Справа № 127/38080/24
Провадження № 1-кс/127/16511/24
Іменем України
29 листопада 2024 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницького області в складі
слідчого судді: ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання: ОСОБА_2
за участю:
заявника скарги: адвоката ОСОБА_3 ,
прокурора: ОСОБА_4 , слідчого: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в залі суду скаргу адвоката ОСОБА_3 , подану в інтересах ОСОБА_6 , про зобов'язання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_5 провести слідчу дію - допит підозрюваного ОСОБА_6 , з приводу повідомленої йому підозри, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023022420000128 від 17.08.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України,-
Адвокат ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_6 , звернулась до суду із вищевказаною скаргою, в якій просила зобов'язати старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_5 провести слідчу дію - допит підозрюваного ОСОБА_6 , з приводу повідомленої йому підозри, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023022420000128 від 17.08.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.
Скарга мотивована тим, що 11.11.2024 бо 20 год. 15 хв. ОСОБА_6 було вручено повідомлення про підозру в кримінальному провадженні, відомості внесені до ЄРДР за №42023022420000128 від 17.08.2023, за підозрою ОСОБА_6 та інших у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, за адресою його проживання в АДРЕСА_1 , з численними грубими порушенням вимог КПК України.
Як зазначається заявником, повідомлення про підозру від 11.11.2024 в кримінальному провадженні №42023022420000128 від 17.08.2023 за підозрою ОСОБА_6 налічує 47 аркушів та містить великий об'єм інформації, які підлягають спростуванню шляхом наведення доказів своєї невинуватості, в тому числі і проведенням слідчих (процесуальних) дій - допитом підозрюваного ОСОБА_6 .
Окрім того, раніше ОСОБА_6 від слідчого була отримана повістка для явки на 12.11.2024 на 16 год. 00 хв. в якості свідка. Відтак, відсутні обставини, які б перешкоджали слідству здійснити процесуальну дію вручення підозри, з належним повідомленням про яку, в присутності захисника, з проведенням допиту підозрюваного.
Також, ОСОБА_6 було отримано повістку про виклик на 14.11.2024 на 15 год. 00 хв. для проведення процесуальних дій у якості підозрюваного у кримінальному провадженні №42023022420000128 від 17.08.2023.
14.11.2024 ОСОБА_6 разом із захисником ОСОБА_3 прибули до СУ ГУНП у Вінницькій області до слідчого ОСОБА_5 за повісткою від 12.11.2024.
Останні наполягали на проведенні слідчої дії - допит підозрюваного, оскільки підозрюваний ОСОБА_6 мав намір надати покази з приводу підозри у кримінальному провадженні №42023022420000128 від 17.08.2023.
Однак, слідчий ОСОБА_5 відмовив у проведенні слідчої дії - допит підозрюваного ОСОБА_6 , чим грубо порушив його право надати покази по суті кримінального провадження у своє виправдання та навести докази своєї невинуватості, та грубо порушив право на захист.
З огляду на викладене, заявник звернулася до суду з вищевказаною скаргою та просила її задовольнити.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 підтримала заявлені в скарзі вимоги, просила задовольнити скаргу з наведених у ній підстав.
Прокурор ОСОБА_4 та слідчий ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечували щодо вимог скарги посилаючись на їх необґрунтованість, просили відмовити у її задоволенні.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення заявника скарги, прокурора та слідчого, дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження №42023022420000128, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги, з огляду на таке.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною першою статті 303 КПК України, зокрема, у відповідності до пункту першого частини першої наведеної норми на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим кодексом строк.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, в провадженні СУ ГУНП у Вінницькій області перебувають матеріали кримінального провадження №42023022420000128 від 17.08.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.
В межах даного кримінального провадження 11 листопада 2024 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:
- ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, тобто пособництво у розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинені організованою групою, в умовах воєнного стану та в особливо великому розмірі;
- ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, тобто пособництво у незакінченому замаху на розтрату чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому повторно, організованою групою, в умовах воєнного стану та в особливо великому розмірі.
14 листопада 2024 року адвокат ОСОБА_3 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , звернулась до старшого слідчого СУ ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_5 з клопотанням про вчинення слідчих (процесуальних) дій, в якому просила:
«Провести слідчу дію - допит підозрюваного з ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №42023022420000128 від 17.08.2023 року 14.11.2024 року на 15год.00хв.
Про прийняте по даному клопотанню рішення прошу винести постанову та вручити її мені в строки передбаченні чинним КПК України.»
Листом за підписом старшого слідчого СУ ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_5 №9042/24-2024 від 15.11.2024 заявника повідомлено про те, що : «.........ініціювати питання про проведення допиту підозрюваного ОСОБА_6 є недоцільно, що обумовлюється неможливістю її проведення через завершення слідства та відсутність правового механізму.»
Вирішуючи питання обґрунтованості скарги та наявності підстав для її задоволення слідчий суддя враховує наступне.
Пунктом 7 частини першої статті 303 КПК України визначено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
Як зазначено вище та слідує з матеріалів кримінального провадження, 11 листопада 2024 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:
- ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, тобто пособництво у розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинені організованою групою, в умовах воєнного стану та в особливо великому розмірі;
- ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, тобто пособництво у незакінченому замаху на розтрату чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому повторно, організованою групою, в умовах воєнного стану та в особливо великому розмірі.
В матеріалах кримінального провадження міститься повідомлення слідчого ОСОБА_5 від 12.11.2024 про те, що досудове розслідування, у кримінальному провадженні№42023022420000128 від 17.08.2023 завершене та зазначено про можливість стороні захисту доступу до матеріалів досудового розслідування.
Пунктом 18 частини першої статті 3 КПК України до повноважень слідчого судді віднесено здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні.
Згідно з частиною третьою статті 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.
Положеннями частини першої статті 290 КПК України закріплено, що визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
Таким чином, сукупність вказаних норм закону свідчить про те, що на стадії виконання вимог статті 290 КПК України у кримінальному провадженні проведення слідчих дій у ньому є неможливим, оскільки слідчі дії проводяться з метою збирання доказів у справі, а у кримінальному провадженні, в якому сторонам кримінального провадження відкрито матеріали для ознайомлення, прокурором, слідчим вже визнано зібрані докази достатніми для складання обвинувального акту та прийнято рішення про завершення досудового розслідування.
Вказані висновки слідчого судді узгоджується із положеннями статей 219, 223 КПК України, згідно яких слідчі (розшукові) дії не можуть проводитися після закінчення строків досудового розслідування. Будь-які слідчі (розшукові) дії, проведені з порушенням цього правила, є недійсними, а встановлені внаслідок них докази - недопустимими. В цей же час, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 КПК України, не включається у строки досудового розслідування, що свідчить про те, що в період ознайомлення проводити слідчі дії неприпустимо.
Відновлення ж досудового розслідування після його завершення чинним КПК України не передбачено. Згідно Параграфу 3 Глави 24 КПК України, наступним кроком слідчого, прокурора після вчинення дій по відкриттю матеріалів кримінального провадження є складання обвинувального акту і направлення його до суду.
Як слідує з матеріалів справи адвокат ОСОБА_3 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , звернулась до суду зі скаргою в якій просила зобов'язати старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_5 провести слідчу дію - допит підозрюваного ОСОБА_6 , з приводу повідомленої йому підозри, у кримінальному провадженні №42023022420000128 від 17.08.2023.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи та зазначено вище, 12 листопада 2024 року старший слідчий слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітан поліції ОСОБА_5 повідомив підозрюваному ОСОБА_6 , та його захиснику адвокату ОСОБА_3 , про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42023022420000128 від 17.08.2023, та надав доступ до матеріалів досудового розслідування в порядку статі 290 КПК України.
Однак, виходячи із зазначеного, положеннями КПК України не передбачено можливості проведення слідчих дій на стадії ознайомлення з матеріалами кримінального провадження після прийняття слідчим, прокурором рішення про завершення досудового розслідування.
Посилання адвоката ОСОБА_3 на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 15.09.2021 №711/3111/19, від 28.09.2021№758/12538/20, від 21.09.2021 №756/6018/20 судом до уваги не приймаються, оскільки у вказаних постановах іде мова не про проведення слідчих дій на стадії ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, а про обчислення строків досудового розслідування після його завершення і відкриття стороні захисту матеріалів кримінального провадження в порядку статті 290 КПК України та про дотримання цих строків при направленні прокурором обвинувального акту до суду.
Посилання адвоката ОСОБА_3 на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 17.02.2021 по справі №344/6630/17 також не приймається судом до уваги враховуючи наступне.
У вказаній постанові Верховним судом зазначено наступне:
"......відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК досудове розслідування починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Отже, закон пов'язує закінчення досудового розслідування з постановленням процесуального рішення - постанови про закриття кримінального провадження, або вчиненням комплексу процесуальних дій, пов'язаних з направленням до суду обвинувального акту чи відповідного клопотання. У Параграфі 1 Глави 24 КПК розкриваються відповідні форми закінчення досудового розслідування.
За загальним правилом, слідчі (розшукові) дії, негласні слідчі (розшукові) дії можуть проводитися лише в розпочатому кримінальному провадженні, відомості про яке занесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, та не можуть проводитися після закінчення строків досудового розслідування. Будь-які слідчі (розшукові) дії, проведені з порушенням цього правила, є недійсними, а встановлені внаслідок них докази - недопустимими (ч. 3 ст. 214, ч. 8 ст. 223, ст. 219 КПК).
Окрім того, закон містить поняття «завершення» як проміжний етап досудового розслідування. Досудове розслідування, яке має наслідком звернення до суду з обвинувальним актом або з клопотанням про застосування примусових заходів, має три ключові віхи: початок - визначається внесенням відомостей до ЄРДР; завершення - пов'язується з фактом відкриття матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику, законному представнику, захиснику особи та іншим особам відповідно до положень ст. 290 КПК; закінчення - фіксується направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Тобто, кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, як це передбачено у ст. 219 КПК, та не має точок дотику із завершенням досудового розслідування. До цього слід додати, що законодавчі обмеження на проведення слідчих (розшукових) дій «прив'язані» саме до закінчення, а не до завершення досудового розслідування."
З вищенаведеного слідує, що КПК України не містить заборон на проведення слідчих дій після завершення досудового розслідування.
Однак, в контексті справи №344/6630/17, яку розглядав Верховний Суд, слідує, що після повідомлення ОСОБА_7 про завершення досудового розслідування обвинувальний акт щодо нього не було складено та передано до суду та відповідно до реєстру матеріалів досудового розслідування постановою від 10 травня 2017 року було відновлено досудове розслідування.
Як зазначено вище, відновлення досудового розслідування після його завершення чинним КПК України не передбачено, однак у зазначеній вище справі досудове розслідування було відновлено постановою прокурора.
Після ж відновлення досудового розслідування відсутні будь-які обмеження на проведення слідчих дій.
Таким чином, обставини справи №344/6630/17 не є тотожними з обставинами, які досліджуються судом при розгляді даної скарги.
Посилання адвоката ОСОБА_3 на порушення слідчим порядку вручення ОСОБА_6 повідомлення про підозру, зокрема що таке повідомлення вручено без захисника судом також до уваги не приймається, з огляду на таке.
Як встановлено судом, 11 листопада 2024 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:
- ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, тобто пособництво у розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинені організованою групою, в умовах воєнного стану та в особливо великому розмірі;
- ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, тобто пособництво у незакінченому замаху на розтрату чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому повторно, організованою групою, в умовах воєнного стану та в особливо великому розмірі.
З урахуванням положень статті 12 КК України, кримінальне правопорушення інкриміноване ОСОБА_6 відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.
Відповідно до частини першої статті 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Положеннями частини першої статті 52 КПК України закріплено, що участь захисника є обов'язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів. У цьому випадку участь захисника забезпечується з моменту набуття особою статусу підозрюваного.
Згідно з частиною першою статті 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Таким чином, необхідність вручення особі повідомлення про підозру за обов'язкової участі захисника чинним КПК України не передбачено, натомість після вручення особі повідомлення про підозру остання набуває статусу підозрюваної особи та подальші слідчі дії з цією особою, у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів, проводяться виключно за участі захисника.
В контексті вимог скарги окремо варто зазначити, що аналізуючи чинні положення КПК України слідує висновок, що, слідчий при здійсненні досудового розслідування є самостійним, та сам приймає рішення про необхідність проведення слідчих дій, тоді як зобов'язання слідчим суддею слідчого або ж процесуального керівника провести конкретні слідчі дії, в тому числі допит підозрюваного, виходить за межі повноважень суду.
Частиною першою та другою статті 307 КПК України передбачено, що за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Враховуючи вищевикладене слідчий суддя вважає, що оскільки на даний час досудове розслідування у кримінальному провадженні завершено та матеріали досудового розслідування відкриті для ознайомлення підозрюваному та стороні захисту, у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 , подану в інтересах ОСОБА_6 , про зобов'язання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_5 провести слідчу дію - допит підозрюваного ОСОБА_6 , з приводу повідомленої йому підозри, у кримінальному провадженні №42023022420000128 від 17.08.2023, слід відмовити.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 2, 9, 214, 303-307, 309, 372 КПК України, суд -
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 , поданої в інтересах ОСОБА_6 , про зобов'язання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_5 провести слідчу дію - допит підозрюваного ОСОБА_6 , з приводу повідомленої йому підозри, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023022420000128 від 17.08.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, відмовити.
Ухвала слідчого судді є остаточною та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя