Справа № 683/3877/23
1-кп/683/93/2024
02 грудня 2024 року м. Старокостянтинів
Старокостянтинівський районний суд
Хмельницької області
в складі: головуючої - судді ОСОБА_1
секретаря ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Старокостянтинові кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Росолівці, Красилівського району, Хмельницької області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, на утриманні перебуває непрацездатний дід, який за рішенням ЛКК потребує стороннього догляду, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , раніше не судимого,
в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України, -
встановив:
31 серпня 2023 року близько 18 год. 00 хв., військовослужбовець військової частини НОМЕР_2 солдат ОСОБА_4 , перебуваючи на території постійного місця дислокації військової частини НОМЕР_2 , за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, порушуючи військову дисципліну, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, без поважних причин, в умовах воєнного стану, з метою ухилитися від відбуття до нового місця служби, в порушення вимог ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.11, 16, 28, 29, 30, 35, 37, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.1, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, будучи ознайомленим з бойовим наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 28.08.2023 №156т в присутності командування військової частини НОМЕР_2 , представників ІНФОРМАЦІЯ_2 та військовослужбовців 1-го батальйону охорони, відкрито відмовився виконати вказаний бойовий наказ командира військової частини НОМЕР_2 про відбуття з пункту постійної дислокації військової частини НОМЕР_2 та прибуття 01.09.2023 до в/ч НОМЕР_3 ( АДРЕСА_3 ) з метою виконання завдань за призначенням.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, а саме непокорі, тобто відкритій відмові виконати наказ начальника, вчиненій в умовах воєнного стану.
27 листопада 2024 року між прокурором Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 укладена угода про визнання винуватості у вчиненні вказаного кримінального правопорушення на таких умовах: - ОСОБА_4 під час досудового розслідування повністю визнав свою вину у вищезазначеному діянні, щиро розкаявся, зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри за ч.4
ст.402 КК України у судовому провадженні, що пом'якшує йому покарання.
Крім того, сторони погодили істотні обставинами, що пом'якшують покарання, якими є те, що на теперішній час відповідно до наказу командування, ОСОБА_4 переведено в зону бойових дій, та він безпосередньо виконує поставлені бойові завдання, та сумлінно виконує покладений на нього державою обов'язок військовослужбовця захищаючи Україну; ОСОБА_4 здійснює догляд за дідом 1947 року народження який є непрацездатним та за висновком ЛКК від 11.01.2024 року потребує стороннього догляду та за бабою 1951 року народження, яка також є особою пенсійного віку та потребує догляду; відповідно до довідки виїздної ВЛК № 2 від 19 листопада 2024 року ОСОБА_4 солдат військової частини НОМЕР_1 потребує стаціонарного лікування в умовах отоларингологічного стаціонару вч НОМЕР_4 та оперативного втручання, оскільки у нього виявлено кісту верхньощелепної пазухи; відповідно до висновків МРТ в ОСОБА_4 є значні ушкодження та порушення опорно-рухового апарату, що підтверджується медичною документацією; ОСОБА_4 мобілізований 17 березня 2022 року, та значний проміжок часу перебував у зоні бойових дій. На його очах, при виконанні бойового завдання загинув його брат ОСОБА_6 , що стало причиною нервового зриву та глибокої депресії що наявна і до тепер, про що зазначається у медичній картці ОСОБА_4 ..
Сторони погодили призначити ОСОБА_4 покарання за ч.4 ст.402 КК України у виді п'яти років позбавлення волі. На підставі ст. 75, 76 КК України звільнити від відбуття покарання з іспитовим строком, встановивши відповідні обов'язки.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України, який відповідно до ст.12 цього ж Кодексу є тяжким злочином. Обвинувачений свою вину у вчиненні злочину визнає повністю, цілком розуміє права, визначені ст.474 ч.4 п.1 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст.473 ч.2 цього Кодексу, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, та наполягає на затвердженні угоди про визнання винуватості. Позицію обвинуваченого підтримала його захисник.
Прокурор пояснив, що йому зрозумілі наслідки затвердження угоди, передбачені ст. 473 ч.2 КПК України, та просить затвердити угоду.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Зміст угоди про визнання винуватості, умови та порядок її укладення відповідають вимогам ст.469, 472 КПК України, підстав, передбачених ч.7 ст.474 цього Кодексу, для відмови в затверджені угоди не встановлено. Прокурором при вирішенні питання про укладення угоди враховані обставини, визначені ст.470 КПК України.
Узгоджена сторонами міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, інтересам суспільства не суперечить, визначена згідно із законом, є справедливою, необхідною і достатньою для виправлення ОСОБА_4 та запобігання вчинення ним нових злочинів. При цьому враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, та обставини, що пом'якшують його покарання. Зокрема, враховано, що він є особою молодого віку, військовослужбовцем ЗСУ, має на утриманні непрацездатний діда ба бабу, на даний час знаходиться в зоні бойових дій, він повністю визнав свою вину, щиро розкаявся, що пом'якшує йому покарання, а також відсутність обставин, які б обтяжували його покарання.
Приймаючи до уваги характер діяння і спосіб його вчинення, суспільну небезпеку вчиненого злочину, особу винного, наявність декількох обставин, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого, а також відсутність обставин, які б обтяжували покарання, суд дійшов висновку укладену між прокурором і обвинуваченим угоду про визнання винуватості затвердити та призначити останньому узгоджене сторонами покарання.
Керуючись ст. 314, 368, 370, 374-376, 475 КПК України, суд
Укладену 27 листопада 2024 року між прокурором Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 угоду про визнання винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України - затвердити.
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України, призначивши покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням і встановити йому іспитовий строк тривалістю 1 рік.
У відповідності до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України. Апеляційна скарга подається через Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя