Справа № 317/5561/24
Провадження № 2/317/1484/2024
29 листопада 2024 року м. Запоріжжя
Запорізький районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Каряки Д.О.,
при секретарі Щербини В.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,
Адвокат Мухіна Л.С., яка діє інтересах позивача ОСОБА_1 , звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, мотивуючи тим, що позивач перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, який було розірвано 12.11.2009. Від вказаного шлюбу сторони мають двох дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після розірвання шлюбу між сторонами діти залишились проживати з позивачем. Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 15.09.2008 р. з відповідача на користь позивача було стягнуто аліменти на утримання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини на кожну дитину з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 28.07.2008 р. та до досягнення дітьми повноліття. Згодом, рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 04.03.2019 р. змінено розмір аліментів, які утримуються з відповідача ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які стягнуті за рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 15.09.2008 р., з 1/4 частини до 1/6 частини щомісячно на кожну дитину, але не менше 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, з дня набрання рішенням законної сили та до повноліття дітей. ІНФОРМАЦІЯ_3 дочка ОСОБА_3 досягла повноліття. Але вона продовжує навчання на денній формі навчання в Запорізькому національному університеті, є студенткою 1-го курсу біологічного факультету денної/бюджетної форми навчання. У зв'язку з продовженням дочкою навчання та відмовою відповідача добровільно надавати дочці матеріальну допомогу, позивач вимушена звернутись до суду в вказаним позовом, оскільки дочка не працює, її навчання потребує значних витрат на придбання підручників, зошитів, канцелярських виробів. Предметами першої необхідності для навчання на теперішній час є ноутбук, смартфон та інші гаджети, вартість яких є досить значною. Доходу позивача не вистачає на забезпечення належного рівня життя їх дочки, її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку та створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини. Тобто, дочка потребує допомоги батька, який добровільно не приймає участь у її фінансових витратах. Позивач вважає, що відповідач, як батько їх повнолітньої дочки повинен брати участь в її утриманні на час її навчання, при цьому відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу, оскільки є працездатною особою, отримує постійний дохід, тому представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, в розмірі 1/6 частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви та до досягнення дочкою 23-річного віку.
В судове засідання сторони не з'явились.
Представником позивача - адвокатом Мухіною Л.С. за допомогою підсистеми «Електронний суд» надіслано на електронну адресу суду заяву про розгляд справи без її участі та участі позивача. Позовні вимоги підтримує та просить задовольнити (а.с.37).
Відповідачем ОСОБА_2 до початку судового засідання подано до суду заяву про розгляд справи без його участі, з позовом згоден, проти задоволення позову не заперечує (а.с.39).
Третьою особою - ОСОБА_3 надіслано на адресу суду заяву про розгляд справи без її участі. З позовними вимогами ознайомлена та підтримує їх (а.с.40).
На підставі ч. 3 ст. 211 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін за наявними у суду матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу звукозаписувальними технічними засобами не здійснювалось.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ст.4,5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно з ст.12,13,81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Згідно з ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Відповідно до ч. 8, 9 ст. 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності, розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Судом встановлено, що з 18.02.2006 р. сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 12.11.2009 р., що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 , актовий запис № 215 (а.с.11).
Від вказаного шлюбу сторони мають двох дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про їх народження (а.с.13, 17), в яких у графі батько зазначено ОСОБА_2 - відповідача у справі.
Після розірвання шлюбу між сторонами діти залишились проживати з позивачем.
Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 15.09.2008 р. з відповідача на користь позивача було стягнуто аліменти на утримання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини на кожну дитину з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 28.07.2008 р. та до досягнення дітьми повноліття.
Згодом, рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 04.03.2019 р. змінено розмір аліментів, які утримуються з відповідача ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які стягнуті за рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 15.09.2008 р., з 1/4 частини до 1/6 частини щомісячно на кожну дитину, але не менше 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, з дня набрання рішенням законної сили та до повноліття дітей (а.с.20-21).
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
ІНФОРМАЦІЯ_3 дочка сторін - ОСОБА_3 досягла повноліття. Але вона продовжує навчання на денній формі навчання в Запорізькому національному університеті, є студенткою 1-го курсу біологічного факультету денної/бюджетної форми навчання, що підтверджується довідкою № 24013 від 14.10.2024 р., виданою деканом Запорізького національного університету МОНУ (а.с.18).
У зв'язку з продовженням дочкою навчання та відмовою відповідача добровільно надавати дочці матеріальну допомогу, позивач вимушена звернутись до суду в вказаним позовом, оскільки дочка не працює, її навчання потребує значних витрат на придбання підручників, зошитів, канцелярських виробів. Предметами першої необхідності для навчання на теперішній час є ноутбук, смартфон та інші гаджети, вартість яких є досить значною. Доходу позивача не вистачає на забезпечення належного рівня життя їх дочки, її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку та створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини. Тобто, дочка потребує допомоги батька, який добровільно не приймає участь у її фінансових витратах.
Позивач вважає, що відповідач, як батько їх повнолітньої дочки повинен брати участь в її утриманні на час її навчання, при цьому відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу, оскільки є працездатною особою, отримує постійний дохід, тому представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, в розмірі 1/6 частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви та до досягнення дочкою 23-річного віку.
З розміром аліментів, який позивач просить стягнути на її користь, відповідач згоден.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989р., яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27.02.1991р. та набула чинності для України 27.09.1991р., держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до статті 198 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Згідно зі статтею 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачено, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу, в ч. 1 якої вказано, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
У відповідності до вимог ст. 182 СК України, при призначенні розміру аліментів, суд враховує розмір установленого законодавством прожиткового мінімуму, який повинні забезпечувати дитині обидва батьки, стан здоров'я і матеріальне становище сторін та дитини та інші обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 р. кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За змістом ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 та ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Скориставшись своїм правом, передбаченим вищезазначеною нормою закону, позивач і звернулась до суду з відповідним позовом.
Обставин, які б унеможливлювали стягнення аліментів з відповідача на період навчання повнолітньої дочки, по справі не встановлено.
Суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, враховуючи те, що відповідач є працездатною особою, працевлаштований, щомісячно отримує дохід, за таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу дочці ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/6 частки з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви та до досягнення дитиною двадцяти трьох років і такий розмір аліментів на дитину забезпечить можливість подальшого утримання, та не ускладнить матеріальний стан відповідача, яким не заперечується визначений позивачем розмір аліментів.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що позивач була звільнена від сплати судового збору при поданні даного позову до суду, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 1211,20 грн.
Щодо вимог представника позивача про відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 3000,00 грн., суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.
Положенням п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Слід відзначити, що витрати на професійну правничу допомогу є видом судових витрат і всі норми процесуального кодексу, які стосуються судових витрат відносяться також до витрат на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Витрати повинні бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволені таких вимог.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
При визначенні суми відшкодування таких витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем до суду надано: договір про надання правничої допомоги від 10.10.2024 року (а.с.25-26), відповідно до пункту 4.2 якого визначено, що гонорар адвоката погоджується за взаємною угодою сторін та оформлюється додатковою угодою до цього Договору. Так відповідно до позовної заяви представником позивача визначено розмір наданих послуг, який становить 3000,00 грн., за складання позовної заяви та ведення справи в суді.
Відповідачем не надано суду жодного належного та допустимого доказу щодо неспівмірності витрат позивача на правову допомогу.
У постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року зі справи №922/445/19 та від 22.11.2019 року зі справи № 910/906/18 викладено правову позицію відповідно до якої положення частини п'ятої статті 126 ГПК України свідчить про те, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Враховуючи вищевикладене, виходячи з конкретних обставин справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в заявленому розмірі, а саме - 3000,00 грн., що відповідає критерію розумності такого розміру.
Керуючись ст. ст. ст.2,4,5,12,13,76-82,89,133,137,141,258,263-265, 354 ЦПК України, ст. ст. 7, 79,180-182,191, 198-200 СК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/6 частки з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви - 18.10.2024 року та до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , двадцяти трьох років - до 25.09.2029 р.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави судові витрати у вигляді судового збору в розмірі в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , понесені витрати за професійну правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп.
Копію рішення направити сторонам в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня ухвалення рішення.
Суддя Д.О. Каряка