Іванівський районний суд Одеської області
Іванівський районний суд Одеської області
Справа № 499/1011/24
Провадження № 2/499/507/24
Іменем України
заочне
03 грудня 2024 року селище Іванівка
Іванівський районний суд Одеської області в складі: головуючого судді Тимчука Руслана Миколайовича за участю секретаря судового засідання Чумаченко А.М. розглянувши у порядку спрощеного провадження з викликом сторін в селищі Іванівка Березівського району Одеської області цивільну справу № 499/1011/24 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що 04.08.2021 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БУДИНОК КОМФОРТУ» (далі - Орендодавець) та ОСОБА_1 (надалі -Орендар, Відповідач) укладено договір оренди майна з правом викупу № 1144210804014 (далі - Договір оренди) у порядку, визначеному ЦК України та Законом України «Про електронну комерцію».
04.08.2021 Орендар через веб-сайт Орендодавця (https://domcomfort.ua), на якому станом на момент укладення договору була розміщена публічна оферта договору оренди майна з правом викупу з усіма його істотними умовами, в особистому кабінеті подав заявку на укладення договору з наданням необхідної інформації та копій документів для вчинення електронного правочину. Після цього Боржник здійснив послідовність дій в особистому кабінеті у порядку визначеному статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» (вхід до особистого кабінету за допомогою ідентифікації в інформаційно- телекомунікаційній системі, ознайомлення з офертою договору, вибрав опцію «підписати» та підписав одноразовим ідентифікатором із отриманого на його телефон НОМЕР_2 електронного повідомлення про прийняття умов (підписання), щодо укладення Договору в інформаційно-телекомунікаційній системі). У додатках до заяви додаємо копію Log-file із послідовністю дій і одноразовими ідентифікаторами, що були використані при підтвердженні вчинення дій в системі Орендодавця Орендарем. Таким чином, Договір оренди між Орендодавцем і Боржником був укладений у спосіб, визначений статтею 1 1 Закону України «Про електронну комерцію» та підписаний відповідно до статті 12 цього ж Закону. Згідно з абзацом 3 частини 2 статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
За умовами Договору оренди Орендодавець надав Орендарю у строкове платне володіння та користування Об'єкт оренди (Тип товару : Смартфон; Модель товару : Smart/tel Xiaomi Redmi Note 10 5G 4/128GB Chrome Silver) з подальшим переходом права власності на умовах, передбачених Правилами надання майна у оренду (далі - Правила), які є невід'ємною частиною Договору та на момент укладення договору були розміщені на веб- сайті Орендодавця у вільному доступі для необмеженого кола осіб. Орендар у свою чергу зобов'язався прийняти Об'єкт оренди у строкове володіння та користування, а згодом і у власність, на визначених умовах, а також сплачувати Орендодавцеві орендну плату.
Орендодавець відповідно до умов Договору оренди передав Об'єкт оренди шляхом відправлення на адресу Орендаря оператором поштового зв'язку ТОВ «НОВА ПОШТА», що підтверджується транспортною накладною (експрес-накладною, копію надаємо у додатках до заяви) оператора поштового зв'язку. Таким чином, передавши Об'єкт оренди Орендареві, Орендодавець свої зобов'язання за Договором виконав у повному обсязі.
Сторонами відповідно до умов Договору оренди, погоджено строк оренди майна на 24 місяці (-в) та щомісячним платежем у розмірі 1 259.00 гривень, а також вартість Об'єкту оренди: при викупі за 24 місяці (-в) складатиме 30 216.00 гривень (Пункт 2 Договору оренди майна з правом викупу). Сплата Орендної плати у розмірі 1 259.00 грн. (в тому числі Г1ДВ 209,83 грн.) здійснюється Орендарем до 04-го числа (включно) кожного наступного календарного місяця, що слідує за місяцем укладення Договору протягом усього строку оренди, який становить 24 місяця, де днем внесення останнього платежу є 04.08.2023 р.
Орендар в свою чергу виконував свої зобов'язання за договором неналежним чином, у зв'язку із чим починаючи із 04.11.2021 за договором виникла прострочена заборгованість за орендними платежами.
Також варто зазначити, що станом на дату складення відповідної позовної заяви унаслідок порушення Орендарем умов викупу Об'єкту оренди до Орендаря не перейшло власності на Об'єкт оренди.
03.07.2023 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БУДИНОК КОМФОРТУ», та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» (після перейменування TOB «СВЕА ФІНАНС», (надалі - Позивач, Фактор)) було укладено ДОГОВІР ФАКТОРИНГУ № 01.02-28/23, відповідно до умов якого ТОВ «Будинок Комфорту» (далі - Клієнт) передає (відступає) Фактору, а Фактор набуває Права вимоги Клієнта за Договорами та сплачує Клієнту за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні Договору у порядку та строки встановлені цим Договором. Копію відповідного договору додається.
Відповідно до Додатку 1 (Реєстру боржників) до ДОГОВОРУ ФАКТОРИНГУ № 01.02-28/23 від 03.07.2023 року, загальна заборгованість ОСОБА_1 за договором оренди з правом викупу (станом на дату відступлення права вимоги) складала: 38 282,38 грн (Тридцять вісім тисяч двісті вісімдесят дві гривні 38 копійок).
Орендар на користь Позивача жодних платежів станом на дату подання позовної заяви не здійснював, тому станом на дату складання позовної заяви заборгованість, яка не оспорюється Орендарем, за Договором №1144210804014 від 04.08.2021 року становить: Загальна заборгованість - 38 282,38 грн., з них : заборгованість за простроченими орендними платежами -26 495,21 грн.; заборгованість за пенею за договором - 11 787.17 грн..
Орендарем було порушено умови Договору оренди майна з правом викупу та станом на дату складання позовної заяви несплачена заборгованість складає: 38 282,38 гри. (Тридцять вісім тисяч двісті вісімдесят дві гривні 38 копійок), на підтвердження чого Позивач додає до заяви розрахунок заборгованості за договором.
У справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін. У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник позивача клопотав про слухання справи у його відсутність, наполягав на позовних вимогах, у разі можливості не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач у встановлений судом строк відзив на позов не подавав, клопотань не заявляв, у судові засідання не з'являється, про причини неявки не повідомляє.
На адресу зареєстрованого місця проживання відповідача судом направлялась ухвала про відкриття провадження та копію позову з доданими документами та судова повістка. Поштове судове відправлення відповідач отримав, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням.
Повторно відповідач у судове засідання не з'явився, хоча про дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить рекомендоване поштове повідомлення, та конверт з відміткою пор причини повернення «Адресат відмовився».
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що судове поштове відправлення (копія позову з додатками, ухвала про відкриття спрощеного провадження) направлялося за адресою за місцем реєстрації відповідача (згідно адресної довідки), а згідно позначки працівника вручити поштове відправлення не представляється можливим, так як адресат відмовився від отримання, тому у суду є підстави розцінювати, що відповідач отримав ухвалу про відкриття спрощеного провадження та повідомлений про порядок розгляду справи.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Таким чином, судом вжиті належні заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги ЦПК України щодо належного повідомлення сторін у справі про розгляд справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, та належним чином повідомлена по час і місце розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення у справі «Пономарьов проти України»).
Представник позивача просив справу розглядати у їх відсутність, на позовних вимогах наполягають та не заперечують у разі можливості проти заочного рішення.
Згідно ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Статтею 174 ЦПК України визначено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
У порядку ст. 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм правом подання до суду відзиву на позовну заяву та/або заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Враховуючи вищенаведене, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв'язку з неподанням відповідачем відзиву, та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши письмові матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.
Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 04.08.2021 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БУДИНОК КОМФОРТУ» та ОСОБА_1 укладено договір оренди майна з правом викупу № 1144210804014 у порядку, визначеному ЦК України та Законом України «Про електронну комерцію».
04.08.2021 Орендар через веб-сайт Орендодавця (https://domcomfort.ua), на якому станом на момент укладення договору була розміщена публічна оферта договору оренди майна з правом викупу з усіма його істотними умовами, в особистому кабінеті подав заявку на укладення договору з наданням необхідної інформації та копій документів для вчинення електронного правочину. Після цього Боржник здійснив послідовність дій в особистому кабінеті у порядку визначеному статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» (вхід до особистого кабінету за допомогою ідентифікації в інформаційно- телекомунікаційній системі, ознайомлення з офертою договору, вибрав опцію «підписати» та підписав одноразовим ідентифікатором із отриманого на його телефон НОМЕР_2 електронного повідомлення про прийняття умов (підписання), щодо укладення Договору в інформаційно-телекомунікаційній системі). У додатках до заяви додаємо копію Log-file із послідовністю дій і одноразовими ідентифікаторами, що були використані при підтвердженні вчинення дій в системі Орендодавця Орендарем. Таким чином, Договір оренди між Орендодавцем і Боржником був укладений у спосіб, визначений статтею 1 1 Закону України «Про електронну комерцію» та підписаний відповідно до статті 12 цього ж Закону. Згідно з абзацом 3 частини 2 статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
За умовами Договору оренди Орендодавець надав Орендарю у строкове платне володіння та користування Об'єкт оренди (Тип товару : Смартфон; Модель товару : Smart/tel Xiaomi Redmi Note 10 5G 4/128GB Chrome Silver) з подальшим переходом права власності на умовах, передбачених Правилами надання майна у оренду (далі - Правила), які є невід'ємною частиною Договору та на момент укладення договору були розміщені на веб- сайті Орендодавця у вільному доступі для необмеженого кола осіб. Орендар у свою чергу зобов'язався прийняти Об'єкт оренди у строкове володіння та користування, а згодом і у власність, на визначених умовах, а також сплачувати Орендодавцеві орендну плату.
Орендодавець відповідно до умов Договору оренди передав Об'єкт оренди шляхом відправлення на адресу Орендаря оператором поштового зв'язку ТОВ «НОВА ПОШТА», що підтверджується транспортною накладною (експрес-накладною, копію надаємо у додатках до заяви) оператора поштового зв'язку. Таким чином, передавши Об'єкт оренди Орендареві, Орендодавець свої зобов'язання за Договором виконав у повному обсязі.
Сторонами відповідно до умов Договору оренди, погоджено строк оренди майна на 24 місяці (-в) та щомісячним платежем у розмірі 1 259.00 гривень, а також вартість Об'єкту оренди: при викупі за 24 місяці (-в) складатиме 30 216.00 гривень (Пункт 2 Договору оренди майна з правом викупу). Сплата Орендної плати у розмірі 1 259.00 грн. (в тому числі Г1ДВ 209,83 грн.) здійснюється Орендарем до 04-го числа (включно) кожного наступного календарного місяця, що слідує за місяцем укладення Договору протягом усього строку оренди, який становить 24 місяця, де днем внесення останнього платежу є 04.08.2023 р.
Орендар в свою чергу виконував свої зобов'язання за договором неналежним чином, у зв'язку із чим починаючи із 04.11.2021 за договором виникла прострочена заборгованість за орендними платежами.
Також варто зазначити, що станом на дату складення відповідної позовної заяви унаслідок порушення Орендарем умов викупу Об'єкту оренди до Орендаря не перейшло власності на Об'єкт оренди.
03.07.2023 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БУДИНОК КОМФОРТУ», та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» (після перейменування TOB «СВЕА ФІНАНС», (надалі - Позивач, Фактор)) було укладено ДОГОВІР ФАКТОРИНГУ № 01.02-28/23, відповідно до умов якого ТОВ «Будинок Комфорту» (далі - Клієнт) передає (відступає) Фактору, а Фактор набуває Права вимоги Клієнта за Договорами та сплачує Клієнту за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні Договору у порядку та строки встановлені цим Договором. Копію відповідного договору додається.
Згідно з підпунктом 3.1.3 Договору факторингу сторони погодили, що право вимоги переходить до Фактора (Позивача) з моменту підписання Договору факторингу після чого Фактор (Позивач) стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей за договорами оренди. Разом з правами вимоги Фактору (Позивачу) переходять всі інші пов'язані з ними права в обсязі і на умовах, що існували у Клієнта (Орендодавця) на момент переходу цих прав та передбачених Договором оренди.
Відповідно до п.2.2 Договору факторингу передбачено, що загальний розмір Заборгованостей складається з: заборгованості зі сплати сум орендної плати за Договорами оренди, сум неустойки, обов'язок сплати яких виникає у зв'язку з невиконанням умов Договорів оренди та сум вартості викупу орендованого майна, що Фактор матиме право самостійно нарахувати Боржникам за Договорами оренди у зв'язку із розірванням Договорів оренди внаслідок прострочення сплати Боржниками орендної плати за Договорами оренди. Заборгованості, що зазначені у цьому пункті Договору, передаються Фактору з правом подальшого самостійного нарахування (отримання) Фактором майбутніх орендних платежів, штрафних санкцій, вартості викупу орендованого майна, комісій та інших платежів, що передбачені Договорами оренди.
Відповідно до п.1.1. Договору Факторингу погоджений перелік Боржників, їх Договорів оренди. Права вимог за якими відступаються за цим Договором Факторингу, особистих даних і розмірів грошових зобов'язань кожного з них із зазначенням суми заборгованості, а також інших даних у разі їх наявності у Клієнта, за формою, наведеною в Додатку 1 до цього Договору (Реєстр Боржників).
Відповідно до Додатку 1 (Реєстру боржників) до ДОГОВОРУ ФАКТОРИНГУ № 01.02-28/23 від 03.07.2023 року, загальна заборгованість ОСОБА_1 за договором оренди з правом викупу (станом на дату відступлення права вимоги) складала: 38 282,38 грн (Тридцять вісім тисяч двісті вісімдесят дві гривні 38 копійок).
Відповідний Додаток 1 (Реєстр боржників) до ДОГОВОРУ ФАКТОРИНГУ № 01.02-28/23 від 03.07.2023 року є об'ємним документом на 483 (чотириста вісімдесят три) сторінки і містить інформацію щодо 18 298 (вісімнадцяти тисяч двохсот дев'яносто восьми) Боржників за договорами оренди, права вимоги за заборгованістю яких були відступлені ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» (після перейменування ТОВ «СВЕА ФІНАНС») за цим Договором Факторингу. Таким чином на підтвердження вищенаведеної інформації додаємо до заяви копії першої і останньої сторінки відповідного Реєстру Боржників і сформований Витяг з відповідного реєстру боржників, який стосується саме заборгованості ОСОБА_1 за договором оренди майна з правом викупу № 1144210804014. При цьому також зазначають, про наявність оригіналу цього Реєстру Боржників у Позивача в повному обсязі.
Орендар на користь Позивача жодних платежів станом на дату подання позовної заяви не здійснював, тому станом на дату складання позовної заяви заборгованість, яка не оспорюється Орендарем, за Договором №1144210804014 від 04.08.2021 року становить: Загальна заборгованість - 38 282,38 грн., з них : заборгованість за простроченими орендними платежами -26 495,21 грн.; заборгованість за пенею за договором - 11 787.17 грн..
На підтвердження вищенаведеного позивач додає до заяви розрахунок заборгованості за договором №1144210804014, в якому відображено інформацію щодо всіх нарахувань, періодів та підстави таких нарахувань а також інформацію щодо внесених на користь ТОВ «БУДИНОК КОМФОРТУ» та TOB «СВЕА ФІНАНС» платежів, деталізовано принципи складення такого розрахунку.
Орендарем було порушено умови Договору оренди майна з правом викупу та станом на дату складання позовної заяви несплачена заборгованість складає: 38 282,38 гри. (Тридцять вісім тисяч двісті вісімдесят дві гривні 38 копійок), на підтвердження чого позивач додає до заяви розрахунок заборгованості за договором.
Суд застосовуючи норми матеріального права виходить з такого.
Згідно п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори ).
Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти),
визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли зголи з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ч.2 ст.640 ЦК України якщо відповідно до акту цивільного законодавства для укладення договору необхідні передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ч. 2 ст. 1046 ЦК договір позики є укладеним з моменту переданий грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ч.1 ст. 526 ЦК України зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно зі ст.ст.610,611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).
Згідно з ч.2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору, а відповідно до ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, при цьому розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином ( відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором (стаття 514 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Згідно статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних праві обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Важливо, щоб електронний договір містив усі істотні умови для відповідного виду договору, необхідно розуміти, в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет- магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Правильно застосувавши норми матеріального права, слід дійти обґрунтованого висновку про те, що договір оренди майна з правом викупу підписаний Орендарем за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або СМС повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету договір між Заявником/Кредитором та Боржником/Позичальником не був би укладений.
Отже сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину. Аналогічної позиції притримується Верховний Суд по справі № 524/5556/19, що відображено в постанові від 12.01.2021 року (провадження № 61-16243 св 20). Подібна правова позиція міститься і у постанові Верховного Суду у справі №127/33824/19 від 07.10.2020 р.
Виходячи з вищевикладеного, можна прийти до висновку, що Орендарем було порушено умови Договору оренди майна з правом викупу та станом на дату складання позовної заяви несплачена заборгованість складає: 38 282,38 гри. (Тридцять вісім тисяч двісті вісімдесят дві гривні 38 копійок), на підтвердження чого позивач додає до заяви розрахунок заборгованості за договором.
Відповідачем, всупереч ст. 81 ЦПК України, не надано доказів щодо добровільного погашення заборгованості, або будь які докази на спростування обставин які зазначає позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до матеріалів справи позивачем при подачі позову сплачено судовий збір за розгляд справи у розмірі 3028,00 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією, доданою до матеріалів справи.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати: судовий збір в розмірі 3028,00 грн. понесені позивачем при звернені до суду з даним позовом, що підтверджується платіжною інструкцією.
Таким чином, суд приходить до висновку, що обставини, на які посилався позивач, обґрунтовуючи свої вимоги, доведені в судовому засіданні належними та допустимими доказами.
Керуючись ст.12,13,81,274,279,265,268,273,280-282 ЦПК України, ст.ст.11,207,525,526, 598,610,611,615,628,629,1049,1054 ЦК України, суд
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 6 ) заборгованість за договором оренди з правом викупу №1144210804014 від 04.08.2021 року у розмірі 38 282,38 гри. (Тридцять вісім тисяч двісті вісімдесят дві гривні 38 копійок)., з яких : заборгованість за простроченими орендними платежами -26 495,21 грн.; заборгованість за пенею за договором - 11 787.17 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС» судові витрати в розмірі 3028,00 гривень понесені позивачем при звернені до суду з даним позовом.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Одеської області через Іванівський районний суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяРуслан ТИМЧУК