Справа № 646/2275/23
№ провадження 1-кп/646/152/2024
02 грудня 2024 року м. Харків
Червонозаводський районний суд м. Харкова
у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Харкові матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023221100000878 від 31.03.2023 відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України,-
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
Прокурор Куп'янської окружної прокуратури Харківської області звернулася до суду з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 , в якому просить продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 60 днів, посилаючись на те, що, ризики, передбачені ст. 177 КПК України продовжують існувати, а саме: переховування від суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити нові кримінальні правопорушення, що в свою чергу, може призвести до тяжких наслідків.
В судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримала, просила його задовольнити. Зазначила, що потребує додаткового процесуального часу для уточнення обвинувачення та подачі до суду зміненого обвинувального акту.
Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник заперечували проти клопотання прокурора та просили відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що ризики, зазначені прокурором не підтверджені доказами, які досліджені в судовому засіданні, вплив на свідків обвинувачений не має намір здійснювати, оскільки всі свідки обвинувачення допитані судом, ризик вчинення ОСОБА_3 також не доведений, оскільки обвинувачений раніше не судимий.
Вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання прокурора, матеріали кримінального провадження, суддя дійшов таких висновків.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також, наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Європейський Суд у справі «Макаренко проти України»(Заява № 622/11) від 30.01.2018 зазначив, що на додаток до наявності обґрунтованої підозри, вирішуючи питання про звільнення або подальше тримання особи під вартою, органи влади зобов'язані розглянути альтернативні заходи забезпечення явки особи до суду. До обґрунтувань, які відповідно до практики Суду вважаються «відповідними» та «достатніми» доводами, входять такі підстави, як небезпека переховування від суду, ризик чинення тиску на потерпілих та свідків, ризик повторного вчинення злочину, ризик спричинення порушення громадського порядку.
Відповідно до статті 29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Так, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Оскільки стороні обвинувачення необхідний час для уточнення обвинувачення, судові дебати у справі не проведені, постановити остаточне рішення до спливу строку тримання під вартою обвинуваченого є неможливим.
Відносно ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який неодноразово продовжувався та строк дії якого закінчується.
Про існування обґрунтованої підозри вказують обставини, викладені в обвинувальному акті відносно обвинуваченого, враховуючи стадію судового провадження, під час якої і вирішується питання застосування запобіжного заходу.
Оцінку ж доказам щодо доведеності провини обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, судом вирішується в нарадчій кімнату при ухваленні вироку.
ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину та особливо тяжкого злочину з застосуванням насильства. За найтяжче з інкримінованих ОСОБА_3 злочину передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років, що на думку суду дає підстави вважати, з метою уникнення покарання, обвинувачений може ухилятися від суду.
Ризик впливу на свідків прокурором не доведений та не обґрунтований, оскільки всі свідки обвинувачення, що заявлялися прокурором були допитані в ході судового розгляду, а ризик вчинення інших кримінальних правопорушень прокурором не доведений з огляду на те, що ОСОБА_3 раніше не судимий.
В контексті практики ЄСПЛ ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
При продовженні запобіжного заходу судом враховано також вік обвинуваченого ОСОБА_3 , сімейний стан, стан здоров'я, місце проживання та інші обставини, що характеризують особу обвинуваченого, дані про соціальні зв'язки та спосіб життя.
Суд також бере до уваги роз'яснення, надані Верховним Судом у листі від 03.03.2022 № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», де у п. 8 зазначено, що як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію в Україні.
Отже, суд враховує, що на даний час не всі ділянки державного кордону України контролюються українською владою, а тому, на переконання суду, останній може переховуватись від суду, зокрема незаконно перетнути державний кордон України з метою уникнення кримінальної відповідальності, тому альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку обвинуваченого.
Суддя не може погодитись з доводами сторони захисту щодо відсутності ризиків, які існували на час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ризик це подія, яка імовірно може настати за наявності певних підстав.
Об'єктивність існування зазначених підстав щодо ризиків вбачається з вищенаведених відомостей, а тому суд не може погодитись з доводами сторони захисту щодо дієвості інших запобіжних заходів ніж тримання під вартою.
В засіданні не здобуто відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченого під вартою, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважали ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
У відповідності до ч.4 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування та щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Враховуючи викладене, суд задовольняє клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченого у виді тримання під вартою, оскільки більш м'які запобіжні заходи не забезпечать запобіганню існуючим ризикам та забезпечення виконання обвинуваченим його процесуальних обов'язків.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 331, 371, 372, 376 КПК України, суддя
Клопотання прокурора Куп'янської окружної прокуратури Харківської області у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023221100000878 від 31.03.2023, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 30 січня 2025 року включно, без визначення розміру застави.
Строк дії ухвали - до 30 січня 2025 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим - у той же строк з дня отримання копії ухвали.
Оскарження ухвали не зупиняє її дію та не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Головуючий: ОСОБА_1