Справа № 523/16822/24
Номер провадження 3/523/6607/24
"12" листопада 2024 р. м. Одеса
Суддя Суворовського районного суду м. Одеси Кремер І.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , непрацюючої
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КпАП України, -
До Суворовського районного суду м. Одеси надійшли матеріали з Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КпАП України.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення Серії ВАД № 171870 від 03.10.2024 року, ОСОБА_2 , 03.10.2024 року, о 22год. 30хв., знаходячись місцем мешкання: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно свого чоловіка гр. ОСОБА_3 , а саме ображала образливими словами, погрожувала у присутності малолітньої доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тим самим вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно дитини, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 172-2 КУпАП.
Представником правопорушника ОСОБА_2 - ОСОБА_5 подано до суду письмові заперечення, в яких вказує на те, що батько дитини викликав поліцію та вказав на те, що ОСОБА_2 вчинила насильство відносно їх спільної дитини. Батько дитини є військовослужбовцем, а його дії були направлені на те, щоб паплюжити репутацію матері дитини, задля подальшого позбавлення її батьківських прав, з метою звільнення з лав ЗСУ. Окрім того, малолітня дитина, під час складання протоколу, спала у своєї бабусі в іншій квартирі. А тому, просить суд закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_6 складу адміністративного правопорушення.
Представник правопорушника ОСОБА_2 - ОСОБА_5 в судовому засіданні проти обставин викладених у протоколі заперечила, вину у скоєні адміністративного правопорушенні не визнала.
Заслухавши пояснення представника правопорушника, дослідивши матеріали справи, суддя доходить наступного висновку.
Згідно з приписами ст. ст. 245, 251, 252, 280 КпАП України завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За правилами ст. ст. 252, 254, 255, 256 КпАП України протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння (діянь), яке (які) містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КпАП України, є найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення.
Системний аналіз положень КУпАП свідчить про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення Серії ВАД № 171870 від 03.10.2024 року, ОСОБА_2 , 03.10.2024 року, о 22год. 30хв., знаходячись місцем мешкання: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно свого чоловіка гр. ОСОБА_3 , а саме ображала образливими словами, погрожувала у присутності малолітньої доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тим самим вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно дитини, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 172-2 КУпАП.
В матеріалах справи наявна Постанова Суворовського районного суду м. Одеси (Справа № 523/16821/24) від 18.10.2024 року з якої вбачається, що з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №171989 від 03.10.2024 року вбачається, що 03.10.2024 року близько 22:30 год. ОСОБА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , виражалася нецензурною лайкою та погрожувала фізичною розправою на адресу свого чоловіка - ОСОБА_3 в присутності малолітньої дитини ОСОБА_4 , 2021 року народження, чим вчинила психологічне домашнє насильство, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Окрім іншого, вищевказаною постановою встановлено, що суд, після аналізу та оцінки всіх доказів, що містяться у матеріалах справи про адміністративне правопорушення та досліджених безпосередньо у судовому засіданні, з точки зору їх допустимості, достовірності та достатності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи у їх сукупності, прийшов до висновку про недоведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, оскільки факт вчинення домашнього насильства фізичного та психологічного характеру не знайшов свого підтвердження у судовому засіданні.
Суд констатує, що обставини викладені у протоколах ВАД № 171870 від 03.10.2024 року та ВАД № 171989 від 03.10.2024 року є ідентичними, відмінністю є тільки те, що у протоколі Серії ВАД № 171870 від 03.10.2024 року вчинено домашнє насильство відносно чоловіка та малолітньої дитини, а у протоколі Серії ВАД № 171989 від 03.10.2024 року вчинено домашнє насильство відносно чоловіка.
Однак, Постановою Суворовського районного суду м. Одеси (Справа № 523/16821/24) від 18.10.2024 року провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2КУпАП було закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247КУпАП у зв'язку з відсутністю в її діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Постановою Суворовського районного суду м. Одеси (Справа № 523/16821/24) від 18.10.2024 року встановлено, що в діях ОСОБА_2 немає складу адміністративного правопорушення, що автоматично виключає наявність складу адміністративного правопорушення інкримінованого Протоколом ВАД № 171870 від 03.10.2024 року, оскільки такий протокол відрізняється тільки тим, що внаслідок вчинення домашнього насильства відносно чоловіка ОСОБА_3 було вчинено домашнє насильство відносно малолітньої дитини ОСОБА_4 .
Однак, постановою Суворовського районного суду м. Одеси (Справа № 523/16821/24) від 18.10.2024 року було встановлено що ОСОБА_2 не вчинила домашнього насильства відносно чоловіка ОСОБА_3 , що автоматично виключає вчинення домашнього насильства відносно дитини.
Вказані вимоги закону також узгоджуються з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка є частиною національного законодавства та яку національні суди повинні враховувати при розгляді справ (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 №3477-IV та ст. 19 Закону України від 29.06.2004 №1906-IV «Про міжнародні договори України»).
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти Росії» від 30.05.2013 та «Карелін проти Росії» від 20.09.2016), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) для кримінального провадження поширюється Європейським судом з прав людини й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративного правопорушення (справа «Лучанінова проти України», рішення від 09.06.2011).
Виходячи з практики застосування ЄСПЛ ст. 6 Конвенції, у випадку, якщо передбачені санкції є достатньо суворими, то скоєне правопорушення має природу кримінального злочину, а отже його судовий розгляд має відповідати принципу справедливості відповідно до ст. 6 Конвенції.
У рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 по справі «Коробов проти України» зазначено, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
Доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом, зазначене викладено в п. 43 рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України».
Відповідно до ст. 255 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У рішенні по справі «Пол і Одрі Едвардс проти Об'єднаного Королівства» від 14.03.2002 ЄСПЛ зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з'ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.
У справі «Бербера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» від 06.12.1998 ЄСПЛ встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Відповідно до правової позиції, викладеній у постанові Касаційного адміністративного суду Верховного суду від 07.07.2020 у справі № 463/1352/16-а (провадження № К/9901/21241/18) у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б указували на факт вчинення ОСОБА_2 домашнього насилля, що за своїм змістом не є достатнім для визначення складу правопорушення, натомість в матеріалах справи достатньо доказів, які спростовують вину ОСОБА_2 .
Стаття 62 Конституції України передбачає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину; обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За змістом ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ч. 1 п. 1 ст. 247 КпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на вказане, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Оскільки стягнення судового збору передбачено законом лише при накладенні адміністративного стягнення, судовий збір стягненню не підлягає.
Керуючись статтями 184, 247, 251, 254, 283-286 КУпАП, суддя,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подана апеляція на протязі десяти днів до Одеського апеляційного суду.
Суддя Суворовського
Районного суду м. Одеси І.О. Кремер