Справа № 298/1964/24
Номер провадження 3/298/1333/24
02 грудня 2024 року смт. Великий Березний
Суддя Великоберезнянського районного суду Закарпатської області Ротмістренко О.В., за участі особи, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з відділення поліції №2 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Ставне Великоберезнянського району Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , з середньою спеціальною освітою, непрацюючого, одруженого, що має на утриманні одну малолітню дитину, такого, що раніше до адміністративної відповідальності не притягався, за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №246151 від 23.10.2024 ОСОБА_1 23.10.2024 близько 10 год. 46 хв. за місцем свого проживання в
АДРЕСА_1 , вчинив стосовно свого тестя - гр. ОСОБА_2 , домашнє насильство, тобто умисні дії фізичного та психологічного характеру, а саме - штовхав та ображав нецензурною лайкою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному та фізичному здоров'ю, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі - КУпАП).
У судовому засіданні ОСОБА_1 обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, заперечив. При цьому вказав, що він недавно приїхав додому, оскільки в основному перебуває за кордоном на заробітках. В с. Волосянка він проживає разом зі своєю дружиною та сином у тестя з тещею. Вказує, що в сім'ї постійно відбуваються скандали, ініціатором яких є його тесть - ОСОБА_2 . Саме він і вчиняє систематично психологічне насильство в сім'ї, в тому числі, і щодо чотирьохрічного сина ОСОБА_1 - Родіона. Як указує ОСОБА_1 , 23.10.2024 його тесть вчиняв чергову сварку, виганяв його з хати, завищував голос на малолітню дитину, а також, тримаючи в руках молоток, махав ним, обзивав ОСОБА_1 та виганяв з хати. З метою попередження настання негативних наслідків, ОСОБА_1 змушений був силоміць відібрати вказаний молоток від тестя. Наміру завдавати психологічного чи фізичного насильства ОСОБА_2 не мав.
Потерпілий ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, з урахуванням пояснень ОСОБА_1 , суддя встановила таке.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Орган (посадова особа) при розгляді справ про адміністративне правопорушення зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності тощо (ст. 280 КУпАП).
Наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи встановлюються органом (посадовою особою) на підставі доказів у справі про адміністративне правопорушення, тобто будь-яких фактичних даних, на основі яких встановлюються зазначені обставини.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч. ч. 1, 2 ст. 251 КУпАП).
Згідно з ч. 1 ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07грудня 2017 року домашнє насильством є діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року психологічне насильство є формою домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року фізичне насильство є формою домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Згідно з положеннями КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого в ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов'язкової ознаки - можливість настання чи настання фізичної або психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Обов'язковим елементом складу адміністративного правопорушення за
ч. 1 ст. 173-2 КУпАП є умисні дії або бездіяльність та наявність наслідків їх вчинення, зокрема завдання шкоди фізичному або психологічному здоров'ю потерпілого. Тобто, настання відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП можливе у разі вчинення свідомих дій кривдника, спрямованих на завдання шкоди особі, по відношенню до якої це насильство вчиняється.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, до протоколу про адміністративне правопорушення додано:
- копію рапорту від 23.10.2024, в якому ідеться про факт звернення особи ОСОБА_3 з повідомленням на службу 102, про те, що зять заявника вчинив сварку та душив його;
- пояснення ОСОБА_1 , в яких він визнав факт проживання за вказаною в протоколі про адміністративне правопорушення адресою, факт сварки, яка відбулася між ним та тестем 23.10.2024, під час якої ОСОБА_1 вказав, що висловлювався в сторону ОСОБА_2 нецензурними словами, та попереджав його, щоб він не погрожував йому та не спілкувався з ним;
- пояснення ОСОБА_2 , в яких він вказав, що 23.10.2024 близько 10 год. 40 хв. ОСОБА_1 погрожував йому фізичною розправою та висловлювався в його сторону нецензурною лайкою.
В силу положень ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Аналіз зібраних у справ доказів, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення, з урахуванням пояснень, наданих ОСОБА_1 в судовому засіданні, не дає підстав для беззаперечного висновку про наявність в його діях ознак складу про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки в матеріалах справи, окрім пояснень потерплого ОСОБА_2 відсутні інші об'єктивні докази, які б підтверджували наявність в діях ОСОБА_1 наявність суб'єктивної сторони правопорушення.
Суддя наголошує на тому, що із врахуванням положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Обов'язок органу (особи), який склав протокол про адміністративне правопорушення нести тягар доказування, що є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст. 62 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, та звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.
Згідно з пунктом 4 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (статті 1, 3, частина друга статті19 Основного Закону України). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: … юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина перша статті 64).
Відповідно до п.п. 4.1 п. 4 вказаного Рішення Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже, винуватість особи у вчиненні правопорушення повинна бути доведена поза розумним сумнівом, а усі сумніви тлумачяться на користь правопорушника. Таким чином, суд зобов'язаний дослідити усі докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності.
Зважаючи на наведене, враховуючи пояснення ОСОБА_1 , в яких він заперечує факт вчинення ним по відношенню до свого тестя домашнього насильства, а також відсутність в матеріалах справи про адміністративне правопорушення об'єктивних доказів, які б указували на протилежне, зважаючи на положення ст. 62 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суддя позбавлена можливості констатувати про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, поза розумним сумнівом.
Враховуючи викладене та приймаючи до уваги встановлені обставини, суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за . 1 ст. 173-2 КУпАП, не підтверджена об'єктивними доказами, у зв'язку з чим провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП з огляду на відсутність в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Враховуючи положення ст. 40-1 КУпАП судовий збір стягненню з ОСОБА_1 не підлягає.
Керуючись ст. ст. 247,283,КУпАП, суддя
Закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1ст.173-2 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Великоберезнянський районний суд Закарпатської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Ротмістренко О.В.