Справа № 712/13285/24
Провадження № 1-кс/712/5701/24
12 листопада 2024 року Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , з участю адвоката ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси скаргу адвоката ОСОБА_5 , яка діє в інтересах заявника ОСОБА_6 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження,
Адвокат ОСОБА_7 , яка діє в інтересах ОСОБА_8 , звернулась до суду із скаргою на постову слідчого про закриття кримінального провадження, посилаючись на те, що 30 вересня 2024 року слідчим відділення розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого відділу Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області ст. лейтенантом поліції ОСОБА_9 винесена постанова про закриття кримінального провадження № 12024250310002696 від 16 серпня 2024 року у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст.286 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Заявник вважає, вказану поставу протиправною, виходячи із наступного.
06 квітня 2024 року близько 19 год. 10 хв. на перехресті бульвару Шевченка та вулиці Іллєнка, що у м. Черкаси на пішохідному переході відбувся наїзд на пішохода - ОСОБА_10 маршрутним таксі «Атаман».
Внаслідок ДТП ОСОБА_10 отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я: травма грудної клітки з переломом другого ребра ліворуч.
Тяжкість тілесних ушкоджень підтверджується висновком спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи від 17.05.2024 № 02-01/412.
Слідчий закриваючи провадження у справі не здійснив всі слідчі дії для встановлення всіх обставин справи. А саме, ним були дослідженні дії пішохода ОСОБА_11 , проте зовсім не досліджені дії самого водія, а саме: не проведена циклограма, яка б встановила на який саме колір світлофора водій ТЗ перетинав перехрестя; з якою швидкістю рухався водій, наближаючись до пішохідного переходу; яку відстань після ДТП проїхав водій.
За таких обставин, заявник вважає, що постанова підлягає до скасування.
В судовому засіданні адвокат заявника скаргу підтримала та просила її скасувати.
Слідчий в судовому засіданні вимоги скарги не визнав.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини які регулюються нормами кримінально-процесуального законодавства.
В судовому засіданні встановлено, що в провадженні слідчого слідчого відділення розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого відділу Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області ст. лейтенанта поліції ОСОБА_9 перебувало кримінальнео провадження за № 12024250310002696 від 16 серпня 2024 року у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст.286 КК України.
30 вересня 2024 року вище значене кримінальне провадження було закрите на підставі ч.1 п.2 ст.284 КПК України.
З матеріалів скарги та кримінального провадження вбачається, що 06 квітня 2024 року близько 19 год. 10 хв. на перехресті бульвару Шевченка та вулиці Іллєнка, що у м. Черкаси на пішохідному переході відбувся наїзд на пішохода - ОСОБА_10 маршрутним таксі «Атаман».
Внаслідок ДТП ОСОБА_10 отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я: травма грудної клітки з переломом другого ребра ліворуч.
Тяжкість тілесних ушкоджень підтверджується висновком спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи від 17.05.2024 № 02-01/412.
На думку заявника, слідчий закриваючи провадження у справі не здійснив всі слідчі дії для встановлення всіх обставин справи. А саме, ним були дослідженні дії пішохода ОСОБА_11 , проте зовсім не досліджені дії самого водія, а саме: не проведена циклограма, яка б встановила на який саме колір світлофора водій ТЗ перетинав перехрестя; з якою швидкістю рухався водій, наближаючись до пішохідного переходу; яку відстань після ДТП проїхав водій.
Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно п.5 ч.1 ст.3 КПК України, досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Статтею 9 КПК України визначено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Статтею 303 ч.1 п.3 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Стаття 307 КПК України визначає, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Варто звернути увагу, що відповідно до п.2 ч.5 ст.110 КПК України, постанова слідчого складається у тому числі з мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК.
За змістом положень ст.ст. 283, 284 КПК України закінчення досудового розслідування це завершальний етап стадії досудового розслідування, у межах якого підбиваються підсумки роботи слідчого і прокурора щодо вирішення завдань кримінального провадження, аналізуються всі зібрані докази та приймається підсумкове рішення у справі на стадії досудового розслідування.
В даному випадку 30 вересня 2024 року слідчим СВ Черкаського РУП ГУ НП в Черкаській області винесено постанову про закриття кримінального провадження на підставі ч.1 п.2 ст.284 КПК України, яке було внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024250310002696 від 16 серпня 2024 року, у зв'язку із відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
ЄСПЛ щодо здійснення ефективного досудового розслідування кримінальних поводжень, у п. 259 рішення у справі «Карабет та інші проти України», зазначив, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки, як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту.
Відповідно до ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Згідно ст.84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Відповідно до ч.1 ст.93 КПК України, збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ч.2 ст.93 КПК України, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, у постанові про закриття кримінального провадження слідчий зобов'язаний обґрунтувати свої доводи доказами, які отримані безпосередньо під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні.
З частини 1 ст. 40 КПК України слідує, що слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій.
За змістом п.2 ч.5 ст. 110 КПК України мотивувальна частина постанови слідчого повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, оцінки доказів, які стосуються цього провадження, у сукупності, а формальне закриття кримінального провадження органом досудового розслідування лише з підстав закінчення строків, встановлених ст. 219 КПК України, за відсутності повного, неупередженого, ефективного досудового розслідування є неприпустимим.
Дослідивши матеріали кримінального провадження та зміст постанови слідчого від 30 вересня 2024 року слідчий суддя вважає її такою, що не повністю відповідає вимогам ст. 110 КПК України, оскільки не містить перелік всіх слідчих дій які були проведенні, та не проведено їх детального аналізу на встановлення обставин по справі. Також відсутні посилання на докази, які отримані під час досудового розслідування справи та не надана їм оцінка, яка послужила на прийняття рішення про закриття кримінального провадження в справі.
По справі слідчим не в повній мірі проведені всі слідчі дії направлені на встановлення всіх обставин справи. А саме, ним були дослідженні дії пішохода ОСОБА_11 , проте зовсім не досліджені дії самого водія, а саме: не проведена циклограма, яка б встановила на який саме колір світлофора водій ТЗ перетинав перехрестя; з якою швидкістю рухався водій, наближаючись до пішохідного переходу; яку відстань після ДТП проїхав водій.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку, що рішення слідчого про закриття провадження є передчасним, а досудове розслідування не є повним та всебічним, оскільки не в повному обсязі з'ясовані всі обставини справи, що мають значення для кримінального провадження, у зв'язку з чим доводи скарги щодо неповноти досудового розслідування та необґрунтованості постанови слідчого, підтверджуються матеріалами скарги та кримінального провадження.
Враховуючи важливість інституту закриття кримінального провадження для належної реалізації прав осіб, пов'язаних з вчиненням кримінального правопорушення, ухвали слідчих суддів, за результатами розгляду скарги на постанову про закриття кримінального провадження, мають містити відповіді на всі доводи скаржника, які зумовили звернення до слідчого судді.
Європейський суд з прав людини у рішенні «Бєлоусов проти України» зазначає: «Мінімальні стандарти ефективності, визначені практикою Суду, включають в себе вимоги, що розслідування має бути ретельним, незалежним, безстороннім та підконтрольним громадськості, а також, що компетентні органи влади повинні діяти зі зразковою ретельністю і оперативністю». («Алексахін проти України» п.55).
На підставі вище зазначеного, слідчий суддя приходить до висновку, що постанова слідчого від 30 вересня 2024 року про закриття кримінального провадження за № 12024250310002696 від 16 серпня 2024 року винесена передчасно та підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст.303-309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя -
Постанову слідчого СВ Черкаського РУП ГУ НП в Черкаській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_12 , від 30 вересня 2024 року про закриття кримінального провадження № 12024250310002696 від 15 серпня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.286 КК України - скасувати.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_13
Повний текст ухвали проголошено 15 листопада 2024 року о 16.30 год.