Головуючий І інстанції: В.О. Павлічек
02 грудня 2024 р. Справа № 480/12135/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Ральченка І.М.,
Суддів: Катунова В.В. , Подобайло З.Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18.07.2024, по справі № 480/12135/23
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради , Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просив:
- визнати протиправним і скасувати рішення Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради, оформлене повідомленням про надання субсидії № 517317 від 01.08.2022 про не призначення субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг з 01.05.2022;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити ОСОБА_1 субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг з 01.05.2022 та здійснити перерахунок такої субсидії, виплативши позивачу утворену заборгованість з 01.05.2022.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 18.07.2024 позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні житлової субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг на наступний термін з 01.05.2022.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити ОСОБА_1 субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг з 01.05.2022 та виплатити утворену заборгованість з 01.05.2022.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Позивач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, а саме:
- визнати протиправними дії Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні житлової субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг на наступний термін з 01.05.2022;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні житлової субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг на наступний термін з 01.12.2022;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області відновити призначення ОСОБА_1 субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг з 01.05.2022 відповідно з повідомленням № 517317 від 23.03.2016 Департамента соціального захисту населення Сумської міської ради та виплатити утворену заборгованість з 01.05.2022 в розмірі 23875,8 грн. за субсидію;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за нанесені моральні, душевні та тілесні і матеріальні шкоди, отримані від падіння з тролейбуса № 5 21.02.2023 у розмірі 2000 грн.;
- зобов'язати Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за нанесені моральні, душевні та тілесні і матеріальні шкоди, отримані від падіння з тролейбуса № 5 21.02.2023 у розмірі 2000 грн.;
- зобов'язати Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за нанесені моральні, душевні, тілесні, матеріальні та постійні часові затрати та інші витрати, зв'язані зі зміною стилю життя без субсидії за час з 01.05.2022 в розмірі 80000 грн.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник звертав увагу, що частина суттєвих обставин залишилась поза увагою суду, оскільки не була доведена представником позивача до відома суду, та не знайшла свого відображення у судовому рішенні. Зокрема, апелянт посилався на протидію з боку відповідачів у питанні дослідження умов припинення призначення йому житлової субсидії, зазначав про отриману ним травму, та наголошував на тому, що такі обставини призвели до моральних, душевних, тілесних, матеріальних затрат, які мають бути компенсовані відповідачами.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
На підставі положень ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судовим розглядом, згідно з повідомленням № 517317 від 23.03.2016 позивачу призначено субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг.
30.09.2022 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою, в якій просив підтвердити надання житлової субсидії на оплату житлово-комунальних послуг на зимовий період з жовтня 2022 по квітень 2023.
19.04.2023 позивач повторно звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою, в якій просив відновити права та виплатити належну йому субсидію.
Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області листом № 1800-0202-8/22151 від 24.05.2023 повідомило позивача, що органами соціального захисту населення передана справа позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області як отримувача субсидії, але в ній відсутня будь-яка інформація про призначення (не призначення) житлової субсидії на оплату житлово-комунальних послуг, а тому відповідач звернувся до Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради для з'ясування причин не призначення субсидії. Також позивачу запропоновано звернутися до сервісного центру Пенсійного фонду України із заявою про призначення та надання житлової субсидії.
06.06.2023 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою щодо відновлення виплати належної субсидії.
Також позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області 15.06.2023 із заявою, в якій просив або виплатити заборгованість з належної йому субсидії, або надати рішення про відмову у призначенні такої субсидії.
Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області листом № 25235-26042/Л-03/8-2800/23 від 30.06.2023 повідомило, що згідно електронної особової справи структурним підрозділом з питань соціального захисту населення позивачу була призначена житлова субсидія по 30.04.2022. Також зазначено, що позивач не звертався за призначенням субсидії станом на 30.11.2022, а тому рекомендовано подати таке звернення.
Крім того, листом № 1800-0202-8/31897 від 18.07.2023 Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повідомило, що останнім було отримало лист Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради від 24.05.2023 № 12.01-30/1764/07, згідно якого у зв'язку із наявною заборгованістю з оплати житло-комунальних послуг, з 01.05.2022 позивачу було відмовлено у призначенні субсидії.
04.08.2023 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою, в якій просив надати рішення про відмову у призначенні (припинення) житлової субсидії.
На вказану заяву Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області надало відповідь № 1800-0202-8/36316 від 17.08.2023, до якої було додано повідомлення Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради № 517317 від 01.08.2022, згідно якого позивачу не було призначено житловому субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг з 01.05.2022 у зв'язку із наявністю заборгованості з оплати ЖКП понад 40 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на день звернення за призначенням житлової субсидії.
Позивач, не погодившись із відмовою у призначенні житлової субсидії, звернувся до суду із даним позовом.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з недоведення наявності підстав для припинення призначення позивачу житлової субсидії.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.
Умови призначення та порядок надання громадянам різних видів житлових субсидій визначає Положення про порядок призначення житлових субсидій, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 № 848.
Житлові субсидії призначаються з місяця подання заяви, декларації та відповідного пакету документів і розраховується на підставі середньомісячного доходу, зокрема, студента за визначений законодавством період (фактичні розміри стипендій та соціальних виплат: аліменти, які отримує студент, пенсії по втраті годувальника, допомога, як особі з інвалідністю та інші).
Підпунктом 5 п.14 Положення №848 визначено, що житлова субсидія не призначається (у тому числі на наступний період), якщо:
5) структурним підрозділом з питань соціального захисту населення отримано інформацію про наявність простроченої понад три місяці (на дату надання такої інформації) заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком, строк позовної давності якої не минув і загальна сума якої перевищує 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день звернення за призначенням житлової субсидії (крім заборгованості за послугу з постачання та розподілу природного газу, що нарахована виконавцем комунальної послуги з посиланням на рішення суду щодо норм споживання природного газу побутовими споживачами у разі відсутності лічильників газу та у зв'язку з приведенням об'ємів використаного природного газу побутовими споживачами до стандартних умов).
Відповідно до п. 78-83 Положення № 848 після закінчення строку отримання житлової субсидії структурні підрозділи з питань соціального захисту населення самостійно здійснюють призначення житлової субсидії на наступний період для домогосподарств, які отримували житлову субсидію у попередньому періоді, крім домогосподарств: у складі яких є особи, зазначені у підпункті 3 пункту 14 цього Положення (за винятком осіб, зазначених в абзацах шостому - одинадцятому підпункту 3 пункту 14 цього Положення); у складі яких є внутрішньо переміщені особи; у складі яких кількість фактично проживаючих зареєстрованих осіб менша, ніж кількість зареєстрованих осіб; які звертаються за призначенням житлової субсидії на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива; які орендують житлове приміщення для проживання і звертаються за житловою субсидією на оплату житлово-комунальних послуг.
Згідно з п. 79-81 Положення № 848 структурні підрозділи з питань соціального захисту населення без звернення громадян збирають необхідну інформацію у порядку, передбаченому цим Положенням, і протягом 10 днів після отримання зазначеної інформації приймають рішення про призначення, непризначення, відмову в призначенні житлової субсидії та інформують про прийняте рішення громадян у порядку, визначеному пунктами 61, 62 цього Положення.
Домогосподарствам, зазначеним у п. 78 цього Положення, призначення житлової субсидії на наступний строк здійснюється після подання нових заяви та декларації.
У разі отримання інформації про наявність заборгованості за житлово-комунальні послуги та/або внесків/платежів об'єднанню на оплату витрат на управління багатоквартирним будинком, що відповідає вимогам, визначеним у підп. 5 п. 14 цього Положення, житлова субсидія на наступний період не призначається, про що структурний підрозділ з питань соціального захисту населення інформує громадянина у порядку, визначеному п. 62 цього Положення, або відповідна інформація зазначається у платіжному документі.
Отже, уповноважений орган з питань соціального захисту населення може прийняти рішення про непризначення субсидії особі на наступний строк у разі надходження інформації про наявність у неї заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг. При цьому, сума такої заборгованості має перевищувати 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, наявність такої заборгованості має тривати понад три місяці (на дату надання такої інформації) та строк позовної давності такої заборгованості не минув.
Таким чином, передумовою прийняття такого рішення є дослідження органом з питань соціального захисту населення, отриманої відповідно до вимог Положення № 848 інформації та встановлення таких обставин у сукупності: наявність заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, розмір якої перевищує 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; термін існування такої заборгованості - понад три місяці (на дату надання такої інформації); строк позовної давності такої заборгованості не минув.
Так, підставою для відмови у призначенні житлової субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг позивачу на наступний період, зазначено наявність заборгованості з оплати ЖКП понад 40 НМД.
Втім, відповідачами не надано доказів існування інформації про наявність у позивача простроченої понад три місяці заборгованості розміром понад 40 НМДГ з оплати житлово-комунальних послуг.
При цьому, відповідачами також не надано відзивів на позов із викладенням своїх заперечень та доводів щодо позовних вимог.
На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачами не доведено правомірності дій щодо відмови у призначенні житлової субсидії з підстав наявності у позивача простроченої понад три місяці заборгованості розміром понад 40 НМДГ з оплати житлово-комунальних послуг.
Отже, враховуючи також відсутність у матеріалах справи рішення про відмову позивачу у призначенні субсидії, на підставі якого складено повідомлення № 517317 від 01.08.2022, суд, обираючи спосіб захисту порушеного права позивача дійшов висновку про необхідність визнання протиправними дій Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради щодо відмови у призначенні житлової субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг позивачу на наступний термін з 01.05.2022, та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити позивачу субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг з 01.05.2022 та виплатити утворену заборгованість з 01.05.2022.
У свою чергу, позивач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції в цілому, просив скасувати останнє у повному обсязі, у тому числі в частині задоволених позовних вимог.
При цьому, обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, зазначав, що частина суттєвих обставин залишилась поза увагою суду, оскільки не була доведена представником позивача до відома суду, та не знайшла свого відображення у судовому рішенні.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 КАС України позивач викладає у позовній заяві свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
В силу ч. 1 ст. 47 КАС України позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Верховний Суд у постанові від 09.07.2020 у справі № 922/404/19 сформулював висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних правовідносинах про те, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Отже, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Так, звертаючись до суду із даним позовом, ОСОБА_1 були заявлені наступні позовні вимоги:
- визнати протиправним і скасувати рішення Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради, оформлене повідомленням про надання субсидії № 517317 від 01.08.2022 про не призначення субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг з 01.05.2022;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити ОСОБА_1 субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг з 01.05.2022 та здійснити перерахунок такої субсидії, виплативши позивачу утворену заборгованість з 01.05.2022.
Із матеріалів справи встановлено, що фактично заявлені позивачем вимоги рішенням суду першої інстанції були задоволені, а отже в цій частині доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Разом з тим, в іншій частині апеляційна скарга містить вимоги, які були відсутні у позовній заяві, та викладені вже у апеляційній скарзі, а саме: щодо визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській щодо у призначенні житлової субсидії з 01.12.2022; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області та Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за нанесені моральні, душевні та тілесні і матеріальні шкоди, отримані від падіння з тролейбуса № 5 21.02.2023 у розмірі 2000 грн.; зобов'язання Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за нанесені моральні, душевні, тілесні, матеріальні та постійні часові затрати та інші витрати, зв'язані зі зміною стилю життя без субсидії за час з 01.05.2022 в розмірі 80000 грн., а також щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області виплатити утворену заборгованість з 01.05.2022 у конкретно визначеній сумі - 23875,8 грн.
Відповідно до ч. 5 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.
Так, предметом позову під час розгляду справи судом першої інстанції була лише правомірність рішення Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради щодо не призначення позивачу субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити призначення субсидії, провести її перерахунок із виплатою заборгованості з 01.05.2022.
Отже, зважаючи на викладене, колегія суддів доходить висновку про те, що у вказаній частині доводи та вимоги позивача, наведені у апеляційній скарзі, можуть бути підставами та вимогами окремого позову, однак не можуть бути предметом оцінки суду апеляційної інстанції під час перегляду в апеляційному порядку рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18.07.2024.
На підставі викладеного, колегія суддів не встановила порушення норм матеріального та процесуального права і не знайшла підстав для задоволення апеляційної скарги.
Положеннями ст. 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18.07.2024 по справі № 480/12135/23 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.М. Ральченко
Судді В.В. Катунов З.Г. Подобайло