Cправа №505/872/24
Провадження №1-кс/505/1666/2024
Іменем України
29.11.2024 м. Подільськ
Слідчий суддя Котовського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Подільську Одеської області в режимі відеоконференції за допомогою онлайн-сервісу ВКЗ з використанням адвокатом ОСОБА_5 власних технічних засобів, клопотання слідчого відділення №2 СВ Подільського районного управління поліції ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене начальником Подільського відділу Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Любомирка, Котовського району, Одеської області, громадянина України, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 09.11.2009 Болградським районним судом Одеської області за ст.304, ч.5 ст.186, ч.4 ст.187, ст.70 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком 10 років з конфіскацією майна;
- 14.05.2015 Овідіопольським районним судом Одеської області за ч.1 ст.309, ст.71 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки 6 місяців з конфіскацією майна. Звільнився 05.01.2017 по відбуттю строку покарання;
- 20.12.2021 відносно ОСОБА_4 направлений до Приморського районного суду м. Одеси обвинувальний акт за ч.2 ст.307 КК України (03.03.2022 застосовано запобіжний захід у виді застави у сумі 49620 грн.),
підозрюваного у кримінальному провадженні №-12024161180000131 від 07.02.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2,3 ст.307, ч.1 ст.321 КК України,
26.11.2024 слідчий відділення №-2 Подільського РУП ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , за погодженням з начальником Подільського відділу Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , звернулась до суду з клопотанням про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 на строк до 12.12.2024.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання та просив про продовження у відношенні підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк до 12.12.2024, посилаючись на те, що 30.11.2024 року закінчується термін дії ухвали суду від 23.10.2024 року про продовження строку запобіжного заходу, однак на даний час відсутні підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_4 не заперечував проти задоволення клопотання слідчого про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні просив зменшити розмір застави.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку прокурора, захисника, пояснення підозрюваного, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Встановлено, що в провадженні слідчого відділення Подільського РУП ГУНП в Одеській області перебуває кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №-12024161180000131 відомості по якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.02.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2,3 ст.307, ч.1 ст.321 КК України.
01.06.2024 ухвалою слідчого судді Котовського міськрайсуду Одеської області відносно підозрюваного ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 28.07.2024.
25.07.2024 ухвалою слідчого судді Котовського міськрайсуду Одеської області підозрюваному ОСОБА_4 було продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 31.08.2024.
29.08.2024 ухвалою слідчого судді Котовського міськрайсуду Одеської області підозрюваному ОСОБА_4 було продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 27.10.2024.
23.10.2024 ухвалою слідчого судді Котовського міськрайсуду Одеської області підозрюваному ОСОБА_4 було продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 30.11.2024.
Строк обраного запобіжного заходу закінчується 30.11.2024, однак завершити досудове розслідування у вказаний строк неможливо, оскільки для цього необхідно провести ряд слідчих та процесуальних дій, направлених на збирання доказів та проведення повного, всебічного та об'єктивного розслідування усіх обставин справи, а саме:
- виконати вимоги ст. 290 КПК України;
- скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування;
- вручити обвинувальний акт та реєстр кримінального провадження підозрюваним та їх захисникам.
18.11.2024 підозрюваним у кримінальному провадженні та їх захисникам, відповідно до ст.290 КПК України повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів досудового розслідування.
Враховуючи значний об'єм матеріалів досудового розслідування та зібраних в ході досудового розслідування доказів, а також те, що у кримінальному провадженні троє підозрюваних та троє захисників, виконати вимоги ст.290 КПК України до моменту завершення дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , а саме до 30.11.2024, неможливо.
Згідно статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Вирішуючи питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно враховувати вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до статті 29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст.177 КПК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись у кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.
Встановлюючи обґрунтованість підозри слід виходити з того, що «обґрунтована підозра» означає наявність фактів чи інформації, які могли б переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин (справа «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів».
У справі «Летелье проти Франції» вказано, особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
У справі «Яблонський проти Польщі» №33492/96, пункт 83, від 21.12.2000 року, Суд зауважує, що відповідно до пункту 3 статті 5 органи влади, приймаючи рішення про те, чи слід звільняти чи затримувати особу, зобов'язані розглянути альтернативні заходи забезпечення його появи на суді. Дійсно, ця стаття передбачає не лише право на «судовий розгляд упродовж розумного строку або звільнення до розгляду», але також передбачає, що «звільнення може бути обумовлено гарантіями його явки до суду».
При цьому, відповідно до практики ЄСПЛ у справах «Штепа проти України» від 24.10.2019 за заявою №16349/17, «Войкін проти України» від 27.03.2018 за заявою №47889/08, ухвали про неприйнятність « ОСОБА_7 проти України» від 05.07.2018 повторне зазначення в ухвалі тих самих ризиків з обґрунтуванням продовження їх існування не становитиме порушення права на свободу та особисту недоторканність.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити інші дії, вичерпний перелік яких визначений даною нормою процесуального права.
Суддя своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
При цьому, продовжуючи строк обраного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, судом враховується те, що підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів та тією обставиною, що інкримінований злочин за версією органу досудового розслідування вчинений за попередньою змовою групою осіб. Досудове розслідування по вказаному кримінальному провадженню не завершене, натомість ризики, які бралися судом до уваги при обранні йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою не відпали, а тому є підстави вважати, що він може, переховуватись від органу досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. При цьому, суд оцінює і суспільну небезпечність кримінального правопорушення, яке інкримінується підозрюваному.
Крім того, в Приморському районному суді м.Одеса, розглядається кримінальне провадження №-12021163520000789 від 19.12.2021 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні ним злочину передбаченого ч.2 ст.307 КК України. Під час досудового розслідування вказаного провадження, ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою з альтернативним запобіжним заходом у виді застави в розмірі 20 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 49 620 (сорок дев'ять тисяч шістсот двадцять) гривень, яку останній вніс та до моменту затримання перебував на волі. За цей час, ОСОБА_4 , не зважаючи на обов'язки покладені на нього як на підозрюваного, продовжив займатись незаконною діяльністю, а саме збутом наркотичного засобу.
Отже, вирішуючи клопотання про продовження тримання під вартою, суд враховує конкретні обставини даної справи та обставини, які були раніше встановлені під час розгляду клопотання про обрання міри запобіжного заходу та його продовженні.
При цьому, суд звертає увагу, що КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто, слідчий суддя має право зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
Таким чином, виходячи з положень ст.ст.177, 178, 183, 194 КПК України, ст.ст.5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та враховуючи матеріали кримінального провадження, які свідчать, що інші більш м'які запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки підозрюваного під час досудового розслідування кримінального провадження, суд приходить до висновку, що підозрюваному ОСОБА_4 необхідно продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 12.12.2024.
Що стосується вимог захисника щодо зменшення розміру застави, суд приходить до таких висновків.
Частина 4 ст.182 КПК України передбачає, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно з приписами п.2 ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину встановлюється у розмірі від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Разом із тим, абз. 2 зазначеної ч.5 ст.182 КПК України визначає, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Ухвалою слідчого судді Котовського міськрайонного суду Одеської області від 01.06.2024 ОСОБА_4 визначено розмір застави у 700 (сімсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто станом на 01.06.2024 - 2 119 600 (два мільйона сто дев'ятнадцять тисяч шістсот) (700 х 3028 = 2 119 600).
При визначенні розміру застави було враховано суспільну небезпеку інкримінованого злочину, його корисливий мотив та імовірний дохід, який був отриманий підозрюваними, відомості про особу ОСОБА_4 , що саме такий розмір застави здатен забезпечити його належну процесуальну поведінку.
Крім того, згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, ОСОБА_4 на праві приватної власності належить будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 (частка власності 15/100); ОСОБА_4 в користуванні має п'ять приватних будинків, які розташовані за адресами: АДРЕСА_2 (будинок в якому підозрюваний мешкає); АДРЕСА_4 (будинок який підозрюваний використовує в власних цілях та в якому інші особи не проживають); АДРЕСА_2 ( будинок який підозрюваний використовує в власних цілях, та в якому інші особи не проживають); АДРЕСА_5 (будинок який підозрюваний винаймає на безоплатній основі та в якому інші особи не проживають); АДРЕСА_6 (будинок який підозрюваний використовує в власних цілях, та в якому інші особи не проживають), а також ОСОБА_4 в користуванні має автомобіль марки «ВАЗ-21063», державний номер НОМЕР_1 та автомобіль марки «GEELY», державний номер НОМЕР_2 .
За таких обставин, суд вважає, що на даному етапі досудового розслідування підстав для задоволення клопотання захисника немає, оскільки стосовно підозрюваного ОСОБА_4 необхідно продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням розміру застави на підставі абз.2 ч.5 ст.182 КПК України, який зможе запобігти названим вище ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Керуючись ст.ст.176-178, 183, 186, 189, 196, 197, 199, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого відділення №2 СВ Подільського районного управління поліції ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене начальником Подільського відділу Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2,3 ст.307, ч.1 ст.321 КК України, на строк до 12.12.2024 з утриманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
Строк дії ухвали слідчого судді про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою закінчується 12 грудня 2024 року.
Копію ухвали вручити прокурору, захиснику, підозрюваному та направити до ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
При продовженні строку дії запобіжного заходу, залишити заставу у розмірі 700 (сімсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто станом на 01.06.2024 - 2 119 600 (два мільйона сто дев'ятнадцять тисяч шістсот) (700 х 3028 = 2 119 600 ), з покладенням обов'язків, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, слідчого судді, прокурора, суду;
- не відлучатися з населеного пункту в якому проживає, а саме: АДРЕСА_2 ;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні з приводу обставин та подій пов'язаних з вказаним кримінальним провадженням.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1