Справа № 600/327/24-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Кушнір Віталіна Олександрівна
Суддя-доповідач - Боровицький О. А.
02 грудня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Боровицького О. А.
суддів: Курка О. П. Шидловського В.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 за весь час затримки їх виплати за період з серпня 2016 року по день фактичної виплати 13 жовтня 2023 року;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 за весь час затримки їх виплати за період з серпня 2016 року по день фактичної виплати 13 жовтня 2023 року.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2024 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ). Наказом заступника начальника управління - начальника відділу управління кадрового менеджменту Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30 листопада 2020 року №1159-ОС позивача звільнено з військової служби на підставі підпункту "а" пункту 2 часини п'ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу", а наказом від 11 грудня 2020 року №1209-ОС виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 11 грудня 2020 року.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 22.08.2023р. у справі №600/1160/23-а, зокрема, зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) провести перерахунок та виплату позивачу підйомної допомоги, виплаченої в 2016 році, грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у 2017 році та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з серпня 2016 року по лютий 2018 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.
На виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 22 серпня 2023 року у справі №600/1160/23-а відповідач здійснив виплату позивачу коштів у сумі 36755,78грн, які надійшли на картковий рахунок останнього 13 жовтня 2023 року. Нарахування та виплата позивачеві грошового забезпечення підтверджується також розрахунково-платіжною відомістю за видами оплат №359 за жовтень 2023 року.
Представник позивача - адвокат Каверін С.М. у запиті від 05.01.2023р. до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ), з-поміж іншого, просив нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми щомісячного грошового забезпечення, нарахованого та виплаченого на виконання рішення суду у справі №600/1160/23-а за період з серпня 2016 року по день фактичної виплати.
Відповідач листом від 12.01.2023р. №10/564-24-Вих повідомив, що рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 22.08.2023р. у справі №600/1160/23-а виконано своєчасно та у повному обсязі, у зв'язку з чим відсутні підстави для виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ "Про компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" (далі - Закон №2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 (далі - Порядок №159).
Відповідно до ст.1 Закону №2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Статтею 2 вказаного Закону визначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
Згідно зі ст.3 Закону №2050-ІІІ, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Відповідно до ст.4 Закону України №2050-ІІІ визначено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
З метою реалізації Закону №2050-ІІІ Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21.02.2001 року №159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, положення якого фактично відтворюють положення Закону №2050-ІІІ, конкретизують підстави та механізм виплати компенсації.
За наведеного правового регулювання та встановлених обставин справи, суд приходить висновку, що правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що виплата компенсації втрати частини доходів повинна здійснюватися у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості.
Так, у ст.3 Закону №2050-ІІІ та п.4 Порядку №159 є формулювання, що сума компенсації обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць. Це означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
З аналізу норм Закону №2050-ІІІ і Порядку №159 слідує, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов: 1) нарахування громадянину належних йому доходів, а саме заробітної плати (грошове забезпечення), пенсії, соціальних виплат, стипендії; 2) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата); 3) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); 4) затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців; 5) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги.
Водночас, як вже зазначено судом вище, основною умовою для виплати позивачеві компенсації, передбаченої ст.2 Закону №2050-ІІІ, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів і компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
З наведеного слідує, що коли суми нараховуються за рішенням суду, то підстава для виплати компенсації виникає у зв'язку із несвоєчасним виконанням рішення суду. Між тим, право на компенсацію особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Судом встановлено, що згідно довідки-розрахунку №20 від 11.01.2024р. на виконання рішення суду №600/1160/23-а з урахуванням проведеної індексації ОСОБА_1 нараховано щомісячну додаткову грошову винагороду в сумі 39 771, 70грн., підйомну допомогу - 2710,05грн, матеріальну допомогу на оздоровлення - 3177,60грн., всього до виплати - 45659,35грн.
13.10.2023р. на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 22.08.2023 у справі №600/1160/23-а, відповідачем виплачено ОСОБА_1 кошти у розмірі 36755,78грн (деталі операції: перераховано підйомної допомоги, матеріальної допомоги на оздоровлення на виконання рішення суду по справі №600/1160/23-а), що підтверджується випискою по картці рахунку АТ КБ ПРИВАТБАНК.
Разом з тим, судом встановлено, що як під час проведення цієї виплати, так і на адвокатський запит від 05.01.2024р., відповідач не нарахував та не виплатив позивачу компенсацію втрати частини доходу за несвоєчасно виплачене грошове забезпечення, зокрема щомісячної додаткової грошової винагороди.
Суд звертає увагу, що компенсація втрати частини доходу є спеціальним видом юридичної відповідальності, який застосовується до органу, що здійснює нарахування та виплату доходів, з метою захисту майнових інтересів громадян та є прямим правовим наслідком невиконання обов'язку щодо своєчасного нарахування та виплати особі відповідних доходів.
Оскільки факт несвоєчасної виплати суми грошового забезпечення, а саме щомісячної додаткової грошової винагороди (розмір якої змінився у зв'язку із проведенням індексації грошового забезпечення позивача за рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 05.12.2022 у справі №600/3226/22-а), із затримкою на один і більше календарних місяців з моменту виникнення права на її отримання встановлений рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 22.08.2023 у справі №600/1160/23-а, то позивач має право на отримання компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення.
З цих підстав суд відхиляє твердження відповідача про подвійне стягнення компенсації втрати частини доходів за один вид доходу, оскільки у справі №600/3226/22-а була проведена індексація грошового забезпечення, а у справі №600/1160/23-а у зв'язку із проведеною індексацією грошового забезпечення перераховано розмір щомісячної додаткової грошової винагороди, тобто це різні суми доходу.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, яка була йому нарахована та виплачена на підставі рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 22.08.2023 у справі №600/1160/23-а, є протиправною.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Боровицький О. А.
Судді Курко О. П. Шидловський В.Б.