Справа № 713/3437/24
Провадження №2/713/617/24
іменем України
28.11.2024 м. Вижниця
Вижницький районний суд Чернівецької області в складі головуючого судді Кириляк А.Ю., за участі секретаря Матейчук-Степан Л.Ю., розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Вижниця цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Берегометської селищної ради Вижницького району, Чернівецької області , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин, встановлення факту проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на день смерті , визнання права власності у порядку спадкування,-
Позивач звернувся в суд з позовом до Берегометської селищної ради Вижницького району, Чернівецької області , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин, встановлення факту проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на день смерті , визнання права власності у порядку спадкування.
В позові вказував, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , яка є його рідною тіткою по матері.
Після її смерті відкрилась спадщина на майно, а саме - житловий будинок з господарськими спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_4 на підставі рішення Вижницького районного суду Чернівецької області - рішення від 08.09.2004 року суддя Пилипюк І.В. - справа №2-554, що зареєстроване в державному комунальному підприємстві «Вижницьке районне бюро технічної інвентаризації» реєстраційний номер - 7815367 від 08.10.2004 року та записано в реєстраційну книгу №6 с/219 номер запису 1068, земельну частку (пай), у землі, посвідченого сертифікатом (бланк сертифікату ЧВ №0102686 виданного Вижницькою районною державною адміністрацією Чернівецькою області 22 жовтня 1996 року згідно рішення Вижницької районної державної адміністрації Чернівецької області від 04 вересня 1996 року №221 зареєстрованного у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за 686, 22 жовтня 1996 року Вижницької районної державної адміністрації Чернівецької області), яка перебуває у колективній власності колгоспу «Карпати» розміром 0,82 га. в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що знаходиться в селі Долішній Шепіт Вижницького району, Чернівецької області і належного ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом виданого державним нотаріусом Вижницької державної нотаріальної контори Оградюк Г.Я. від 18.06.2003 року та зареєстровано в реєстрі за №819 спадкова справа №506/2003 року.
ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_4 оскільки є її рідним племінником по матері.
Іншими спадкоємцями є її сестри ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які на спадщину не претендують.
08.07.2024 року звернувся з заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Західного Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції Вижницького районного нотаріального округу Чернівецької області. На що приватним нотаріусом Штефюк О.О. було надано постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій посилаючись, що: - ОСОБА_1 пропущено строк подання заяви про прийняття спадщини який обумовлено ст. 1270 ЦК України - для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. - ОСОБА_1 не надано жодних доказів родинних відносин. Ознайомившись з документами які були подані ним до приватного нотаріуса було встановлено, що в документах не додав свідоцтва про народження його матері та його тітки, в зв'язку з чим не міг довести факт родинних стосунків зі своєю тіткою ОСОБА_4 .
25.04.2024 року звернувся до Державного архіву Чернівецької області з питанням видати йому «Архівну довідку» що підтверджувало народження його тітки ОСОБА_4 .
01.05.2024 року ним була отримана « ОСОБА_5 довідка» в який зазначено, в актових записах про народження громадян православного віро визначення с. Шепіт Вижницького району Чернівецької області є відомості про те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася Христина, донька ОСОБА_6 Біденого та ОСОБА_7 .
Зазначав , що останні роки тітка мешкала з ним так як потребувала догляду в зв'язку із віком. Факт спільного мешкання з тіткою ОСОБА_4 підтверджується , актом про спільне проживання на день смерті виданим Берегометською селищною радою Чернівецької області від 29.04.2014 року, також після смерті своєї тітки увесь час доглядає за майном яке залишилось після її смерті, що підтверджує факт фактичного прийняття спадщини.
Просить встановити факт родинних відносин, між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Долішній Шепіт Вижницького району Чернівецької області та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 в селі Долішній Шепіт Вижницького району Чернівецької області є рідні сестри, а саме що вони є рідними сестрами.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 з його рідною тіткою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Долішній Шепіт Вижницького району Чернівецької області на час смерті за адресою - АДРЕСА_2 .
Визнати за ним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 право власності в порядку спадкування на майно, а саме: житловий будинок з господарськими спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , який зареєстрований за ОСОБА_4 на підставі рішення Вижницького районного суду Чернівецької області - рішення від 08.09.2004 року суддя Пилипюк І.В. - справа №2-554, що зареєстроване в державному комунальному підприємстві «Вижницьке районне бюро технічної інвентаризації» реєстраційний номер - 7815367 від 08.10.2004 року та записано в реєстраційну книгу №6 с/219 номер запису 1068, - земельну частку (пай), у землі, посвідченого сертифікатом (бланк сертифікату ЧВ №0102686 виданого Вижницькою районною державною адміністрацією Чернівецькою області 22 жовтня 1996 року згідно рішення Вижницької районної державної адміністрації Чернівецької області від 04 вересня 1996 року №221 зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за 686, 22 жовтня 1996 року Вижницької районної державної адміністрації Чернівецької області), яка перебуває у колективній власності колгоспу «Карпати» розміром 0,82га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що знаходиться в селі Долішній Шепіт Вижницького району, Чернівецької області і належного ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом виданого державним нотаріусом Вижницької державної нотаріальної контори Оградюк Г.Я. від 18.06.2003 року та зареєстровано в реєстрі за №819 спадкова справа №506/2003
Представник позивача ОСОБА_9 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. В адресованому суду клопотанні представник позивача позов підтримав просив його задовольнити та розглянути справу у їх з позивачем відсутність .
Представник Берегометської селищної ради Вижницького району в судове засідання не з'явився, хоча повідомлений про день, годину та місце слухання справи належним чином, від нього надійшла письмова заява про розгляд справи без його участі, позов визнав, щодо визнання права власності на спадкове майно за позивачем не заперечував.
Треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в адресованих суду заявах не заперечують, щодо задоволення позову та просять справу розглядати у їх відсутність.
Представник Головного управління Держгеокадастру України в Чернівецькій області в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить поштове повідомлення про вручення судової повістки. В клопотанні адресованому суду просить справу розглядати у їх відсутність.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги є обґрунтованими і підлягають до задоволення з наступних підстав.
Згідно з ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про її смерть.
Після її смерті відкрилась спадщина на майно, а саме - житловий будинок з господарськими спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_4 на підставі рішення Вижницького районного суду Чернівецької області - рішення від 08.09.2004 року суддя Пилипюк І.В. - справа №2-554, що зареєстроване в державному комунальному підприємстві «Вижницьке районне бюро технічної інвентаризації» реєстраційний номер - 7815367 від 08.10.2004 року та записано в реєстраційну книгу №6 с/219 номер запису 1068, земельну частку (пай), у землі, посвідченого сертифікатом (бланк сертифікату ЧВ №0102686 виданого Вижницькою районною державною адміністрацією Чернівецькою області 22 жовтня 1996 року згідно рішення Вижницької районної державної адміністрації Чернівецької області від 04 вересня 1996 року №221 зареєстрованного у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за 686, 22 жовтня 1996 року Вижницької районної державної адміністрації Чернівецької області), яка перебуває у колективній власності колгоспу «Карпати» розміром 0,82га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що знаходиться в селі Долішній Шепіт Вижницького району, Чернівецької області і належного ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом виданого державним нотаріусом Вижницької державної нотаріальної контори Оградюк Г.Я. від 18.06.2003 року та зареєстровано в реєстрі за №819 спадкова справа №506/2003 року.
ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_4 оскільки є її племінником по матері.
Іншими спадкоємцями є її сестри ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які на спадщину не претендують.
08.07.2024 року звернувся з заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Західного Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції Вижницького районного нотаріального округу Чернівецької області. На що приватним нотаріусом Штефюк О.О. було надано постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій посилаючись, що: - ОСОБА_1 пропущено строк подання заяви про прийняття спадщини який обумовлено ст. 1270 ЦК України - для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. - ОСОБА_1 не надано жодних доказів родинних відносин.
Згідно довідки Берегометської сільскої ради від 22 листопада 2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 є племінником ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та проживав з нею без реєстрації на момент смерті .
Тітка позивача проживала з ним так як потребувала догляду в зв'язку із віком, що підтверджується , актом про спільне проживання на день смерті виданим Берегометською селищною радою Чернівецької області від 29.04.2014 року,
Відповідно до положень ст. ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За змістом ст. 1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст. ст. 1261-1265 цього Кодексу.
Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Здійснення права на спадкування визначено Главою 87 ЦК України.
Згідно зі ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Згідно із ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до абз. 3 п. 3 роз'яснень постанови Пленуму ВС України від 30.05.2008 року N 7 "Про судову практику у справах про спадкування" місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст. 29, ч. 2 ст. 1221 ЦК України. Якщо спадкодавець мав кілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця.
Згідно з ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. З цієї норми випливає, що прийняття спадщини має важливе практичне значення: з ним пов'язана можливість оформлення права власності на спадкове майно шляхом видачі нотаріусом правовстановлюючого документа свідоцтва про право на спадщину та реєстрації, у випадках, визначених законом, прав на неї (наприклад, на нерухоме майно).
Отже, для того, щоб набути право на спадщину, спадкоємці за заповітом або за законом мають прийняти її у порядку та у строки, встановлені законом.
Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори.
Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).
Для того, щоб спадкоємець вважався таким, що прийняв спадщину, самого факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини недостатньо. Необхідно, щоб таке проживання було постійним.
Згідно з п. п. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.
Відповідно до ст. 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
За змістом ст. 1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст. ст. 1261-1265 цього Кодексу.
Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Здійснення права на спадкування визначено Главою 87 ЦК України.
Згідно зі ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Згідно із ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до абз. 3 п. 3 роз'яснень постанови Пленуму ВС України від 30.05.2008 року N 7 "Про судову практику у справах про спадкування" місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст. 29, ч. 2 ст. 1221 ЦК України. Якщо спадкодавець мав кілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця.
У п.3.5 Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» надано роз'яснення, що спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз'яснень, викладених в пунктах 10, 11 ППВСУ від 30.05.2008 року №7.
Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.
Відповідно до ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.
Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку Сертифікату на право на земельну частку (пай); реєстрація права власності на земельну ділянку.
Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст.1216 ЦК України не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія п.1 розділу Х «Перехідні положення» ЗК.
Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_4 належне їй майно спадкує її племінник Бідений С..
Відповідно до частин першої та другої статті 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05 червня 2003 року № 899-IV основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).
За змістом статей 22, 23 ЗК України 1990 року право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян. Форми державних актів затверджуються Верховною Радою України.
Пунктом 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» визначено, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).
Слід ураховувати, що згідно з пунктом 17 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.
Відповідно до пункту 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю (пункт 17 розділ X «Перехідні положення» ЗК України).
Таким чином, до позивача, як спадкоємця за законом переходять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок її смерті, в тому числі і на право на завершення приватизації спірної земельної ділянки та одержання правовстановлюючого документа на неї.
Що стосується позовної вимоги позивача щодо успадкування житлового будинку, суд приходить до висновку, що оскільки на нього є всі необхідні правовстановлюючі документи , спору щодо даного спадкового майна не має він успадковується позивачем у позасудовому порядку. Дана вимога задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч.1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Таким чином суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.
На підставі ст. ст. 182, 328, 392, 1261, 1268 ЦК України, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 259, 264-265 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Берегометської селищної ради Вижницького району, Чернівецької області , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин, встановлення факту проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на день смерті , визнання права власності у порядку спадкування,- задовольнити частково.
Встановити факт родинних відносин , а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 є племінником ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Встановити факт постійного місця проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 зі спадкодавцем, ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 право власності на спадкове майно , а саме земельну частку (пай), у землі, посвідченого сертифікатом (бланк сертифікату ЧВ №0102686 виданого Вижницькою районною державною адміністрацією Чернівецькою області 22 жовтня 1996 року згідно рішення Вижницької районної державної адміністрації Чернівецької області від 04 вересня 1996 року №221 зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за 686, 22 жовтня 1996 року Вижницької районної державної адміністрації Чернівецької області), яка перебуває у колективній власності колгоспу «Карпати» розміром 0,82 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що знаходиться в селі Долішній Шепіт Вижницького району, Чернівецької області і належного ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом виданого державним нотаріусом Вижницької державної нотаріальної контори Оградюк Г.Я. від 18.06.2003 року та зареєстровано в реєстрі за №819 спадкова справа №506/2003, яка залишилась після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1
В іншій частині позову - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Чернівецького апеляційного суду через Вижницький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований та житель АДРЕСА_2 .
Відповідач:
- Берегометська селищна рада Вижницького району Чернівецької області, юридична адреса: вул. Центральна,20 смт.Берегомет, Вижницький район, Чернівецька область.
Треті особи:
ОСОБА_2 , жителька АДРЕСА_3 .
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрований та житель АДРЕСА_4 .
Головне управління Держгеокадастру України в Чернівецькій області, юридична адреса: 58013 м. Чернівці вул. Героїв Майдану,194 а.
Суддя Антоніна КИРИЛЯК