Справа № 483/1022/24
Провадження № 2/483/405/2024
Іменем України
25 листопада 2024 року м. Очаків
Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого - судді Рак Л.М.,
за участю секретаря Гречки С.Є.,
позивачки ОСОБА_1 та її представника - адвоката Афенді В.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Очаківської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, -
06 серпня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області з позовом до Очаківської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю. Свої вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що у 1987 році отримала ордер на однокімнатну квартиру, що розташована за адресою АДРЕСА_1 . 20 липня 1988 року вона уклала шлюб з ОСОБА_2 26 грудня 1994 року вказана квартира відповідно до свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 була приватизована нею з ОСОБА_2 , як її чоловіком, в рівних частках. 22 березня 2000 року шлюб між нею та ОСОБА_2 було розірвано, останній виїхав за межі України до рф і з того часу вона з ним не спілкувалася, зі слів його брата, який раніше проживав в м.Очакові їй відомо, що колишній чоловік помер років 10 назад. З 08 серпня 2000 року по 09 січня 2003 року вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_3 , при укладені якого змінила прізвище з ОСОБА_4 на ОСОБА_5 . 03 липня 2024 року в Державному реєстрі речових прав за нею було зареєстровано право спільної часткової власності на належної їй частки квартири. Посилаючись на те, що ОСОБА_2 спроби розпорядитися своєю часткою у квартирі не робив, вона протягом майже 24-х років підтримує квартиру в належному стані, періодично проводить ремонти, провела газове опалення, поміняла вікна, сплачує комунальні послуги та витрати на обслуговування квартири в ОСББ, тобто добросовісно, відкрито та безперервно володіє спірним нерухомим майном, просила визнати за нею право власності на 1/2 частку вказаної вище квартири, яка праві спільної часткової власності належить ОСОБА_2 , в порядку набувальної давності.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Афенді В.П. позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.
Ввідповідач Очаківська міська рада про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки представника відповідач не повідомив.
Вислухавши пояснення позивачки та її представника, допитавши свідків, дослідивши письмові докази, суд дійшов такого.
Згідно з копією свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 26 грудня 1994 року, що видане виконкомом Очаківської міської ради народних депутатів підтверджується, що квартира за адресою АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_6 , ОСОБА_2 - чоловіку, в рівних частках. Квартира приватизована згідно з Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» (а.с. 17).
Як вбачається з витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00009121836 від 09 червня 2011року ОСОБА_7 20 липня 1988 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 та змінила своє прізвище на ОСОБА_4 . 22 березня 2000 року вказаний шлюб було розірвано, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 (а.с. 12, 16).
З 08 серпня 2000 року по 09 січня 2003 року позивачка перебувала у шлюбі з ОСОБА_3 , при укладені якого змінила прізвище з ОСОБА_4 на ОСОБА_5 , що підтверджується копіями свідоцтв про одруження серії НОМЕР_3 та про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 (а.с. 13-14).
З листа від 03 липня 2024 року № 276 за підписом начальника Очаківської районної філії ММБТІ вбачається, що згідно з архівними даними станом на 01 січня 2013 року на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 право власності не зареєстровано (а.с. 20).
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав № 385746648 від 05 липня 2024 року, ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності належить частка квартири загальною площею 37,1 кв.м, житловою площею 19 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 21).
Довідкою про реєстрацію місця проживання особи підрозділу з питань державної реєстрації ВЗД ЦНАП Очаківської міської ради від 10 серпня 2022 року № 131 підтверджується, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 29 липня 1988 року по час її видачі (а.с. 11).
Відповідно до довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб виданої ОСББ «116» 01 липня 2024 року до складу сім'ї ОСОБА_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , інших осіб не входить (а.с. 10).
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_9 пояснили, що проживають в багатоповерховому будинку АДРЕСА_2 , в якому також проживає ОСОБА_1 , чоловік якої ОСОБА_2 не проживає в квартирі більш як років з 24. Весь цей час ОСОБА_1 проживає в квартирі сама, робила ремонти, міняла двері, вікна та сама несе витрати по сплаті комунальних платежів.
Крім того, доданими до позовної заяви договорами про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території, про забезпечення приладового обліку природного газу, на поставку та встановлення металопластикових виробів, що укладалися протягом 2004 - 2023 років та квитанцій про сплату комунальних платежів за 2001-2020 роки підтверджується, що всі витрати несла ОСОБА_1 (а.с. 34-92).
Відповідно до ст. 41 Конституції України, ст.ст. 321, 328 ЦК України право власності є непорушним та набувається на підставах, що не заборонені законом.
Набувальна давність визначається як засіб закріплення майна за субєктами, що ним володіють, у випадках, коли вони не мають можливості через певні обставини підтвердити підстави виникнення прав, а також в інших ситуаціях. Право власності за набувальною давністю може бути набутим як на безхазяйні речі, так і на майно, що належить за правом власності іншій особі.
Відповідно до ч. 1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Згідно з ч. 4 ст. 344 ЦК України право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається лише за рішенням суду.
Із системного аналізу зазначеної норми вбачається, що набувальна давність поширюється на випадки фактичного безпідставного володіння чужим майном за певних умов. Для набуття права власності на майно за набувальною давністю необхідно, по-перше, щоб заволодіння майном було добросовісним, тобто особа при заволодінні майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності. Разом із цим, факт обізнаності особи про те, що вона не є власником речі, не виключає добросовісності володіння за умови, що заволодіння майном не відбулося з порушенням норм права (викрадення, шахрайство тощо).
Відповідно до п. 8 Прикінцевих та Перехідних положень нині діючого ЦК України, правила ст. 344 ЦК України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності ЦК України. Набувальна давність як підстава виникнення права власності запроваджена ст. 344 ЦК України, застосовується з 01 січня 2004 року, а з врахуванням п. 8 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК - не раніше 01 січня 2001 року.
Згідно з п.п. 9, 11, 13, 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК України.
При вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Проаналізувавши викладені обставини, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 добросовісно заволоділа 1/2 часткою квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_2 , на протязі більше десяти років не приховувала факт знаходження цього майна у її володінні, продовжує відкрито і безперервно володіти нею, інші особи не претендують на вказану частку квартири, крім того, відповідачем не заявлено вимог щодо повернення вказаного нерухомого майна у комунальну власність, а також, що визнання права власності за позивачкою на вказану частку квартири не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Судові витрати суд відносить на рахунок позивачки за клопотанням останньої.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 259, 263-265 ЦПК України, суд -
Цивільний позов ОСОБА_1 до Очаківської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності в порядку набувальної давності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_3 , яка на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_2 .
Судові витрати віднести на рахунок позивачки.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 02 грудня 2024 року.
Головуючий: