Справа № 120/18511/23
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Дмитришена Р.М.
Суддя-доповідач - Шидловський В.Б.
02 грудня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Шидловського В.Б.
суддів: Боровицького О. А. Курка О. П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10 липня 2024 року у справі за адміністративним позовом ФОП ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ФОП ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.10.2023 №0155400705, №0150980705, №0150150705.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 10 липня 2024 року позов задоволено.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Вінницькій області від 19.10.2023 №0155400705, №0150150705, №0150980705.
Стягнуто на користь ФОП ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Вінницькій області сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 1204,04 грн (одна тисяча двісті чотири гривні 04 копійки).
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Так, позиція апелянта полягає в тому, що відсутність обов'язкового реквізиту у фіскальному чеку згідно з Положенням № 13 тягне за собою неприйнятність такого документа як розрахункового, тобто свідчить, що розрахункова операція проведена без роздрукування розрахункового документа і без видачі такого покупцю, що утворює склад правопорушення, передбаченого пунктами 1, 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР, і є підставою для притягнення позивача до відповідальності на підставі пункту 1 статті 17 цього Закону.
Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу, що в силу вимог ч.4 ст.304 КАС України не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 26.05.2017, взята на облік в податковому органі та здійснює свою підприємницьку діяльність за основним видом економічної діяльності 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах, переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (а.с.16).
Працівниками ГУ ДПС у Вінницькій області проведені фактичні перевірки відділів магазину "Beer Box", належних фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 .
Перевірки проводились з питань дотримання вимог Податкового Кодексу України, із змінами та доповненнями, Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", із змінами та доповненнями, Закону України від 21.06.2012р. №5007-VI "Про ціни і ціноутворення", із змінами та доповненнями, Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 р. № 392-УІІ, із змінами і доповненнями також інших нормативних актів, контроль за дотримання яких покладено на територіальні органи ДПС.
Так, зокрема, згідно із ст.20, п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75, п.п.80.2.7 п.80.2 ст.80 "Податкового кодексу України" від 02.12.2010 року №2755- VI, наказу ГУ ДПС у Вінницькій області від 19.09.2023р. №2629к, на підставі направлень, виданих ГУ ДПС у Вінницькій області від 20.09.2023 р. № 4131, № 4132, проведена фактична перевірка відділу в магазині за адресою АДРЕСА_1 , де здійснює торгівлю ФОП ОСОБА_1 .
За результатами перевірки складений акт фактичної перевірки №15515/02-32-07- 05/3269207443 від 20.09.2023 (далі - Акт 1) (а.с. 83-85)
Відповідно до Акту 1 встановлені порушення пунктів 1, 2, 12 статті 3 Закону України від 06.07.95р. № 265/95ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (із змінами та доповненнями) та розділу ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерство фінансів України від 21.01.2016р. № 13 (із змінами та доповненнями).
Згідно із ст.20, п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75, п.п.80.2.7 п.80.2 ст.80 "Податкового кодексу України" від 02.12.2010 року №2755- VI, наказу ГУ ДПС у Вінницькій області від 19.09.2023р. №2630к, на підставі направлень, виданих ГУ ДПС у Вінницькій області від 20.09.2023р. №4161, №4160, проведена фактична перевірка відділу в магазині за адресою м.Вінниця, вул.Келецька, 122 А.
За результатами перевірки складений акт фактичної перевірки №15526/02-32-07- 05/3269207443 від 20.09.2023 (далі - Акт 2) (а.с. 107-108).
Відповідно до Акту 2 встановлені порушення пунктів 1, 2, 11, 12 статті 3 Закону України від 06.07.95р. № 265/95ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (із змінами та доповненнями) та розділу II Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерство фінансів України від 21.01.2016р. № 13 (із змінами та доповненнями).
Згідно із ст. 20, п. п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, п.п. 80.2.7 п.80.2 ст. 80 "Податкового кодексу України" від 02.12.2010 року №2755- VI, наказу ГУ ДПС у Вінницькій області від 19.09.2023р. №2628к, на підставі направлень, виданих ГУ ДПС у Вінницькій області від 20.09.2023р. №4140, №4139, проведена фактична перевірка відділу в магазині за адресою: м. Вінниця, вул. Миколи Зерова, 29.
За результатами перевірки складений акт фактичної перевірки №15541/02-32-07- 05/3269207443 від 20.09.2023 (далі - Акт 3) (а.с. 144-145).
Відповідно до Акту 3 встановлені порушення пунктів 1, 2, 11, 12 статті 3 Закону України від 06.07.95р. № 265/95ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (із змінами та доповненнями) та розділу II Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерство фінансів України від 21.01.2016р. № 13 (із змінами та доповненнями).
Позивач подала заперечення на зазначені вище Акти.
Контролюючий орган, розглянувши заперечення, прийняв відповідні рішення, якими залишив висновки Актів без змін, заперечення без задоволення.
Спірним податковим повідомленням-рішенням від 19.10.2023 №0155400705 до ФОП ОСОБА_1 відповідно до п.1 ст.17, ст.20 "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (із змінами та доповненнями) застосовані штрафні санкції в сумі 71185,30грн. (а.с. 60).
Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 19.10.2023 №0150150705 згідно із п.1, 7 ст.17, ст.20 "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (із змінами та доповненнями) до ФОП ОСОБА_1 застосовані штрафні санкції в сумі 37254,76грн. (а.с. 120).
Податковим повідомленням-рішенням від 19.10.2023 №0150980705 відповідно до п.1, 7 ст.17 "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (із змінами та доповненнями) до ФОП ОСОБА_1 застосовані штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг на суму 11 963,40 грн. (а.с. 146).
Позивач не погоджується із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, тому звернувся до суду.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості заявлених позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (далі - Закон у № 265/95-ВР).
Дія цього Закону поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі
За змістом норми статті 20 Закону № 265/95-ВР в редакції, чинній з 01 серпня 2020 року, суб'єкт господарювання несе відповідальність за (окремо або в сукупності): 1) здійснення реалізації товарів, не облікованих у встановленому порядку; 2) ненадання під час перевірки документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться в місці продажу (господарському об'єкті).
Так, відповідно за змістом Акту 1 відповідач зазначив, що у фіскальних чеках роздрукованих на РРО відсутні обов'язкові реквізити - цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер). Порушення вчинене вперше - 13.07.2022 р. о 12:01 год. (фіскальний чек РРО № 889) на суму 115,50 грн., наступні розрахункові операції із зазначеним порушенням вчинені в період з 14.08.2022 - 19.09.2023 на загальну суму 15509,20 грн. (перелік розрахункових документів з описаним порушенням додається).
Під час перевірки не надано документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що, на момент перевірки, знаходяться у місці продажу, на загальну суму 47806,00 грн., за цінами реалізації. Під час перевірки форму ведення обліку товарних запасів не надано. Перелік не облікованого товару додається (а.с. 83-84).
Відповідно до змісту Акту 2, при продажу міцних алкогольних напоїв, розрахункову операцію проведено через реєстратор розрахункових операцій (далі РРО) без створення у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів та їх надання (покупцеві), а саме при продажі пива Львіське Дункель розливне 1 л. по ціні 69,76 грн. відповідний розрахунковий документ встановленої форми та змісту на суму проведеної операції не видано.
Здійснювались розрахункові операції через РРО з порушенням режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду УКТ ЗЕД, зокрема, відповідно до копії фіскального чеку №4234 виданого 15.07.2023 року продано "Сидр купажний яблочний з полуницею 3,064*46,90" запрограмованого з невірно зазначеним кодом УКТ ЗЕД для підакцизних товарів , (невірний код в РРО зазначено - 22060031).
Здійснюється торгівля підакцизними товарами, не облікованими у встановленому порядку, за місцем їх реалізації. Під час перевірки не надано документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що, на момент перевірки, знаходяться у місці продажу, на загальну суму 32085,00 грн., за цінами реалізації. Під час перевірки форму ведення обліку товарних запасів не надано. Перелік не облікованого товару додається (зазначено в акті перевірки) (а.с. 107-108).
Відповідно до Акту 3, здійснювались розрахункові операції з продажу алкогольних напоїв маркованих марками акцизного податку через РРО з видачею розрахункових документів не встановленого зразка, відсутній обов'язковий реквізит серія та номер марки акцизного податку; здійснювались розрахункові операції через РРО без використання режиму попереднього програмування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно УКТ ЗЕД.
Так, проведено розрахункову операцію через РРО №15541/02-32-07-05/3269207443 при продажу підакцизного товару "Сидр Епс зі смаком вишні" 12.06.2023 чеки РРО №3551; 3546 по ціні 46,9 грн., який запрограмований в РРО без зазначення відповідного коду товарної підкатегорії згідно УКТ ЗЕД; у фіскальних чеках роздрукованих на РРО відсутні обов'язкові реквізити - цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер). Порушення вчинене вперше - 27.06.2022 о 12:04 год. (фіскальний чек РРО № 928) на суму 244,50 грн., наступні розрахункові операції із зазначеним порушенням вчинені в період з 12.07.2022 - 04.07.2023 на загальну суму 4412,00 грн. (перелік розрахункових документів з описаним порушенням додається) (а.с. 144-145).
У розрізі спірних правовідносин, слід застосувати висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 11 січня 2024 року у справі № 420/12275/22, які полягають у тому, що ненадання під час фактичної перевірки документів, що підтверджують походження підакцизних товарів, які знаходяться в місці продажу (господарському об'єкті), не є підставою для притягнення суб'єкта господарювання до відповідальності, встановленої статтею 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Порушення, що полягає в ненаданні під час перевірки документів, які підтверджують облік товарів, зокрема, підакцизних, що знаходяться в місці продажу (господарському об'єкті), не можна вважати пов'язаним з порядком здійснення розрахункових операцій, тому охоплюється мораторієм, впровадженим пунктом 12 розділу II "Прикінцеві положення" Закону № 265/95-ВР. Штрафні санкції за означене порушення в період з 17 березня 2022 року по 01 серпня 2023 року не підлягали застосуванню.
Так, згідно з пунктом 12 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону № 265/95-ВР в редакції, чинній з 17 березня 2022 року по 01 серпня 2023 року, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, санкції за порушення вимог цього Закону не застосовуються, крім санкцій за порушення порядку здійснення розрахункових операцій під час продажу підакцизних товарів.
Разом з тим, цей пункт 12 Розділу ІІ в редакції Закону № 3219-IX від 30.06.2023 викладено в новій редакції, а саме, суб'єкти господарювання звільняються від відповідальності за порушення вимог цього Закону, вчинені ними у період з 1 січня 2022 року до 1 жовтня 2023 року, крім відповідальності за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів, здійснення діяльності з купівлі/продажу іноземної валюти, діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор".
Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану № 3219-IX від 30.06.2023, яким внесені зміни до пункту 12 Розділу ІІ Закону № 265/95-ВР, набрав чинності 01.08.2023, а відтак на дату проведення фактичних перевірок підлягав застосуванню.
Відтак, санкції за порушення вимог ст.20 цього Закону не застосовуються з 1 січня 2022 року до 1 жовтня 2023 року.
Відповідно до Акту 1 порушення статті 20 Закону № 265/95-ВР встановлене відповідачем на загальну суму 47806,00 грн. (а.с. 83-84), а застосована санкція включена до спірного рішення від 19.10.2023 №0155400705, що підтверджується розрахунком фінансових санкцій (а.с. 60-61).
Відповідно до Акту 2 аналогічне порушення встановлене відповідачем на загальну суму 32085,00 грн. (а.с. 107-108), а застосована санкція включена до спірного рішення від 19.10.2023 №0150150705, що підтверджується розрахунком фінансових санкцій (а.с. 119-120).
За спірних обставин та з урахуванням висновків Верховного Суду колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що відповідачем протиправно застосовані до позивача санкції в цій частині.
Стосовно доводів апелянта про порушення позивачем положення ст. 17 Закону України №265/95-ВР, які полягали у друці розрахункового документа невстановленої форми, колегія суддів зважає на таке.
КАС ВС у постанові від 11 січня 2024 року у справі № 420/12275/22 при вирішенні питання, які саме порушення Закону №265/95-ВР стосуються вжитого законодавцем словосполучення "порядку здійснення розрахункових операцій", врахував, що за визначенням, наведеним у статті 2 Закону №265/95-ВР, розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Виходячи з наведеного вище визначення слідує, що розрахункова операція пов'язана саме із безпосереднім прийманням від покупця коштів у відповідній формі за товар, оформленням документа, що підтверджує факт здійснення такої операції, у порядку та спосіб, визначений Законом №265/95-ВР.
Отже, з урахуванням наведених позицій Верховного Суду, колегія суддів вважає, що висновок відповідача в Актах перевірки, що позивачем здійснювалися розрахункові операції через РРО при продажу міцних алкогольних напоїв з роздрукуванням невідповідних розрахункових документів помилковими, оскільки в ході перевірки факту здійснення такої операції не відбулось, контрольної закупки цього товару представники контролюючого органу не проводили, жодного з розрахункових документів, які б підтверджували твердження контролюючого органу про відсутність на таких одного з обов'язкових реквізитів не надано.
Натомість в Акті 1 відповідачем порушення встановлені за розрахунковою операцією, що відбулась вперше - 13.07.2022р. о 12:01 год. (фіскальний чек РРО № 889) на суму 115,50 грн., наступні розрахункові операції із зазначеним порушенням вчинені в період з 14.08.2022 - 19.09.2023 на загальну суму 15509,20 грн. (перелік розрахункових документів).
При тому перевірка проводилась 20.09.2023.
Відповідно до Акту 2 зазначено, що відповідно до копії фіскального чеку №4234 виданого 15.07.2023 року продано "Сидр купажний яблучний з полуницею 3,064*46,90" запрограмованого з невірно зазначеним кодом УКТ ЗЕД для підакцизних товарів, (невірний код в РРО зазначено - 22060031).
Відповідно до Акту 3 порушення вчинене вперше - 27.06.2022 о 12:04 год. (фіскальний чек РРО № 928) на суму 244,50 грн., наступні розрахункові операції із зазначеним порушенням вчинені в період з 12.07.2022 - 04.07.2023 на загальну суму 4412,00 грн. (перелік розрахункових документів з описаним порушенням додається) (а.с. 144-145).
З даного приводу суд апеляційної інстанції вважає доручним зауваження суду першої інстанції, що перелік розрахункових документів не є тотожним поняттю самого документу, як доказу встановленого порушення.
Таким чином, наявні у справі докази дають підстави для висновку, що зазначені порушення відповідачем були встановлені не в ході перевірки, а на підставі роздрукованих документів у формі таблиць. Проте, такі таблиці колегія суддів також вважає неналежними доказами в розумінні ст.73-76 КАС України, оскільки вони не містять інформації, яка дає змогу встановити наявність порушення позивачем положень п.п.1, 2, 12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", які відображені в актах перевірки. Крім того, з інформації, яка міститься в таблиці не можливо встановити, з якого джерела інформація, ким та коли вона сформована, в якому саме рядку/колонці має бути зазначено інформацію про цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку.
Інших доказів, які б підтверджували висновки акту перевірки в частині порушення позивачем вимог п.п.1, 2, 12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" відповідачем не надано.
Крім того, відповідно до ст.74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю.
Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу (п.74.1 ст.74).
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики (п.74.3 ст.74).
Наказом Міністерства фінансів України 05.08.2020 №477, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.11.2020 за № 1096/35379, затверджений Порядок функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, яким встановлений механізм функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі - СОД РРО) щодо отримання від реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) та програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі - ПРРО) визначених законодавством даних та збереження таких даних у базі даних інформаційно-телекомунікаційної системи Державної податкової служби України.
Розділом II "Функціонування СОД РРО" визначено, що СОД РРО - інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних РРО та ПРРО (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених РРО та ПРРО), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів.
СОД РРО розташована в ДПС та використовується в межах повноважень посадовими особами органів ДПС для виконання завдань та функцій, визначених Податковим кодексом України.
Наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 № 1057 затверджено Порядок передачі інформації від реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв'язку до органів Державної податкової служби України, яким встановлено механізм передачі електронних копій розрахункових документів, фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО)/програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі - ПРРО), фіскальних звітів ПРРО і повідомлень, що передбачені Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 року № 547, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.07.2016 року за № 918/29048, що необхідні для обліку роботи ПРРО фіскальним сервером контролюючого органу, дротовими або бездротовими каналами зв'язку до органів ДПС для суб'єктів господарювання, що використовують РРО/ПРРО.
Згідно із п.1.2 Порядку № 1057 система зберігання і збору даних РРО (далі - СЗЗД РРО) - загальнодержавна система, призначена для збору даних РРО та передачі цих даних до системи обліку даних РРО в ДПС за технологією зберігання і збору даних РРО для Державної податкової служби України; система обліку даних РРО (далі - СОД РРО) - інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених реєстраторами розрахункових операцій і програмними реєстраторами розрахункових операцій), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів.
Пунктом 2.2 розд. І Порядку № 1057 передбачено, що СЗЗД РРО забезпечує збір та внесення даних РРО у бази даних СОД РРО у такому вигляді, в якому дані сформовані в РРО, перевірку цілісності і незмінності даних та ідентифікацію РРО засобами НСМЕП.
Відтак, колегія суддів вважає, що ті дані, на які посилається апелянт, що внесені у базу даних системи обліку даних РРО, та за своєю суттю є податковою інформацією, яка не є належним доказом податкового правопорушення і сама по собі її наявність не може бути підставою для притягнення платника податків до відповідальності, а може бути лише використана як підстава для подальшої перевірки певних обставин.
Згідно із п.86.1 ст.86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Оформлення посадовими особами контролюючих органів результатів документальних перевірок платників податків-юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, постійних представництв та представництв нерезидентів щодо дотримання законодавства з питань державної митної справи, про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, регулюється Порядком оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 року № 727 (далі - Порядок №727), а також Методичними рекомендаціями щодо оформлення матеріалів документальних перевірок, затвердженими наказом Державної фіскальної служби України від 01.06.2017 року № 396 (далі - Методичні рекомендації № 396).
Згідно із Порядком № 727 та Методичними рекомендаціями № 396 акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. У акті перевірки зазначається детальна інформація щодо виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої в постанові від 15 червня 2022 року у справі №260/3859/20 зазначено, що за результатом проведення фактичної перевірки складається акт перевірки, який згідно з усталеною позицією Верховного Суду є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Під час розгляду справ, пов'язаних із притягненням суб'єктів господарювання до відповідальності, предметом доказування є саме підтвердження або спростування виявлених та зафіксованих в акті перевірки порушень, в якому має бути чітко зазначено, в чому полягає порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства, на порушенні яких саме норм та на підставі яких обставин ґрунтується цей висновок. Недотримання податковим органом вимог до форми і змісту, як акта перевірки, так і податкового повідомлення-рішення є підставою для скасування останнього.
Так, у спірних правовідносинах, що склались з приводу дотримання платником податку законодавства, що регулює порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, обставиною, що має бути досліджена є саме розрахункова операція, а отже безпосереднім доказом, що підтверджує її вчинення, є розрахунковий документ.
Втім, як вбачається із змісту Акту перевірки відповідачем, зокрема, в описовій частині виявлених під час проведення перевірки порушень, не зазначено жодного фіскального чеку, отриманого в ході перевірки, що підтверджує факт видачі позивачем розрахункових документів за продані алкогольні напої, що підлягають маркуванню марками акцизного податку, які не містить обов'язкових реквізитів, а саме, - цифрового значення штрих коду марки акцизного податку на алкогольні напої (інформацію про серію та номер МАП), невірно запрограмованого товару в РРО за кодом УКТ ЗЕД для підакцизних товарів.
Отже, саме розрахунковий документ є доказом, що підтверджує факт продажу товару, а не роздруківка, яка не є доказом відображення господарської операції.
Відтак, за встановлених у справі обставин, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що відповідачем не доведено порушення позивачем положень пункту 1, 2, 12 статті 3 Закону України № 265/95ВР, тому спірні рішення є протиправними та підлягають скасуванню повністю.
Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10 липня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Шидловський В.Б.
Судді Боровицький О. А. Курко О. П.