Справа № 450/4056/24 Провадження № 2-о/450/234/24
02 грудня 2024 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого-судді Мусієвського В.Є.
при секретарі Расяк С.М.
з участю представника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи Військова частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Мурованська сільська рада територіальної громади Львівського району Львівської області, про встановлення факту смерті, -
29 серпня 2024 року до Пустомитівського районного суду Львівської області надійшла в порядку окремого провадження заява ОСОБА_2 , заінтересовані особи Військова частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Мурованська сільська рада територіальної громади Львівського району Львівської області, про встановлення факту смерті.
Ухвалою від 30 серпня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.
16 вересня 2024 року представником заінтересованої особи Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 подано клопотання та заяву про долучення письмових доказів.
18 вересня 2024 року від заявника ОСОБА_2 надійшло клопотання про участь її представника ОСОБА_4 в судовому засіданні в режимі відеоконференції, у задоволенні якого відмовлено ухвалою від 18 вересня 2024 року.
24 вересня 2024 року представником заінтересованої особи Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 подано відзив на заяву, згідно мотивів якого вказала, що з аналізу наданих заявницею доказів та інформації, вбачається відсутність підстав для здійснення висновку про встановлення факту смерті, оскільки доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Вказала, що достовірною інформацією про смерть особи є результати аналізу і зіставлення інформації про вилучення людських останків, наданої пошуковими групами, посмертної інформації про такі останки, наданої бюро судово-медичної експертизи, інформації про профілі ДНК та результати зіставлення ДНК, надані ДНК-лабораторіями, з інформацією, що відома про особу, зниклу безвісти за особливих обставин. Ця інформація міститься у комплексному звіті про ідентифікацію.
30 вересня 2024 року представником заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 подано письмові пояснення, згідно мотивів яких вказав, що за наявності припущень про факт смерті фізичної особи, в тому числі у зв'язку з воєнними діями, без достовірних доказів, які свідчать про цей факт, правильним буде звернення до суду із заявою про оголошення судом особи померлою за ч. 2 ст. 46 ЦК України, а не із заявою про встановлення факту смерті цієї фізичної особи на підставі п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України.
30 вересня 2024 року представником заінтересованої особи Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 подано заяву про долучення письмових доказів.
02 жовтня 2024 року представником заявника ОСОБА_2 ОСОБА_4 подано заяву про виклик для здійснення допиту в якості свідка ОСОБА_6
30 жовтня 2024 року від представника заявника ОСОБА_2 ОСОБА_4 надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, у задоволенні якого відмовлено ухвалою від 11 листопада 2024 року.
В судовому засіданні 02 грудня 2024 року заявник ОСОБА_2 повідомила, що бажає представляти свої інтереси самостійно та просила проводити розгляд справи за відсутності її представника ОСОБА_4 . Вказала, що існують певні факти та письмово зафіксовані обставини про смерть її сина, а тому вважає, що на підставі ст. 317 ЦПК України слід встановити факт його смерті, що дозволить в подальшому отримати свідоцтво про смерть і реалізувати всі права членів родини загиблого військовослужбовця, зокрема на спадкування та отримання соціальних виплат і преференцій. Факт спору про право заперечила.
Представник заінтересованої особи Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечила вимоги заяви з мотивів викладених письмово. Вказала, що з поданої заяви вбачається спір про право.
Інші учасники розгляду заяви, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились, не повідомили суд про причини своєї неявки, клопотань про відкладення розгляду заяви або про розгляд такої у їх відсутності не подали.
Заслухавши думку заявника та представника заінтересованої особи, дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
З поданої заяви вбачається, що заявник звернулась до суду в порядку окремого провадження та просить встановити факт смерті ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Кринки, Херсонської області, у віці 28 років, під час виконання бойового завдання по захисту Батьківщини. Встановлення вказаних обставин необхідно заявнику ОСОБА_2 для отримання свідоцтва про смерть і реалізації всіх прав членів родини загиблого військовослужбовця, зокрема на спадкування та отримання соціальних виплат і преференцій.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).
Частиною першою статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Перелік юридичних фактів, що підлягають установленню в судовому порядку, визначений у частині першій статті 315 цього Кодексу, не є вичерпним.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Статтею 317 ЦПК України передбачено особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України.
Цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, при цьому має бути з'ясована мета його встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлено спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови.
Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
В порядку окремого провадження розглядаються справи за заявою фізичних осіб про встановлення фактів, якщо встановлення фактів не пов'язується з наступним вирішенням спору про право, і чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 05 листопада 2020 року у справі № 755/4041/20.
Також пунктом 2 згаданої постанови рекомендовано судам, що при вирішенні питання про підвідомчість справи суди мають враховувати норми законодавчих актів, якими передбачено несудовий порядок встановлення певних фактів або визначено факти, які в даних правовідносинах можуть підтверджуватися рішенням суду.
Таким чином, Пленум Верховного Суду України вказав, що, незважаючи на те, що суди мають право встановлювати юридичні факти, але при цьому, вони повинні керуватися або законами, або підзаконними актами, якими керуються сторони правовідносин у позасудовому порядку. Отже, правове регулювання нормативно-правовими актами не нівелюється і не ігнорується, однак за певних обставин встановлення юридичних фактів у позасудовому порядку є неможливим. У судовому засіданні обов'язок доказування настання юридичного факту належить заявнику.
Заявник просить встановити факт смерті свого сина під час виконання бойового завдання по захисту Батьківщини, проте заінтересовані особи Військова частина НОМЕР_1 і ІНФОРМАЦІЯ_1 проти цього заперечують з покликанням на те, що відсутні підстави для здійснення висновку про встановлення факту смерті, оскільки доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, що свідчить про наявність між ними спору про право.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що дана справа не підлягає розгляду в порядку окремого провадження, оскільки існує спір про право, який слід вирішувати в порядку позовного провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
За ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що заяву слід залишити без розгляду та роз'яснити заявнику право на звернення до суду з відповідною позовною заявою в порядку позовного провадження.
Керуючись ст.ст. 206, 247, 255,293, 294, 315, 317 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_2 , заінтересовані особи Військова частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Мурованська сільська рада територіальної громади Львівського району Львівської області, про встановлення факту смерті - залишити без розгляду.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали виготовлено 02 грудня 2024 року.
Суддя Мусієвський В.Є.