Справа № 602/746/24
Провадження № 1-кп/602/93/2024
"03" грудня 2024 р. м. Ланівці
Лановецький районний суд Тернопільської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря с/з ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника потерпілого ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),
обвинуваченої ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12024211030000166 від 09.07.2024, по обвинуваченню
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Юськівці Кременецького району Тернопільської області, жительки АДРЕСА_1 , громадянки України, з середньою освітою, пенсіонерки, одруженої, неповнолітніх дітей на утриманні не має, не депутата, раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України,-
В квітні 2023 року, точної дати та часу не встановлено, у ОСОБА_5 , виник умисел направлений на самовільне захоплення земельної ділянки, що знаходяться поряд із залізничною колією сполученням Шепетівка-Ланівці за межами населеного пункту село Юськівці Кременецького району Тернопільської області пікет 7,85 км, (кадастровий номер 6123886200:01:001:1096) за напрямком зростання нумерації кілометрів та розміщена вздовж залізничної колії, яка знаходиться в охоронній зоні, з метою її подальшого обробітку та вирощування сільськогосподарських культур.
Реалізуючи свій злочинний намір на вчинення даного злочину, ОСОБА_5 , діючи всупереч встановленим правилам щодо охорони земель, порушуючи вимоги законодавства щодо особливого порядку надання земельних ділянок у користування та оренду, достовірно знаючи, що у неї відсутні будь-які дозвільні документи на право власності, користування або оренду земельної ділянки, діючи умисно з квітня 2023 року, точної дати та часу не встановлено, до 09 липня 2024 року здійснювала обробіток та вирощування сільськогосподарських культур на частині земельної ділянки площею 0,1313 га, яка знаходиться поряд із залізничною колією сполученням Шепетівка-Ланівці за межами населеного пункту село Юськівці Кременецького району Тернопільської області пікет 7,85 км (кадастровий номер 6123886200:01:001:1096), яка перебуває на праві постійного користування Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Українська залізниця» та відповідно до ст. 6 ЗУ «Про залізничний транспорт», ст. 112 Земельного кодексу України є охоронною зоною.
Зі змісту пункту «б» частини першої статті 112 Земельного кодексу України убачається, що охоронні зони створюються, серед іншого, уздовж ліній електропередач, земель транспорту, навколо промислових об'єктів для забезпечення нормальних умов їх експлуатації, запобігання ушкодження, а також зменшення їх негативного впливу на людей та довкілля, суміжні землі та інші природні об'єкти.
Відповідно до частин третьої-п'ятої статті 6 Закону України «Про залізничний транспорт» від 04.07.1996 №273/96-ВР для забезпечення у межах смуги відведення нормальної експлуатації залізничних колій, ліній електропостачання та зв'язку, інших пристроїв та об'єктів залізничного транспорту загального користування, а також у місцях, де є небезпека зсувів, обвалів, розмивів, селей, снігозанесень та інших небезпечних впливів, встановлюються охоронні зони. Охоронні зони - ділянки землі, прилеглі до земель залізничного транспорту загального користування і необхідні для забезпечення збереження, міцності та стійкості споруд, пристроїв та інших об'єктів залізничного транспорту. Порядок встановлення охоронних зон, їх розміри і режим користування визначаються Кабінетом Міністрів України.
Внаслідок вказаних неправомірних дій ОСОБА_5 Регіональній філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Українська залізниця» завдано матеріальної шкоди на суму 9 404,71 гривень.
Тим самим ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 197-1 КК України, тобто самовільне зайняття земельної ділянки, вчинене щодо земель в охоронних зонах.
Обвинувачена ОСОБА_5 свою винуватість у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, визнала, погодилася на розгляд справи відповідно до вимог ст. 349 КПК України, сумніватися у добровільності її позиції у суду немає підстав.
Вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України обвинуваченій ОСОБА_5 та представнику потерпілого роз'яснені.
Оскільки учасники не наполягали на дослідженні доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, а саме щодо обставин самовільного зайняття земельної ділянки площею 0,1313 га, суд, виконавши вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежився допитом обвинуваченого, та дослідженням матеріалів, що характеризують особу ОСОБА_5 .
Обвинувачена ОСОБА_5 у судовому засіданні визнала себе винуватою у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення в обсязі пред'явленого обвинувачення, у вчиненому щиро кається, відшкодувала заподіяну шкоду в повному обсязі.
За таких обставин, суд вважає, що винуватість ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, як самовільне зайняття земельної ділянки, вчинене щодо земель в охоронних зонах, є повністю доведеною.
Представник потерпілого ОСОБА_4 пояснив, що самовільно зайнята земельна ділянка, повернута АТ «Українська залізниця» в особі її Регіональної філіії «Південно-Західна залізниця»обвинуваченою та приведена у попередній стан, який існував до кримінального правопорушення, обвинувачена повністю відшкодувала завдану шкоду, претензій до неї не має, просить звільнити обвинувачену ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України у зв'язку зі зміною обстановки.
Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_5 у відповідності до ст. 65, 66, 67 КК України, суд враховує позицію прокурора, представника потерпілого та обвинуваченої.
Прокурор при призначенні покарання просив врахувати поведінку обвинуваченої під час досудового розслідування, яка свою винуватість у вчиненому визнала, щиро розкаялася та активно сприяла досудовому розслідуванню, повністю відшкодувала завдану шкоду. З огляду на наведене, а також враховуючи відсутність тяжких наслідків, прокурор просив застосувати ст. 69 КК України та призначити покарання нижче, ніж передбачене кримінальним законом за скоєне кримінальне правопорушення, а саме покарання у виді штрафу.
При вирішенні питання про призначення покарання обвинуваченій ОСОБА_5 суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини, спосіб та мету його вчинення, особу винної, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після його вчинення, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно зі статтею 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 197-1 КК України, є нетяжким злочином, яке вчинене обвинуваченою умисно з корисливою метою.
Обвинувачена ОСОБА_5 є пенсіонеркою, особою похилого віку, раніше не судима, під спостереженням лікарів нарколога та психіатра не перебуває, одружена, має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується нейтрально.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченій суд визнає те, що обвинувачена своїми правдивими показаннями активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення, щиро розкаялась у вчиненому, добровільно відшкодувала заподіяну нею шкоду.
Обставин, які обтяжують покарання, суд не встановив.
Беручи до уваги наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відсутність обставин, що обтяжують покарання, а також те, що вчинене обвинуваченою суспільно небезпечне діяння не потягло тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної нею шкоди, з урахуванням ст. 69 КК України, суд вважає за доцільне та можливе перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч. 2 ст. 197-1 КК України, та призначити покарання обвинуваченій за вчинення нетяжкого злочину у виді штрафу у розмірі, ближче до найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині КК України.
Таке покарання, на переконання суду, буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Запобіжний захід щодо обвинуваченій не обирався.
На підставі наведеного вище, керуючись ст. 50, 53, 66, 67, 69, 197-1 ч. 2 КК України та ст. 91, 107, 349, 368, 370, 373, 374, 376, 393, 395 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, та призначити їй із застосуванням ст. 69 КК України покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Початок строку виконання покарання - сплати штрафу обчислювати з моменту набрання вироком законної сили.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду через Лановецький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя: ОСОБА_1