Виноградівський районний суд Закарпатської області
___________________________________________________________________________________________________ Справа № 299/7349/24
02.12.2024 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого - судді Левка Т.Ю., секретар судового засідання Роман К.С., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Виноградівської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом,
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Виноградівського районного суду Закарпатської області із позовною заявою до відповідача Виноградівської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_2 , останнім фактичним та зареєстрованим місцем проживання якої було АДРЕСА_1 . Заповіту померла не залишила. До складу спадщини, що відкрилася на день смерті матері позивача ввійшло наступне майно: житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 1,23 га, розташована на території Дротинської сільської ради Виноградівського району, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Позивачка, як єдиний спадкоємець за законом першої черги прийняла спадщину вступивши у володіння та управління спадковим майном, однак у нотаріальному оформленні спадщини має перешкоди через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно, які втрачено. За таких обставин позивачка змушена звернутися до суду із даним позовом про визнання за нею права власності на спадкове майно у порядку спадкування за законом.
Позивачка у підготовче засідання не з'явилася, однак подала до суду заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи у її відсутність.
Представник відповідача будучи повідомленим про день, час та місце розгляду справи належним чином, в судове засідання не з'явився, однак подав через канцелярію суду заяву, згідно якої просить суд розглянути справу у його відсутність, заперечень проти позовних вимог не має. .
Обстеживши матеріали справи та клопотання сторін, визнаючи в порядку ст.223 ЦПК України необов'язковим відібрання особистих пояснень від учасників процесу, і враховуючи, що у справі наявні достатні матеріали про права і взаємовідносини сторін суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_2 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 21.02.2000.
Останнє місце проживання матері позивачки було: АДРЕСА_1 , що стверджується довідкою Виноградівської міської ради від 10.10.2024 № 20.5-07/354.
На випадок своєї смерті спадкодавець заповітного розпорядження не залишила.
У пункті 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 р. N 7 "Про судову практику у справах про спадкування" роз'яснено, що відносини спадкування регулюються за правилами ЦК 2003 р., якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 р. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК 1963 р., у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.
Таким чином, спадкування після смерті матері позивачки ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , відбувалось за правилами, встановленими ЦК 1963 р.
Після смерті спадкодавця відкрилася спадщина на наступне нерухоме майно:
- житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 , право власності на який зареєстровано за спадкодавцем на підставі свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок від видане Виноградівською райдержадміністрацією 23.02.2001 р. на підставі розпорядження голови Виноградівської райдержадміністрації №85 від 23.02.2001 р.;
- земельна ділянка площею 1,23 га, розташована на території Дротинської сільської ради Виноградівського району, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала померлій згідно державного акта на право приватної власності на землю серії IV-3K №012637 від 28.09.1999 р.
Суд констатує, що позивачка після смерті своєї матері спадщину прийняла в порядку ст.549 Цивільного кодексу України 1963 року, який діяв на час відкриття спадщини, так як на час відкриття спадщини вона проживала з спадкодавцем та та фактично вступила в управління та володіння спадковим майном, що стверджується довідкою Виноградівської міської ради від 10.10.2024 № 20.5-07/355.
Інших спадкоємців немає.
Верховний Суд України в п. 23 Постанови Пленуму «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за №7 роз'яснив, що Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину в судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду з правилами позовного провадження.
У нотаріальному оформленні спадщини позивач має перешкоди через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно, які втрачено.
Відповідно до ч.1 ст.6 ЦК Української РСР та ст.16 ЦК України 2003 року визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, що підлягають захисту судом.
Відповідно до п.37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється, а не в тому разі, коли цими особами не виконується відповідне рішення суду, ухвалене раніше.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, зокрема, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою ( ст.382 ч.2, ст.392 ЦК України).
Згідно із правилами, встановленими п.4.18 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженими Наказом Мін'юсту від 22.02.2012 року N 296/5, для видачі свідоцтва про право на спадщину, у складі якої є нерухоме майно, необхідно подати правовстановлюючий документ та Витяг із Державного реєстру речових прав. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Відповідно до ч.1 ст.529 ЦК Української РСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.
Відповідно до ст.548 ЦК Української РСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Відповідно до ст.549 ЦК Української РСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.
Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи.
Крім того, відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність Свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Відповідно до ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, що його пережив та батьки.
Відповідно до ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Виходячи з вимог ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Технічну інвентаризацію житлового юудинку проведено.
Відповідно до виготовлених КП «Виноградівське РБТІ» технічного паспорта та довідки від 01.10.2024 №932, житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, розташований в АДРЕСА_2 , будівництвом завершений та зареєстрований за спадкодавцем ОСОБА_2 .
Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Згідно до правової позиції, викладеної у Листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 27.09.2012 року № 10-1387/0/4-12 "Про практику застосування судами при розгляді справ окремих норм законодавства про власність та спадкування", вбачається, що у відповідності до ст. 2 ЗУ від "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" 1 липня 2004 року N 1952-IV, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.
Відповідно до "Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно", рішення суду є правовстановлюючим документом, на основі якого може бути проведена реєстрація права власності на нерухоме майно.
Відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703 (в редакції від 01.01.2013 року), рішення суду є правовстановлюючим документом, на основі якого може бути проведена реєстрація права власності на нерухоме майно.
За таких встановлених у судовому засіданні обставин, суд, розглядаючи вказану справу в межах заявлених вимог та наданих позивачем доказів, які оцінені судом в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 6, 525, 527, 534, 541, 542, 548, 549 ЦК УРСР в ред. від 18.07.1963 року, ст.ст.16, 392, 1225, 1261, 1268, 1270, 1274 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 13, 18, 81,200, 206, 223, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності в порядку спадкування за законом на:
- житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 , загальна корисна площа житлового будинку складає: 95,4 кв.м., в тому числі житлова 46,8 кв.м, та допоміжна 48,6 кв.м.;
- земельну ділянку площею 1,23 га, розташовану на території Дротинської сільської ради Виноградівського району, що знаходиться на території Виноградівської міської ради, Берегівського (колишнього Виноградівського) району Закарпатської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
ГоловуючийТ. Ю. Левко