Справа № 452/3999/24
про залишення позовної заяви без руху
04 листопада 2024 року м. Самбір
Суддя Самбірського міськрайонного суду Львівської області Кущ Т.М., отримавши спільну позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в особі їхнього представника - адвоката Пастушок Людмили Миколаївни до Рудківської міської ради Самбірського району Львівської області (далі - Рудківська міськрада) про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння,-
30 жовтня 2024 року позивачі в особі свого представника - адвоката Пастушок Л.М. звернулись до суду з позовом до Рудківської міськради, в якому просять витребувати у відповідача на користь кожного з позивачів земельну ділянку певною площею, що розташована за межами с. Колбаєвичі Самбірського району Львівської області та належить позивачам на підставі окремих Державних актів шляхом поділу земельної ділянки з кадастровим номером 4624288900:04:000:0223 загальною площею 21,411 гектара (далі - га). Зазначають, що земельні ділянки позивачів були закріплені на масиві №8 урочища «Гатка» за межами вказаного населеного пункту, проте при зверненні позивачів до сертифікованого інженера-землепорядника для оформлення технічної документації, останнім було відмовлено, оскільки вже наявна сформована інша земельна ділянка, власником якої є Рудківська міськрада.
Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження у справі, приходжу до висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у стст.175-177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Так, позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (пп.4,5 ч.3 ст.175 ЦПК України).
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч.1 ст.2 ЦПК України).
Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно п.6 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору.
Позивачі, звертаючись до суду з вимогами про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння, зазначили, що при зверненні позивачів до сертифікованого інженера-землепорядника ОСОБА_7 для оформлення технічної документації на свої земельні ділянки, що були їм надані згідно Розпорядження голови Самбірської районної державної адміністрації №312 «Про надання дозволу на складання проекту відведення земельної частки (паю) та безоплатну передачу у приватну власність земельних часток (паїв) громадянам Стрілковицької, Чайковської, Садковицької, Ралівської, Вільшаницької, Верховецької та Михайлевицької сільських рад для ведення особистого підсобного господарства» від 05 травня 2001 року та Рішення Чайковицької сільської ради Самбірського району Львівської області від 12 вересня 2001 року, проте останнім було відмовлено у виготовленні такої документації з посиланням на те, що вже наявна сформована земельна ділянка за кадастровим номером 4624288900:04:000:0223 загальною площею 21,411 га.
Разом з тим, дослідивши матеріали позовної заяви та не оцінюючи наявні докази, з огляду на предмет спору та з урахуванням вищевикладеного, позовна заява, на переконання суду, не містить відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, а саме письмової відмови в здійсненні розробки технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок для подальшого присвоєння кадастрових номерів, натомість, наявний лише інформаційний лист-відповідь інженера-землепорядника ОСОБА_7 на запит про накладення земельної ділянки з кадастровим номером 4624288900:04:000:0223 загальною площею 21,411 га на весь масив ріллі, відтак звернення до суду з даною позовною заявою є передчасним.
Крім того, згідно п.8 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Разом з тим, позивачами не зазначено чи існують докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою, не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів.
Також, позивачами не зазначено та не подано доказів, які б підтверджували факти їхніх звернень до відповідних повноважних органів із заявами про завершення процедури виділення кожної земельної ділянки та присвоєння їм кадастрових номерів з 2001 року. Крім того, позивачами не подано до суду доказів, на підставі яких відповідачем набуто права власності на земельну ділянку за кадастровим номером 4624288900:04:000:0223 загальною площею 21,411 га, а саме рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за №46805937 від 11 травня 2019 року, а також не зазначено чи оскаржувалось ними таке рішення.
Також, слід зазначити, що відповідно до п.2 ч.1 ст.176 ЦПК України, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.
Позивачами для визначення вартості земельних ділянок застосовано Методику нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою Кабінету міністрів України від 03 листопада 2021 року №1147 (далі - Методика).
Проте, вказана Методика для розрахунку нормативної грошової оцінки не є належним доказом дійсної вартості майна, з огляду на наступне.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про оцінку земель», вартість земельної ділянки - еквівалент цінності земельної ділянки, виражений у ймовірній сумі грошей, яку може отримати продавець; нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами; експертна грошова оцінка земельних ділянок - результат визначення вартості земельної ділянки та пов'язаних з нею прав оцінювачем (експертом з питань оцінки
земельної ділянки) із застосуванням сукупності підходів, методів та оціночних процедур, що забезпечують збір та аналіз даних, проведення розрахунків і оформлення результатів у вигляді звіту.
Відповідно до ст.5 Закону України «Про оцінку земель», грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом,так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення,а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом,орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель. Експертна грошова оцінка земельних ділянок та правна них проводиться з метою визначення вартості об'єкта оцінки. Експертна грошова оцінка земельних ділянок використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок та прав на них, крім випадків, визначених цим Законом, а також іншими законами.
Таким чином, нормативна вартість земельної ділянки не є тотожною вартості земельної ділянки, а для визначення ціни позову позивачу слід надати доказ вартості спірної ділянки, у формі, визначеній чинним законодавством.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.
Відповідно до ч.1 ст.20 Закону України «Про оцінку земель», за результатами бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Звіт про оцінку майна є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Таким чином, позивачам для визначення ціни позову слід долучити до позовної заяви звіт про оцінку вартості майна, а саме витребовуваних земельних ділянок із земельної ділянки з кадастровим номером 4624288900:04:000:0223 загальною площею 21,411 га, станом на час звернення до суду, яка підтверджує вартість майна та виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності.
За таких обставин, суд пропонує позивачам усунути недоліки позовної заяви, а саме, уточнити обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та зазначити всі докази, що підтверджують їх, або вказати підтверджені належними доказами причини неможливості надати такі документи, обґрунтовано визначитись із позовними вимогами, огрунтувавши право на звернення з позовними вимогами до суду, надати відповідні докази щодо неможливості врегулювання даного спору в позасудовому порядку, а також а також надати докази дійсної вартості спірного майна на час звернення з позовом до суду.
Відповідно до ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
На підставі викладеного, керуючись ст.185 ЦПК України, суддя, -
Спільну позовну заяву заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в особі їхнього представника - адвоката Пастушок Людмили Миколаївни до Рудківської міської ради Самбірського району Львівської області про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння, - залишити без руху.
Надати позивачам строк для усунення недоліків в межах 7 (семи) днів з дня вручення ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Т.М. Кущ