ЄУ № 712/13681/24
Провадження № 3/712/4109/24
29 листопада 2024 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси у складі судді Проньки В.В., розглянувши матеріал, який надійшов з Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області (протокол про адміністративне правопорушення серія ВАВ № 024126 від 02.11.2024) про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Будище Черкаського району Черкаської області, громадянки України, яка працює бухгалтером, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
До Соснівського районного суду м. Черкаси надійшов протокол про адміністративне правопорушення ВАВ № 024126 від 02.11.2024, відповідно до якого 24.10.2024 приблизно о 10 год. 20 хв., ОСОБА_1 , 1991 року народження, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , перебуваючи за місцем свого проживання, ухилилася від виконання своїх батьківських обов'язків по догляду та вихованню за своїм малолітнім сином ОСОБА_2 , 2014 року народження, у зв'язку з чим останній, перебуваючи в Черкаській ЗОШ № 26, наніс тілесні ушкодження ОСОБА_3 , 2014 року народження.
Відповідно до ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
В судовому засіданні були присутні захисники адвокати Миненко О.В. та Прядка В.М., який пояснив, що його підзахисна ОСОБА_1 вину в інкримінованому адміністративному правопорушенні не визнала. Просив провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Надав письмові пояснення, в яких зазначив, що 24.10.2024 на перерві між уроками в Черкаській ЗОШ І-ІІІ ст. № 26 між учнями 5-В класу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 сталася конфліктна ситуація ініціатором якої була остання, що підтверджено всіма свідками в письмових поясненнях. Тілесне ушкодження у вигляді ушибу стінки живота, що завдане ОСОБА_3 сторона захисту не визнає, оскільки ОСОБА_2 дещо штовхнув дівчинку, але не цілеспрямовано бив, що також підтверджується письмовими поясненнями свідків. Матеріали справи не містять доказів того, що 24.10.2024 після сварки між малолітніми дітьми до навчального закладу викликалася бригада швидкої медичної допомоги, або хтось з учасників сварки звертався до шкільної медичної сестри зі скаргами на здоров'я. Судово-медичних даних, які б вказували на утворення тілесного ушкодження внаслідок удару саме ОСОБА_2 не має. Крім того, сторона захисту зазначає, що сварка між дітьми сталася на перерві, під час навчального процесу на території Черкаської ЗОШ І-ІІІ ст. № 26 ім. І.Ф. Момота. Саме педагогічні працівники, відповідно до Закону України «Про освіту», зобов'язані захищати здобувачів освіти під час освітнього процесу від будь-яких форм фізичного та психологічного насильства. На класного керівника чи на особу, яка його заміняє має покладатися обов'язок слідкувати та контролювати поведінку учнів класу, створювати безпечні умови освітнього процесу. Враховуючи викладене до матеріалів справи не додано належних та допустимих доказів ухилення ОСОБА_1 від виконання своїх батьківських обов'язків, а тому пред'явлене останній звинувачення є безпідставним.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення захисника ОСОБА_4 , суд приходить до наступного висновку.
Основним для вирішення справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення складу правопорушення. Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно із ст. 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
В протоколі про адміністративне правопорушення серія ВАВ № 024126 від 02.11.2024, зазначено, що 24.10.2024 приблизно о 10 год. 20 хв., ОСОБА_1 , 1991 року народження, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , перебуваючи за місцем свого проживання, ухилилася від виконання своїх батьківських обов'язків по догляду та вихованню за своїм малолітнім сином ОСОБА_2 , 2014 року народження, у зв'язку з чим останній, перебуваючи в Черкаській ЗОШ № 26, наніс тілесні ушкодження ОСОБА_3 , 2014 року народження.
ОСОБА_1 інкриміновано порушення ч.1 ст. 184 КУпАП відповідно до якої адміністративна відповідальність настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 184 КУпАП, полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, а саме ст. 150 Сімейного кодексу України, положенням якої передбачені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини.
Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, передбачає бездіяльність, внаслідок якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно та не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання, навчання неповнолітніх дітей: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду, ухилення від виховання дітей (у тому числі незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям), незабезпечення безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці, невжиття заходів щодо їх лікування, безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності, штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.
В той же час у підпункті 1 пункту 1, підпунктах 1, 5, 7 пункту 6 розділу IV Положення про організацію роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу в установах і закладах освіти, затвердженого наказом МОН України 26 грудня 2017 року № 1669, вказано, що: керівник закладу освіти (ректор, директор, завідувач) є відповідальним за створення безпечних умов освітнього процесу згідно із законодавством про охорону праці, цим Положенням. Вчитель, учитель, класовод, куратор групи, класний керівник, вихователь є відповідальним за збереження життя і здоров'я здобувачів освіти під час освітнього процесу; здійснюють контроль за виконанням здобувачами освіти правил (інструкцій) з безпеки; проводять профілактичну роботу серед здобувачів освіти щодо вимог особистої безпеки у побуті (дії у надзвичайних ситуаціях, дорожній рух, участь у масових заходах, перебування в громадських місцях, на об'єктах мережі торгівлі тощо).
Відповідно до ч.2 ст. 54 Закону України «Про освіту» педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники зобов'язані, зокрема, захищати здобувачів освіти під час освітнього процесу від будь-яких форм фізичного та психологічного насильства, приниження честі та гідності, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров'ю здобувача освіти, запобігати вживанню ними та іншими особами на території закладів освіти алкогольних напоїв, наркотичних засобів, іншим шкідливим звичкам.
З матеріалів справи вбачається, що син ОСОБА_1 ОСОБА_2 в момент конфлікту з однокласницею ОСОБА_3 перебував у навчальному закладі, а сам інцидент між дітьми стався на перерві у шкільному коридорі.
Суд зазначає, що під час перебування дітей у закладі освіти відповідальність за їх життя та здоров'я, за шкільну дисципліну, в тому числі серед учнів, протягом усього часу, коли останні перебувають у школі або навіть за її межами, але під опікою школи, покладається на керівника та інших працівників закладу освіти.
Отже, враховуючи викладене вище, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Згідно із ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до ст. 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Відповідно до статті 62 Конституції України, положення якої знайшли подальшу конкретизацію в національному законодавстві України, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Дотримання цих вимог є необхідним елементом процесуальної форми судового розгляду, забезпечує реалізацію закріплених у ст. 7 КПК таких засад кримінального провадження, як верховенство права, законність, презумпція невинуватості, забезпечення доведеності вини та право на захист.
Слід зауважити, що право на справедливий суд гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, прийнятою Радою Європи 04.11.1950, ратифікованою Україною 17.07.1997, відповідно до неї суд встановлює обґрунтованість будь-якого висунутого проти особи обвинувачення.
Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно із ч.1 п. 3 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) при наявності обставин, передбачених ст. 247 КУпАП, виносить постанову про закриття справи.
З огляду на вищевикладене, оцінюючи відповідно до ст. 252 КУпАП надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, беручи до уваги, що органом, яким складено протокол про адміністративне правопорушення, не доведено порушення ОСОБА_1 ч.1 ст. 184 КУпАП, суд приходить до висновку про недоведеність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП, а тому провадження у даній справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 247, 252, 283-285, 287 КУпАП, суд
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку iз відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Соснівський районний суд м. Черкаси шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку її оскарження.
Суддя: В.В. Пронька