливості потрапити до орендованих приміщень та можливості забрати свої особисті речі та обладнання, а саме: акумулятор; інвектор, зарядний пристрій; настільна лампа; фрезер загальною вартістю 8 000 гривень 00 коп та грошові кошти в сумі 5 000 гривень 00 коп, які знаходилися в блокноті, загальною вартістю 13 000,00 грн;
- позивачем 01.01.2023 було сплачено відповідачу в порядку пункту 3.11 Договору двома частинами заставу у сумі 5940,00 грн. в забезпечення виконання своїх договірних зобов'язань перед відповідачем, яка підлягає поверненню позивачеві, оскільки остання не користується орендованим приміщенням з жовтня 2023.
Отже, за висновком позивача, відповідач з 26.08.2023 по 31.12.2023 (дата закінчення договору) чинив перешкоди у користуванні позивачем орендованим приміщенням, позбавивши останню можливості отримання доходу від здійснення в даному приміщенні господарської діяльності, а також протиправно відібрав майно позивача, завдавши їй прямі збитки на суму 13 000,00 грн та збитки у вигляді упущеної вигоди у сумі 131 169,41грн.
Ухвалою господарського суду від 22.01.2024 у справі № 917/2288/23, зокрема, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 29.07.2024 відмовлено в задоволенні позовних вимог повністю.
Ухвалюючи дане рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що:
- 22.09.2023 ФОП Терес Тетяна Володимирівна особисто, за участі невідомих осіб винесла всі свої речі із займаних на умовах оренди приміщень, за адресою: Полтавська обл., м. Полтава, вул. Європейська буд 6а, що підтверджується записами з відеокамер, які розташовані ззовні будівлі (відеозапис наявний у матеріалах справи).
- 26.01.2024 слідчим СВ Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області винесено постанову про закриття кримінального провадження №12023170420002682 від 07.10.2023 у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не надано відомостей щодо характеристик ймовірно викраденого майна, а також за відсутності жодних відомостей, які документально підтверджували б наявність такого майна у ОСОБА_1 , а також характеристик, які дозволяли б його ідентифікувати - інформація щодо можливого таємного викрадення майна ОСОБА_1 не знайшла свого підтвердження;
- матеріали справи не містять доказів, які підтверджують придбання вказаного майна позивачем, його ринкову вартість, ідентифікуючи ознаки, його належність саме позивачу та знаходження майна в орендованому приміщенні, а також не вказано, які саме кошти зникли - власні, кошти ФОП, кошти працівників тощо;
- позивачем в позовній заяві не наведено обґрунтованих доводів щодо завдання їй шкоди у вигляді упущеної вигоди та не обґрунтовано, внаслідок яких самих конкретних протиправних дій ФОП Ковтун А.І. було завдано збитки ФОП Терес Т.В., адже ні умови Договору оренди №55-56-57-60/23 від 01.01.2023, ні фактичні підстави та порядок його припинення в позовній заяві не оспорюються, а обрахунки позивача є теоретичними та не підтверджуються жодними доказами, зокрема, суду не надано жодної податкової звітності чи бухгалтерських документів, які б підтверджували дохід ФОП Терес Т.В. за 2023 та відсутність доходу протягом 127 календарних днів у 2023 році;
- позовна вимога про стягнення з відповідача 5 940,00 грн застави є безпідставною, оскільки відповідно до письмової вимоги № 11 від 13.09.2023 до ФОП Терес Т.В. був застосований штраф в розмірі 2 970,00 грн, який не був сплачений останньою та відповідно до п. 3.11 Договору був забезпечений з суми грошової застави, крім того за вересень 2023 року позивач не здійснила сплату орендних платежів, заборгованість відповідача перед позивачем на момент розірвання Договору оренди за вирахуванням суми грошової застави складає 906,40 грн., яка також підлягає забезпеченню із суми застави;
- вказаний розмір грошової застави 5 940,00 грн, який позивачем заявлений до стягнення як збитки, за правової природою не є збитками в розумінні ст. 22 ЦК України.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач, Фізична особа - підприємець Терес Тетяна Володимирівна через підсистему “Електронний суд» звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 29 липня 2024 року та ухвалити нову постанову, якою позовну заяву Фізичної особи - підприємця Терес Тетяни Володимирівни до відповідача Фізичної особи - підприємця Ковтун Анни Ігорівни про стягнення 150 109, 41 грн задовольнити.
Вирішити питання розподілу судових витрат.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що :
- відповідачем суду не надано внутрішні відеозаписи з орендованих приміщень, з яких можливо було б встановити, що після того, як ФОП Терес Т.В. забрала всі свої речі з орендованих приміщень , вони залишилися б пустими;
- ФОП Ковтун А.І. при зміні замків в орендованих ФОП Терес Т.В. приміщеннях та не допуску її до приміщень взагалі не був складений жодний акт (опис) обладнання, речей, інвектору тощо, які знаходилися в орендованих приміщеннях та належали позивачу, та даний акт (опис) не направлявся позивачу з пропозицією отримати належні їй речі, або ж акт про відсутність речей позивача, окрім того ФОП Ковтун А.І. на адресу ФОП Терес Т.В. не направлялося повідомлення із зазначенням дати та часу здійснення позивачем примусового проникнення до орендованих ФОП Терес Т.В. приміщень зі зламом замків;
- відповідачу на час подання відзиву на позов та долучення копії постанови про закриття кримінального провадження від 26.01.2024 року було достеменно відомо про те, що постанову про закриття кримінального провадження від 26.01.2024 було скасовано постановою прокурора Полтавської окружної прокуратури Петра Латенка від 15.02.2024;
- Терес Т.В. не була присутня при проведенні перевірки, за результатами якої відповідачем складено Акт обстеження фактичного та цільового використання орендованих нежитлових приміщень від 12.09.2023, і даний Акт для огляду та отримання не надавався, а отже вона не могла відмовитися від його підписання;
- суд першої інстанції без жодного обґрунтування фактично визнав письмову вимогу №11 від 13.09.2023 року, адресовану відповідачем на адресу позивача, законною, вказавши, що застосований до позивача штраф в розмірі 2970,00 грн., який не був сплачений останньою, був забезпечений з суми грошової застави в порядку п. 3.11 Договору оренди.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.08.2024 у справі №917/2288/23 апеляційна скарга передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Радіонова О.О., суддя Істоміна О.А., суддя Попков Д.О.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.10.2024 року, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи - підприємця Терес Тетяни Володимирівни на рішення Господарського суду Полтавської області від 29.07.2024 у справі №917/2288/23. Розгляд апеляційної скарги Фізичної особи - підприємця Терес Тетяни Володимирівни на рішення Господарського суду Полтавської області від 29.07.2024 у справі №917/2288/23 вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Встановлено відповідачу строк до 16.10.2024 року включно, для подання відзиву на апеляційну скаргу. Запропоновано учасникам справи в строк до 16.10.2024 включно надати до суду заяви, клопотання та заперечення (у разі наявності), з доказами надсилання їх копії та доданих до них документів іншим учасникам справи.
16.10.2024, тобто у встановлений судом строк, відповідач через систему «Електронний суд» подав відзив на апеляційну скаргу, в якому проти вимог та доводів апеляційної скарги позивача заперечує, просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.
Свої заперечення обґрунтовує тим, що:
- враховуючи судову практику Верховного Суду у справах щодо стягнення збитків, з огляду на принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу, саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок між такою поведінкою та із заподіяними збитками, тоді як суд не повинен безпідставно перекладати тягар доведення цих обставин на відповідача та фактично бездоказово презюмувати правомірність дій позивача;
- ФОП Терес Т.В, заявляючи позовну вимогу про стягнення з відповідача збитків через втрату нею майна в орендованих у відповідача приміщеннях у розмірі 13 000,00 грн, мала процесуальний обов'язок довести факт наявності в неї майна, яке було втрачено та факт знаходження саме цього майна в орендованому приміщенні до моменту його втрати, оціночну вартість такого майна, проте цього здійснено не було;
- в період з 01.01.2023 по 30.09.2023 ОСОБА_1 надавала послуги манікюру, педикюру та шугарінгу (перелік надаваних послуг разом з цінами був розміщений в кабінеті та сторінці в соціальних мережах, як і пропозиції щодо прийняття працівників до себе на роботу), разом з цим, стверджуючи про понесення збитків у вигляді упущеної вигоди у розмірі 131 169,41 грн, позивач у позовній заяві не вказує, яким чином відсутність водопостачання вплинула на недоотримання нею доходу під час використання орендованого приміщення за його цільовим призначенням - офісне приміщення, склад, якщо дане приміщення дійсно використовувалося за призначенням, і чому її дохід залежав саме від орендованого нею офісного приміщення за адресою АДРЕСА_1 ;
- позивач не обґрунтував, яким чином дані, наведені у податкової декларації ФОП Терес Т.В. за 10 місяців 2023, залежать від приміщень, орендованих позивачем відповідно до Договору оренди нежитлових приміщень №55,56,57,60 від 01.01.2023;
- позивачем не наведено обґрунтованих доводів щодо того, внаслідок яких самих конкретних протиправних дій ФОП Ковтун А.І. було завдано ФОП Терес Т.В. збитки у вигляді упущеної вигоди, адже ані умови Договору оренди №55-56-57-60/23 від 01.01.2023р., ані підстави та порядок його припинення в позовній заяві не оспорюються;
- відповідно до Письмової вимоги №11 від 13.09.2023, яка позивачем не оскаржується в судовому порядку, до ФОП Терес Т.В. був застосований штраф в розмірі 2970,00 грн, який не був сплачений останньою та відповідно до п. 3.11 Догоовру оренди був забезпечений з суми внесеної ФОП Терес Т.В. грошової застави (5940,00 грн.). Крім того, вказаний розмір грошової застави 5940,00 грн, який позивач вважає збитками, до збитків в розумінні статті 22 ЦК України не відноситься, що свідчить про обрання ним в цій частині позову неправильного способу захисту.
Відповідно ч. 13 ст.8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Під час розгляду справи апеляційним господарським судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Як свідчать матеріали справи та правильно встановив місцевий господарський суд, ФОП Ковтун А.І. є користувачем об'єкту нерухомості відповідно до Договору оренди нерухомого майна від 10.11.2022, укладеного між нею та AT «Укртелеком» та посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Грищаєвою І.В.
01.01.2023 між ФОП Ковтун А.І. (Орендодавцем), та ФОП Терес Т.В. (Орендарем), було укладено Договір оренди нежитлових приміщень №55-56-57-60/23 (далі - Договір оренди, а.с. 14-18), відповідно до умов пункту 1.1 якого ФОП Ковтун А.І. передає, а ФОП Терес Т.В. бере в строкове платне користування нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: Полтавська обл., м.Полтава, вул. Європейська, буд. 6а, приміщення №55 на першому поверсі площею 2,4м2, приміщення №56 на першому поверсі площею 1,5м2, приміщення №57 на першому поверсі площею 9,8м2, приміщення №560 на першому поверсі площею 16,0м2 і кім. для розміщення офісу, складів, загальна площа орендованого майна 29,7м2.
Пунктом 2.1 Договору оренди встановлено, що передача Орендованого майна в користування здійснюється за актом приймання-передачі.
Згідно з пунктом 2.4 Договору оренди Орендар зобов'язаний за актом приймання-передачі повернути Орендодавцю майно, разом з отриманими приналежностями, обладнанням, інвентарем, а також з усіма поліпшеннями, які неможливо відокремити від Орендованого майна, в належному стані, з урахуванням нормального зносу, не пізніше останнього дня строку дії Договору (у тому числі при достроковому припиненні Договору) (п. 2.4 Договору оренди);
Як передбачено пунктом 2.5 Договору оренди, у випадку непередачі Орендарем Орендодавцю Орендованого майна в день закінчення строку дії цього Договору або дострокового припинення дії цього Договору, або відмови Орендаря підписати Акт приймання-передачі про повернення орендованого майна з оренди - Орендодавець має право звільнити Орендоване майно від майна (обладнання) Орендаря, що знаходиться в ньому.
Відповідно до пункту 3.1.2 Договору оренди крім орендної плати, Орендар щомісяця на підставі показників лічильників та після отримання рахунків від Орендодавця відшкодовує вартість: комунальних послуг (енергопостачання, водопостачання та опалення); експлуатаційних послуг та витрат на утримання Орендованого майна. Оплата рахунків Орендодавця, виставлених Орендареві відповідно до цього пункту, здійснюється не пізніше 5 днів після отримання рахунку Орендарем від Орендодавця (п. 3.1.2 Договору оренди);
Деталізація послуг з утримання Орендованого майна наведена у Додатку № 1 до Договору (п. 3.3 Договору оренди).
Порядок та строки сплати орендної плати та інших платежів визначено у пунктах 3.7 - 3.9 Договору оренди.
Умовами пунктів 5.1.3 - 5.1.5 Договору оренди встановлено, що Орендодавець має право: Призупинити або обмежити надання послуг з утримання Орендованого майна (постачання електроенергії, водопостачання тощо) у разі прострочення Орендарем строку оплати орендної плати більше ніж на 10 днів; Призупинити забезпечення Орендованого майна електроенергією у разі перевищення Орендарем встановленої дозволеної електричної потужності або у разі утримання електрогосподарства з порушенням вимог нормативних документів; Обмежити Орендарю доступ до Орендованого майна у разі прострочення Орендарем строку оплати орендної плати більше ніж на 20 днів. Доступ Орендаря до Орендованого майна відновлюється відразу після оплати Орендарем усієї суми орендної плати, прострочення оплати якої стало причиною обмеження доступу до Орендованого майна. Обмеження доступу Орендаря до Орендованого майна передбачає заборону працівникам, представникам, відвідувачам або іншим особам, що діють на користь або від імені Орендаря, входити або іншим чином мати доступ до Орендованого майна. Про обмеження доступу Орендаря до Орендованого майна Орендодавець письмово повідомляє Орендаря не менше ніж за 2 дні до дати застосування такого обмеження.
Орендар зобов'язаний не передавати об'єкт оренди в суборенду третім особам (пункт 5.3.2 Договору оренди);
Орендар має право самостійно визначати порядок користування Орендованим майном в межах та на умовах, визначених цим Договором та чинним законодавством України (п. 5.2.2. Договору оренди);
Відповідно до пунктів п. 5.4.1 та п. 6.4 Договору оренди Орендодавець зобов'язаний: не втручатися в господарську діяльність Орендаря. У разі порушення Орендарем вимог, встановлених пунктом 5.3.2 цього Договору, Орендодавець має право відмовитись від нього та вимагати повернення об'єкта оренди. У такому випадку цей Договір є розірваним з моменту одержання Орендарем повідомлення Орендодавця про відмову від Договору.
Як встановлено умовами пунктів п. 12.1 та п. 12.2 Договору оренди, цей Договір набирає чинності після його підписання Сторонами і діє з 01 січня 2023 року до 31 грудня 2023 року включно та до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань. Договір автоматичній пролонгації не підлягає і може бути продовжений лише у випадку досягнення між Сторонами письмової згоди про це.
Згідно з пунктом п. 12.7 Договору оренди договір може бути достроково розірваний у таких випадках: за взаємною згодою Сторін з обов'язковим складанням письмового документу за підписами обох Сторін; Орендодавцем або Орендарем в односторонньому порядку з будь-яких підстав за умови направлення іншій Стороні письмового повідомлення про дострокове розірвання Договору не менше ніж за 60 календарних днів до дати його розірвання; Орендарем в односторонньому порядку у разі незгоди зі зміною орендної плати за умови направлення Орендодавцю письмового повідомлення про дострокове розірвання Договору не менше ніж за 30 календарних днів до дати введення нового розміру орендної плати; Орендодавцем в односторонньому порядку за умови направлення Орендарю письмового повідомлення про дострокове розірвання Договору не менше ніж за 15 календарних днів до дати розірвання Договору у разі: використання Орендарем Орендованого майна не за цільовим призначенням; передачі Орендованого майна в суборенду третім особам; навмисного або з необережності Орендаря погіршення технічного і санітарного стану Орендованого майна; порушення строків сплати Орендної плати та інших платежів за Договором більше ніж на 1 місяць або сплати їх не в повному обсязі; неналежного виконання Орендарем ремонтних робіт щодо Орендованого майна, що призвело до погіршення стану Орендованого майна; порушення строку сплати Орендарем грошової застави; відмови отримати послугу доступу до мережі Інтернет за технологіями (ADSL, FTTx або/та GPON) шляхом відмови від підписання / розірвання укладеного з Орендодавцем відповідного договору про надання таких послуг) .
На виконання Договору оренди сторонами було складено та підписано акт приймання-передачі від 01.01.2023, за яким Орендодавець передав, а Орендар прийняв у користування для розміщення офісу наступні нежитлові приміщення, розташовані за адресою : Полтавська область, м. Полтава, вул.. Європейська, 6а :
- приміщення на першому поверсі №55 площею 2,4 кв.м.,
- приміщення на першому поверсі № 56 площею 1.5 кв. м.,
- приміщення № 57 на першому поверсі площею 9,8 кв.м., складів.
Загальна площа орендованого майна 13,7 кв.м. (а.с. 10).
Згідно з актом приймання-передачі від 01.02.2023 орендодавець передав, а орендар прийняв у користування наступне нежитлове приміщення розташоване за адресою: Полтавська область, м. Полтава, вул.. Європейська, 6а.
- приміщення на першому поверсі № 60 площею 16 кв.м для розміщення офісу, складів).
Загальна площа орендованого майна 16 кв.м. (а.с. 11).
Позивач зазначає, що вона належним чином виконувала всі умови Договору оренди та своєчасно сплачувала всі належні платежі. На підтвердження даної обставини позивач надав копії квитанцій (а.с. 20-26).
Як стверджує позивач у позовній заяві, в подальшому орендар ФОП Терес Т.В. у зв'язку із тим, що їй було незрозуміло, що саме включає в себе поняття "Експлуатаційні витрати" та яким чином здійснюється нарахування, а також оскільки в Додатку № 1 не встановлено вартість та об'єм послуг з енергозабезпечення, опалення, водопостачання та відведення, охорони, послуг з протипожежного захисту, прибирання, послуг вивозу сміття, а в Додатку № 1 до Договору оренди відсутня деталізація таких витрат, ФОП Терес Т.В. звернулася усно до ФОП Ковтун А.І. з проханням надати роз'яснення таких витрат.
Оскільки ФОП Ковтун А.І. не надала пояснень ФОП Терес Т.В., остання звернулася за правничою допомогою та на адресу ФОП Ковтун А.І. було направлено адвокатський запит від 14.08.2023 року (а.с. 27) з проханням надати наступну інформацію:
- надати розшифрування, що саме включає в себе "Експлуатаційні витрати" (із зазначенням складових, які входять до даного виду нарахувань та їх суми по кожному виду нарахувань згідно Договору оренди нежитлових приміщень № 55-56-57-60/23 від 01.01.2023 року);
- чи для всіх орендарів приміщення нарахування послуг водопостачання та водовідведення, охорони, з протипожежного захисту, прибирання, вивозу сміття - нараховується (здійснюється) пропорційно орендованій площі. Якщо ні, просила повідомити, яким саме чином відбувається нарахування іншим орендарям;
- чи розподіляється на всіх орендарів пропорційно орендованій площі суми перевищення ліміту споживання об'єму водопостачання, за наявності;
- у зв'язку із чим в рахунку-фактурі № СФ-0000242 від 13.06.2023р. нараховано послуги з опалення за квітень 2023р. та травень 2023р. в сумі по 507,87 грн за місяць, якщо у рахунку-фактурі № СФ-0000164 від 12.04.2023р. нараховано послуги за опалення в сумі 4095,63 грн;
- у зв'язку із чим відбуваються нарахування за опалення в неопалювальний період.
Адвокатський запит було направлено 16.08.2023 року на адресу відповідача, яка була зазначена в Договорі оренди нежитлових приміщень № 55-56-57-60/23 від 01.01.2023.
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 29), лист за № 3600008246740 ФОП Ковтун А.І. отримала під підпис.
Як вказує позивач, з 26.08.2023 року ФОП Ковтун А.І. без жодних пояснень та попередження припинила водопостачання до приміщення № 55, 56, 57 (13А), які ФОП Терес Т.В. орендувала відповідно до Договору оренди, у зв'язку із чим позивач 28.08.2023року подала заяву з проханням надати пояснення причини припинення водопостачання, яку 28.08.2023 року було отримано працівником бухгалтером: ФОП Терес А.І. - Пашковою Т.В.
Відповідь відповідачем на вказану заяву надано позивачу не було.
12.09.2023 на підставі наказу ФОП Ковтун А.І. комісією було проведено обстеження фактичного та цільового використання орендованих нежитлових приміщень.
За наслідками обстеження комісією було складено Акт від 12.09.2023 обстеження фактичного та цільового використання орендованих нежитлових приміщень, переданих ФОП Терес Т.В., в якому встановлено порушення орендарем пунктів 1.1., 5.3.1., 5.3.2., 5.3.9., 5.3.5. Договору оренди нежитлових приміщень №55-56-57-60/23 від 01.01.2023, а саме :
- електриком було встановлено, що ФОП Терес Т. В. порушено п. 5.2. НПАОП 0.00.-1.30-01 Правил безпечної роботи з інструментами та пристроями, ПУЕ 1.8.210 (відсутній протокол виміру опору ізоляції подовжувачів та бірки), чим порушено п. 5.3.4. і 5.3.5. Договору оренди нежитлових приміщень №55-56-57-60/23 від 01.01.2023;
- керуючись пунктами 1.1., 5.1.6., 5.3.1. Договору, комісія встановила, що приміщення №60 використовуються ФОП Терес Тетяною Володимирівною не за цільовим призначенням, а саме: фактично використовуються для розміщення салону краси/манікюрного/педікюрного кабінету, чим порушено пункти 1.1., 5.3.1. Договору. В даному приміщенні розміщені манікюрні зони (в кількості 3 шт), педікюрна зона (1 шт), на стінах міститься прейскурант цін на манікюрні / педікюрні послуги та послуги шугарнінгу, що не відповідає цільовому використанню за умовами договору оренди;
- керуючись пунктом 5.3.2. комісія встановила, що приміщення №60 передані в суборенду третім особам без згоди ФОП Ковтун А.І., а саме: приміщення №60 використовується (орендується) двома невідомими особами жіночої статі в цілях манікюрного кабінету, які відмовилися представитися. Доказів про те, що треті особи працюють у ФОП Терес Тетяни Володимирівни, відповідно до вимог Кодексу законів про працю України не надані;
- керуючись пунктом 5.3.9. комісія виявила відсутність в орендованих приміщеннях засобів пожежогасіння.
В Акті від 12.09.2023 викладені наступні висновки: за наслідками проведеної перевірки, обстеження фактичного та цільового використання орендованих нежитлових приміщень, які використовуються ФОП Терес Тетяною Володимирівною (РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідно до умов Договору оренди нежитлових приміщень №55-56-57-60/23 від 01.01.2023 комісією було встановлено порушення пунктів 1.1., 5.3.1., 5.3.2., 5.3.9., 5.3.4., 5.3.5. вказаного Договору оренди нежитлових приміщень №55-56-57-60/23 від 01.01.2023р.
Відповідно до рекомендацій у акті, за наслідками проведеної перевірки, обстеження фактичного та цільового використання орендованих нежитлових приміщень, які використовуються ФОП Терес Тетяною Володимирівною (РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідно до умов Договору оренди нежитлових приміщень №55-56-57-60/23 від 01.01.2023 комісія рекомендує вчинити дії передбачені вказаним вище Договором (в тому числі, але не виключено п. 2.4., 5.1.6., 5.3.17, 6.4., 6.5., 12.3., 12.7.4.).
ОСОБА_1 відмовилась отримувати Акт нарочно, що зафіксовано в Акті.
Позивач зазначає, що даний акт отримала на її електронну адресу.
Позивач вказує, що 16.09.2023 року та 18.09.2023 до орендованих приміщень було без будь-яких попереджень зі сторони відповідача припинено подачу електроенергії (відрізано кабель біля лічильника до каб. № 14), а також повторно припинено водопостачання після його відновлення. З даного приводу ФОП Терес Т.В. написала звернення до поліції.
22.09.2023 у на адресу ФОП Ковтун А.І. було направлено претензію з вимогою негайно відновити електро- та водопостачання, а також претензію щодо Акта обстежень від 12.09.2023 року, в якій позивачем було викладено свою позицію до Акта від 12.09.2023 року.
Відповідь на вищевказані претензії надано не було, а рекомендований лист повернувся з поміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
У зв'язку з тим, що лист ФОП Ковтун А.І. отримано не було, вищевказані претензії було направлено позивачем на електронну адресу ФОП Ковтун А.І., яка вказана в Договорі оренди (засвідчені електронним підписом позивача).
При цьому, Відповідач керуючись п. 12.3, 12.7.4 Договору оренди (використання Орендарем Орендованого майна не за цільовим призначенням, передачі майна в суборенду третім особам) повідомив ОСОБА_1 про одностороннє дострокове розірвання/припинення Договору оренди нежитлових приміщень №55-56-57-60/23 від 01.01.2023 - з 01 жовтня 2023 року.
Позивач зазначає, що дане повідомлення остання отримала 14.09.2023 на свою електронну адресу.
Враховуючи порушення ФОП Терес Т.В. пункту 5.3.2. Договору оренди нежитлових приміщень №55-56-57-60/23 від 01.01.2023, та передачу останньою в суборенду нежитлового приміщення (предмету договору відповідно до п. 1.1.), відповідачем була направлена позивачу письмова вимога про оплату штрафу за порушення умов Договору в строк до 3-х календарних днів з моменту отримання даної Письмової вимоги - сплатити на користь Орендодавця ФОП Ковтун Анни Ігорівни штраф в розмірі 2 970,00 грн та одночасно повідомлено, що у випадку несплати останньою вказаного штрафу, дане грошове зобов'язання буде забезпечене з суми грошової застави відповідно до п. 3.11. на 4-й календарний день з моменту отримання Орендарем даної вимоги.
Акт, фототаблицю, письмову вимогу про оплату штрафу за порушення про оплату штрафу за порушення Орендарем умов Договору оренди нежитлових приміщень № 55-56-57-60/23 від 01 січня 2023 року (вих. № 11 від 13.09.2023р.), Повідомлення про відмову від Договору оренди нежитлових приміщень №55-56-60/23 від 01.01.2023 року та його дострокове розірвання (вих. №12 від 13.09.2023р.) було направлено цінним з описом листом на адреси: АДРЕСА_2 (трек-номер листа №3600809595003) та 36000, м. Полтава, вул. Європейська, б. 6а, каб. №15 (1 поверх) (трек-номер листа 3600809595011).
За твердженням позивача, 06.10.2023 вона не була допущена до орендованих нею приміщень (замки на всіх дверях були змінені), у зв'язку із чим позивач була позбавлена можливості потрапити до орендованих приміщень та можливості забрати свої особисті речі та обладнання, а саме : акумулятор; інвектор, зарядний пристрій; настільна лампа; фрезер загальною вартістю 8 000 гривень 00 коп., та грошові кошти в сумі 5 000 гривень 00 коп., які знаходилися в блокноті.
З приводу викрадення вищевказаних речей та грошових коштів, ФОП Терес Т.В. 06.10.2023 року було написано заяву до поліції.
За результатами перевірки працівниками Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області було зроблено висновок про відсутність доказів, які свідчать про відсутність суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК України та КУпАП ( а.с. 166-179).
Відповідач зазначає, що 24.09.2023 ФОП Терес Тетяна Володимирівна особисто, за участі невідомої особи винесла всі свої речі - звільнила займані на умовах оренди приміщення, за адресою АДРЕСА_1 . На підтвердження даних обставин відповідач надав копії записів з відеокамер, які розташовані з зовні будівлі.
Зважаючи на вищенаведені обставини, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 150 109, 41 грн, з яких : 13 000,00 грн збитки у зв'язку із втратою майна, 131 169,41 грн збитки у вигляді втраченої вигоди та 5 940,00 грн застави.
Статтею 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, згідно з частиною другою цієї статті, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Отже збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов'язане з утиском його інтересів як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у понесених ним витратах, втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.
Упущена вигода, як рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб'єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. (Постанова Верховного Суду від 13 грудня 2018 року у справі № 923/700/17).
Згідно з частиною другою статті 224 ГК України збитками слід розуміти витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Виходячи з наведених норм, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (наявність збитків); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
Протиправною у цивільному праві вважається поведінка (дії, бездіяльність), яка полягає у порушенні імперативних норм права або санкціонованих законом умов договору (порушення зобов'язання), внаслідок чого порушуються права іншої особи.
Під збитками слід розуміти зменшення майнової сфери потерпілого у вартісному вираженні.
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками полягає в тому, що збитки мають виступати об'єктивним наслідком протиправної поведінки заподіювача. При цьому причина (протиправна поведінка відповідача) повинна не тільки передувати збиткам (вибуттю майна із майнової сфери позивача), але й з необхідністю породжувати такий наслідок, тобто повинен бути не опосередкований, а безпосередній причинний зв'язок, при якому протиправна поведінка прямо (безпосередньо) породжує наслідок.
Вина є суб'єктивним елементом відповідальності і полягає у психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.
Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення виключає відповідальність боржника за невиконання або неналежне виконання зобов'язань у вигляді відшкодування збитків.
Верховний Суд у постанові Великої Палати від 11.01.2022 у справі № 904/1448/20 та постанові Касаційного господарського суду від 06.06.2023 у справі № 911/682/21 дійшов висновків, що вирішуючи питання щодо стягнення збитків суд повинен встановити відповідний та повний склад правопорушень. Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, необхідна наявність повного складу правопорушення: (1) протиправної поведінки особи; (2) шкоди (збитків); (3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; (4) вини особи, яка заподіяла збитки; протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Під шкодою слід розуміти, зокрема, зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Причинний зв'язок, як елемент складу цивільного правопорушення, виражає зв'язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком. Також деліктна відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювача шкоди. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
Верховний Суд у постанові від 10.03.2020 у справі № 908/3209/16 зазначив, що відшкодуванню підлягають збитки, що стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотним наслідком порушення боржником зобов'язання чи завдання шкоди. Такі збитки є прямими. Збитки, настання яких можливо було уникнути, які не мають прямого причинно-наслідкового зв'язку, є опосередкованими та не підлягають відшкодуванню.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Отже, тягар доведення обставин, на які посилається сторона в обґрунтування своїх вимог та заперечень, лежить саме на неї.
Разом з цим, довести зазначені обставини сторона має доказами, наділеними такими обов'язковими ознаками, як: допустимість, относимість, достовірність та імовірність.
Так, відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини справи, які входять до предмету доказування.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України визначене поняття «допустимість доказів», яке полягає в тому, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Як вказано у статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Як вже зазначалося, позивач в обґрунтування позовної вимоги про стягнення збитків, спричинених їй втратою майна, посилається на те, що з 06.10.2023 ФОП Терес Т.В. не була допущена до орендованих нею приміщень (замки на всіх дверях були змінені), у зв'язку із чим позивач була позбавлена можливості потрапити до орендованих приміщень та можливості забрати свої особисті речі та обладнання, а саме : акумулятор, інвектор, зарядний пристрій; настільна лампа; фрезер загальною вартістю 8 000 гривень 00 коп., та грошові кошти в сумі 5 000 гривень 00 коп., які знаходилися в блокноті, загальною вартістю 13 000,00 грн.
Разом з цим, позивачем не надано жодних доказів придбання нею (або іншою особою за дорученням позивача) майна, на втрату якого вона вказує в позовній заяві та доказів його вартості (накладні, чеки, інші первинні бухгалтерські документи, договори купівлі-продажу, звіти суб'єкта оціночної діяльності, тощо), а також доказів знаходження зазначеного майна в орендованому приміщенні (складений сторонами договору оренди акт із описом наявного в орендованому приміщенні майна із зазначенням його індивідуалізуючих характеристик та приналежності орендареві, орендодавцеві або іншій особі).
Крім того, позивачем не надано доказів того, які за приналежністю та призначенням кошти зникли - власні кошти ОСОБА_1 , чи кошти, що використовуються задля індивідуальної підприємницької діяльності (бухгалтерські документи тощо), а також докази імовірного викрадення цього майна та грошових кощтів з орендованого приміщення.
Так, 26.01.2024 слідчим СВ Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області Т.Улітько винесено постанову про закриття кримінального провадження №12023170420002682 від 07.10.2023 у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не надано відомостей щодо характеристик ймовірно викраденого майна, а також за відсутності жодних відомостей, які підтверджували б документально наявність такого майна у ОСОБА_1 , а також характеристик, які дозволяли б його ідентифікувати - інформація щодо можливого таємного викрадення майна ОСОБА_1 не знайшла свого підтвердження (копія наявна у матеріалах справи).
З мотивувальної частини доданої до апеляційної скарги копії постанови прокурора Полтавської окружної прокуратури про скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження від 15.02.2024 вбачається, що у даному документі прокурором зроблено висновок про необхідність негайного скасування постанови слідчого СВ Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області Т. Улітько від 26.01.2024 про закриття кримінального провадження №12023170420002682 від 07.10.2023 за частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України.
Разом з цим, у резолютивній частині даного документу прокурора постановлено скасувати постанову слідчого СВ Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області Т. Улітько від 28.11.2023 про закриття кримінального провадження №12023170420002682 від 07.10.2023 за частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України , тобто скасовано постанову із іншою датою -28.11.2023, хоча і за тим самим провадженням - №12023170420002682 та винесену тим самим слідчим - Т. Улітько.
Також даною постановою прокурора скеровано матеріали даного кримінального провадження №12023170420002682 до СВ Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області для проведення подальшого судового розслідування.
При цьому апелянт, посилаючись на наявність даної постанови прокурора, не надав доказів подальшого руху кримінального провадження №12023170420002682, в тому числі щодо результатів розслідування, якими б було встановлено факт викрадення майна та причетних до викрадення осіб.
Отже, позивачем не надано належних, допустимих, достовірних та достатньо імовірних доказів на підтвердження наявності у неї прямих збитків у вигляді втрати конкретно визначеного майна та належних саме їй коштів, протиправних дій відповідача, а, відповідно, і причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) відповідача та заявленими прямими збитками, вини відповідача.
Позивач в апеляційній скарзі зазначає, що вона не була присутня при проведенні перевірки, за результатами якої відповідачем складено Акт обстеження фактичного та цільового використання орендованих нежитлових приміщень від 12.09.2023 року і даний Акт для огляду та отримання не надавався, а отже вона не могла відмовитися від його підписання.
Проте такі посилання не впливають на підстави для стягнення збитків, оскільки стосуються питання орендних правовідносин сторін в розрізі наявності чи відсутності підстав для односторонньої відмови орендаря від Договору оренди та жодним чином не впливають на обставину недоведеності позивачем факту зникнення з орендованого майна належних їй речей та грошових коштів та вартості зниклого майна.
Отже, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду щодо відсутності достатніх правових підстав для стягнення з відповідача прямих збитків у розмірі 13 000,00 грн.
Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача 131 169,41 грн збитків у вигляді упущеної вигоди, колегія суддів зазначає про таке.
Як вже вказувалося вище, відповідно до частини 1 статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками зокрема є 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Упущена вигода, як рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб'єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. (Постанова Верховного Суду від 13 грудня 2018 року у справі № 923/700/17).
Крім того, згідно з пунктом 2 частини другої статті 22 ЦК України упущена вигода входить до складу збитків та визначається як доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене. При цьому саме позивач повинен довести факт протиправної поведінки, спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування. Особа, яка порушила зобов'язання, доводить відсутність своєї вини. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання (стаття 614 ЦК України). При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання. Тобто, доказуючи наявність упущеної вигоди, кредитор має довести факти вжиття певних заходів щодо одержання таких доходів. Якщо неодержання кредитором очікуваних доходів є наслідком недбалої поведінки самого кредитора, така упущена вигода не підлягатиме відшкодуванню. Отже, підставою для відшкодування упущеної вигоди є протиправні дії, які мали наслідком неотримання позивачем доходу, на який він розраховував.
Зазначена правова позиція відповідає правовій позиції, викладеній у постановах Верховного Суду у справі № 910/422/18, від 10.10.2024 у справі № 922/59/23.
Крім цього, при визначенні розміру упущеної вигоди повинні враховуватися лише ті точні дані, які безперечно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум або інших цінностей, якби зобов'язання було виконано боржником належним чином (Верховного Суду у справі № 910/422/18).
При цьому наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є підставою для його стягнення (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів КГС від 12 жовтня 2018 року по справі № 906/824/17.
Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується (постанова Верховного Суду (ВС) в складі колегії суддів Касаційного господарського суду (КГС) від 12 листопада 2019 року №910/9278/18).
Відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди пов'язує можливість отримання доходу (майнових вигод) особою, право якої порушено, саме із звичайними обставинами, тобто звичайними умовами цивільного обороту. При визначенні розміру упущеної вигоди першочергове значення має врахування критерію звичайних обставин (умов цивільного обороту), за яких кредитор мав достатні очікування на отримання відповідного доходу в разі належного виконання боржником своїх обов'язків.
Збитки у вигляді упущеної вигоди підлягають відшкодуванню у разі: 1) коли заявлений кредитором не отриманий дохід (майнова вигода) був у межах припущення сторін на момент виникнення зобов'язань; 2) втрата доходу є ймовірним результатом порушення зобов'язання іншим контрагентом (боржником); 3) дохід не є абстрактним і може бути доведеним із розумним рівнем впевненості.
Таким чином, вимоги про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди мають бути належним чином обґрунтовані, підтверджені конкретними підрахунками і доказами про реальну можливість отримання позивачем відповідних доходів, але не отриманих через винні дії відповідача (зазначений правовий висновок викладений у постанові Касаційного цивільного суду від 07.11.2018 у справі № 127/16524/16).
Як свідчать матеріали справи та було правильно встановлено місцевим господарським судом, ФОП Терес Тетяна Вікторівна здійснювала підприємницьку діяльність з надання послуг перукарнями та салонами краси, про що зазначено у витязі з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 13, том І).
Крім того, в акті обстеження фактичного та цільового використання орендованих нежитлових приміщень від 12.09.2023 зазначено також і про надання ФОП Терес Тетяною Володимирівною послуг манікюру.
Як вже зазначалося, ФОП Ковтун А.І. повідомила ФОП Терес Т.В. про відмову від Договору оренди нежитлових приміщень №55-56-57-60/23 від 01.01.2023 та його дострокове розірвання та висунуто вимогу звільнити орендовані приміщення з 01.10.2023.
Позивач, заявляючи позовну вимогу про стягнення з відповідача упущеної вигоди, зазначає, що з 26.08.2023 ФОП Ковтун А.І. без жодних пояснень та попередження припинила водопостачання до приміщень № 55, 56, 57 (13А), які ФОП Терес Т.В. орендувала відповідно до зазначеного Договору оренди, а 06.10.2023 ФОП Терес Т.В. не була допущена до орендованих нею приміщень, у зв'язку з чим була позбавлена можливості отримувати прибуток від здійснення підприємницької діяльності в орендованих приміщеннях з 26.08.2023 (початок припинення водопостачання) до 31.12.2023 (закінчення строку дії Договору оренди).
Разом з цим, матеріали справи не містять належних, допустимих, достовірних та достатньо імовірних доказів припинення водопостачання в орендовані приміщення саме відповідачем, яка не має відношення до водопостачальної організації.
Крім того, Згідно зі статтею 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінки майна є обов'язковим при визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.
Орієнтовним переліком документів та даних, необхідних для оцінки упущеної вигоди є: правовстановлюючі документи на майно; акт обстеження та фіксації завданої майну шкоди, складений повноважними представниками державних органів або керуючої організації; довідка про балансову вартість майна або дані про понесених витратах на придбання майна; фінансова звітність підприємства; дані про невиконання договірних зобов'язань (договори, акти приймання-передачі, акти звірки, платіжні та інші документи); інші документи, при необхідності для проведення оцінки.
Проте, як правильно зауважив місцевий господарський суд, жодний з вказаних документів позивачем суду не наданий.
Зокрема, позивачем не було надано на підтвердження упущеної вигоди документів фінансової звітності, а саме: податкової декларації, з якої можливо було б дослідити розрахунки доходу та витрат на здійснення господарської діяльності відповідача відповідно до КВЕД, а також суми податків та видатків на сплату зарплати працівникам, сплачених позивачем за останній календарний рік та яку грошову суму було витрачено на придбання матеріалів для роботи і , відповідно, суму чистого прибутку.
Також позивачем не надано і жодних документів бухгалтерського обліку, які б свідчили про отримання ФОП Терес Т.В. доходів протягом певного періоду 2023 року та про відсутність таких доходів протягом зазначеного у позовній заяві періоду.
Крім того, відповідно до пункту 1.1. Договору оренди орендовані приміщення надавалися ФОП Терес Т.В. для розміщення офісу, складів.
Згідно з даними витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом підприємницької діяльності позивача є надання послуг перукарням та салонам краси.
Позивач у позовній заяві стверджує, що відповідно до податкової декларації ФОП Терес Т.В. за 10 місяців 2023 року її загальний дохід становить 31295,00 грн., таким чином середньомісячний дохід ФОП Терес Т.В. становить 31295,00 грн. За твердженням позивача, строк, протягом якого вона не одержала вигоду, становить 127 днів - з 26.08.2023 (початок припинення водопостачання) до 31.12.2023 (закінчення строку дії Договору оренди).
Однак така податкова декларація в матеріалах справи відсутня і позивачем не надано жодних доводів щодо того, яким чином неможливість використання орендованих під офіс та склади приміщень могло спричинити позивачеві збитки у вигляді упущеної вигоди від підприємницької діяльності, яка характеризується наданням послуг перукарням та салонам краси.
Також слід зазначити, що позивачем в позовній заяві не оскаржуються ані умови Договору оренди №55-56-57-60/23 від 01.01.2023, ані фактичні підстави та порядок його припинення з 01.10.2023, а тому кінцевим днем нарахування розміру упущеної вигоди 31.12.2023, є безпідставним ( з моменту розірвання 30.09.2023 по 31.12.2023).
Окрім цього, ФОП Терес Т.В. не доведено, що нею вживалися всі залежні від неї заходи щодо отримання таких доходів та зменшення імовірних збитків, які не дали бажаного результату (пошук інших приміщень тощо).
Отже, позивачем не надано належних, допустимих, достовірних та достатньо імовірних доказів, які б безперечно підтверджували реальну можливість отримання ФОП Терес Т.В. легітимного доходу при використанні орендованих за Договором оренди приміщень у вказаний у позовній заяві період у конкретному розмірі. Поряд з цим, розрахунки позивача носять характер припущень, які лише теоретично обґрунтовують можливості отримання доходу, а тому не можуть бути підставою для стягнення з відповідача заявленої позивачем суми упущеної вигоди.
Зважаючи на наведене, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про відсутність достатніх правових підстав для стягнення з відповідача упущеної вигоди у розмірі 131 169,41 грн.
Стосовно позовної вимоги про стягнення з відповідача 5 940,00 грн грошової застави, то колегія суддів зазначає про таке .
Положеннями статті 549 Цивільного кодексу України та статті 230 Господарського кодексу України визначено загальне поняття штрафних санкцій, яке у господарському судочинстві включає неустойку, штраф, пеню, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил господарської діяльності, невиконання господарського зобов'язання.
Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України визначено поняття штрафних санкцій. Ними визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (частина перша статті 548 ЦК України) (правова позиція Постанова від 19.04.2021 №910/11131/19 Верховного Суду).
Обов'язок орендаря сплачувати орендну плату за користування орендованим майном зберігається до припинення Договору (до спливу строку дії Договору оренди), оскільки орендна плата є платою орендаря за користування належним орендодавцю майном та відповідає суті орендних правовідносин, що полягають у строковому користуванні орендарем об'єктом оренди на платній основі - до моменту повернення орендованого майна за актом приймання-передачі.
Згідно з умовами пункту 3.1.11 Договору оренди будь-які грошові зобов'язання Орендаря перед Орендодавцем за цим Договором забезпечуються грошовою заставою у розмірі 5 940,00 грн. Сума вказаної застави має бути перерахована Орендарем на банківський рахунок Орендодавця (на підставі рахунку, виставленого Орендодавцем) протягом 5 банківських днів з дати укладення Договору, але не пізніше ніж до моменту передачі об'єкту суборенди у користування. У випадку здійснення Орендодавцем задоволення своїх вимог до Орендаря з суми застави, Орендодавець зобов'язаний письмово повідомити про це Орендаря, а останній зобов'язується відновити визначений Договором розмір грошової застави, шляхом перерахування Орендодавцю відповідної суми протягом 7 календарних днів з дати отримання відповідного повідомлення від Орендодавця».
Як правильно зазначив місцевий господарський суд, до грошових зобов'язань відповідно до умов Договору оренди належать: орендна плата, плата за користування комунальними та експлуатаційними послугами, штрафи, неустойка, відшкодування збитків внаслідок погіршення стану або витрати майна та інше.
Пунктом 6.5. Договору оренди передбачено, що у разі порушення Орендарем обов'язків визначених Договором, що стосуються передачі Орендованого майна в суборенду, забезпечення представникам Орендодавця доступу до Орендованого майна або встановлення електричного лічильника та автоматичного вимикача, Орендар на письмову вимогу Орендодавця зобов'язаний за кожен виявлений випадок порушення сплатити останньому штраф у розмірі 50% від розміру плати за користування Орендованим майном у тому місяці, у якому станеться відповідне порушення, що складає 2 970,00 грн (5940,00 грн * 50%).
Відповідно до Письмової вимоги № 11 від 13.09.2023 до ФОП Терес Т.В. був застосований штраф в розмірі 2 970,00 грн у зв'язку із порушенням нею пункту 5.3.2 Договору оренди щодо заборони передачі об'єкту оренди в суборенду третім особам, який не був сплачений останньою, а тому був забезпечений з суми грошової застави в порядку п. 3.11 Договору оренди.
Позивач в апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції без жодного обґрунтування фактично визнав Письмову вимогу № 11 від 13.09.2023 року, адресовану відповідачем на адресу позивача, законною, вказавши, що застосований штраф в розмірі 2970,00 грн., який не був сплачений останньою , а тому відповідно до п. 3.11 Договору він був забезпечений з суми грошової застави.
Проте колегія суддів вважає такі посилання безпідставними, зважаючи на таке.
Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Правочин, яким скасовується чи обмежується відповідальність за умисне порушення зобов'язання, є нікчемним.
З аналізу даної норми випливає, що у цивільному праві діє презумпція вини особи, яка допустила порушення зобов'язання. Це означає, що особа буде вважатися винною у порушенні і сама має довести відсутність своєї вини. Презумпція вини в цивільному праві діє без будь-яких відступів.
Отже, відсутність порушення ФОП Терес Т.В. пункту 5.3.2 Договору оренди, яке зумовило застосування до неї відповідачем штрафу, має доводити саме позивач, чого здійснено не було.
Крім того, пунктом 3.11 Договору оренди встановлено, що при закінченні строку дії Договору сума застави за рішенням Орендодавця може бути зарахована в рахунок оплати платежів, належних з Орендаря на дату повернення Орендованого майна з користування (як правило, на оплату послуг з утримання Орендованого майна). Після цього, сума застави, що залишиться невикористаною Орендодавцем, має бути перерахована Орендарю не пізніше 20 календарних днів від дати повернення Орендованого майна з користування за відповідним актом об'єкту суборенди з користування за відповідним актом.
Як зазначає відповідач, за вересень 2023 року позивач не здійснила сплату орендних платежів, заборгованість відповідача перед позивачем на момент розірвання Договору оренди за вирахуванням суми грошової застави складає 906,40 грн.
При цьому, позивач зазначеної обставини не спростував, не надавши відповідних доказів.
Також слід зазначити, що предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів (постанова Верховного Суду від 23 травня 2018 року по справі №910/14075/17).
Проте, заявлений позивачем як збитки розмір грошової застави 5 940,00 грн, за правової природою не є збитками в розумінні ст. 22 ЦК України, що свідчить про обрання останнім неналежного та неефективного способу захисту, який не узгоджується з реальним змістом правовідносин сторін.
Отже, місцевий господарський суд дійшов цілком обґрунтованого висновку про відсутність достатніх правових підстав для задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача грошової застави у розмірі 5 940,00 грн.
Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Полтавської області від 29.07.2024 у справі №917/2288/23 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого господарського суду, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
З огляду на те, що апеляційна скарга залишається без задоволення, відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за її подання покладається на скаржника.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281- 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Терес Тетяни Володимирівни на рішення Господарського суду Полтавської області від 29.07.2024 у справі №917/2288/23 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Полтавської області від 29.07.2024 у справі №917/2288/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено 02.12.2024 року.
Головуючий суддя О.О. Радіонова
Суддя О.А. Істоміна
Суддя Д.О. Попков