Справа № 585/3437/24
Номер провадження 2/585/982/24
02 грудня 2024 року м.Ромни
Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі головуючого судді В.О. Шульги, з участю секретаря Ю.В. Кириленко, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення осіб та фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Банк Форвард», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяна Леонідівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Разумова Ольга Іванівна про визнання виконавчого напису такими, що не підлягає виконанню, -
ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до АТ «Банк Форвард», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Т.Л., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Разумова О.І. і просить: Визнати виконавчий напис №2141, який вчинено 30 серпня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Разумовою Ольгою Іванівною, про звернення стягнення з ОСОБА_2 на користь Акціонерного Товариства «Банк Форвард» заборгованості у розмірі 93 276 (дев'яносто три тисячі двісті сімдесят шість) гривень 93 копійок.
В обґрунтування заявлених вимог вказала, що 30 серпня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Разумовою О.І. вчинено виконавчий напис зареєстрований за р-р. №2141, про звернення стягнення з ОСОБА_2 , на користь Акціонерне Товариство «Банк Форвард» (надалі - Відповідач) заборгованості у розмірі 93 276 гривень 93 копійок. 15 листопада 2019 року за заявою про примусове виконання рішення представника відповідача, приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Павелків (Вольф) Т.Л. було відкрито виконавче провадження №60603946. 23 грудня 2020 року приватним виконавцем Павелків Т.Л. було видано постанову про звернення стягнення на заробітну плату та інші доходи боржника. 05 жовтня 2023 приватним виконавцем Павелків Т.Л. було видано постанову про арешт коштів боржника, якою зазначено про накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на відкритих позивачем рахунках у межах загальної суми в розмірі 105 977 гривень 64 копійки. Вважає зазначений виконавчий напис таким що вчинено з порушеннями вимог діючого законодавства, зокрема документи, які надані для вчинення виконавчого напису не свідчать про безспірність суми заборгованості, виконавчий напис вчинено за період більше ніж три роки, у зв'язку з чим його слід визнати таким, що не підлягає виконанню, з наступних підстав: У квітні 2024 року, позивачу стало відомо про відкриття приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Павелків (Вольф) Т.Л. виконавчого провадження №62413852. 22 квітня 2024 року представник позивача, особисто звернулась до приватного виконавця Павелків Т.Л. з адвокатським запитом №24/20-4-24 про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження та виготовленням фотокопій. 03 червня 2024 року представником позивача було направлено адвокатський запит до АТ «Банк Форвард» з вимогою надати належним чином завірені копії документів, що мають міститись в матеріалах кредитної справи, а саме: кредитний договір, укладений між АТ «Банк Форвард» та ОСОБА_2 , довідку-розрахунок про наявність заборгованості та повідомлення-вимогу кредитора про погашення заборгованості перед АТ «Банк Форвард», що могло б свідчити саме про безспірність заборгованості. Додатково, 11 липня 2024 року представником позивача було направлено адвокатський запит до приватного нотаріуса КМНО Разумової О. І. з вимогою надати належним чином завірені копії документів, що мають міститись в матеріалах кредитної справи, а саме: кредитний договір, укладений між АТ «Банк Документ сформований в системі «Електронний суд» 07.08.2024 3 Форвард» та ОСОБА_2 , довідку-розрахунок про наявність заборгованості та повідомлення-вимогу кредитора про погашення заборгованості перед АТ «Банк Форвард», що могло б свідчити саме про безспірність заборгованості. Так, у відповідності до документів, що були отримані під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження в приміщенні офісу приватного виконавця Павелків Т.Л., а також з залученням підсистеми Автоматизованої системи виконавчого провадження, що зберігається в мережі інтернет на офіційному сайті Міністерства юстиції України - https://asvpweb.minjust.gov.ua, шляхом пошуку за номером виконавчого провадження №60603946 та ідентифікатора доступу - 9ВГ50216691А, оспорюваний виконавчий напис вчинено на підставі кредитного договору №92841368 укладеного 31.10.2011 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Банк Руский Стандарт» (надалі - Договір) у відповідності до умов котрого Позивачу надано кредит у розмірі 1 000 (одна тисяча) гривень 00 коп. Строком Кредиту зазначено - 185 днів, з повним погашенням заборгованості в термін до 02.05.2012 року. Невід'ємною частиною договору є графік платежів, що містився в матеріалах виконавчого провадження, та за інформацією якого останній платіж за кредитним договором мав бути сплаченим не пізніше 02.05.2012 року. Звертаю увагу суду, що копії матеріалів, які зберігаються в виконавчому провадженні та на підставі яких виконавче провадження було відкрите не містять в собі копії засвідченої стягувачем виписки з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості. Матеріали виконавчого провадження не містять в собі заяв чи повідомлень, за якими Позивач визнавав наявність заборгованості перед АТ «Банк Форвард» адже позивач останніх не надавав. Також, матеріали виконавчого провадження не містили в собі документів на підтвердження безспірності заборгованості або документів, які б підтверджували право вимоги відповідача. Жодних претензій чи заяв, а також вимог про наявність заборгованості та погашення боргу від АТ «Банк Форвард» чи приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Разумової О.І. позивач не отримував. Про наявність заборгованості та її розмір, Позивач проінформований не був, чим був позбавлений права оскарження вимоги у судовому порядку або наданні письмових заперечень АТ «Банк Форвард» чи приватному нотаріусу КМНО Разумовій О.І. З відповідей, які надійшли від АТ «Банк Форвард» та приватного виконавця Разумової О.І. на адресу представника позивача - адвоката Рясної А.В. та копії котрих надані суду, виходить, що надання документів що містяться в архівах АТ «Банк Форвард» та приватного нотаріуса КМНО Разумової О.І. суперечить вимогам чинного законодавства, а саме банківської та нотаріальної таємниць, що передбачено відповідно ЗУ «Про банки та банківську діяльність» та ЗУ «Про нотаріат». Те саме правило встановлено пунктом 3.1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Виходячи з зазначеного, право вимоги за кредитним договором виникло 02.05.2012 року, та на момент вчинення оспорюваного виконавчого напису трирічний строк з дня виникнення права вимоги сплинув. Боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису. Системний аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору з боку боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, а відтак, і документи, які підтверджують її безспірність і на підставі яких нотаріуси здійснюють виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними та стовідсотково підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором саме в такому розмірі. Як зазначено вище, безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису. Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем. Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за поданими стягувачем документами, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого. Як видно з аналізу норм законодавства, зазначених вище, нотаріус має впевнитись в розумінні боржником пред'явлених до нього вимог і визнанні їх. Документом, що Документ сформований в системі «Електронний суд» 07.08.2024 6 підтверджує такий факт можна вважати отримання боржником вимоги стягувача про погашення заборгованості з відміткою про його отримання боржником. Натомість, під час вчинення оскаржуваного виконавчого напису приватним нотаріусом Разумовою О.І. знехтувано зазначеними вимогами законодавства, адже документи на підставі яких вчинено виконавчий напис не містять виписки з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення, засвідченої стягувачем копії письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості. Таким чином, убачається, що в порушення вказаних положень матеріального права оспорюваний виконавчий напис було вчинено на підставі кредитного договору, який нотаріально не посвідчувався, за відсутності засвідченої стягувачам виписки з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення, засвідченої стягувачем копії письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання. Заходів досудового врегулювання спору не вживалось.
Ухвалою судді від 08 серпня 2024 року провадження у справі відкрито і на підставі ч.5 ст. 279 ЦПК України, вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Враховуючи викладене, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи, за наявними у справі матеріалами.
Зважаючи на вказане, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Судом встановлено, що відповідно до Виконавчого напису №2141 від 30.09.2020 року позивач ОСОБА_2 є боржником за кредитним договором № 92841368 від 31.10.2011 року, укладеним нею із ПАТ «Банк Руский Станарт» правонаступником якого є АТ «Банк Форвард». Строк платежу за кредитним договором настав, боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 09.11.2017 року по 07.02.2018 року. Сума заборгованості складає 92426,93 грн. (а.с. 21 зв.).
15.11.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Вольф Т.Л. розглянуто заяву про примусове виконання виконавчого напису № 2141, виданого 30.08.2019 року приватним нотаріусом КМНО Разумової О.І. про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_2 на користь АТ «Банк Форвард» заборгованість в розмірі 93276,93 грн.(а.с.7).
Згідно з постановою про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 23.12.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Павелків Т.Л. при примусовому виконанні виконавчого напису №2141 видного 30.08.2019 року постановлено звернути стягнення на доходи боржника ОСОБА_2 , 13.04.1973 року, що отримує дохід у ТОВ «Антарес» у розмірі 20% відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника до виплати загальної суми боргу 104604,62 грн.(а.с.19).
З постанови про арешт коштів боржника від 05.10.2023 року винесеної приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Павелків Т.Л. вбачається, що при примусовому виконанні виконавчого напису №2141 видного 30.08.2019 року встановлено з метою забезпечення виконання вимог виконавчого документу є необхідність у накладенні арешту на все майно та кошти боржника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.20).
Як вбачається з договору про надання правничої допомоги від 20.04.2024 року адвокат Рясна А.В. бере на себе зобов'язання надавати правничу допомогу ОСОБА_2 (а.с.5 зв.)
З досліджених вище письмових матеріалів справи вбачається, що між сторонами виникли правовідносини щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, який підлягає вирішенню на підставі вимог Закону України «Про нотаріат» та норм ЦК України.
Згідно ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін.
Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі Порядок вчинення нотаріальних дій).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Так, згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до положень цієї статті нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (п.п. 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).
Отже, дії нотаріуса щодо посвідчення права стягувача на стягнення з боржника грошових сум не пов'язані зі встановленням прав або обов'язків учасників правовідносин, тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Таким чином, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також має бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»).
Характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ вказаного Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.
Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений п.п. 2.3 п. 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість, нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості, як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто, боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Тому суд, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто, чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17.
Відповідно до п.п. 3.2, 3.5 п. 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому, цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999 року встановлено стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин, як то кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: оригінал кредитного договору, засвідчена стягувачем виписка з рахунка із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою про непогашення заборгованості.
Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання стягувачем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
За таких обставин, дослідивши докази зібрані у справі, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позов в цілому обґрунтований та може бути задоволений.
Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов'язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.
З наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, приймаючи до уваги той факт, що не встановлено судом факту отримання позивачем повідомлення про наявність такої заборгованості, яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису. Також відсутні і належні докази які підтверджуть, що нотаріусу для вчинення виконавчого напису було передано належне підтвердження існування заборгованості та її розміру.
Отже, нотаріус при вчиненні напису не переконався належним чином у безспірності укладеного договору, розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, а як встановлено судом заборгованість не є безспірною, таким чином позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 10, 12,13, 18, 81, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Банк Форвард», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяна Леонідівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Разумова Ольга Іванівна про визнання виконавчого напису такими, що не підлягає виконанню - задоволити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №2141, вчинений 30 серпня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Разумовою Ольгою Іванівною, про звернення стягнення з ОСОБА_2 на користь Акціонерного Товариства «Банк Форвард» заборгованості у розмірі 93276, 93 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення в порядку передбаченому п.15.5) Перехідних положень ЦПК України. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. О. Шульга