Справа № 521/13736/24
Номер провадження:1-в/521/965/24
25 листопада 2024 року м. Одеса
Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
засудженого ОСОБА_4 (у режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одеса, у режимі відеоконференції, подання начальника Державної установи «Одеський слідчий ізолятор» про приведення у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» вироку у відношенні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
До Малиновського районного суду м. Одеси надійшло подання начальника Державної установи «Одеський слідчий ізолятор» про приведення у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів" вироку у відношенні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В судовому засіданні прокурор просила подання задовольнити, вказавши, що вирок від 23.10.2023 року Балтського районного суду Одеської області підпадає під декриміналізацію, вирок від 31.05.2023 року Балтського районного суду Одеської області під декриміналізацію не підпадає.
Засуджений подання підтримав. Просив задовольнити.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи сторін, прийшов до висновку, що дане подання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 539 КПК України виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 КПК України, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України (п.13 ч.1 ст. 537 КПК України).
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 63 КК України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 засуджений:
-31.05.2023 року вироком Балтського районного суду Одеської області за ч.4 ст. 185 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки та покладенням обов'язків, передбачених п.п. 1,2 ч.1 ст. 76 КК України;
-23.10.2023 року вироком Балтського районного суду Одеської області за ч.4 ст. 185,71 КК України до покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі.
09.08.2024 року набрав чинності Закон України №3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (надалі - Закон №3886-ІХ).
Відповідно до вказаного Закону №3886-ІХ, стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення була викладена у новій редакції, внаслідок чого, дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч.6 ст. 3 КК України, зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Згідно з п.5 підрозділу 1 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Відповідно до пп. 169.1.1 пункту 169.1 ст.169 Податкового кодексу України, податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь - якого платника податку.
Таким чином два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян дорівнює 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи та відповідно станом на 2022 рік становило 2481 грн.; станом на 2023 рік становило 2684 грн..
Судовим розглядом встановлено, що вироком Балтського районного суду Одеської області від 31.05.2023 року ОСОБА_4 засуджено за ч.4 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки та покладенням обов'язків, передбачених п.п. 1,2 ч.1 ст. 76 КК України;
Відповідно до вказаного вироку, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, завдавши потерпілим матеріальну шкоду: за 1-м епізодом 31.10.2022 року в розмірі 3515,55 грн.; за 2-м епізодом 01.02.2023 року в розмірі 42268,30 грн.
Згідно з вимогами п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ та підпункту 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV Податкового кодексу України, розмір податкової соціальної пільги складає 50 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленого законом на 1 січня звітного податкового року.
Станом на 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив відповідно 2481 грн. та 2684 грн., тобто на дату вчинення цього кримінального правопорушення розмір спричиненої матеріальної шкоди перевищував два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
З огляду на вищевикладене, відсутні правові підстави для приведення у відповідність до вимог Закону України № 3886-IX вироку Балтського районного суду Одеської області від 31.05.2023 стосовно ОСОБА_4 , за якими він був засуджений за ч.4 ст. 185 КК України, оскільки це кримінальне правопорушення залишається кримінально-караними діяннями.
Крім того, вироком Балтського районного суду Одеської області від 23.10.2023 року ОСОБА_4 засуджено за ч.4 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 5 років 2 місяців позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України шляхом часткового приєднання не відбутої частини покарання за попереднім вироком Балтського районного суду Одеської області від 31.05.2023 року та остаточно призначити покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі.
Відповідно до вказаного вироку, ОСОБА_4 в 15.06.2023 року вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, завдавши потерпілому матеріальну шкоду в розмірі 1060 грн.
Згідно з вимогами п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ та підпункту 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV Податкового кодексу України, розмір податкової соціальної пільги складає 50 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленого законом на 1 січня звітного податкового року.
Станом на 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2684 грн., тобто на дату вчинення цього кримінального правопорушення розмір спричиненої матеріальної шкоди не перевищував два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
У зв'язку із зазначеним, оскільки кримінальна караність діяння, за вчинення якого засуджено за даним вироком усунута, суд приходить до висновку про те, що на підставі ч. 2 ст. 74 КК України ОСОБА_4 необхідно звільнити від призначеного покарання за вироком Балтського районного суду Одеської області від 23.10.2023 р.
Попри відсутність прямих законодавчих змін до КК України, діючи норми КУпАП дають підстави для висновку про декриміналізацію діянь засудженого.
Відповідно до ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Суд вважає, що у зв'язку з декриміналізацією крадіжки майна розміром до 2 нмдг, особа, засуджена за таку крадіжку, підлягає звільненню від призначеного покарання.
З урахування цього, суд приводить вирок Балтського районного суду Одеської області від 23.10.2023 року у відповідність до вимог Закону №3886-IX від 18.07.2024 р. та звільняє від відбування покарання за даним вироком.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати засудженим за вироком Балтського районного суду Одеської області від 31.05.2023 року за ч.4 ст. 185 України до 5 років позбавлення волі, з випробуванням з іспитовим строком 3 роки, що не пов'язано із перебуванням під вартою, тому засуджений ОСОБА_4 підлягає звільненнню з-під варти з ДУ «Одеський слідчий ізолятор» .
На підставі ст. 5, ч. 2 ст. 74 КК України, Закону України № 3886-ІХ, керуючись ст.ст. 336, 537, 539 КПК України, суд -
Подання начальника ДУ «Одеський слідчий ізолятор» - задовольнити.
На підставі ч.2 ст.74 КК України засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від відбування покарання, призначеного вироком Балтського районного суду Одеської області від 23.10.2023 року за ч.4 ст.185,71 КК України у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі, у зв'язку з усуненням кримінальної караності діяння.
Важати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 засудженим вироком Балтського районного суду Одеської області від 31.05.2023 за ч.4 ст. 185 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки та покладенням обов'язків, передбачених п.п. 1,2 ч.1 ст. 76 КК України, за яким сплив іспитового строку для засудженого визначено відраховувати з 31.05.2023 року.
На підставі ч.2 ст.74 КК України звільнити ОСОБА_5 з ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 7 днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1