судового засідання
03 грудня 2024 рокуСправа №451/1186/24
Провадження № 2-п/451/4/24
Радехівський районний суд Львівської області
у складі головуючого судді Семенишин О.З.,
секретаря судових засідань Федорук І.Б.,
з участю представника заявника ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Радехів заяву адвоката Приймака Володимира Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_3 , про перегляд заочного рішення у справі №451/1186/24 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення коштів,
до Радехівського районного суду Львівської області надійшла заява адвоката Приймака Володимира Олександровича (адреса: 79041, м. Львів, вул. Рівна, 23/22), який діє в інтересах ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про перегляд заочного рішення у справі №451/1186/24 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення коштів.
В обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення покликається на те, що 30.08.2024 ухвалою Радехівського районного суду Львівської області було відкрито провадження у справі №451/1186/24 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення коштів. Ухвалою суду визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 17.09.2024 о 9 год 00 хв з викликом (повідомленням) сторін. Також, ухвалою суду від 30.08.2024 було встановлено відповідачу строк - 15 днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позов. Ухвалу від 30.08.2024 ОСОБА_3 отримав 08.09.2024, що підтверджується копією конверта, поштове відправлення №0600286352070. Отже, у відповідача був час для подання відзиву на позовну заяву, своїх доводів та міркувань щодо заперечення позовних вимог ОСОБА_4 до 23.09.2024. Однак, вже 17.09.2024 судом було ухвалено заочне рішення у цій справі та вирішено: стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 - 4 000,00 доларів США основного боргу; 221,36 доларів США 3 процентів річних; 1 743,42 грн судового збору. Представник відповідача, ознайомившись із матеріалами справи та із заочним рішенням, зокрема, вважає його таким, що ухвалене без врахування судом всіх правовідносин, які склались між сторонами спору, та без належного врахування позиції відповідача, отже таке рішення є незаконним та необґрунтованим. Так, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 (син позивача у цій справі) тривалий час перебували в дружніх, партнерських відносинах. В липні 2022 року, коли в ОСОБА_3 , виникла необхідність залучити додаткові грошові кошти, ОСОБА_5 запропонував звернутись до його батька ОСОБА_4 з метою отримання необхідної йому суми в борг. 24.07.2022 ОСОБА_3 позичив в ОСОБА_4 6 000,00 доларів США, та зобов'язався віддати цю суму коштів до 24.10.2022. ОСОБА_3 був знайомим із позикодавцем - ОСОБА_4 опосередковано, лише через дружні відносини із сином - ОСОБА_5 . Згодом, ОСОБА_3 домовився разом із позикодавцем - ОСОБА_4 , що поверне частину боргу відповідно до розписки від 24.07.2022, шляхом перерахування грошових коштів на картку сина - ОСОБА_5 . 04 липня 2023 року ОСОБА_3 через інтернет банкінг (мобільний додаток «monobank») здійснив перерахунок особистих коштів на картковий рахунок ОСОБА_5 № НОМЕР_1 , в сумі: 64 867,00 грн (шістдесят чотири тисячі вісімсот шістдесят сім гривень 00 копійок), що підтверджується квитанцією №М691-АЕК0-804С-1177 від 04.07.2023. 04 липня 2023 року ОСОБА_3 через інтернет банкінг (мобільний додаток «monobank») здійснив перерахунок особистих коштів на картковий рахунок ОСОБА_5 № НОМЕР_2 , в сумі: 64 867,00 грн (шістдесят чотири тисячі вісімсот шістдесят сім гривень 00 копійок), що підтверджується квитанцією №М691-АЕК0-804С-1177 від 04.07.2023. Отже, ОСОБА_3 перерахував ОСОБА_5 в рахунок погашення боргу перед ОСОБА_4 відповідно до розписки від 24.07.2022 грошові кошти в загальній сумі: 129 734.00 грн. (сто двадцять дев'ять тисяч сімсот тридцять чотири гривні 00 копійок). Станом на 04.07.2023 офіційний курс гривні щодо долара США становив: 1$ = 36,56 грн, тобто, ОСОБА_3 повернув борг в розмірі: 3 548,00 доларів США. В травні 2024 року, ОСОБА_3 повернув ОСОБА_4 частину боргу в розмірі: 2 000 доларів США (зазначена обставина не заперечується та визнається Позивачем). З огляду на зазначене вище ОСОБА_3 вважав, що його заборгованість перед ОСОБА_4 згідно з розпискою від 24.07.2022 становить зовсім менший розмір ніж пред'явлена ціна позову. Тому, вважає, що розмір заборгованості перед ОСОБА_4 становить лише 452,00 долари США, замість 4 000,00 доларів США. Крім цього, позивачем було неправомірно нараховано на суму боргу у розмірі 4 000,00 доларів США, 3 проценти річних у розмірі: 221,36 доларів США, а судом оскаржуваним рішенням, всупереч вимогам чинного ЦПК України вирішено стягнути з відповідача зазначені кошти. З таким розміром заборгованості відповідач не погоджується, тому що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Отже, позовні вимоги щодо стягнення 3% річних у розмірі: 221,36 доларів США є незаконні та безпідставні, то в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають з огляду на вимоги п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України. Отож, просить суд: скасувати заочне рішення Радехівського районного суду Львівської області від 17.09.2024 у справі №451/1186/24 та призначити справу за правилами загального позовного провадження (а.с.34-37).
У судовому засіданні представник заявника ОСОБА_1 підтримав заяву про перегляд заочного рішення в повному обсязі. Звертав увагу суду на те, що відповідач був позбавлений права подачі відзиву на позовну заяву. Крім того, на цей час неправильний розрахунок заборгованості, оскільки відповідачем були здійснені виплати сину позивача двічі по 64800 гривень. Також вважає, що неправильно стягнуто 3% річних відповідно до п.18 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України. Оскільки вищезгадане необхідно дослідити у судовому засіданні, підтримує клопотання про розгляд справи у порядку зального позовного провадження.
Представник позивача ОСОБА_2 просив заяву залишити без розгляду, оскільки відповідачу 08.09.2024 стало відомо про спір, рішення суду було ухвалено 17.09.2024, а відтак відповідач мав можливість брати участь у судовому засіданні чи скористатись правом на відкладення розгляду справи у зв'язку з цими обставинами.
Суд, перевіривши матеріали справи, робить висновки про те, що заяву про перегляд заочного рішення Радехівського районного суду Львівської області від 17 вересня 2024 року необхідно частково задовольнити.
Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Суд установив, що за наслідками розгляду цивільної справи заочним рішенням Радехівського районного суду Львівської області від 17 вересня 2024 року позов ОСОБА_4 задоволено, ухвалено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 4000 доларів США основного боргу; 221,36 доларів США 3 проценти річних та 1 743,72 грн судового збору.
У матеріалах справи є рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу про розгляд справи, а також про отримання ним заочного рішення (а.с.21,32). Відповідач не подав відзив на позовну заяву та не прибув у судове засідання 17 вересня 2024 року, оскільки вважав, що мав час для подання відзиву на позовну заяву, своїх доводів та міркувань щодо заперечення позовних вимог ОСОБА_4 до 23.09.2024. Такий строк для подання відзиву на позовну заяву був визначений в ухвалі про відкриття провадження у справі від 30 серпня 2024 року, тому суд правильно дійшов висновку про ухвалення 17 вересня 2024 року заочного судового рішення за відсутності відповідача, який у судове засідання не прибув та клопотань про відкладення розгляду справи у зв'язку з цими обставинами суду не подав.
Разом з тим, із метою забезпечення права заявника доступу до правосуддя, а також надання йому можливості безпосередньо взяти участь у розгляді справи, скористатись правом на професійну правничу допомогу та з метою всебічного, повного та об'єктивного з'ясування усіх обставин справи, суд доходить висновку, що є всі підстави для скасування заочного рішення.
Щодо вимоги представника заявника про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, суд враховує, що 19 липня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах», відповідно до якого були внесені зміни, зокрема, до статті 19 ЦПК України, якою регулюється порядок віднесення справ до малозначних.
У прикінцевих положеннях згаданого Закону зазначено, що позовні заяви і апеляційні скарги, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Позовна заява ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення коштів була подана до суду 28 серпня 2024 року, а тому при вирішенні питання щодо визнання малозначності справи необхідно застосовувати норми статті 19 ЦПК України зі змінами, які вступили в дію 19 липня 2024 року.
Відтак, пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України передбачено, що малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ціна позову у цій справі становить 174 342,17 грн, що не перевищує 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 1 січня 2024 року, тому таку справу суд визнає малозначною.
Крім цього, представником заявника повідомлено суду про сплату сину позивача двічі по 64 800,00 гривень у рахунок повернення коштів, що свідчить про те, що сума коштів за борговою розпискою значно зменшилась.
Також представник заявника вважає, що неправильно стягнуто 3% річних відповідно до п.18 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, що необхідно досліджувати у судовому засіданні як і суму коштів, яка підлягає стягненню за борговою розпискою.
За загальним правилом, встановленим статтею 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються: малозначні справи; що виникають з трудових відносин; про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.
Враховуючи вищенаведене, справу необхідно розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, а відтак заяву про перегляд заочного рішення необхідно задовольнити частково.
Керуючись ст.ст.19, 274, 287, 288, 353 ЦПК України, суд
заяву ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , задовольнити частково.
Заочне рішення Радехівського районного суду Львівської області від 17 вересня 2024 року у справі №451/1186/24 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення коштів скасувати.
Справу №451/1186/24 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення коштів призначити до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання 10 грудня 2024 року о 14 годині у приміщенні Радехівського районного суду Львівської області.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Семенишин О. З.
Повний текст ухвали виготовлено 3 грудня 2024 року.