Справа № 947/39329/24
Провадження № 2/947/6656/24
03.12.2024 року
Суддя Київського районного суду м. Одеси Калініченко Л.В., оглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
29.11.2024 року до Київського районного суду міста Одеси в електронній формі через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 130935,85 грн.
29.11.2024 року консультантом суду Київського районного суду м. Одеси складено Акт №21 про втрату документів або пере підшивання справи, відсутність вкладень або порушень цілісності, пошкодження конверта (пакування), яким засвідчено відсутність документів доданих до позову, які зазначені в графі додатки до позовної заяви, як такі що додаються, а саме: «1. Клопотання про дослідження доказів; 2. Розрахунок заборгованості (оригінал); 3. Виписка по рахунку (оригінал); 4. Довідка про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку Документ сформований в системі «Електронний суд» 29.11.2024 10 (оригінал); 5. Довідка про видані картки (оригінал); 6. Копія Заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 14.10.2022 (відповідно до Наказу Про впровадження в промислову експлуатацію актуалізованої процедури передачі документів до архіву банку від 19.07.2011 та Наказу Про узгодження проекту внутрішнього Положення про обіг та зберігання документів в АТ КБ "ПРИВАТБАНК" від 20.11.2017 оригінал повинен зберігатись в архіві Позивача); 7. Копія Паспорту споживчого кредиту (оригінал наявний у Позивача); 8. Копія документу, що посвідчує особу Відповідача (оригінал наявний у Відповідача); 9. Підтвердження повноважень представника (копії наказу про переведення на посаду, посадової інструкції та наказу про затвердження інструкції, копія довіреності) (оригінали наявні у позивача); 10. Копія виписки з ЄДРЮОФОП (оригінал наявний у Позивача); 11. Статут (нова редакція) АТ КБ “ПРИВАТБАНК»(перша, друга та третя сторінки) (оригінал наявний у Позивача); 12. Копія Витягу з Державного реєстру банків (оригінал наявний у Позивача); 13. Доказ сплати судового збору (оригінал); 14. Докази надсилання копії позовної заяви та доданих до неї документів на адресу Відповідача.».
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільну справу за вказаним позовом розподілено судді Калініченко Л.В. та передано головуючому 02.12.2024 року.
Оглянувши подані до суду документи, суддею встановлено наступне.
Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Частиною 3 вказаної статті передбачено, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника..
Верховний Суд (справа №260/988/19) у постанові від 11.02.2020 року пояснив: представництво юридичної особи виражається через доручення та видачу довіреності на вчинення дій, тоді як для самопредставництва необхідні лише внутрішні документи юридичної особи (положення, трудовий договір тощо). Головна відмінність полягає у тому, хто і на підставі якого документа здійснює представництво: у випадку самопредставництва це залучення особи, яка має безпосереднє відношення до підприємства, а її повноваження вже передбачені у внутрішніх документах. Що ж до представництва, то це залучення будь-якої третьої особи, що супроводжується формуванням нового документа довіреності.
Так, самопредставництво надає юридичній особі можливість представляти свої інтереси внутрішнім працівникам без залучення сторонніх адвокатів та радників. Більше того, для самопредставництва достатньо лише 2-ох документів: документ, що передбачає повноваження особи, яка займає певну посаду, представляти інтереси юридичної особи без довіреності, та документ на підтвердження того, що уповноважена особа займає відповідну посаду.
Отже, юридичну особу може представляти в цивільному процесі представник адвокат, або юридична особа може реалізувати своє право на звернення до суду шляхом самопредставництва.
Судом враховується висновок Великої Палати Верховного Суду викладений в ухвалі від 08.06.2022 року по справі №303/4297/20, відповідно до якого з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб'єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов'язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов'язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 62 ЦПК України, повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами:
1) довіреністю фізичної або юридичної особи;
2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
Частиною 3 статті 62 ЦПК України передбачено, що Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (кваліфікованим електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами..
Приймаючи викладене, суддею встановлено, що до суду в електронній формі надійшла позовна заява від імені Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», подана представником Ванжа Надія Володимирівна.
Разом з тим, дана позовна заява, з урахуванням Акту №21 від 29.11.2024 року, не містить жодних доказів на підтвердження повноважень Ванжа Н.В. діяти від імені Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», ані як в порядку самопредставництва юридичної особи, ані в порядку представництва.
Відповідно до п.1 ч.4 ст. 185 ЦПК України, заява повертається у випадках, коли зокрема заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Приймаючи вищевикладене, оскільки позовна заява від імені Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, подана і підписана громадянкою ОСОБА_2 без надання жодних відповідних документів на підтвердження повноважень, суд позбавлений можливості пересвідчитись у наявності прав відповідної особи на підписання і подання заяви від імені позивача, за наслідком чого суддя вважає, що позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, у зв'язку з чим заява підлягає поверненню, на підставі п.1 ч.4 ст. 185 ЦПК України.
Одночасно суд зазначає, що ст. 129 Конституції України гарантовано, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений законом.
Процесуальні дії судді чітко врегульовані нормами ЦПК, які повинні правильно розумітися сторонами і застосовуватися, починаючи з моменту пред'явлення позову до суду.
Отже, процесуальні вимоги визначені Законом є рівними для усіх учасників судового процесу, а відтак зазначене не свідчить про занадто формальне ставлення до передбачених законом вимог та в жодному разі не робить суд недоступним для заявника, оскільки в контексті п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню, а також заявник не обмежений права на повторне звернення до суду з цією заявою після усунення недоліків, що слугували для її повернення.
Керуючись ст. 185, 352-354 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - повернути заявникові.
Роз'яснити заявникові, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу судді протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Калініченко Л. В.