Справа № 462/7910/24
Іменем України
02 грудня 2024 року Залізничний районний суд м. Львова в складі головуючої судді Постигач О.Б., розглянувши матеріали справи, які надійшли з ВП ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, непрацюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 за ч. 2 ст. 184 КУпАП
ОСОБА_1 13.09.2024 близько 10:00 год, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , не виконала передбачені ст. 150 СК України батьківські обов'язки щодо сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що проявилось у незабезпечені належних умов проживання, антисанітарії у квартирі, дитина перебувала у брудному одязі, голодна, а мати з явними ознаками алкогольного сп'яніння, що могло становити загрозу його життю та здоров'ю.
В суді ОСОБА_1 не з'явилася, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, що підтверджується поштовими відправленнями, причини неявки не повідомила.
Згідно ст. 38 КУпАП встановлено, що якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - п'ятій цієї статті.
З огляду на те, що ОСОБА_1 , будучи обізнаною про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення та повідомленою про те, що розгляд адміністративної справи відбудеться в Залізничному районному суді м. Львова, про що свідчить її особистий підпис у протоколі, не вжила заходів для явки до суду, не подала письмових заперечень проти протоколу, тому суд вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого ст.38 КУпАП.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року наголосив, що «сторони в розумінні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений у практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством ( стаття 1 КУпАП). Тим більше, що стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 184 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Таким чином, у порядку ст. 268 КУпАП у зв'язку з наявністю достатніх даних про повідомлення ОСОБА_1 про місце і час розгляду справи, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за її відсутності.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 1 статті 184 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
Частиною 2 статті 184 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Розглянувши представлені матеріали, в тому числі протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №020293 від 13.09.2024, постанову Городоцького районного суду Львівської області від 01.04.2024, електронний рапорт зі служби 102, письмові пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_3 від 13.09.2024, фотознімки, рапорт від 25.09.2024, вважаю, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.184 КУпАП.
Доказів, які б спростовували вину ОСОБА_1 суду не надано.
За таких обставин, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь її вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, суд вважає, що на неї має бути накладено стягнення у виді штрафу.
Відповідно до ст .40-1 КУпАП, у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до ст.4 Закону України «Про судовий збір» в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Керуючись ст.ст.40-1, 283, 284 КУпАП, суд -
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП, та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 700 (одна тисяча сімсот) гривень в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 605,60 грн судового збору.
Роз'яснити, що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно ч.2 ст.308 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.
Постанову може бути оскаржено протягом 10-ти днів до Львівського пеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова з дня винесення постанови.
Суддя: Постигач О.Б.