Справа № 515/1213/24
Провадження № 2/513/976/24
Саратський районний суд Одеської області
03 грудня 2024 року Саратський районний суд Одеської області у складі:
головуючої судді - Рязанової К.Ю.,
за участю: секретаря судового засідання Филипчук Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт Сарата Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Ковпака Олександра Вікторовича до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД», третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Парфьонов Георгій Володимирович, про визнання виконавчого напису такими, що не підлягає виконанню,
02 серпня 2024 року представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Ковпак О.В. звернувся до Татарбунарського районного суду Одеської області з позовом в якому просить визнати виконавчий напис № 32712 від 17 грудня 2019 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною таким, що не підлягає виконанню.
Позов обґрунтований тим, 15 жовтня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Георгієм Володимировичем винесено постанову № 60987711 про відкриття виконавчого провадження за виконавчим написом №32712 виданого 17 грудня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД», заборгованості за кредитним договором №001-15185-221112 від 22 листопада 2012 року у розмірі 15158,93 грн, та 300,00 грн, за вчинення цього виконавчого напису на загальну суму, що підлягає стягненню у розмірі 15458,93 грн. Позивач вважає, що здійснений виконавчий напис №327712 виданий 17 грудня 2019 року приватним Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною про стягнення заборгованості за кредитним договором, є незаконним та таким, що не підлягає виконанню. 17 грудня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною з посиланням на статті 87-91 Закону України «Про нотаріат», пункт 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 вересня 1999 року № 1172, за заявою ТОВ «ФК «АЛАНД» вчинено виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі за № 32712, про стягнення з ОСОБА_1 , яка є Боржником за Кредитним договором № 001-15185-221112 від 22 листопада 2012 року, укладеним нею між ПАТ «Дельта Банк», право вимоги за яким перейшло до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД», на підставі Договору відступлення прав вимоги №02/10/2019-ФА укладеного 02 жовтня 2019 року, на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД». Строк платежу за кредитним договором 001-15185-221112 від 22 листопада 2012 року настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 03 грудня 2017 року по 29 листопада 2019 року. Сума заборгованості складає 15 158,93 гривень, в тому числі: 7000,43 гривень прострочена заборгованість за сумою кредиту; 8 158,50 гривень прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом. За вчинення виконавчого напису нотаріусом стягнуто плату в розмірі 300 гривень. Загальна сума, що підлягає стягненню становить 15 458,93 гривень. Виконавчий напис №32712 від 17 грудня 2019 року виданий на підставі п.2 Переліку документів, за яким стягнення заборгованості проводиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172. Таким чином, в момент вчинення виконавчого напису 17 грудня 2019 року були відсутні правові підстави для його вчинення.
Розпорядженням в.о. голови Татарбунарського районного суду Одеської області від 15 серпня 2024 року вищезазначена справа передана на розгляд до Саратського районного суду Одеської області, та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 вересня 2024 року, передана судді Рязановій К.Ю.
Ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 10 вересня 2024 року цивільну справу прийнято до розгляду, відкрите загальне позовне провадження.
Позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 у судове засідання не з'явились, надали до суду заяву відповідно до якої позов підтримують в повному обсязі та просять його задовольнити, справу розглянути у їх відсутність.
Представник відповідача ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД», у судове засідання не з'явився, належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, про що свідчать рекомендовані повідомлення в матеріалах справи.
Третя особа приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Парфьонов Г.В., будучи належним чином повідомлений про день, час та місце судового розгляду, до суду не з'явилася, жодних заяв та клопотань не надав.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За положеннями ч. 4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до частини 1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Частинами 1, 2 ст.281 ЦПК України встановлено, що про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу. Розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.
Отже, суд постановив провести заочний розгляд цивільної справи на підставі наявних матеріалів.
Суд дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази у їх сукупності, дійшов до таких висновків.
22 листопада 2012 року між Пат «Дельта Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 001-15185-221112, відповідно до якого ОСОБА_1 було надано кредитні кошти в сумі 7000,43 грн.
17 грудня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. було вчинено виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі за № 32712, про звернення стягнення з ОСОБА_1 , яка є Боржником за Кредитним договором № 001-15185-221112 від 22 листопада 2012 року, укладеним з ПАТ «Дельта Банк», право вимоги за яким перейшло до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД», на підставі Договору відступлення прав вимоги №02/10/2019-ФА, укладеного 02 жовтня 2019 року, 03 грудня 2017 року по 29 листопада 2019 року, в загальному розмірі 15158 гривень 93 копійки, яка складається з наступного: 7000 гривень 43 копійки - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 8158 гривень 05 копійок - прострочена заборгованість за процентами; 300,00 грн. за вчинення виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат». Загальна заборгованість боржника становить 15458,93 гривень.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича 15 січня 2020 року відкрито виконавче провадження № 60987711, на підставі виконавчого напису № 32712, виданого 17 грудня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД» заборгованість у загальному розмірі 15458,93 грн.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий та неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів провадиться стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно. Для одержання виконавчого напису у цьому випадку подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Постановою Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів внесено зміни, зокрема доповнено пунктом 2 - Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.
Для одержання виконавчого напису за цим пунктом нотаріусу подаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, у тому числі в частині доповнення переліку після розділу Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами новим розділом такого змісту: Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості. Постанова набрала законної сили з моменту проголошення.
Отже, оскільки у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України (стаття 255 КАС України).
Судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті ж наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт. Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Таким чином, постанова № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від у справі № 826/20084/14.
Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Оскільки укладений між ПАТ «Дельта Банк», правонаступником якого є ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД» та позивачкою кредитний договір нотаріально не посвідчений та оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 17 грудня 2019 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, суд доходить до висновку, що наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса такими, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Верховний Суд у постанові від 13 жовтня 2021 року у справі №554/6777/17-ц (провадження №61-17750 св 20) зазначив, що дійсно на сьогодні чинне законодавство України не зобов'язує нотаріуса викликати позичальника і з'ясовувати наявність чи відсутність його заперечень проти вимог позикодавця. Проте, право позичальника на захист його інтересів забезпечується шляхом направлення йому повідомлення про заборгованість та необхідність її погашення. Однак, враховуючи те, що нотаріальне провадження є безспірним, для забезпечення такої безспірності нотаріусові бажано з'ясувати у позичальника наявність заперечень щодо вчинення виконавчого напису або сплати ним боргу.
Таке повідомлення (заява, претензія, лист-вимога тощо) передається позикодавцем позичальнику у порядку, визначеному статтею 84 Закону України «Про нотаріат», разом з тим такі відомості в матеріалах справи відсутні.
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком. Нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів. Безспірність документа, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов'язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною (див. постанову Верховного Суду від 17 березня 2021 року у справі № 361/1488/19).
Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Така правова позиція Великої Палати Верховного Суду відповідає висновкам, викладеним у раніше ухвалених нею постановах від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19) та від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 (провадження № 14-278 гс18) з подібних правовідносин.
Строк для звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису, передбачений статтею 88 Закону України «Про нотаріат», безпосередньо пов'язаний з позовною давністю, встановленою ЦК України. Загальний строк для звернення стягувача до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису становить не більше трьох років з дня виникнення у стягувача права вимоги до боржника незалежно від суб'єктного складу сторін у правовідносинах. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено іншу позовну давність, виконавчий напис видається у межах цього строку (див. Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17, від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17).
Отже, узагальнюючи викладене, суду не надано доказів, які б свідчили, що в даному випадку, при вчиненні виконавчого напису, нотаріусу разом з відповідною заявою стягувача було надано первинні фінансові документи, оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.
Враховуючи те, що на момент вчинення приватним нотаріусом Хара Н.С. виконавчого напису від 17 грудня 2019 року визначені товариством заборгованість не є безспірною, відсутні докази направлення позичальником листа-вимоги про повернення боргу та отримання боржником такого листа, приватним нотаріусом не дотримано вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат», суд дійшов висновку, що вимоги позивачки є обґрунтованими, та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь держави 1211,20 гривень 20 копійок судового збору.
На підставі ст.ст. 526, 549, 610, 611, 626, 628, 629, 638, 639, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст.12, 19, 43, 49, 81, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 в особі представника адвоката Ковпака Олександра Вікторовича до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД», третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Парфьонов Георгій Володимирович, про визнання виконавчого напису такими, що не підлягає виконанню, - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №32712 від 17 грудня 2019 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД», за кредитним договором №001-15185-221112 від 22 листопада 2012 року у розмірі 15458 гривень 93 копійок.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривні 20 копійок.
Заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 10 вересня 2024 року у справі №515/1213/24; 2-з/513/2/21, продовжують діяти протягом дев'яносто днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Заочне рішення може бути переглянуто Саратським районним судом за заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Заочне рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів після проголошення рішення, а відповідачем - протягом тридцяти з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст судового рішення складено та підписано 03 грудня 2024 року.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Представник позивача: адвокат Ковпак Олександр Вікторович, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №2333 від 18 вересня 2012 року, адреса: 68100, м. Татарбунари, вул. Центральна, 22 а, офіс 2, Білгород-Дністровського району Одеської області.
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД», 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 14, офіс 301, код ЄДРПОУ 42642578.
Третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Парфьонов Георгій Володимирович, місцезнаходження за адресою: 65016, м. Одеса, вул. Гоголя,19, офіс 1.
Суддя К. Ю. Рязанова