справа №712/9211/24
провадження №2/712/2883/24
25.11.2024 м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого судді - Ватажок-Сташинської А.В.,
за участі: секретаря судового засідання - Глущенко І.В.,
відповідача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні у залі суду у м. Черкаси за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
До Соснівського районного суду м. Черкаси звернулося ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» (далі - позивач) з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 08.01.2022 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та відповідачем укладено договір про надання споживчого кредиту №793355, відповідно до умов якого ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» надало відповідачу кредит у гривні, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. Мета отримання кредиту споживчі (особисті) потреби. ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» взяті на себе зобов'язання виконало, перерахувало кредитні кошти на картковий рахунок відповідача. 28 серпня 2023 року ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» уклали договір факторингу № 2808-23, відповідно до умов якого право вимоги за кредитним договором №793355 від 08.01.2022 перейшло до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС». Відповідач не виконала умови кредитного договору. Сума боргу перед новим кредитором ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» становить 51 900 грн 67 коп., яка складається з заборгованості за тілом кредиту у сумі 29 922 грн 34 коп., заборгованості за відсотками у сумі 21 978 грн 33 коп. Оскільки зазначена сума заборгованості відповідачем на даний час не погашена, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 05.08.2024 відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідач відзив на позов, заяви із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження до суду не надала.
У судове засідання представник позивача не прибув, згідно з наявною у матеріалах справи заявою просить розглядати справу за відсутності сторони позивача.
Відповідач та її представник у судовому засіданні позовні вимоги визнали в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту. Щодо стягнення заборгованості за відсотками відповідач та її представник категорично заперечували, вказавши що розмір заявлених до стягнення відсотків становить майже суму заборгованості за тілом кредиту, та є завищеним. Також відповідач та її представник просили зменшити заявлену до стягнення суму витрат позивача на правничу допомогу.
Заслухавши пояснення відповідача та її представника, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, суд зазначає про таке.
З матеріалів справи судом встановлено, що 08.01.2022 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та відповідачем, укладено договір №793355 про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов'язується одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки передбачені Договором.
Пунктами 1.3. та 1.4. договору встановлено, що сума кредиту становить 39 375 грн 00 коп., строк кредиту -365 днів, з кінцевим терміном повернення 08.01.2023 (включно).
Згідно з п. 1.5. договору тип процентної ставки - фіксована. Процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від періоду її встановлення та становить: за перший день користування кредитом (включно) - 25% в день (9125% річних); за всі наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня (включно) й до кінця строку надання кредиту 100% річних.
Пунктом 2.1. договору передбачено, що кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування (утримання) у розмірі 31 500 грн 00 коп. за реквізитами платіжної картки НОМЕР_1 та у розмірі 7 875 грн 00 коп. на користь Товариства з метою виконання зобов'язань з оплати Процентів за перший день користування кредитом, відповідно до п. 3.5.
Відповідно до п. 3.1. договору, нарахування процентів за договором здійснюється в межах строку надання кредиту, визначеного у п. 1.4. договору, на залишок заборгованості за кредитом, що вказаний в графіку платежів, виходячи з припущення, що споживач виконає свої зобов'язання на умовах та в строки, передбачені договором.
Факт отримання коштів у сумі 31 000 грн 00 коп. на підставі вказаного кредитного договору шляхом їх перерахування на картковий рахунок НОМЕР_2 стороною відповідача не заперечується та стверджується листом ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» вих. № 2646_231004123513 від 04.10.2023.
Відповідачем умови договору не виконувалися.
Відповідно до розрахунку заборгованості наданого первісним кредитором за кредитом у гривні станом на 28.08.2023 розмір заборгованості становить - 51 900 грн 67 коп.
У подальшому 28.08.2023 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено Договір факторингу №2808-23, відповідно до умов якого ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» відступило ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» за плату належні йому права вимоги.
Перехід права вимоги підтверджується актом приймання-передачі реєстру прав вимог за Договором факторингу №2808-23 від 28.08.2023.
Відповідно до витягу з Додатку Договору факторингу № 2808-23 від 28.08.2023, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №793355 від 08.01.2022 у сумі 51 900 грн 67 коп., яка складається з з заборгованості за тілом кредиту у сумі 29 922 грн 34 коп., заборгованості за відсотками у сумі 21 978 грн 33 коп.
15 листопада 2023 року ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» направило відповідачу досудову вимогу про сплату боргу, однак остання виконана не була.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч.1 ст. 1046 ЦК України , за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України, Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Частиною 1 статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (частина 1 статті 510 ЦК України).
Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов'язанні.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України підставою заміни кредитора у зобов'язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною першою статті 513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Частиною другою статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні. За висновками Верховного Суду України, що викладені у постанові № 6-979цс15 від 23 вересня 2015 року, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.
Якщо боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні старому кредитору, внаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, правильним є стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Наведені висновки суду узгоджуються з правовою позицією, наведеною у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі за № 361/2105/16-ц та від 06 лютого 2018 року у справі за № 278/1679/13-ц, від 06 лютого 2019 року у справі за № 667/11010/14-ц.
Матеріали справи не містять доказів належного виконання кредитних зобов'язань відповідачем як на користь первісного кредитора, так і на користь позивача, а тому суд приходить висновку щодо належності позивача у справі та стягнення боргу саме на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», як нового кредитора.
Усупереч умовам кредитного договору відповідач свої зобов'язання не виконала. Після відступлення ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» права грошової вимоги до ОСОБА_1 , остання не здійснила жодного платежу для погашення заборгованості за договором.
ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» за кредитним договором №793355 від 08.01.2022 у сумі 51 900 грн 67 коп., яка складається з заборгованості за тілом кредиту у сумі 29 922 грн 34 коп., заборгованості за відсотками у сумі 21 978 грн 33 коп.
При цьому суд виходить з приписів ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України та враховує, що сторона відповідача не надала суду доказів повної чи часткової сплати заборгованості, не спростувала наданий позивачем розрахунок, на власний розсуд розпорядившись своїми процесуальними правами.
Таким чином, на підставі викладеного вище, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, та задоволення позову повністю.
Щодо доводів відповідача та її представника у судовому засіданні про безпідставність стягнення на користь позивача заборгованості за відсотками, оскільки розмір заявлених до стягнення відсотків становить майже суму заборгованості за тілом кредиту, та є завищеним, суд зазначає про таке.
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За положеннями статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Доводи сторони відповідача про те, що розмір відсотків за кредитом значно перевищує розмір заборгованості за тілом кредиту судом до уваги не приймаються, оскільки відсотки нараховано у відповідності до умов кредитного Договору та позов до суду подано після закінчення строку кредитування та позивачем не ставиться питання про дострокове стягнення заборгованості.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить з положень ч. 2 ст. 141 ЦПК України та вважає за необхідне стягнути з відповідача сплачений позивачем судовий збір у сумі 2 422 грн 40 коп.
Щодо стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на професійну правничу (правову) допомогу у сумі 6 000 грн, суд зазначає про таке.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (частини перша, друга статті 133 ЦПК України).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частинами четвертою та п'ятою статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).
Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, Верховним Судом у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 01 вересня 2021 року у справі № 178/1522/18 (провадження № 61-3157св21).
Указана судова практика є незмінною.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) зазначила, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Велика Палата Верховного Суду зауважила, що враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.
Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
З матеріалів справи судом встановлено, що інтереси позивача представляє АДВОКАТСЬКЕ БЮРО «АНАСТАСІЇ МІНЬКОВСЬКОЇ».
На підтвердження реальності вказаних витрат до матеріалів справи долучено Договір про надання правової допомоги №42649746 від 11.12.2023, детальний опис робіт наданих послуг), виконаних АДВОКАТСЬКИМ БЮРО «АНАСТАСІЇ МІНЬКОВСЬКОЇ», необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» щодо стягнення кредитної заборгованості на підставі договору про надання правової допомоги №42649746 від 11.12.2023, акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 27.06.2024, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, виписку з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо АДВОКАТСЬКОГО БЮРО «АНАСТАСІЇ МІНЬКОВСЬКОЇ» та Додаткову угоду №002720419707 від 27.06.2024 до Договору №42649746 про надання правової допомоги від 11.12.2023.
Вказані докази у сукупності доводять наявність та реальність витрат позивача на правову допомогу.
У судовому засіданні відповідач та її представник заперечували проти задоволення клопотання позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, посилаючись на їх завищений розмір та їх неспівмірність зі складністю справи.
З огляду на наявність заперечень сторони відповідача проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу, беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих адвокатом послуг, суд приходить до висновку, що клопотання позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню на суму 1 500 грн 00 коп.
Зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони, що узгоджується з правовими висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
Керуючись ст.4, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» (04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, код ЄДРПОУ 42649746) до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №793355 від 08.01.2022 у сумі 51 900 (п'ятдесят одна тисяча дев'ятсот) грн 67 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» витрати зі сплати судового збору у сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» витрати на прав ову допомогу у сумі 1 500 (одна тисяча п'ятсот) грн 00 коп.
Рішення суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів в порядку визначеному ст. 354-356 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст рішення складено 02.12.2024.
Суддя А.В. Ватажок-Сташинська