Справа №766/15364/24
н/п 1-кп/766/3482/24
продовження строку дії запобіжного заходу
25.11.2024 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2
прокурора: ОСОБА_3
обвинуваченого: ОСОБА_4 ,
представник потерпілої (адвоката) ОСОБА_5
розглянувши у закритому дистанційному судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Херсоні, кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12024230000001507 від 30.08.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.156 КК України, -
В провадженні Херсонського міського суду Херсонської області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.156 КК України.
Ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 22.08.2024 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обрано запобіжний захід у вигляді «цілодобового домашнього арешту», до 02.10.2024 року, який ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області востаннє було продовжено до 28.11.2024 року включно.
Прокурором під час судового засідання було заявлено клопотання про продовження щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді «цілодобового домашнього арешту». В обґрунтування клопотання зазначив, що ризики, які мали місце на момент його обрання не зменшились та продовжують існувати.
Представник потерпілої ОСОБА_5 в судовому засіданні просила клопотання прокурора задовольнити.
Обвинувачений в судовому засіданні не заперечував проти продовження строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Згідно вимог ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору.
Заслухавши думки учасників судового засідання, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд, враховуючи характер інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, мету і підстави застосування запобіжних заходів, визначених ст. 177 КПК України, дійшов висновку про необхідність продовження запобіжного заходу у виді "цілодобового домашнього арешту" ОСОБА_4 з наступного.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Щодо існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
В обґрунтування клопотання прокурор посилається на існування таких ризиків:
- ризик переховування обвинуваченого від суду;
- ризик незаконного впливу на потерпілу та свідків.
На обґрунтування ризику переховування прокурор посилається на тяжкість злочину, вчиненого ОСОБА_4 та можливість виїхати на місцевість, що перебуває на території громади, яка перебуває в тимчасовій окупації. Існування ризику впливу на потерпілу та свідків прокурор обґрунтовує тим, що обвинувачений проживає спільно з ними в с. Правине, таким чином може перешкоджати встановленню істини у справі.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Суд вважає, що наразі продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України, зокрема можливість переховування від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Відповідно до ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному чи обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби та у покладенні на підозрюваного певних обов'язків: 1) прибувати до поліції або суду за першою вимогою; 2) без дозволу слідчого, прокурора або суду не залишати місце постійного проживання; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання.
При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров'я обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію обвинуваченого; майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей у обвинуваченого; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується (ст. 178 КПК України).
Враховуючи відомості про особу ОСОБА_4 , який офіційно не працевлаштований, не одружений, дітей та утриманців не має, реєстрації не має, однак має постійне місце проживання, обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України, щодо малолітньої особи, раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, суд дійшов висновку про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.
Продовження саме такого режиму домашнього арешту буде доцільним для забезпечення виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання існуючим ризикам та буде пропорційним, співмірним та таким, що не становитиме надмірний тягар, не суперечитиме КПК України, оскільки саме цей запобіжний захід дасть можливість уникнути встановлених ризиків та забезпечить виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов'язків.
Вищевикладене свідчить про те, що на даний час існують ризики того, що ОСОБА_4 може не виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки та може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків, що, дасть можливість перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню судового розгляду, через це виникла необхідність покласти на останнього зобов'язання в дотриманні запобіжного заходу, для контролю останнього, що дасть можливість повному, всебічному та неупередженому проведенню судового розгляду.
На підставі наведеного, зважаючи на завдання кримінального провадження, передбаченого ст.2 КПК України та виходячи з положень ст.ст. 177, 178, 181, 194 КПК України, ст.ст. 5,6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», а також те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й потерпілої особи, високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів та що метою запобіжного заходу є подальший розгляд справи, який повинен підтвердити або спростувати підозру, яка була підставою для обрання запобіжного заходу, суд вважає, що запобіжний захід забезпечить належну поведінку обвинуваченого під час розгляду справи, а тому приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню та відносно обвинуваченого необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, строком на шістдесят днів та покладанням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 176-178, 181, 183, 194, 199, 331, 369, 371, 372, 376 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді «цілодобового домашнього арешту» відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КК України до 23.01.2025 року включно.
Заборонити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишати житло за адресою місця проживання: АДРЕСА_1 .
Покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні процесуальні обов'язки:
1) прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду;
2) утримуватися від спілкування із потерпілою та свідками у вказаному кримінальному провадженні;
3) здати на зберігання до відповідних державних органів державної влади свій паспорт(паспорти) для виїзду за кордон, інші документи що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що працівники органів внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтись в його житло, вимагати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних з виконанням покладених на нього обов'язків.
Покладені обов'язки довести до відома обвинуваченому ОСОБА_4 , під розпис та роз'яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути покладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2-х розмірів мінімальної заробітної плати.
Копію ухвали направити начальнику Відділення Поліції №1 Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області для виконання в частині цілодобового домашнього арешту щодо ОСОБА_4 .
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена обвинуваченим, його захисником, прокурором до Херсонського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
СуддяОСОБА_1