Справа № 484/6311/24
Провадження № 2-а/484/47/24
02.12.2024 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
в складі: головуючого - судді Панькова Д.А.
секретаря судового засідання - Кузьменко Ю.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
11.11.2024 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, обґрунтувавши свої вимоги тим, що постановою № 663 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 від 30 жовтня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. З ст.210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17 000 грн.
Позивач вважає, що дана постанова прийнята відповідачем не в спосіб, який передбачений нормами КУпАП та необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що є підставою для визнання її протиправною та скасування.
Відповідно до даної постанови суть адміністративного правопорушення: «29.10.2024 о 09 год.30 хв. під час дій особливого періоду до ІНФОРМАЦІЯ_2 прибув громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , під час проведення звірки облікових даних виявлено вчинене адміністративне правопорушення, а саме ОСОБА_1 , порушуючи підпункт 1 пункту 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3633-ІХ, протягом 60 днів з дня набрання чинності цього закону (в період з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року) не Уточнив адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти та інші персональні данні та не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 за місцем проживання без поважних причин, не виконував правил військового обліку, встановлені законодавством та порушив вимоги ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Крім того, ОСОБА_1 , порушуючи ч. 6 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час проведення заходів мобілізації та дії воєнного стану не мав при собі військово-облікового документу, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Проте ОСОБА_1 неодноразово намагався уточнити свої дані 15.07.2024 року, 02.09.2024 року, 15.10.2024 року із зазначенням домашньої адреси, номеру телефону та адреси електронної пошти. Окрім цього, 30.10.2024 було видано повістку для уточнення даних, згідно з якою ОСОБА_1 треба з'явитися для уточнення даних 11.11.2024 року.
Тобто, позивач ОСОБА_1 своєчасно, у встановлений Законом строк, 15.07.2024 року намагався оновити свої дані, що підтверджується скріншотами з Електронного додатку «Резерв +», але не з вини позивача, дані в системі не оновлювалися. Позивач не несе жодної відповідальності за Державну електронну систему «Резерв +»
В супереч викладеному, відповідач, ухвалюючи оскаржувану постанову, жодних із зазначених обставин, в тому числі своєчасної реєстрації в електронному додатку «Резерв +», не врахував та, на думку представника позивача, не обґрунтував правомірність оскаржуваної постанови.
Представник позивача вказує, що за таких умов постанова про адміністративне правопорушення без надання доказів на підтвердження обставин викладених у ній, не дає підстав вважати, що рішення відповідача є правомірним та вказують на те, що відповідач таке рішення прийняв необґрунтовано.
В постанові за справою про адміністративне правопорушення не зазначено на підставі яких доказів встановлено факт того, що ОСОБА_1 не уточнив адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти, та інші персональні данні та не прибув до РТЦК та CП за місцем проживання без поважних причин, не виконував правил військового обліку, встановлені законодавством та порушив вимоги ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Представник відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_1 надав суду відзив, в якому просив в задоволенні позову відмовити вказуючи, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не відповідають нормативним положенням матеріального і процесуального права, чинного на час виникнення спірних правовідносин. Так, позивач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 та з 12.01.2016 року перебуває в ІНФОРМАЦІЯ_2 на загальному обліку.
Територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки здійснюються заходи щодо призову військовозобов'язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, транспортних засобів і техніки Національної економіки, які направляються для комплектування визначених військових частин інших складових сип оборони.
Так, протоколом про адміністративне правопорушення № 447 від 29.10.2024 року який складено уповноваженою посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_1 , офіцером відділення ВОБР ССЗ молодшим лейтенантом ОСОБА_3 , та встановлено, що 29.10.2024 року о 09 год. 30 хв. під час дії особливого періоду до ІНФОРМАЦІЯ_2 прибув громадянин ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , під час проведення звірки облікових даних виявлено, що він порушуючи підпункт 1 п.2 розд. II Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3633-ІХ, протягом 60 днів з дня набрання чинності цього Закону ( в період з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року ) не уточнив адресу проживання, номери засобів звязку, адреси електронної пошти, та інші персональні дані, та не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 без поважних причин, не виконував правила військового обліку встановлені законодавством, та порушив вимоги ч. 10, ст. 1 Закону України ''Про військовий обов'язок і військову службу», крім того ОСОБА_1 порушив ч.6 ст.22 Закону України « Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час проведення заходів мобілізації та дії воєнного стану не мав при собі військово-облікового документа, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
Факт вчиненого правопорушення підтверджують свідки ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 про що зроблено запис в протоколі.
У пояснювальній позивач пояснив причину не уточнення та оновлення персональних даних, посилаючись на те що 15.07.2024 року нібито некоректно працював додаток «Резерв +». Однак, крім електронного кабінету призовника «Резерв +», позивач мав змогу протягом 60 днів з дня набрання чинності цього Закону ( в період з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року ) здійснити уточнення та оновлення персональних даних, іншими наданими Законом способами, але цих прямих особистих дій з боку позивача здійснено не було. Отже, на думку представника відповідача, посилання представника позивача на нібито не працюючий кабінет призовника «Резерв +» є безпідставними, та необґрунтованими.
Отже, вивчивши всі матеріали справи, та надані докази 30.10.2024 року постановою № 669 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_6 встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , порушуючи підпункт 1 п.2 розд. II Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3633-ІХ, протягом 60 днів з дня набрання чинності цього Закону ( в період з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року ) не уточнив адресу проживання, номери засобів звя'зку, адреси електронної пошти, та інші персональні дані, та не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 без поважних причин, не виконував правила військового обліку встановлені законодавством, та порушив вимоги ч. 10, ст. 1 Закону України ''Про військовий обов'язок і військову службу», крім того ОСОБА_1 порушив ч.6 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час проведення заходів мобілізації та дії воєнного стану не мав при собі військово-облікового документа. Враховуючи, що громадянин ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП, постановив накласти на ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 штраф у сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом встановлено, що 30.10.2024р., ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_6 винесена постанова № 669 згідно якої, 29.10.2024 року о 09 год. 30 хв. під час дії особливого періоду до ІНФОРМАЦІЯ_2 прибув громадянин ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , під час проведення звірки облікових даних виявлено, що він порушуючи підпункт 1 п.2 розд. II Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3633-ІХ, протягом 60 днів з дня набрання чинності цього Закону ( в період з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року ) не уточнив адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти, та інші персональні дані, та не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 без поважних причин, не виконував правила військового обліку встановлені законодавством, та порушив вимоги ч. 10, ст. 1 Закону України ''Про військовий обов'язок і військову службу», крім того ОСОБА_1 порушив ч.6 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час проведення заходів мобілізації та дії воєнного стану не мав при собі військово-облікового документа, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210 КУпАП та позивача було піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 17 000 грн.
З матеріалів справи вбачається, що позивач, фактично, уточнив свої дані 02.09.2024 року, тобто після закінчення встановленого законом строку на їх оновлення.
Вказані обставини також, підтверджуються, особистими поясненнями ОСОБА_1 , які були надані ним у пояснювальній від 29.10.2024 року.
В позовній заяві представник позивача вказує, що ОСОБА_1 своєчасно, у встановлений Законом строк, 15.07.2024 року намагався оновити свої дані, але не з вини позивача, дані в системі не оновлювалися, а Позивач не несе жодної відповідальності за Державну електронну систему «Резерв +». Представник позивача вказує, що за таких умов постанова про адміністративне правопорушення без надання доказів на підтвердження обставин викладених у ній, не дає підстав вважати, що рішення відповідача є правомірним та вказують на те, що відповідач таке рішення прийняв необґрунтовано.
Однак, дані твердження позивача не відповідають дійсності, суперечать вимогам чинного законодавства та є наслідком невірного тлумачення норм права виходячи з наступного.
Згідно положень ч. 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військовозобов'язані - це особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.
Нормативними положеннями ст. 3 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України "Про оборону України", "Про Збройні Сили України", "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно- правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 год 30 хв. 24.02.2022 р., дію якого було неодноразово продовжено і який діє до теперішнього часу.
Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 69/2022 оголошено загальну мобілізацію.
За визначенням ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в редакції від 30.06.2023 року (чинній на час виникнення спірних правовідносин) мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації, зокрема:
- з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;
- проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку", який набрав чинності 18.05.2024, внесено зміни до статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", за змістом яких громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, серед іншого, зобов'язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Тобто, чинним законодавством, крім електронного кабінету призовника, передбачено й інші варіанти уточнення своїх персональних даних, зокрема через центр надання адміністративних послуг або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, чого позивачем зроблено не було.
Також, позивач не надав доказів того, що звертався до уповноваженого органу в усному чи письмовому порядку з повідомленням про неможливість виконати обов'язок у встановлений термін.
Крім того, відповідно до ч.6 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування га соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Разом з тим, в пояснювальній від 29.10.2024 року ОСОБА_1 особисто зазначив, що військово - обліковий документ у нього відсутній.
Таким чином, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП повністю доведена в ході судового розгляду та підтверджується наявними у справі письмовими доказами, а постанова ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_6 № 669 від 30.10.2024 року є правомірною та винесена з дотриманням вимог чинного законодавства, а тому позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 2, 77, 242, 286 КАС України, ст. 276, 280, 293 КУпАП, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: