Справа № 712/13271/24
Провадження № 1-кс/712/5697/24
19 листопада 2024 року Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого про відмову у визнані потерпілим,
ОСОБА_4 звернулася до суду з скаргою на постанову слідчого про відмову у визнанні потерпілою, посилаючись на те, що 29 жовтня 2024 року звернулась до слідчого Черкаського РУП ГУ НП в Черкаській області із клопотанням в порядку ст.ст.55,220 КПК України, щодо визнання її потерпілою в кримінальному проваджені за № 12024250310002768 від 23 серпня 2024 року у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.358 КК України, яка була розглянута та постановою слідчого від 02 листопада 2024 року відмовлено у визнанні потерпілою.
Заявник вважає, що постанова слідчого не відповідає вимогам кримінально-процесуального законодавства, тому звернулась до суду за захистом своїх прав.
До судового засідання особа, яка подала скаргу направила заяву про розгляд скарги в її відсутність та просила скаргу задовольнити.
Прокурор та слідчий до судового засідання не з'явились, повідомлялись відповідно до вимог ст..135 КПК України, при цьому слідчим надано матеріали кримінального провадження.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали скарги та кримінального провадження, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини, які регулюються нормами кримінально-процесуального законодавства.
В судовому засіданні встановлено, що в провадженні слідчого відділу Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12024250310002768 від 23 серпня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.358КК України.
29 липня 2024 року ОСОБА_4 , було подано Заяву про вчинення кримінального правопорушення до Черкаського районного управління поліції.
13.09.2024 засобами електронної пошти ОСОБА_4 отримано постанову від 09.09.2024 за підписом слідчого СВ ЧРУП ГУНП в Черкаській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 , відповідно до якої останній відмовлено у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №12024250310002768 від 23.08.2024.
Не погодившись із вказаною постановою, 16.09.2024 адвокатом ОСОБА_6 було подано скаргу в інтересах ОСОБА_4 , про скасування постанови слідчого СВ ЧРУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_5 від 09.09.2024 про відмову у визнанні потерпілою у кримінальному провадженні, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024250310002768 від 23.08.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України, та зобов'язання вчинити певні дії.
24 жовтня 2024 року ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси скаргу задоволено частково та скасовано постанову СВ ЧРУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_5 від 09.09.2024 про відмову у задоволенні клопотання про визнання ОСОБА_4 потерпілою у кримінальному провадженні №12024250310002768.
29 жовтня 2024 року адвокатом ОСОБА_6 було додатково подано слідчому СВ ЧРУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_5 клопотання в порядку ст.ст.55,220 КПК України в інтересах ОСОБА_4 , про визнання останньої потерпілою у кримінальному провадженні №12024250310002768.
04 листопада 2024 року засобами електронної пошти ОСОБА_4 отримано постанову слідчого від 02.11.2024 за підписом слідчого СВ Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 , відповідно до якої ОСОБА_4 повторно відмовлено у визнанні потерпілою у кримінальному провадженні №12024250310002768 від 23.08.2024.
Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 9 КПК України визначено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Частиною 1 статті 55 КПК України, передбачено, що потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
За змістом п.2 ч.5 ст. 110 КПК України мотивувальна частина постанови слідчого повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;
Стаття 307 КПК України визначає, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Відповідно до ч.2 ст.8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини у рішенні «Бєлоусов проти України» зазначає: «Мінімальні стандарти ефективності, визначені практикою Суду, включають в себе вимоги, що розслідування має бути ретельним, незалежним, безстороннім та підконтрольним громадськості, а також, що компетентні органи влади повинні діяти зі зразковою ретельністю і оперативністю». («Алексахін проти України» п.55).
Дослідивши матеріали скарги та зміст постанови слідчого від 02 листопада 2024 року слідчий суддя вважає її такою, що не відповідає вимогам ст. 110 КПК України, оскільки не містить перелік всіх дій, які були проведені, та не проведено їх детального аналізу на встановлення обставин по справі. Також відсутні посилання на докази, які отримані під час досудового розслідування справи та не надана їм оцінка, яка визначена вимогами ст. 55 КПК України, яка послужила на прийняття рішення про відмову в задоволенні клопотання.
За таких обставин, слідчий суддя вважає за необхідне скаргу задовольнити частково, а саме скасувати постанову про відмову в задоволенні клопотання, а в решті скарги відмовити.
Керуючись ст.ст.303-309, 369, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -
Постанову про відмову у визнанні потерпілим від 02 листопада 2024 року, винесену слідчим СВ Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області лейтенантом поліції ОСОБА_7 - скасувати.
В решті скарги - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_8