28.11.2024Справа №607/19387/24
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Братасюк В.М., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ,
за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №325038 від 31 серпня 2024 року, 31 серпня 2024 року, близько 19 год. 30 хв., АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 стосовно якого 25.08.2024 винесено ТЗПсК серії АА №333808 про зобов'язання залишити місце проживання, зоборона на вхід та перебування в місці проживання, заборона в будь який спосіб контактувати по 04.09.2024 не виконав терміновий заборонний припис, вчинив відносно своєї мати ОСОБА_2 домашнє насильство, тобто умисні дії психологічного та фізичного характеру, а саме: висловлював словесні образи, погрози, наніс ляпаси, стусани, чим порушив п. 3, 14, 17 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча про час та місце був повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав.
Відтак на підставі ст.268 КУпАП, вважаю, що розгляд справи можна провести у відсутності ОСОБА_1 .
Вказане узгоджується з висновком рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку:
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Диспозицією ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису, особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП доведена матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, а саме: відомостями зазначеними у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №325038 від 31 серпня 2024 року; відеозаписом з місця події; копію протоколу №118979 про адміністративне затримання від 31 серпня 2024 року; заявою ОСОБА_2 від 31 серпня 2024 року; письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 31 серпня 2024 року; формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 31 серпня 2024 року; копією ТЗПсК серії АА №333808 від 25 серпня 2024 року; копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №324039 від 31 серпня 2024 року; рапортом поліцейського від 31 серпня 2024 року; витягом з ІПНП України електронного рапорту від 02 вересня 2024 року; копією постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 липня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, та накладено на нього штраф в розмірі 340 грн.
За вказаних обставин доходжу до переконання про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП - вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких дій психологічного та фізичного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілої, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності.
При накладенні адміністративного стягнення, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, обставини справи, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, характеризуючі дані ОСОБА_1 , а також обставину, яка обтяжує відповідальність за адміністративне правопорушення - повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, вважаю, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в межах санкції ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення у проваджені у справі про адміністративне правопорушення, особою на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Таким чином, вважаю, що із ОСОБА_1 слід стягнути в дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 605,60 грн.
Керуючись статтями ч. 2 ст. 33, 36, ст. 40-1, ч. 2 ст. 173-2, ст. ст. 245, 280, 283, 284, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 грн (шістсот вісімдесят гривень 00 копійок) в дохід держави.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, до Тернопільського апеляційного суду.
СуддяВ. М. Братасюк