Іванівський районний суд Одеської області
Іванівський районний суд Одеської області
Справа № 499/1060/24
Провадження № 2/499/523/24
Іменем України
заочне
03 грудня 2024 року селище Іванівка
Іванівський районний суд Одеської області в складі: головуючого судді Тимчука Руслана Миколайовича за участю секретаря судового засідання Чумаченко А.М. розглянувши у порядку спрощеного провадження з викликом сторін в селищі Іванівка Березівського району Одеської області цивільну справу № 499/1060/24 за позовом моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди у порядку регресу ,-
Представник позивача ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди у порядку регресу, посилаючись на те, що 08.12.2022 о 09:10 год. на а/д М-05 «Київ-Одеса», відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки «CITROEN», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням відповідача та транспортного засобу «SKODA OKTAVIA», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 (надалі також - «Потерпілий»). Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження (надалі також - «ДТП»).
На момент настання ДТП цивільно-правова відповідальність транспортного засобу потерпілого була застрахована в ТДВ «СГ «ОБЕРІГ», що підтверджується полісом серії ЕР 208411714 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Строк дії договору страхування на момент ДТП діяв.
На момент настання ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відповідач на момент ДТП не виконав вимоги Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» та не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів.
Своїми діями відповідач порушив вимоги п. 10.3 Правил дорожнього руху України, що призвело до настання ДТП.
Наведені обставини було перевірено та достовірно встановлено Іванівським районним судом Одеської області при розгляді справи про адміністративне правопорушення №499/51/23. Так, постановою Іванівського районного суду Одеської області від 01.02.2023, вина Відповідача була повністю доведена судом, Відповідач свою вину визнав, і його визнано винним у скоєні ДТП.
Оскільки, на момент настання ДТП цивільно-правова відповідальність Відповідача не була застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, з метою відшкодування збитків та на виконання вимог ст. 35, п. 41 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», 13.12.2022 Потерпілий звернувся до Позивача із відповідною заявою про страхове відшкодування.
Водночас 10.12.2022 р. потерпілий, на виконання вимог ст. 33 Закону, звернувся до позивача із відповідною заявою про настання дорожньо-транспортної пригоди.
За результатами звернення потерпілого та розгляду його заяви, позивачем було відкрито регресну справу N 89355.
У силу настання передбачених Законом підстав у Позивача виник обов'язок відшкодувати Потерпілому заподіяну Відповідачем шкоду.
Діючи на підставі вищевказаних законодавчих приписів, проведення огляду/дослідження пошкодженого транспортного засобу позивач доручив ТОВ «АВТО ОДЕКС».
03.02.2023 р. оцінювачем ОСОБА_4 було складено Звіт № 16-01/23 про оцінку автомобіля «SKODA OKTAVIA», реєстраційний номер НОМЕР_2 (надалі-«Висновок»),
За результатами Висновку вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля БКОРА ОСТАУІА, номерний знак НОМЕР_2 , в результаті його пошкодження при ДТП, складає 67 100,01 грн. (Шістдесят сім тисяч сто грн. 01 коп.).
У силу настання передбачених Законом підстав у позивача виник обов'язок відшкодувати потерпілому заподіяну відповідачем шкоду.
Позивач виконуючи вимоги ст. 41 Закону, на підставі довідки № 1 від 23.02.2023 та Наказу № 3/3811 від 28.02.2023 р. про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих (копії додаються), прийняв рішення про відшкодування шкоди потерпілому в загальному розмірі 63 562,02 грн. (шістдесят три тисячі п'ятсот шістдесят дві гривні 02 коп.).
Розрахунок та виплата страхового відшкодування проводилося на основі: Висновку, наказу про відшкодування шкоди, відповідно до якого МСТБУ здійснило регламентну виплату.
Також позивачем були понесені додаткові витрати на збір документів та визначення розміру шкоди у розмірі 1 447,00 грн. (копія підтверджуючого документу додається).
Позивачем була повністю відшкодована шкода потерпілому, завдана відповідачем.
Загальний розмір витрат МТСБУ з урахуванням витрат на збір документів, послуг з оплати проведення експертизи, які підлягають відшкодуванню позивачу складає 65 009,02 грн.
З огляду на викладене, а також в зв'язку із невідшкодуванням збитків відповідачем в добровільному порядку, позивач звертається із даним позовом до суду та просить задовольнити його вимоги повністю.
У справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.
Представник позивача надав заяву у судове засідання про слухання справи у його відсутність, наполягав на позовних вимогах та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Поштове відправлення відповідачу ОСОБА_1 на зареєстровану адресу місця проживання із ухвалою про відкриття провадження та судову повістку було направлено поштою, яке він отримав, 21 жовтня 2024 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення відправлення.
У судове засідання 29 жовтня 2024 року відповідач не з'явився, хоча був належним чином повідомлений, заяв клопотань не надавав та про причини неявки не повідомляв, тому судом визнається його неявка з неповажних причин.
Судове засідання було відкладено на 03 грудня 2024 року з повідомленням відповідача по справі про дату та час судового засідання шляхом направлення судової повістки на його поштову адресу за зареєстрованим місцем проживання.
Судовий виклик відповідач отримав, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, проте в судове засідання повторно не з'явився, заяв клопотань не надав, відзив по справі не подавав.
Враховуючи, що судові відправлення направлялися відповідачу за місцем реєстрації його проживання відповідно до адресної довідки, то суд вважає, що відповідач, у відповідності до ст.128 ЦПК України є таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, заяв та клопотань не надав, відзиву не надіслав, про причини неявки не повідомив, тому суд визнає його неявку з неповажних причин та вважає за можливе розглянути справу у його відсутність.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Таким чином, судом вжиті належні заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги ЦПК України щодо належного повідомлення сторін у справі про розгляд справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, та належним чином повідомлена по час і місце розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення у справі «Пономарьов проти України»).
Представник позивача просив справу розглядати у їх відсутність, на позовних вимогах наполягають та не заперечують у разі можливості проти заочного рішення.
Згідно ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Статтею 174 ЦПК України визначено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
У порядку ст. 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм правом подання до суду відзиву на позовну заяву та/або заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Враховуючи вищенаведене, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв'язку з неподанням відповідачем відзиву, та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши письмові матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.
Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено такі правовідносини та фактичні обставини.
08.12.2022 о 09:10 год. на а/д М-05 «Київ-Одеса», відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки «CITROEN», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу «SKODA OKTAVIA», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 (надалі також - «Потерпілий»). Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження (надалі також - «ДТП»).
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.3 Правил дорожнього руху України, що призвело до настання ДТП.
Наведені обставини було перевірено та достовірно встановлено Іванівським районним судом Одеської області при розгляді справи про адміністративне правопорушення №499/51/23. Так, постановою Іванівського районного суду Одеської області від 01.02.2023, вина ОСОБА_1 була повністю доведена судом, відповідач свою вину визнав, і його визнано винним у скоєні ДТП.
На момент настання ДТП цивільно-правова відповідальність транспортного засобу Потерпілого була застрахована в ТДВ «СГ «ОБЕРІГ», що підтверджується полісом серії ЕР 208411714 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Строк дії договору страхування на момент ДТП діяв.
На момент настання ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Страхування - це правовідносини щодо захисту страхових інтересів фізичних та юридичних осіб (страховий захист) при страхуванні ризиків, пов'язаних з життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням, з володінням, користуванням і розпорядженням майном, з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі, у разі настання страхових випадків, визначених договором страхування, за рахунок коштів фондів, що формуються шляхом сплати страхувальниками страхових премій (платежів, внесків), доходів від розміщення коштів таких фондів та інших доходів страховика, отриманих згідно із законодавством (ст. 1 Закону України «Про страхування»).
Відповідач на момент ДТП не виконав вимоги Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» та не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів.
Статтею 33 Закону встановлено порядок дій осіб, у разі настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення регламентної виплати. -Зміст та строки вчинення цих дій розкриваються в наступних приписах Закону. Так, за правилами п. 35.1 ст. 35 та п. 41.1 ст. 41 Закону, для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, подає страховику (або за умови наявності підстав, передбачених у ст. 41 - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. У заяві про страхове відшкодування має міститися: а) найменування страховика, до якого подається заява, або МТСБУ; б) найменування (для юридичної особи), прізвище, ім'я, по батькові (для фізичної особи) заявника, його місцезнаходження або місце проживання; в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування завданих збитків та відомості, що їх підтверджують; г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована та потерпілих; ґ) підпис заявника і дата подання заяви. До заяви додаються документи згідно з переліком, визначеним у п. 35.2 ст. 35 Закону.
Оскільки, на момент настання ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 не була застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, з метою відшкодування збитків та на виконання вимог ст. 35, п. 41 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», 13.12.2022 ОСОБА_3 звернувся до МТСБУ із відповідною заявою про страхове відшкодування, що підтверджується копією заяви.
За результатами звернення ОСОБА_3 та розгляду його заяви, позивачем було відкрито регресну справу N 89355.
Згідно з п. 40.3 ст. 40 Закону позивач з метою встановлення розміру заподіяння шкоди, має право залучати аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є зокрема експерти, у порядку, встановленому Уповноваженим органом, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків у випадках, визначених у ст. 41 цього Закону. Таким Уповноваженим органом є Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг, яка розпорядженням № 5417 від 23.02.2006 затвердила "Порядок залучення МСТБУ аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти, для визначення причин настання страхових випадків та розміру збитків".
Діючи на підставі вищевказаних законодавчих приписів, проведення огляду/дослідження пошкодженого транспортного засобу позивач доручив ТОВ «АВТО ОДЕКС».
03.02.2023 р. оцінювачем ОСОБА_4 було складено Звіт № 16-01/23 про оцінку автомобіля «SKODA OKTAVIA», реєстраційний номер НОМЕР_2 (надалі-«Висновок»),
За результатами Висновку вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля БКОРА ОСТАУІА, номерний знак НОМЕР_2 , в результаті його пошкодження при ДТП, складає 67 100,01 грн. (Шістдесят сім тисяч сто грн. 01 коп.).
Відповідно до ст. 29 Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Згідно з п. 41.4 ст. 41 Закону, МТСБУ за рахунок коштів відповідного централізованого страхового резервного Фонду здійснює оплату послуг осіб, залучених для встановлення причин, обставин події, за якими може бути проведена регламентна виплата та розміру, заподіяних внаслідок них шкоди, а також банківських витрат МТСБУ при здійсненні регламентних витрат.
Відповідно до Висновку, вартість матеріального збитку, завданого потерпілому становить 67 100,01 грн.
Відповідно до п. 36.1ст. 36 Закону Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Позивач виконуючи вимоги ст. 41 Закону, на підставі довідки № 1 від 23.02.2023 та Наказу № 3/3811 від 28.02.2023 р. про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих (копії додаються), прийняв рішення про відшкодування шкоди потерпілому в загальному розмірі 63 562,02 грн. (шістдесят три тисячі п'ятсот шістдесят дві гривні 02 коп.).
Розрахунок та виплата страхового відшкодування проводилося на основі: Висновку, наказу про відшкодування шкоди, відповідно до якого МСТБУ здійснило регламентну виплату.
Також позивачем були понесені додаткові витрати на збір документів та визначення розміру шкоди у розмірі 1 447,00 грн. (копія підтверджуючого документу додається).
Позивачем була повністю відшкодована шкода потерпілому, завдана відповідачем.
Загальний розмір витрат МТСБУ з урахуванням витрат на збір документів, послуг з оплати проведення експертизи , які підлягають відшкодуванню позивачу складає 65 009,02 грн.
Застосовуючи норми матеріального права суд виходить з такого.
Згідно ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.
Таким актом є Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який містить спеціальні норми щодо регулювання даних правовідносин.
Позивач є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», законодавства України та свого Статуту.
Згідно вимог п. 39.1 ст. 39 моторне (транспортне) страхове бюро України е єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Позивач є спеціальним суб'єктом у сфері страхування, а саме організацією, яка за рахунок коштів централізованого страхового резервного фонду відшкодовує потерпілим шкоду у разі її заподіяння власником транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Відповідно до ст. 980 Цивільного кодексу України (надалі також - «ЦК України»), Предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов'язаного з об'єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України.
Згідно з ст. 999 ЦК України, Законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).
Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо- транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (ст. З Закону).
Відповідно до ст. 5 Закону, Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Згідно з ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. .
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, заподіяна майну фізичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.
На підставі ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності) володів транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку.
На підставі ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до п. п. а) п. 41.1 ст. 41 Закону, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Регресом (з лат. "гевгеббиб" - зворотній рух) є право особи, яка здійснила відшкодування шкоди, заподіяної не її діями, звернутися з вимогою про повернення виплаченого до боржника, з вини якого заподіяно шкоду. При регресі основне (деліктне) зобов'язання припиняється та виникає нове (регресне) зобов'язання, в межах якого у кредитора (третьої особи, що виконала обов'язок замість винної особи перед потерпілим) виникає право регресної вимоги до такої винної особи. Це виходить із змісту ст. 559 та ст. 1191 ЦК України, згідно яких зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином; особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, визначених у страховому полісі відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Зазначені витрати мають бути підтверджені документально. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно з п. п. 38.1, 38.2.1 Закону МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив ДТП та не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у п. 13.1 ст. 13 цього Закону.
Відповідно до ст. 993 ЦК України, до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки (такий же висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц).
За приписами ст. 22.1 Закону, у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо- транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 1187 ЦК України, джерелом, підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням, транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням., зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням, диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом, підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним, засобом, механізмом, іншим, об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
У відповідності до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Позивач виплатив відшкодування на підставі підпункту а) п. 41.1. ст. 41 Закону, оскільки винуватець ДТП не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові № 910/17324/19 від 12.10.2021 зазначає, що суб'єкт, до якого МТСБУ може заявити регресний позов на підставі підпункту 38.2.1 пункту 38.2 статті 38 Закону № 1961-І/, є чітко визначеним. Коли МТСБУ виплатило відшкодування через те, що шкоду заподіяв транспортний засіб, власник (водій) якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність (тобто, коли зробило виплату на підставі підпункту "а" пункту 41.1 статті 41 Закону № 1961-ІУ), воно набуває право на регресний позов на підставі підпункту 38.2.1 пункту 38.2 статті 38 Закону № 1961-ІУ до власника чи водія транспортного засобу, який спричинив ДТП, бо саме він відповідальний за невиконання обов'язку зі страхування своєї цивільно-правової відповідальності.
Отже, законом прямо встановлено порядок стягнення коштів, виплачених МТСБУ на відшкодування шкоди особі потерпілій у ДТП, саме в порядку регресу.
Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що обставини, на які посилається позивач знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, не спростовані відповідачем і ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а тому позов підлягає задоволенню.
Таким чином, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи, що вина відповідача ОСОБА_1 у скоєнні ДТП доведена і не підлягала доказуванню, а в матеріалах справи наявні належні та допустимі докази права позивача на відшкодування у порядку регресу витрат, пов'язаних із регламентною виплатою, оскільки на час скоєння ДТП ОСОБА_1 не застрахував свою цивільно-правову відповідальність та не відноситься будь-якої категорії з категорій водіїв, які визначені п. 13.1 Закону № 1961-IV, тому суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в порядку регресу в розмірі 65009,02 гривень, є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо стягнення судових витрат, суд зазначає, що звертаючись з позовом позивач заявив вимогу про покладення судових витрат на відповідача.
Згідно зі статтею 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Так, у зв'язку із задоволенням позову, із відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений ним судовий збір в розмірі 3 028,00 грн, згідно із даними платіжної інструкції №984540 від 12.09.2024.
На підставі наведеного, Закону України «Про страхування», Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. , 15, 16, 993, 1166, 1187, 1188, 1191 ЦК України, керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 274, 279, 280,352-355 ЦПК України суд
Позовну заяву моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди у порядку регресу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь «Моторного (транспортного) страхового бюро України» (код ЄДРПОУ: 21647131, адреса: 02154, м. Київ, Русанівський буд., 8, р/р IBAN: НОМЕР_3 ) відшкодування шкоди в порядку регресу, пов'язаних з регламентною виплатою у розмірі 63 562,02 грн. (шістдесят три тисячі п'ятсот шістдесят дві гривні 02 коп.), а також вартість послуг експерта у розмірі 1 447,00 (одна тисяча чотириста сорок сім гривень 00 коп.) грн.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь «Моторного (транспортного) страхового бюро України» (код ЄДРПОУ: 21647131, адреса: 02154, м. Київ, Русанівський бул., 8,р/р IBAN: НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Одеської області через Іванівський районний суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяРуслан ТИМЧУК