Справа № 488/2892/24
Провадження № 3/488/939/24
03.12.2024 року Суддя Корабельного районного суду м. Миколаєва Головіна Т.М., за участю захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності адвоката Саченка А.П., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який тимчасово не працює, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не притягувався до адміністративної відповідальності,
за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 22.06.2024 року о 01:26 годині в м. Миколаєві по пр. Богоявленському, 340, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем «ВАЗ 111830» з державним реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, водію було запропоновано пройти медичний огляд в установленому законом порядку на місці зупинки за допомогою технічного приладу «Alcotest Drager ARLM - 0376», тест №179. Показник тесту склав 2,10‰, чим порушив п. 2.9А ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Саченко А.П. у судовому засіданні вважав за необхідне адміністративну справу відносно ОСОБА_1 направити для дооформлення, посилаючись на те, що склад правопорушення, що йому інкримінується не відповідає диспозиції ч.1 ст.130 КупАП, бо в протоколі зазначено, що він керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, а не в такому стані, як-то передбачено ст.130 КупАП. Поміж іншого, захисник вважав за необхідне справу відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу та події інкримінованого правопорушення, посилаючись на те що ОСОБА_1 не роз'яснено його право бути направленим на медичний огляд для здачі інших аналізів, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом не доведений, а відеозапис таких доказів не містить.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про слухання справи повідомлений належним чином.
Не дивлячись на невизнання провини ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, його провина підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами:
даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 558503 від 22.06.2024 року;
інформацією, що міститься в акті огляду на стан сп'яніння водія;
роздруківкою тестування № 179 від 22.06.2024 року, відповідно до якої огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння проводився 22.06.2024 року о 01:38 годині за допомогою спеціального технічного засобу «DragerAlkotest 7510», номер приладу АRLМ 0376, результати огляду - 2,10‰ проміле в крові;
дослідженими в суді даними відео з нагрудного відеореєстратора працівників поліції, з якого вбачається, що 22.06.2024 року о 01.26 години інспектором УПП ОСОБА_1 , з огляду на наявні у нього ознаки алкогольного сп'яніння, пропонується пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатору Drager на місці, на що останній погоджується, пояснивши, що він знає, що порушив, що вжив спиртне в обід, та о 01.38 годині проходить названий тест, результати якого склали 2,10 проміле. Інспектором повідомлено ОСОБА_1 про наявний в його діях склад адміністративного правопорушення, що відносно нього буде складено протокол за ч.1 ст.130 КУпАП України та наслідки такого протоколу. На запитання інспектора, з результатами газоаналізатору Drager, ОСОБА_1 не погоджується, як і на пропозицію інспектора проїхати до медичного закладу. Надалі ОСОБА_1 оголошується складений відносно нього протокол та додані до нього документи, які він підписує без заперечень.
Відповідно довідки Управління патрульної поліції у Миколаївської області від 24.06.2024 року, ОСОБА_1 отримав посвідчення водія на право керування транспортними засобами 04.06.2024 року.
Аналізуючи представлені суду та досліджені докази, приходжу до наступних висновків:
суд відхиляє твердження сторони, що склад правопорушення, що інкримінується ОСОБА_1 , не відповідає диспозиції ч.1 ст.130 КупАП, бо в протоколі зазначено, що він керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, а не в такому стані, як-то передбачено ст.130 КупАП,
Так, відповідно до нормативного визначення, протокол про адміністративне правопорушення повинен містити всю необхідну інформацію щодо неправомірних дій чи бездіяльності особи, що забезпечить їх правильну кваліфікацію та притягнення особи до відповідальності за належною статтею Кодексу.
На переконання суду, ознаки алкогольного сп'яніння, визначені в протоколі, які має ОСОБА_1 , і є відповідним його станом під час керування транспортним засобом, що не спотворює суті інкримінованого правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП та не дає підстав для двозначного її тлумачення.
Посилання захисника, що таким чином суд змінює на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення, що суперечить практиці Європейського суду з прав людини суд відхиляє з огляду на те, що у даному випадку суд не виходить за межі пред'явленого обвинувачення в бік збільшення його обсягу чи пред'явлення більш тяжкого правопорушення, чим не погіршує становище ОСОБА_1 .
Відповідно ч. 1 ст. 130 КУпАП, до адміністративної відповідальності притягуються особи, які керують транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Відповідно до вимог п. 2.9 “а» Правил дорожнього руху України, водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суд не приймає до уваги заперечення захисника ОСОБА_1 щодо факту керування ним транспортним засобом за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, та доводи його захисника щодо відсутності таких доказів з огляду на наступне:
суб'єктом правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, коли особі інкримінується керування транспортним засобом у стані сп'яніння або відмова від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, може бути будь-яка особа, що досягла шістнадцятирічного віку (ст.12 КУпАП), яка керувала транспортним засобом.
Отже, обов'язковому з'ясуванню підлягає факт керування особою транспортним засобом, адже відповідно до диспозиції ч.1 ст. 130 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
При цьому основною ознакою суб'єкта зазначеного правопорушення є саме елемент керування особою транспортним засобом, отже зазначена обставина обов'язково належить до предмету доказування під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
За пунктом 1.10. ПДР водієм визнається особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Названі заперечення захисника ОСОБА_1 спростовані матеріалами даної справи, а саме - відеозаписом, отриманим з відеореєстратора службового автомобіля поліцейських, який містить дату 22.06.2024 та час 01.26 години, на якому зафіксовано, як автомобіль співробітників поліції рухається за автомобілем «ВАЗ 111830» з державним реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 , з якого (водійського місця) після зупинки виходить ОСОБА_1 та надалі, відповідно до іншого відеозапису з бодікамери поліцейського, відбувається огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння.
Щодо доводів захисника про нероз'яснення ОСОБА_1 його права бути направленим на медичний огляд для спростування результатів огляду, проведеного поліцейским, суд їх відхиляє з огляду на наступне:
Порядок проходження огляду водіїв на стан сп'яніння визначений ст. 266 КУпАП, регулюється також “Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженою Наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 року (надалі Інструкція № 1395); “Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою спільним Наказом МВС та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 (надалі Інструкція № 1452/735); постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17 грудня 2008 року «Про порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» - надалі Порядок.
Відповідно порядку, встановленого ст. 266 КУпАП, огляд осіб, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння проводиться поліцейськими з використанням спеціальних технічних засобів або, у разі незгоди водія на проведення такого огляду поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я, перелік яких затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій.
Відповідно до пункту 7 розділу І Інструкції № 1452/735, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КупАП.
Відповідно до представленого суду відеозапису, ОСОБА_2 з результатами свого огляду на стан алкогольного сп'яніння не погодився, на що інспектором йому двічі було роз'яснено його право на проходження огляду у разі незгоди з результатами огляду на місці у медичному закладі, у тому числі, шляхом здачі біологічних зразків, на що Ломейко неодноразово відмовився.
Враховуючи викладені обставини, підстави для проведення огляду Ломейка у закладі охорони здоров'я, у співробітників поліції були відсутні.
Окрім того, судом встановлено, що ОСОБА_3 складений відносно нього протокол підписав власноруч. При цьому, будь-яких зауважень або заперечень щодо обставин, викладених у фабулі протоколу ОСОБА_3 не навів, чим фактично погодився з тим, що він вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП при обставинах, викладених у протоколі.
Крім того, винуватість ОСОБА_4 підтверджується актом огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого результат огляду на стан сп'яніння водія ОСОБА_4 складав 2,10 ‰ та роздруківкою тестування «DragerAlkotest 7510».
Зазначений акт в графі «З результатом згоден» та роздруківка тестування також були підписані водієм ОСОБА_1 без будь-яких зауважень або заперечень..
Надавши оцінку представленим доказам, суддя находить доказаною вину ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП - у керуванні транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння.
Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.
Відповідно до ст. 33, 34 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
З врахуванням скоєного, особи ОСОБА_1 ,характеру вчиненого правопорушення та ступеню його суспільної небезпеки, вважаю за необхідне застосувати до останнього адміністративне стягнення, визначене санкцією інкримінованої статті у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами.
Керуючись статтями 283-284, 289, 294 КУпАП, суддя,
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Штраф перерахувати в державний бюджет на користь держави (р/р UA438999980313010149000014001, отримувач: Миколаївське ГУК/Микол. обл./21081300, ЄДРПОУ: 37992030, Банк: Казначейство України (ЕАП), МФО ДКСУ: 21081300).
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок) гривень в дохід держави (р/р UA318999980313191206000014481, одержувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030101, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), ЄДРПОУ: 37992030).
На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Миколаївського апеляційного суду через Корабельний районний суд міста Миколаєва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Т.М. Головіна