Справа № 646/12955/24
Провадження № 3/646/5067/2024
03 грудня 2024 року м. Харків
Червонозаводський районний суд м.Харкова у складі головуючого судді - Чорної Б.М., за участі секретаря судового засідання Величко О.А., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності, який надійшов з Департаменту патрульної поліції в Харківській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонера, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП,-
встановив:
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення від 13.11.2024 р. ВАБ № 228458, ОСОБА_1 13 листопада 2024 року о 17:00 год. за адресою: м.Харків, пр-т Аерокосмічний, буд.100, здійснював надання послуг з перевезення пасажирів за маршрутом «Харків-Донець» без державної реєстрації як суб'єкта господарювання, транспортним засобом Mercedes-Benz, 313CDI державний номерний знак НОМЕР_1 , чим порушив вимоги ч.1 ст.164 КУпАП, та без отримання ліцензії на даний вид діяльності, чим порушив ст.39 ЗУ «Про автомобільний транспорт».
ОСОБА_1 у судовому засіданні, вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.164 КУпАП, не визнав. Пояснив, що вказаний транспортний засіб Mercedes-Benz 313CDI державний номерний знак НОМЕР_1 належить не йому, а сину його сусідів, які потребували візиту до лікарні та попросили ОСОБА_1 їх відвезти. Оскільки самому ОСОБА_1 теж було потрібно здійснити візит до лікаря, бо він є особою з інвалідністю, а інший транспорт з населеного пункту до Харкова не їздить, він погодився відвезти сусідів на їх автомобілі до Харкова до медичного закладу та заодно і самому пройти обстеження. На зворотньому шляху, після відвідування лікарні, на прохання сусідки по дорозі підібрали ще декількох сусідів зі свого та сусіднього населеного пункту. Жодних послуг з перевезення на платній основі він не надавав, до відповідальності за такі дії ніколи не притягувався.
Вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши наявні матеріали справи про адміністративне правопорушення, відтворивши відеозапис та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до таких висновків.
Згідно з п. 1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов'язковими елементами якого є: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення, а порушена справа підлягає закриттю.
Частиною 1 статті 164 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.164 КУпАП, полягає, в тому числі, у здійсненні господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання, або здійсненні господарської діяльності без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону.
Згідно з ч. 1 ст. 3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Як вбачається з положень ч. 2 ст. 3 ГК України, господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.
Відповідно до ст.42 Господарського Кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Згідно з ч. 1 ст. 55 ГК України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 55 ГК України суб'єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Згідно ч. 2 ст. 19 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання підлягають державній реєстрації відповідно до цього Кодексу та закону.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» дія цього Закону поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців.
Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 25 квітня 2003 року «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» господарська діяльність - це діяльність фізичних і юридичних осіб, пов'язана з виробництвом чи реалізацією продукції (товарів), виконанням робіт чи наданням послуг з метою одержання прибутку (комерційна господарська діяльність) або без такої мети (некомерційна господарська діяльність). Підприємницька діяльність є одним із видів господарської діяльності, обов'язкові ознаки якої - безпосередність, систематичність її здійснення з метою отримання прибутку.
Відповідно до п.24 ч.1 ст.7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» ліцензуванню підлягає такий вид господарської діяльності, зокрема, як перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів внутрішнім водним, морським, автомобільним, залізничним та повітряним транспортом, міжнародні перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом.
Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини в сфері господарської діяльності» під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб'єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов'язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.
Таким чином, істотною ознакою адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, є не тільки факт надання послуг з пасажирського перевезення, а й систематичний характер таких дій, їх самостійний та ініціативний характер, що і становить суть господарської діяльності.
Однак, з наданих матеріалів не вбачається об'єктивних даних, які б підтверджували б зайняття ОСОБА_1 систематичною діяльністю з перевезення пасажирів автомобільним транспортом.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, до матеріалів справи уповноваженим органом подано: протокол про адміністративне правопорушення від 13.11.2024 р. ВАБ№228458, відеозапис, рапортом поліцейського взводу 2 роти 1 батальйону 2 УПП в Харківській області ДПП старшого лейтенанта поліції Коровіна В.
Щодо посилання у протоколі на надання ОСОБА_1 послуг з перевезення пасажирів без отримання ліцензії на даний вид діяльності, суд зазначає, що відповідно до роз'яснень п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України Пленуму Верховного Суду України №3 від 25 квітня 2003 року «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» під здійсненням без одержання ліцензії видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню згідно зі статтями 2, 9 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» та ст.4 Закону України «Про підприємництво» (втратив чинність), треба розуміти здійснення без ліцензії таких видів господарської діяльності фізичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємництва, та юридичними особами.
Таким чином, суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, в частині провадження господарської діяльності без одержання ліцензії, є саме суб'єкт господарювання, зокрема, фізична особа, яка зареєстрована як підприємець.
Разом з тим, в протоколі зазначено, що ОСОБА_1 надавав послуги з перевезення пасажирів, не будучи зареєстрованим як суб'єкт господарювання, що виключає притягнення його до відповідальності за цією ж нормою за провадження господарської діяльності без отримання ліцензії.
Крім того, до матеріалів справи не надано копії квитка з будь-якими відомостями про вартість послуг з перевезення пасажирів, а також інших доказів на підтвердження того, що транспортний засіб Mercedes-Benz, 313CDI державний номерний знак НОМЕР_1 був обладнаний для здійснення такого виду господарської діяльності, як перевезення пасажирів, не додано копію посвідчення водія та копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Таке положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Суд зауважує, що правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосуванням державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваженнями, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи.
Дослідивши та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, а саме: порушення порядку провадження господарської діяльності (як провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання, так і провадження господарської діяльності без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону), у встановленому законом порядку, не доведено.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Зважаючи на викладене вище, провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. 245, п. 1 ч. 1 ст.247, ст.ст. 251, 252, 268, 283, 284, 285, 294 КУпАП, суд,-
постановив:
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з моменту її винесення.
Постанова набирає чинність після закінчення 10-ти денного строку на її оскарження, та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
Суддя Б.М.Чорна