Справа №521/25532/23
Провадження №2/521/1550/24
28 листопада 2024 року м. Одеса
Малиновський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді Тополевої Ю.В.,
за участю секретаря Онуфрієнко К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
ОСОБА_1 звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2 , в якому просив стягнути з нього на свою користь суму заборгованості в розмірі 66 436,68 доларів США, із яких 61 108,00 доларів США сума основного боргу, 5 328,68 доларів США - 3 проценти річних та вирішити питання щодо судових витрат.
Позов обґрунтований тим, що 24.01.2020 року між сторонами укладено в спрощеній формі договір купівлі-продажу, на підставі якого ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 товар (риба в асортименті, холодильник) з обов'язком сплатити за товар 84 445 доларів США. Заборгованість на вказану суму підтверджується актом звіряння заборгованості від 20.01.2020 року. Станом на 27.05.2020 року заборгованість ОСОБА_2 становила 67 108 доларів США, що підтверджується відповідною розпискою. 17.06.2020 року між сторонами було погоджено графік часткового погашення суми заборгованості, що підтверджується розпискою, відповідно до якого ОСОБА_2 в сукупності було сплачено 6 000 доларів США. Таким чином, заборгованість становить 61 108 доларів США, які відповідачем не сплачено, що стало підставою для звернення позивача до суду із вказаним позовом для захисту своїх законних прав та інтересів. Крім того, позивач просить стягнути три проценти річних від простроченої суми, які становлять 5 328,68 доларів США.
05.01.2024 року відповідачем подано до суду відзив на позов із запереченнями проти нього. Заперечення обгрунтовані тим, що згідно розписки від 17.06.2020 року ОСОБА_2 зобов'язується гасити заборгованість в розмірі 33 400 доларів в узгодженні терміни. Із вказаної розписки вбачається, що відповідач погасив заборгованість в розмірі 6 000 доларів США, а тому залишок боргу може складати 27 400 доларів США. У відзиві відповідач також зазначає про те, що в нього взагалі відсутня заборгованість перед позивачем. Щодо стягнення трьох процентів річних на суму боргу відповідач зазначає про те, що фактично це є пенею, а тому до цих вимог необхідно застосувати строк позовної давності, який є спеціальним та складає один рік.
Представник позивача у відкритому судовому засіданні позов підтримала, просила його задовольнити.
Представник відповідача у відкритому судовому засіданні проти позову заперечувала, просила залишити позовні вимоги без задоволення.
В судове засідання, яке призначено на 28 листопада 2024 року представники сторін подали заяви про розгляд справи у їх відсутність.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Суд, вивчивши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, вивчивши нормативно-правові акти, які регулюють спірні правовідносини, проаналізувавши і оцінивши докази в їх сукупності вважає, що позовні вимоги належить задовольнити в зв'язку із наступними обставинами.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи такі фактичні обставини.
24 січня 2020 року між сторонами укладено договір купівлі-продажу товару (риба в асортименті, холодильник), відповідно до якого ОСОБА_1 передав, а ОСОБА_2 прийняв товар та зобов'язався сплатити за нього 84 448 доларів США. Вказані обставини підтверджуються актом звіряння заборгованості від 24 січня 2024 року (а. с. 12).
Протягом травня та червня 2020 року ОСОБА_2 здійснювалось поетапне погашення заборгованості за договором купівлі-продажу, що підтверджується копією розписки від 27.05.2020 року (а. с. 13), та копією розписки від 17.06.2020 року (а. с. 14).
На час звернення ОСОБА_1 до суду із відповідним позовом заборгованість ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу становить 61 108 доларів США.
Факт звернення позивача до відповідача із вимогами щодо погашення заборгованості та отримання цих вимог підтверджується наявними в матеріалах справи копіями листів -підтверджень про отримання претензії та рекомендованими повідомленнями про вручення відповідачу вказаних претензій (а. с. 15-19).
Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги ОСОБА_1 направлені на стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла в зв'язку із укладеним договором купівлі-продажу товару, та регулюються загальними засадами Цивільного Кодексу про договір та договір купівлі-продажу.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ст. 639 ЦК України).
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до положень статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до частини першої статті 598, статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Отже, враховуючи наявність між сторонами правовідносин, які виникли на підставі укладеного між ними договору купівлі-продажу, та наявність заборгованості відповідача по оплаті зазначеного товару, суд вважає, що позивач підтвердив своє право вимагати від відповідача виконання зобов'язання щодо повної оплати товару, визначеному умовами договору.
При цьому, суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що заборгованість перед позивачем може складати не 61 108 доларів США, а 27 400 доларів США, враховуючи суму заборгованості в розмірі 33 400 доларів США, яка фігурує в розписці від 17 червня 2020 року.
Судом встановлено, що ціна договору купівлі-продажу становить 84 445 доларів США, та визначена актом, підписаним сторонами 24.01.2020 року. Згодом, враховуючи часткове погашення відповідачем заборгованості, сумі заборгованості станом на 27 травня 2020 року становила 67 108 доларів США. В період з 30.06.2020 року по 11.12.2020 року відповідачем погашено заборгованість ще в розмірі 6 000 доларів США.
Таким чином, залишок заборгованості становить 61 108 доларів США, що підтверджено наданими позивачем розписками. Доказів погашення заборгованості в іншому розмірі, які б давали суду підстави дійти висновку про залишок заборгованості в розмірі 27 400 доларів США відповідачем не надано.
Також суд не приймає й до уваги доводи відповідача про те, що стягнення з нього трьох процентів річних за прострочення зобов'язання є неустойкою (пенею).
Неустойкою (пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, та виступає видом забезпечення виконання зобов'язання. При цьому, неустойка, обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).
Відповідальність же за порушення грошового зобов'язання визначена статтею 625 ЦК України, яка передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, інститут неустойки та стягнення трьох процентів річних від простроченої суми має різний правовий характер та різне правове регулювання, а тому підстави вважати, що стягнення трьох процентів річних від простроченої суми є пенею відсутні.
При цьому, суд приймає наданий позивачем розрахунок трьох процентів річних, як правильний та здійснений за вірною методикою та вважає, що стягненню з відповідача підлягає грошова суму в розмірі 5 328,68 доларів США, як і сума основного боргу, яка також повинна бути стягнута саме в іноземній валюті, враховуючи домовленість про це сторін договору.
Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня.
При цьому Основний Закон не встановлює заборони щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.
Відповідно до статті 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Тобто відповідно до чинного законодавства гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.
Такі випадки передбачені статтею 193, частиною другою статті 524 ЦК України, Законом України «Про валютні операції».
Статтею 524 ЦК України визначено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Статтею 533 ЦК України встановлено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.
Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Заборони на виконання грошового зобов'язання у іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі, чинне законодавство не містить.
Висновки про можливість ухвалення судом рішення про стягнення заборгованості в іноземній валюті містяться й у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 761/12665/14-ц (провадження № 14-134цс18), від 16 січня 2019 року у справах № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18), № 464/3790/16-ц (провадження № 14-465цс18) та № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18).
Вказані обставини дають суду підстави вважати, що позов ОСОБА_1 є обґрунтованим та таким, який належить задовольнити.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При поданні позову ОСОБА_1 було сплачено судовий збір в розмірі 13420 грн., що підтверджується квитанцією від 07.11.2023 року, який необхідно стягнути з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 15, 16, 626, 628, 639, 655 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 81, 89, 141, 158, 258-259, 267, 268, 280 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) суму заборгованості в розмірі 66 436 (шістдесят шість тисяч чотириста тридцять шість) доларів 68 центів США.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 13 420 (тринадцять тисяч чотириста двадцять) грн.
Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 02 грудня 2024 року.
Суддя: Ю.В. Тополева