Справа №127/30821/23
Провадження №1-кп/127/923/23
28 листопада 2024 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
у складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.09.2023 за № 12023020020000780, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вінницькі Хутори Вінницького району Вінницької області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , із середньою освітою, громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 , його законного представника ОСОБА_6 та захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
представника служби у справах дітей ВМР ОСОБА_8 ,
представника підрозділу ювенальної превенції Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_9 ,
Як вбачається з обвинувального акта, ОСОБА_3 , будучи обізнаним у тому, що відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан, дія якого неодноразово продовжувалася, зокрема Указом Президента України від 26.07.2023 № 451/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні, вчинив умисний злочин проти власності.
Так, 01.09.2023, близько 14 год. 00 хв. ОСОБА_3 , перебуваючи на літньому майданчику у кафетерії "Пивна", що розташований по вул. Привокзальній у м. Вінниці, помітив на одному із столиків мобільний телефон марки «Xiaomi» серії «Redmi» моделі «Redmi 10А», сірого кольору, в чохлі чорного кольору, який належить ОСОБА_10 . Після чого у ОСОБА_11 виник злочинний умисел, спрямований на викрадення вказаного телефону.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_12 , діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи настання негативних наслідків для власника телефону, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, підбурюваний жагою до легкої наживи та незаконного збагачення, взяв даний мобільний телефон.
Згідно висновку експерта Вінницького відділення Київського науководослідного інституту судових експертиз МЮ України № 5587/23-21 від 13.09.2023 ринкова вартість мобільного телефону марки «Xiaomi» серії «Redmi» моделі «Redmi 10А», станом на момент вчинення злочину складала 1629,20 гривень.
Після чого, ОСОБА_13 разом з викраденим мобільним телефоном залишив територію кафетерії " ОСОБА_14 " і пішов з місця вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
Внаслідок злочинних дій ОСОБА_3 заподіяв ОСОБА_10 матеріальної шкоди на суму 1629,20 гривень.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК У країни, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 заявила клопотання про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_3 на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України у зв'язку із втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння. Клопотання мотивоване тим, що 09.08.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 № 3886-IX, яким внесено зміни до ст. 51 КУпАП. Як вбачається з обвинувального акта, вартість майна не перевищує розмір, визначений ст. 51 КУпАП, з урахуванням розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установленого на час вчинення правопорушення. Підстава закриття кримінального провадження та наслідки цього обвинуваченому роз'яснені та зрозумілі.
У підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_7 клопотання прокурора підтримав, просив його задовольнити та закрити кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України у зв'язку із втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 , його законний представник ОСОБА_6 підтримали клопотання прокурора, надали згоду на закриття кримінального провадження та просили кримінальне провадження закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України у зв'язку із втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння. Підстава закриття кримінального провадження та наслідки цього їм роз'яснені та зрозумілі.
У підготовчому судовому засіданні представник служби у справах дітей ВМР ОСОБА_8 та представник підрозділу ювенальної превенції Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_9 не заперечували проти задоволення клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України у зв'язку із втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
У судове засідання потерпілий ОСОБА_10 , який належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не прибув, однак надав до суду заяву, в якій просив судовий розгляд кримінального провадження здійснювати без його участі.
Відповідно до ст. 325 Кримінального процесуального кодексу України, якщо в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за його відсутності з'ясувати всі обставини під час судового розгляду, вирішує питання про проведення судового розгляду без потерпілого або про відкладення судового розгляду.
Заслухавши думку сторін судового провадження, які не заперечують проти проведення судового розгляду без потерпілого, суд вважає за можливе проведення судового розгляду без потерпілого ОСОБА_10 .
Суд, дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дійшов таких висновків.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 314 Кримінального процесуального кодексу України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти, зокрема, таке рішення: закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кримінального кодексу України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Згідно положень ст. 3 Кримінального кодексу України законодавство України про кримінальну відповідальність становить Кримінальний кодекс України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. Закони України про кримінальну відповідальність, прийняті після набрання чинності цим Кодексом, включаються до нього після набрання ними чинності. Кримінальна протиправність діяння, а також його караність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки цим Кодексом. Застосування закону про кримінальну відповідальність за аналогією заборонено. Закони України про кримінальну відповідальність повинні відповідати положенням, що містяться в чинних міжнародних договорах, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України. Зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Кримінального кодексу України злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Суд зазначає, що 09.08.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 №3886-IX, яким внесено зміни до ст. 51 КУпАП.
Відповідно до ст. 5 Кримінального кодексу України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі. Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
Закон України від 18.07.2024 № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП.
Під час з'ясування, чи перевищує вартість викраденого розмір, визначений ст. 51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ та підпункту 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України.
Питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв'язку з набуттям чинності Законом № 3886?IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.
Відповідно до п. 4-1 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України, кримінальне провадження закривається зокрема в разі, якщо: 4-1) втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Відповідно до абз. 4 ч. 7 ст. 284 КПК України ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої або пунктом 1-2 частини другої цієї статті, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених статтею 479-2 цього Кодексу.
Статтею 479-2 Кримінального процесуального кодексу України встановлено: 1. Суд здійснює судове провадження щодо діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, у загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. 2. За відсутності згоди підозрюваного на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1-2 частини другої статті 284 цього Кодексу. Якщо судом не встановлено, що підозрюваним вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1 або 2 частини першої статті 284 цього Кодексу. 3. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує. За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1-2 частини другої статті 284 цього Кодексу. Якщо судом не встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалює виправдувальний вирок.
Крім того, суд враховує позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 22.08.2024 (справа № 567/507/23), яку підтримала об'єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у постанові від 07.10.2024 у справі № 278/1566/21 (провадження № 51-2555кмо24).
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України.
Як вбачається з обвинувального акта, вартість майна становить 1629 грн. 20 коп., тобто не перевищує розмір, визначений ст. 51 КУпАП, з урахуванням розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установленого на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ та підпункту 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України.
Шляхом опитування сторін кримінального провадження, судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє формулювання обвинувачення та правову кваліфікацію своїх дій, обвинувачений розуміє свої права, підставу та наслідки закриття кримінального провадження з цієї підстави, надав згоду на закриття кримінального провадження та просить кримінальне провадження закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України у зв'язку із втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що в даному випадку підлягають застосуванню положення ст. 5 КК України про зворотну дію закону, який скасовує кримінальну протиправність діяння, отже клопотання є обгрунтованим та підлягає задоволенню, а тому кримінальне провадження слід закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України у зв'язку із втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого не застосовувався.
Арешт, накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 06.09.2023 року на мобільний телефон торгової марки «Xiaomi» серії «Redmi» моделі «Redmi 10А», сірого кольору, в чохлі чорного кольору, слід скасувати, оскільки в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.
Що стосується судових витрат у кримінальному провадженні, суд зазначає, що згідно ст. 118 Кримінального процесуального кодексу України процесуальні витрати складаються із 1) витрат на правову допомогу; 2) витрат, пов'язаних із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження; 3) витрат, пов'язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів; 4) витрат, пов'язаних із зберіганням і пересиланням речей і документів.
При цьому, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати, а на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. Суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою (ч. 1 ст. 124, ч. 1 ст. 126, п. 13 ч. 1 ст. 368, ч. 4 ст. 374 Кримінального процесуального кодексу України).
Разом з тим, кримінальним процесуальним законом прямо не передбачено стягнення процесуальних витрат з особи, кримінальне провадження щодо якої закривається на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України у зв'язку із втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння. При цьому, закриття кримінального провадження з даної підстави є безумовним, оскільки приводом для нього є саме втрата чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Враховуючи викладене, а також положення ч. 2 ст. 122, ст. 124 Кримінального процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, шо процесуальні витрати на залучення експерта слід компенсувати за рахунок коштів Державного бюджету України.
Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 Кримінального процесуального кодексу України.
Керуючись ст. 5 Кримінального кодексу України, Закон України від 18.07.2024 № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», ст. ст. 100, 174, 284, 314, 369-372, 376, 395, 479-2 Кримінального процесуального кодексу України, суд
Клопотання прокурора ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України у зв'язку із втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння - задовольнити.
Кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.09.2023 за № 12023020020000780, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України, - закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України у зв'язку із втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Процесуальні витрати на залучення експерта в розмірі 1 194 грн. 90 коп. компенсувати за рахунок коштів Державного бюджету України.
Арешт, накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 06.09.2023 року на мобільний телефон торгової марки «Xiaomi» серії «Redmi» моделі «Redmi 10А», сірого кольору, в чохлі чорного кольору - скасувати.
Речовий доказ у кримінальному провадженні - мобільний телефон торгової марки «Xiaomi» серії «Redmi» моделі «Redmi 10А», сірого кольору, в чохлі чорного кольору, який, відповідно до постанови слідчого про визнання речовим доказом від 02.09.2023 року та розписки від 25.09.2023 переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_10 - залишити власнику ОСОБА_10 .
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Вінницький міський суд Вінницької області протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя