Справа №464/8238/24
пр № 2-о/464/320/24
03 грудня 2024 року м.Львів
Суддя Сихівського районного суду м.Львова Горбань О.Ю., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа Орган опіки та піклування Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради про визнання особи недієздатною, призначення опікуна, -
Заявник звернувся до суду із заявою про визнання особи недієздатною, призначення опікуна.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді Горбань О.Ю.
Вивчивши матеріали заяви, вважаю, що заява ОСОБА_1 підлягає поверненню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч.3 ст. 296 ЦПК України заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім'ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.
Частиною першою статті 71 ЦПК України визначено осіб, які належать до членів сім'ї чи близьких родичів, а саме - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування.
Отже, чинним законодавством визначено, що член сім'ї (у сімейно-правовому аспекті) - це особа, яка має тісний правовий зв'язок із сім'єю, що грунтується на шлюбі, спорідненні, усиновленні, характеризується спільністю життя та інтересів, наявністю взаємних прав і обов'язків, передбачених сімейним законодавством.
Згідно з абзацом п'ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміну «член сім'ї» членами сім'ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв'язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов'язковими умовами для визнання їх членами сім'ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім'ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім'ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім'ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважним причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов'язки осіб, які об'єдналися для спільного проживання.
Такий правовий висновок висловлено Верховним Судом в постанові від 31 березня 2020 року у справі № 205/4245/17 (провадження № 61-17628св19).
Звертаючись до суду, заявник указував, що він проживає з особою, яку він просить визнати недієздатною, ця особа є братом чоловіка його рідної сестри. При цьому заявником не зазначено та не надано доказів, на підтвердження обставин того, що він належить до членів сім'ї чи є близьким родичем ОСОБА_2 в розумінні ст. 296 ЦПК України, а сам факт їх спільного проживання не є підставою для віднесення ОСОБА_2 до членів сім'ї заявника та підтвердження реальності сімейних відносин. А тому відповідно до приписів ч. 3 ст. 296 ЦПК України він не може порушувати перед судом питання про визнання ОСОБА_2 недієздатним.
Подібні висновки викладено Верховним Судом у постановах від 11.06.2019р. у справі № 130/2391/18 (провадження № 61-1307св19), від 20.01.2022р. у справі № 752/24219/20 (провадження № 61-16373св21).
Крім визнання брата чоловіка своєї рідної сестри недієздатним, заявник просить призначити його опікуном ОСОБА_2 .
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Згідно ч. 1 ст. 300 ЦПК України, суд вирішує питання щодо призначення над недієздатною особою піклувальника або опікуна не інакше, як за поданням органу опіки та піклування. Тобто, нормами законодавства передбачено чіткий порядок призначення над недієздатними особами опіки, а саме за поданням відповідного органу, а не за заявою фізичної особи.
Отже, фізична особа може бути призначена опікуном (піклувальником) лише за її згодою, що повинно бути виражено в письмовій заяві.
Згідно ч. 5 ст.177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Однак, до матеріалів заяви не додано доказів звернення заявника до органу опіки та піклування із заявою для отримання подання про можливість призначення його опікуном.
Таким чином, заявником подано до суду заяву, яка не відповідає положенням ЦПК України.
Заявник зазначає, що у брата чоловіка його рідної сестри наявна 2 група інвалідності з дитинства, заявник бажає забезпечувати необхідний догляд ОСОБА_2 , просить визнати його недієздатним.
Суд зауважує, що до надавачів соціальних послуг недержавного сектору належать підприємства, установи, організації, крім визначених частиною другою цієї статті, громадські об'єднання, благодійні, релігійні організації, фізичні особи - підприємці та фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до Закону України «Про соціальні послуги» без здійснення підприємницької діяльності.
Фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до Закону України «Про соціальні послуги» без здійснення підприємницької діяльності, можуть надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачам соціальних послуг з числа членів своєї сім'ї, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права і обов'язки.
Рішення про призначення особи надавачем соціальних послуг приймається відповідним органом соціального захисту у спрощеному порядку під час воєнного стану на підставі заяви особи, яка такого догляду потребує.
Отже, на сьогодні законодавство України передбачає оформлення постійного догляду з відповідними соціальними виплатами на догляд за такими категоріями осіб, що потребують догляду: за дітьми-інвалідами віком до 18 років; за інвалідами І групи або особами, які досягли 80-річного віку; за інвалідами І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, які за висновком лікарської комісії медичного закладу потребують постійного стороннього догляду; та за іншими громадянами похилого віку, інвалідами, дітьми-інвалідами та хворими, які за висновком лікарсько-консультаційної комісії потребують постійного стороннього догляду і не здатні до самообслуговування.
При зверненні до суду заявник ОСОБА_1 не зазначає причин неможливості одержання документів, що посвідчують факт надання ним постійного догляду за братом чоловіка його рідної сестри у відповідного компетентного органу соціального захисту.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Оскільки заява подана особою, яка не може виступати заявником у такій категорії справ окремого провадження, а відтак заява підлягає поверненню заявнику.
Керуючись статтями 60, 185, 296, 299, 300 ЦПК України, суддя
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована сооба Орган опіки та піклування Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради про визнання особи недієздатною, призначення опікуна - повернути заявнику.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя О.Ю.Горбань