Єдиний унікальний номер: 379/1618/24
Провадження № 1-кс/379/290/24
02 грудня 2024 рокум.Тараща
Слідчий суддя Таращанського районного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , начальника СВ ВП № 2 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_3 , за участю особи яка подала скаргу ОСОБА_4 , розглянувши скаргу ОСОБА_4 на бездіяльність посадових осіб відділення поліції № 2 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Таращанського районного суду Київської області в порядку ст. 303 КПК України зі скаргою на бездіяльність посадових осіб відділення поліції № 2 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення.
В обґрунтування скарги зазначає, що 22.11.2024 року звернулася до відділу поліції № 2 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення за ст. 190 КК України.
Всупереч вимогам ст.214 КПК України відомості із вказаної заяви не внесені до ЄРДР станом на 27.11.2024 року.
Зважаючи на викладене, ОСОБА_4 просила визнати бездіяльність посадових осіб ВП №2 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР - незаконною та зобов'язати уповноважених службових осіб вказаного органу досудового розслідування внести відповідні відомості до ЄРДР за ст. 190 КК України згідно її заяви.
У суді ОСОБА_4 зазначила, що 22.11.2024 жителями с. Улашівка, в тому числі і нею, була подана до відділення поліції № 2 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області заява, яка зареєстрована за вхідним номером №1214, про те, що 19.11.2024 по сільській дорозі ними помічено пересування близько 10 вантажних автомобілів які порушували заборонний знак 3.15 «Рух транспортних засобів маса яких перевищує 24 тон - заборонено». З даного приводу ними було повідомлено органи поліції. Під час перевірки автомобіля працівниками поліції водій показував дві різні накладні, які різнились кількістю вантажу (піску), а саме: 1 тонна піску та 20 тон піску. Вважають, що в діях ТОВ «Промбуд» наявний склад кримінального правопорушення передбачений ст. 190 КК України, та просили внести їх заяву до ЄДРДР.
Також в судовому засіданні ОСОБА_4 зазначила, що вони вважають що має місце саме шахрайські дії ТОВ «Промбуд», оскільки зменшуючи об'єм видобутого та вивезеного піску ТОВ «Промбуд» шахрайським шляхом заволодіває власністю територіальної громади - природними ресурсами (піском). Крім того зазначила, що по теперішній час ні ній, ні іншим заявникам не повідомлено про результати розгляду їх заяви від 22.11.2024 року. Скаргу підтримала у повному обсязі, наполягала на її задоволенні.
Начальник СВ ВП № 2 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_3 в суді заперечував щодо задоволення скарги, вказуючи на відсутність відомостей, що свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення зазначеного в заяві ОСОБА_4 та інших. Зазначив що по результатам дослідчої перевірки в діях ТОВ «Промбуд» не виявлено ознак кримінального правопорушення за ст. 190 КК України, а тому відомості до ЄРДР за заявою від 22.11.2024 не вносились. Також вказав що за іншою заявою від 27.11.2024 внесено відомості до ЄРДР за ч.1 ст. 358 КК України, щодо подій які мали місце 19.11.2024, а саме під час перевезення вантажу автомобільним транспортом невстановлені особи мали дві товарно-транспортні накладні на вантаж в яких була вказана різна вага на один й той самий вантажний автомобіль. Просив долучити до матеріалів скарги витяг з ЄРДР від 28.11.2024 та копії товарно-транспортних накладних.
Щодо повідомлення про результати дослідчої перевірки вказав, що в нього відсутні дані про повідомлення заявників про її результати.
Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши зміст скарги та долучені матеріали, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Згідно з ч. 1 ст. 11 КК України, кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Положеннями ч. 1 ст. 303 КПК встановлено, що на досудовому провадженні, серед іншого, може бути оскаржено бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 30 січня 2019 року у справі №818/1526/18 та від 24 квітня 2019 року у справі № 818/15/18 зауважила, що у межах процедури за правилами п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 214 КПК слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. До Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості, зокрема, про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела. Виходячи зі змісту ст. 214 КПК, повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених заявником, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, прокурор.
Системний аналіз положень кримінального процесуального закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до ЄРДР. До того ж законодавцем розмежовано поняття внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР у відповідності до положень ч. 1 ст. 214 КПК та прийняття і реєстрації відповідних заяв, про що йдеться у ч. 4 ст. 214 КПК.
Відповідно до ч. 1 ст. 36, ч. 5 ст. 40, ч. 4 ст. 40-1 КПК України прокурор, слідчий та дізнавач, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійними у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
При цьому, нормами кримінального процесуального законодавства передбачено, які саме діяння є правопорушеннями (злочинами), в чому полягає об'єктивна та суб'єктивна сторона того чи іншого злочину, кваліфікуючі ознаки та інше.
Разом з цим, передбачено необхідність попередньої оцінки слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
У випадках, якщо в заяві чи повідомленні є ті чи інші об'єктивні дані, що свідчать про ознаки певного кримінального правопорушення, то є підстави вважати таку заяву чи повідомлення саме заявою чи повідомленням про кримінальне правопорушення, і тільки такі заяви і повідомлення повинні вноситись до ЄРДР за відповідною правовою кваліфікацією. Якщо ж у повідомленнях чи заявах таких ознак немає, то вони не можуть вважатись такими, які підлягають обов'язковому внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до вимог ст. 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Як слідує з матеріалів скарги, в заяві про вчинення кримінального правопорушення від 22.11.2024 ОСОБА_4 та інші просять внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст. 190 КК України, ймовірно вчинені ТОВ «Промбуд», оскільки 19.11.2024 виявлено вантажний автомобіль який по документам везе 1 тону піску, що є нерентабельним для даної логістики, а через деякий час водій цієї же машини надав іншу товарно-транспортну накладну де вказувалась вага вантажу - 20 тон.
При цьому, як зазначено слідчим та підтверджено витягом з ЄРДР про реєстрацію кримінального провадження №12024116290000161 від 28.11.2024, за іншою заявою від 27.11.2024 внесено відомості до ЄРДР за ч.1 ст. 358 КК України, щодо подій які мали місце 19.11.2024, а саме під час перевезення вантажу автомобільним транспортом невстановлені особи мали дві товарно-транспортні накладні на вантаж в яких була вказана різна вага на один й той самий вантажний автомобіль.
Таким чином, оскільки ОСОБА_4 у своїй заяві про вчинення кримінального правопорушення вказувались аналогічні обставини подій які мали місце 19.11.2024, то слідчий суддя вважає що заява ОСОБА_4 та інших мешканців с. Улашівка, в розумінні ст.ст. 2, 11 КК України, містила дані про вчинення діянь, які містять ознаки кримінальних правопорушень та є суспільно небезпечним, які б можливо було кваліфікувати, як кримінальне правопорушення.
У зв'язку із зазначеним, слідчий суддя дійшов висновку, що вимога особи, яка подала скаргу, про зобов'язання уповноважених службових осіб ВП № 2 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області внести відповідні відомості до ЄРДР згідно її заяви про кримінальне правопорушення ґрунтується на нормах закону, що є належною підставою для задоволення скарги.
Згідно ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 1--1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Таким чином питання визнання бездіяльності посадових осіб ВП № 2 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області не передбачено ст. 303-307 КПК України, а тому в цій частині скарга задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_4 на бездіяльність посадових осіб відділення поліції № 2 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - задовольнити частково.
Зобов'язати уповноважену особу відділення поліції № 2 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області внести відомості за заявою ОСОБА_4 та інших жителів с. Улашівка про вчинення кримінального правопорушення (вхід №1214 від 22.11.2024, зареєстрованій в інформаційно-телекомуніційній системі за № 4471) до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
В іншій частині скарги - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя:ОСОБА_1