Справа № 712/14214/24
Провадження № 1-кс/712/6185/24
28 листопада 2024 року м. Черкаси
Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси внесене в кримінальному провадженні № 12024255330001348, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.11.2024 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України клопотання старшого слідчого слідчого відділу Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , -
Старший слідчий слідчого відділу Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_5 , за погодженням з прокурором Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 .
Клопотання мотивує тим, що слідчим відділом Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024255330001348 від 18.11.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , будучи особою раніше засудженою протягом року за ч. 1 ст. 309 КК України, маючи умисел на незаконне придбання без мети збуту особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено PVP, діючи умисно, усвідомлюючи суспільну небезпеку свого діяння і бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, 18.11.2024 близько 12 год. 30 хв., перебуваючи по вул. Жужоми в м. Черкаси, незаконно придбав, шляхом знахідки 1 поліетиленовий пакетик з кристалічною речовиною білого кольору, яку залишив зберігати при собі, без мети збуту.
Так, 18.11.2024 близько близько 12 год. 56 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , маючи умисел на зберігання психотропної речовини, без мети збуту, ОСОБА_4 , був зупинений працівниками поліції, яким під час перевірки документів повідомив, що має в правій кишені штанів, в які вдягнений 1 поліетиленовий пакетик з кристалічною речовиною білого кольору.
Цього ж дня, у період часу з 15 год. 54 хв. по 16 год. 08 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , в ході затримання ОСОБА_4 , в порядку статті 298-2 КПК України, останній добровільно видав 1 поліетиленовий пакетик з кристалічною речовиною білого кольору, яка містить у своєму складі, відповідно до висновку експерта №СЕ-19/124-24/16580-НЗПРАП від 21.11.2024 особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якого заборонено - PVP. Маса особливо небезпечної психотропної речовини PVP в наданій на експертизу речовині становить 0,787 г.
Таким чином, ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, - незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту, вчиненому протягом року після засудження за цією ж статтею.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України, 28.11.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
У свою чергу ОСОБА_4 на даний час підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, за вчинення яких Законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років.
Під час досудового слідства у даному кримінальному провадженні було встановлено наявність ризиків, передбачених у ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: 1) можливе переховування від органів досудового розслідування та/або суду; 2) можливе вчинення іншого кримінального правопорушення.
Ризик можливого переховування від органу досудового розслідування обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 , в разі не обрання йому запобіжного заходу усвідомлюючи те, що він підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, з метою уникнення покарання, матиме реальну можливість переховуватися від органу досудового розслідування та суду, а враховуючи те, що на частині території України ведуться активні бойові дії, в разі переховування особи від органу досудового розслідування це значно ускладнить розшук підозрюваного. Також те, що у ОСОБА_4 відсутнє постійне місце проживання, що ускладнює в разі його неприбуття до органу досудового розслідування, суду, встановлення його місцезнаходження.
Ризик можливого вчинення іншого кримінального правопорушення підозрюваним ОСОБА_4 обґрунтовується тим, що останній, не має власного постійного джерела доходів, про що свідчить відсутність працевлаштування, як джерела законного доходу, також систематичне вчинення ним злочинів пов'язаних з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прикурсорів.
Також те, що ОСОБА_4 останній раз був засуджений 22.03.2024 Придніпровським районним судом м. Черкаси за ч. 1 ст. 309 КК України до обмеження волі на 1 рік. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим терміном 1 рік, та перебуваючи на іспитовому терміні, на шлях виправлення не став та обґрунтовано підозрюється у вчиненні аналогічного злочину, що свідчить про стійкий характер його злочинної діяльності, в зв'язку з цим підозрюваний може вчинити злочин повторно.
Таким чином, в обґрунтування застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам переховування від органів досудового розслідування та/або суду; запобігання спробам вчинити інше кримінальне правопорушення.
Натомість органом досудового розслідування не встановлено можливості застосування до ОСОБА_4 більш м'яких запобіжних заходів, які б забезпечили запобіганню зазначених в клопотанні ризиків та належної процесуальної поведінки підозрюваним, таких як: 1) особисте зобов'язання - оскільки він є найбільш м'яким запобіжним заходом та не передбачає будь-яких обмежень, у зв'язку з чим взагалі не забезпечить запобіганню вказаних у клопотанні ризиків; 2) особиста порука - оскільки він також не забезпечить запобіганню вказаних вище ризиків та стосовно підозрюваного не надходило від осіб, які заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків; 3) застава - оскільки він також не забезпечить запобіганню вказаних вище ризиків, а також відсутні відомості про те, майновий та сімейний стан підозрюваного дає йому можливість внести за себе заставу; 4) домашній арешт - оскільки він також не забезпечить запобіганню вказаних у даному клопотанні ризиків.
Беручи до уваги, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років, а також те, що він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інші кримінальні правопорушення, а також зважаючи на те, що досудовим розслідуванням не встановлено даних, за допомогою яких би обґрунтовувалася можливість запобігання зазначеним у клопотанні ризикам будь-яким іншим із передбачених у КПК України більш м'яких запобіжних заходів, не пов'язаних із позбавленням волі, тому існує достатньо реальних підстав для застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив задоволити.
Підозрюваний судовому засіданні просив обрати запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Заслухавши учасників судового розгляду, вивчивши зміст та мотиви клопотання і додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК України).
Розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу, суд, відповідно до ст. 178 КПК України, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний установити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор (п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК).
Обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується матеріалами кримінального провадження - протоколом затримання, протоколами допиту свідків, висновком експерта № СЕ-19/124-24/16580-НЗПРАП, повідомленням про підозру.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини, а саме: рішення «Нечипорук і Йонкало проти України», п. 175; «Cebotari v. Moldova», п. 48; «Fox, Campbell and Hartley v. the UK», n. 32, яка вказує на те, що слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин, та в даному випадку вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться в долучених в обґрунтування клопотання матеріалах.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою кримінального кодексу ця особа підлягає відповідальності.
Сторона обвинувачення в обґрунтування клопотання посилалась на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Із системного аналізу змісту ч. 2 ст. 177 і п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК убачається, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу - щодо встановлення наявності заявлених стороною обвинувачення ризиків слідчий суддя керується стандартом переконання «достатні підстави».
Так, існування кожного, вказаного у ч. 1 ст. 177 КПК ризику, має підтверджуватися фактами, наявність яких має бути переконливо продемонстрована (п. п. 85, 86 рішення ЄСПЛ від 30.01.2018 у справі «Макаренко проти України» /Makarenkov. Ukraine, заява №622/11).
Суд вважає обґрунтованими доводи слідчого щодо існування ризиків переховуватись від слідства та суду, може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Про існування таких ризиків свідчить суворість можливого покарання у випадку визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, який на даний час обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення у сфері обігу наркотичних засобі, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші кримінальні правопорушення проти здоров'я населення, за вчинення якого може бути призначене покарання у виді штрафу від двох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років, що саме по собі може бути підставою та мотивом змінити місце проживання з метою переховування від слідства та суду, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Суд також враховує, що ризики здійснення підозрюваним спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Отже наявність обґрунтованої підозри та наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, надають підстави для обрання запобіжного заходу.
Розглядаючи заявлене клопотання, суд, відповідно до ст. 178 КПК України, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 Конвенції», і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожна людина має право на свободу і особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, у випадку законного арешту або затримання особи, здійсненого з метою її присутності перед компетентним судовим органом на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні злочину або якщо обґрунтовано визнається за необхідне запобігти вчиненню нею злочину або її втечі після його вчинення.
Заслухавши учасників судового розгляду, оцінивши в сукупності обставини відповідно до ст. ст.177, 178 КПК, суд приходить до висновку, що на даному етапі досудового розслідування продовжують існувати ризики переховування підозрюваного від слідства та суду, вчинення іншого кримінального правопорушення та виходячи з вказаних міркувань такі ризики є реальним та існуючими, враховуючи також ступінь стійкості соціальних зв'язків підозрюваного, суд приходить до висновку, що клопотання підлягає до задоволення, так як наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи та виправдовує тривалість тримання підозрюваного під вартою, при цьому менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, який не має сталих соціальних зв'язків та офіційних джерел доходів.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка станом на 01 січня 2024 року становить 3028 гривні.
При обранні альтернативного запобіжного заходу у виді застави, вважається за доцільне, з урахуванням вищевказаних обставин кримінального провадження, визначити підозрюваному заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60 560 грн. Саме такий розмір застави буде достатнім стимулюючим засобом запобігання порушенню процесуальних обов'язків підозрюваним. При цьому, розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього, що узгоджується з роз'ясненнями викладеними у листі ВССУ 04.04.2013 № 511-550/0/4-13, а саме: «Слідчому судді необхідно враховувати майновий стан підозрюваного, обвинуваченого та не допускати встановлення такого розміру застави як альтернативи триманню під вартою, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.»
З огляду на викладене, клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає до задоволення.
Керуючись вимогами ст. ст. 132, 176 - 178, 183, 184, 194, 196, 206, 372 КПК України, -
Клопотання задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Васютинці, Чорнобаївського району, Черкаської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб з 28 листопада 2024 року по 26 січня 2025 року включно із можливістю внесення застави в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60 560 грн.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 строком на 2 місяці процесуальні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
-Прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;
-Повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
-Здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
-Утриматися від спілкування зі свідками кримінального правопорушення.
Ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту її оголошення, а підозрюваному, який перебуває під вартою, в той же строк, з моменту вручення копії ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Повний текст ухвали складенений 02 грудня 2024 року