29.11.2024 Справа №607/23322/24
м. Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Братасюк В.М., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ,
за ознаками правопорушення, передбаченого ст.ст 122-4, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №152112 від 16 жовтня 2024 року, 16 жовтня 2024 року о 13 год. 38 хв., дорога М-09 2КМ, водій автомобіля Kia Lotze н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та її зміною, не обрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався безпечного бокового інтервалу у результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем Nissan Juke н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , яка рухалась в протилежному напрямку, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальної шкоди. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 2.3 б, 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ст.124 КУпАП.
Окрім цього, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №152128 від 16 жовтня 2024 року, 16 жовтня 2024 року о 13 год. 38 хв. на А/Д М-09 2КМ 800м, водій Кіа Lotze н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_1 скоївши ДТП, а саме здійснив зіткнення з автомобілем Nissan Juke н.з. НОМЕР_2 , після чого місце пригоди залишив, чим порушив п. 2.10 А Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ст. 122-4 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що повністю розуміє зміст роз'яснених йому прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, свою вину у вчиненому правопорушенні визнав частково та пояснив, що не мав наміру покидати місце ДТП, та просто не відчув зіткнення з іншим ТЗ.
Потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні підтвердила обставини, викладені в протоколах про адміністративні правопорушення.
Захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності неодноразово подав заяву про відкладення судового засідання, однак суд таке клопотання відхиляє, з метою своєчасного розгляду справи, оскільки суд вважає, що таке клопотання про відкладення розгляду справи є необґрунтованим, та розцінюється судом як затягування розгляду справи, а тому клопотання до задоволення не підлягає.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оцінюючи зібрані по справі докази в їх повній сукупності, оглянувши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку:
За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 124 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Статтею 122-4 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП та не може бути перекладено на суд.
Суд звертає увагу, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи те діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він криє в собі: а) об'єкт; б) об'єктивну сторону; в) суб'єкт; г) суб'єктивну сторону. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому. Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення знаходить свій прояв у дії чи бездіяльності, що заборонені адміністративним правом, та залежить від місця, часу, обставин і способу скоєння адміністративного правопорушення тощо, а також від причинного зв'язку між діянням і шкідливими наслідками цього діяння, вчинення протиправного діяння в минулому, його системності.
Аналізом об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, встановлено обов'язковість наявності двох взаємопов'язаних умов, які визначають подію: 1) дорожньо-транспортної пригоди; 2) доведеність обставин залишення водієм, причетним до її виникнення, місця дорожньо-транспортної пригоди.
Суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі умислу.
За змістом ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визначається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії та бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки та бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Суд бере до уваги як такі, що не спростовані адміністративними матеріалами, пояснення ОСОБА_1 , надані ним у судовому засіданні, про те, що він не мав наміру покидати місце дорожньо - транспортної пригоди, а просто не зрозумів, що відбулось зіткнення із іншим автомобілем.
Будь-які належні і допустимі докази, які б свідчили про зворотнє, в адміністративних матеріалах відсутні. Докази, що долучені до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №152128 від 16 жовтня 2024 року не спростовують твердження особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про відсутність умислу залишити місце дорожньо-транспортної пригоди.
Аналізуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що в діях водія ОСОБА_1 не вбачається умислу, який згідно диспозиції статті полягає в умисних діях, спрямованих на залишення місця дорожньо-транспортної пригоди, за що відповідальність передбачена ст. 122-4 КУпАП. Відтак, відсутність суб'єктивної сторони виключає і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.
Водночас, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП доведена матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, а саме: відомостями зазначеними у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №152112 від 16 жовтня 2024 року; відеозаписом з місця події; схемою місця ДТП, яка сталась 16 жовтня 2024 року, А/Д М-09 Тернопіль - Львів - Рава-Руська +2КМ +800м; протоколом огляду транспортного засобу від 16 жовтня 2024 року; письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 16 жовтня 2024 року; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 16 жовтня 2024 року; копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №152095 від 16 жовтня 2024 року; копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА №050033 від 16 жовтня 2024 року; витягом з ІПНП України електронного рапорту від 29 жовтня 2024 року; рапортом інспектора УПП в Тернопільській області ДПП від 16 жовтня 2024 року.
За вказаних обставин приходжу до переконання про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП - порушення водієм транспортного засобу правил дорожнього руху, що спричинили пошкодження транспортних засобів, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, а також відсутність обставин, що обтяжують адміністративну відповідальність, приходжу до висновку, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в межах санкції статті 124 КУпАП.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення у проваджені у справі про адміністративне правопорушення, особою на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Таким чином, вважаю, що із ОСОБА_1 слід стягнути в дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 536,80 грн.
Керуючись статтями ч. 2 ст. 33, 35, ст. ст. 40-1, 122-4, 124, 245, 280, 283, 284, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У випадку несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122-4 КУпАП, закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
СуддяВ. М. Братасюк