Провадження №1-кп/447/269/24
Справа №447/2943/24
02.12.2024 Миколаївський районний суд Львівської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Миколаїв Львівської області матеріали кримінального провадження №12024141250000296, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.06.2024, про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гранки-Кути, Миколаївського району Львівської області, українця, громадянина України, розлученого, офіційно не працевлаштованого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 313, ч. 3 ст. 311, ч.1 ст. 309 КК України,
прокурор ОСОБА_4
обвинувачений ОСОБА_3
захисник ОСОБА_5
встановив:
У провадженні Миколаївського районного суду Львівської області знаходиться кримінальне провадження №12024141250000296, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.06.2024 про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 131, ч. 3 ст. 311, ч.1 ст. 309 КК України.
В судовому засіданні прокурор подав клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 . В обґрунтування клопотання наведено наступне.
ОСОБА_3 обвинувачується у незаконному придбанні та зберіганні прекурсорів в особливо великих розмірах, з метою їх використання для виготовлення психотропних речовин, тобто вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.311 КК України.
Обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованих йому кримінальних правопорушень стверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: протоколом обшуку від 26.03.2024; протоколом про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 21.11.2023; висновками експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів №СЕ19/114-24/7780-НЗПРАП від 08.05.2024, №СЕ19/114-24/7795-НЗПРАП від 01.05.2024, №СЕ19/114-24/7774- НЗПРАП від 25.04.2024, №СЕ19/114-24/7784-НЗПРАП від 15.05.2024, №СЕ19/114-24/7789-НЗПРАП від 03.05.2024, №СЕ19/114-24/7778-НЗПРАП від 03.05.2024, №СЕ19/114-24/7779-НЗПРАП від 06.05.2024, №СЕ19/114-24/7813-НЗПРАП від 01.05.2024, №СЕ19/114-24/7782-НЗПРАП від 14.05.2024, №СЕ19/114-24/7775-НЗПРАП від 16.04.2024, №СЕ19/114-24/7785-НЗПРАП від 16.05.2024, №СЕ19/114-24/7793-НЗПРАП від 29.04.2024; показами спеціаліста ОСОБА_6 від 25.06.2024; протоколом огляду речей від 25.06.2024; показами свідка ОСОБА_7 від 27.06.2024 та іншими матеріалами кримінального провадження.
Прокурор просить продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , оскільки такий обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 131, ч. 3 ст. 311, ч.1 ст. 309 КК України.
Прокурор вказує, що наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: спроби переховуватися від суду, та як обвинувачений вчинив ряд кримінальних правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, в тому числі, тяжкий злочин за який передбачено покарання лише у виді позбавлення волі на строк до 8 років із конфіскацією майна, офіційно не працевлаштований, розлучений, не має на утриманні неповнолітніх чи малолітніх дітей, що свідчить про відсутність у нього соціально-стримуючих факторів. Крім цього, згідно ухвали Миколаївського районного суду Львівської області від 15.10.2024 ОСОБА_3 скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням, призначеного вироком Миколаївського районного суду Львівської області від 30.11.2023 та направлено такого для відбування покарання (на вказану ухвалу суду захисником подано апеляційну скаргу); вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки обвинувачений раніше неодноразово судимий, а саме, 18.07.2023 Миколаївським районним судом Львівської області за ч.1 ст.296 КК України до покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі та звільнений від відбування покарання з випробуванням, на підставі ст.75 КК України, терміном на 1 рік та 30.11.2023 Миколаївським районним судом Львівської області за ч.4 ст.185, ч.ч.1, 4. ст.70 КК України до покарання у виді 5 (п'ять) років позбавлення волі та звільнений від відбування покарання з випробуванням, на підставі ст.75 КК України, терміном на 2 роки, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та за незначний період часу вчинив ряд нових умисних кримінальних правопорушень у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів та їх аналогів. Крім цього, 06.12.2023 ОСОБА_3 , притягався до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.44 КУпАП (Незаконні виробництво, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту в невеликих розмірах). Таким чином, спосіб вчинення кримінальних правопорушень, враховуючи обставини воєнного стану характеризує його, як особу, що не має достатніх моральних цінностей, соціально-стримуючих факторів, схильну для досягнення своїх злочинних цілей, свідоме нехтування підозрюваним не лише вимогами законодавства, але і загальноприйнятими морально-етичними цінностями, який залишаючись на волі може вчинити інші кримінальні правопорушення, перешкоджати ходу судового розгляду кримінального провадження.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 проти задоволення клопотання прокурора заперечив, просив змінити запобіжний захід на цілодобовий або нічний домашній арешт. Зазначив, що ОСОБА_8 має на утриманні двох неповнолітніх дітей.
Обвинувачений ОСОБА_3 у задоволенні клопотання прокурора просив відмовити, підтримав думку свого захисника.
Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги прокурора, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду клопотання і вирішення його по суті, суд встановив наступні обставини та надав їм правову оцінку.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 131, ч. 3 ст. 311, ч.1 ст. 309 КК України.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження судом не допускається вирішення тих питань, які повинні вирішуватися під час розгляду справи по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то суд, на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив, що причетність ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.
Відтак, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, особу обвинуваченого, його вік, стан здоров'я, те, що він раніше судимий, доведеність прокурором у ході розгляду клопотання обґрунтованої підозри, а також ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, відсутні підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи будуть адекватними заходами у даному кримінальному провадженні та зможуть забезпечити виконання ОСОБА_3 процесуальних обов'язків, а застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою виправдовує обмеження його права на свободу, та зможе запобігти ризикам, які суд вважає доведеними.
Суд враховує, що сама по собі тяжкість покарання за злочин, яке інкримінується підозрюваному не є виправданням у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченого під вартою, однак, згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним, та може бути обмеженим з огляду на суспільний інтерес. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Покликання на те, що обвинувачений має на утриманні двох малолітніх дітей та враховуючи те,що у сторони захисту було достатньо часу, щоб зібрати та надати суду документи, які підтверджують факт утримання дітей та факт працевлаштування.
Таким чином, оцінюючи сукупність встановлених обставин, переслідуючи мету захисту інтересів суспільства, які очевидно переважають у даному випадку принцип поваги до особистої свободи, суд приходить висновку, що клопотання є підставним та підлягає до задоволення, а перебування обвинуваченого під вартою буде виправданим за вказаних умов, таким, що не порушуватиме принципу пропорційності, та не буде свавільним.
Будь-яких даних про відсутність ризиків, на які покликався прокурор, для застосування відносно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, з урахуванням обставин вчинення кримінального правопорушення, не встановлено, а тому існування зазначених ризиків виправдовує подальше застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи положення статті 182 КПК України, дані про особу обвинуваченого, а також обставини вчинених ним кримінальних правопорушень, суд приходить висновку про можливість визначення застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Керуючись ст. 182, 183, 184, 331 КПК України, суд,
постановив:
Клопотання задоволити.
Продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 30.01.2025.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_3 заставу у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок ) гривень 00 копійок.
У випадку внесення застави, покласти на обвинуваченого наступні обов'язки:
- прибувати до суду на першу вимогу;
- не відлучатися з місця проживання без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну місця свого проживання.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_3 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі невиконання даних обов'язків застава звертається в дохід держави.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Миколаївського відділу Стрийської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_4 .
Ухвала суду може бути оскаржена до Львівського апеляційногосуду протягом п'яти днів здня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1