2 грудня 2024 року місто Київ
справа№761/17579/22
провадження №22-ц/824/6944/2024
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М.,
сторони:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2
розглянув у порядку письмового провадження в місті Києві апеляційну скаргуОСОБА_2
на рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 25 вересня 2023 року, ухвалене у складі судді Мальцева Д.О.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-
Увересні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди та просив стягнути з відповідача на його користь завдану шкоду у розмірі 74 118, 36 грн., з яких 24 118, 36 грн. - майнова шкода та 50 000 грн. - моральна шкода; стягнути з відповідача на користь позивача 6 000 грн., витрачених на оплату проведення експертного будівельно-технічного дослідження.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є співвласниками квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
У грудні 2020 року та листопаді 2021 року, внаслідок проведення ремонтно-будівельних робіт з порушенням норм та правил, власником квартири АДРЕСА_2 ), ОСОБА_2 майну позивача було нанесено шкоду, а саме: пошкоджено міжповерхові перекриття, залита квартира, пошкоджені керамічна плитка та інші облаштування.
Згідно з актами комісії у складі інженера з ремонту та експлуатації житлового фонду ОСОБА_5 , старшого майстра технічної дільниці ОСОБА_6 , слюсаря-сантехніка ОСОБА_7 виявлені пошкодження в квартирі АДРЕСА_3 сталися внаслідок проведення ремон6тних робіт в квартирі АДРЕСА_4 , власником якої є відповідач.
Відповідно до висновку судового експерта № 03/22 від 24 лютого 2022 року за результатами проведення експертного будівельно-технічного дослідження, причиною виникнення патьоків на поверхні сталі та стін, суміжній з кухнею, біля каналізаційного стояка в антресолі ванної кімнати квартири АДРЕСА_5 , є залиття з вищерозташованих конструкцій або приміщень будинку. Причиною виникнення тріщин на стелі, в місцях спряження стін, стіни та стелі антресолі ванної кімнати в квартирі АДРЕСА_5 , може бути проведення ремонтно-будівельних робіт у квартирі АДРЕСА_4 . Вартість ремонтно-будівельних робіт, які необхідно виконати для усунення пошкоджень квартири АДРЕСА_5 складає 24118,36 грн.
На оплату проведення експертного будівельно-технічного дослідження за результатами якого складений висновок судового експерта № 03/22 від 24 лютого 2022 року позивачем витрачено 6000 грн.
Заподіяна матеріальна шкода на даний час відповідачем не відшкодована, у результаті чого позивач звернувся до суду з даним позовом.
Крім того, позивачу завдано моральної шкоди, яка пов'язана з розладом нормального життя, погіршенням стану здоров'я, нервовою напругою та переживаннями, пов'язаними з необхідністю проведення відновлювального ремонту квартири, витратою часу на проведення обстеження квартири для визначення розміру матеріального збитку, зверненням до суду за захистом порушених прав, неможливістю врегулювання питання мирним шляхом, повторності завдання шкоди за аналогічних обставин.
Позивач оцінив завдану йому моральну шкоду в сумі 50000 грн.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 25 вересня 2023 року частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду у розмірі 24 118,36 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 оплату за проведення експертного будівельно-технічного дослідження у розмірі 6 000 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 992,40 грн.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідачкаОСОБА_2 звернулась до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, без повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, просила скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 ..
В апеляційній скарзі, зокрема, ОСОБА_2 зазначає про те, що, в позовній заяві зазначено невірну адресу реєстрації місця проживання відповідача, у зв'язку з чим вона не отримувала жодних повідомлень, відповідно у порушення вимог ст.178 ЦПК України була позбавлена можливості надати суду відзив на позовну заяву, надати свої заперечення щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову.
В обґрунтування апеляційної скарги вказувала, що під час проведення підготовчих досліджень водопровідних труб в її квартирі у вересні 2020 року бригадою будівельників без узгодження з нею та позивачем було здійснено невеликий отвір діаметром близько 10 см по каналізації стояку, що призвело до пошкодження стелі антресолі над ванною кімнатою позивача. Дане пошкодження вона визнає та було запропоновано відремонтувати пошкодження, адже воно було мінімальне та могло бути усунуте в короткий термін, але позивач відмовився від усунення цього пошкодження будівельниками, які виконували ремонті роботи.
Також відповідачка неодноразово просила позивача демонтувати крани на трубах/стояках гарячої та холодної води, які були встановлені з порушенням законодавства. Неодноразово зверталась до ПП УЦУН з проханнями демонтувати вказані кран, але відповіді на її заяви не отримувала та крани є не демонтованими.
Зазначає, що у 2021 році сталося залиття квартир та винуватцем такої події був сусід з квартири АДРЕСА_6 . Позивачем було зауважено, що власник квартири АДРЕСА_6 відшкодував йому всю заподіяну матеріальну шкоду.
Вказує, що обстеження квартири позивача судовим експертом відбулось 21 січня 2022 року вже після залиття обох квартир власником квартири АДРЕСА_6 .Судовим експертом зазначено, що виникнення потьоків на стелі стін є причиною залиття вище розташованих конструкцій або приміщення будинку, що і сталось 6 липня 2021 року, коли її квартиру та позивача було залито власником квартири АДРЕСА_6 . Також у своєму висновку експерт зазначив, що йому не надано доступу до вище розташованої квартири АДРЕСА_4 для проведення огляду з метою встановлення причини залиття, але ані позивач ані судовий експерт не звертались до неї з проханням надати такий доступ. Наголошує на тому, що інженер з ремонту та експлуатації житлового фонду ПП УЦУН ОСОБА_5 мав регулярний доступ до її квартири, адже консультував її робітників щодо проведення ремонту в її квартирі та жодного разу не вбачав порушень правил проведення ремонтних робіт в квартирі.
Відповідач зазначає, що немає доказів того, що пошкодження керамічних плит сталось за її вини, оскільки вони могли утворитись за рахунок масштабного будівництва багатоповерхівки, яка розташована менше ніж в 50 метрах від їх будинку. Вказує, що є багато свідчень сусідів щодо утворення таких тріщин протягом останніх років.
Заперечуючи проти апеляційної скарги, позивач подав відзив, в якому посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 6 лютого 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 14 травня 2024 року в складі колегії суддів справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Справу розглянуто в порядку ст. 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи.
Згідно ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення в частині задоволених позовних вимог, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом установлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є співвласниками квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягами з ДРРП № 15785003, № 15784932 та № 15784983.
У грудні 2020 року та листопаді 2021 року, внаслідок проведення ремонтно-будівельних робіт з порушенням норм та правил, власником квартири АДРЕСА_2 ), ОСОБА_2 , що підтверджується витягом з ДРРП № 294513217, майну позивача було нанесено матеріальну шкоду, а саме: пошкодження міжповерхового перекриття, залиття квартири, пошкодження керамічної плітки та іншого облаштування.
На підставі заяв позивача до ПП «Український центр управління нерухомістю», яке на підставі укладеного з Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житловим фондом Шевченківського району м. Києва» здійснює утримання споруд та прибудинкової території будинку АДРЕСА_7 та 11.11.2021 року, комісією у складі: інженера з ремонту та експлуатації житлового фонду ОСОБА_5 , старшого майстра технічної дільниці ОСОБА_6 , слюсаря-сантехника ОСОБА_7 було проведено обстеження квартири АДРЕСА_5 .
Згідно з актами комісії, пошкодження квартири АДРЕСА_3 сталися внаслідок проведення ремонтних робіт в квартирі АДРЕСА_4 , власником якої є відповідач.
Відповідно до висновку судового експерту № 03/22 від 24.02.2022 року за результатами проведення експертного будівельно-технічного дослідження:
«Причиною виникнення патьоків на поверхні стелі та стін, суміжній з кухнею, біля каналізаційного стояка в антресолі ванної кімнати квартири АДРЕСА_5 є залиття з вище розташованих конструкцій або приміщень будинку.
Причиною виникнення тріщин керамічних плиток, тріщин на стелі в приміщенні кухні, тріщин на стелі, в місцях спряження стін, стіни та стелі антресолі ванної кімнати в квартирі АДРЕСА_5 , може бути проведення ремонтно-будівельних робіт у вище розташованій квартирі АДРЕСА_4 .
Вартість ремонтно-будівельних робі, які необхідно виконати для усунення пошкоджень квартири АДРЕСА_5 складає 24 118, 36 (двадцять чотири тисячі сто вісімнадцять гривень 36 коп).»
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог в частині відшкодування матеріальної шкоди, суд першої інстанції виходив із того, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом; невиконання цього обов'язку, якщо результатом такого невиконання є нанесення iкоди іншим особам, тягне за собою відшкодування власником збитків. При цьому, судом першої інстанції враховано, що законодавством не покладається на позивача обов'язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди, діє презумпція вини, тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. Завдавач шкоди своєї вини у заподіянні шкоди позивачеві не спростувала. За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача матеріальної шкоди. Оскільки вимога щодо стягнення витрат, пов'язаних з проведенням експертизи будівельно-технічного дослідження? у розмірі 6000 грн. є похідною від основної вимоги щодо стягнення майнової шкоди, така підлягає задоволенню.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив із недоведеності позивачем позовних вимог в цій частині. При цьому, суд першої інстанції зазначив, що сам лише факт порушення прав позивача не може слугувати виключною підставою для стягнення моральної шкоди, оскільки моральна шкода має бути обов'язково аргументована поза розумним сумнівом із зазначенням того, які конкретно дії (бездіяльність) спричинили моральні переживання та наскільки вони були інтенсивними, щоб сягнути рівня страждань.
Проте, з такими висновками повністю погодитись не можна, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Згідно ч. 1, 2 ст. 211 ЦПК України розгляд судом цивільної справи відбувається в судовому засіданні, про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Перелік справ, які може бути розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження, наведено у статті 274 ЦПК України.
Відповідно ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи, 2) що виникають з трудових відносин, 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.
Частиною 4 п.1 ст. 274 ЦПК України передбачено, що у порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя;
Для цілей цього Кодексу малозначними справами є, зокрема, справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - пункт 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України.
Питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі (ч. 1 ст. 277 ЦПК України).
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 14 жовтня 2022 року відкрито провадження у справі, де зазначено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу. Якщо суд в ухвалі про відкриття провадження у справі за результатами розгляду відповідного клопотання позивача вирішує розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, суд визначає строк відповідачу для подання заяви із запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, який не може бути меншим п'яти днів з дня вручення ухвали. Ухвала про відкриття провадження у справі постановляється з додержанням вимог частини п'ятої статті 128 цього Кодексу (ч.2,4, 5 ст. 187 ЦПК України).
Ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 272 цього Кодексу. Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів, крім випадків, якщо позов подано в електронній формі через електронний кабінет (ч.1, 2 ст. 190 ЦПК України).
У строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати: 1) суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; 2) позивачу, іншим відповідачам, а також третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи також у разі, якщо відзив подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його і не навела поважних причин невиконання такого обов'язку (ч.1,2 ст. 191 ЦПК України).
Порядок повідомлення учасників справи про розгляд справи встановлений статями 128 - 130 ЦПК України, про належне повідомлення особи про вчинення відповідної процесуальної дії може свідчити розписка. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду.
За правилом частин п'ятої, шостої статті 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Разом з тим, доказів отримання відповідачкою ОСОБА_2 копії ухвали про відкриття провадження у справі та копії позовної заяви з додатками до неї, матеріали справи не містять. Направлена копія ухвали про відкриття провадження у справі та копія позовної заяви на адресу місця проживання відповідача, повернуті до суду першої інстанції з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання», що не дає підстав вважати про те, що остання повідомлена про розгляд справи судом. Відповідно, сторона відповідача не мала можливості ознайомитися з доводами позовної заяви і надати суду свої заперечення проти цих доводів.
Порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою (пункт 3 частини третьої статті 376 ЦПК України).
Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також порушенням вимог статей 128, 130, 223 ЦПК України.
Відповідно до частин першої та другої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
У статті 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Крім того, у пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява № 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Неповідомлення судом учасника справи про розгляд справи є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, частиною першою якої передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
У рішеннях від 27 червня 2017 року у справі «Лазаренко та інші проти України» і від 3 жовтня 2017 року у справі «Віктор Назаренко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що національне законодавство містить спеціальні норми щодо забезпечення інформування сторін про ключові процесуальні дії і дотримання, таким чином, принципу рівності сторін, та зберігання відповідної інформації. Відповідні норми вимагають, щоб у випадку надсилання судових документів поштою вони надсилались рекомендованою кореспонденцією. Більше того, особа, яка вручає документ, має повернути до суду розписку про одержання, а національне законодавство чітко вимагає, щоб таку розписку було долучено до матеріалів справи.
З огляду на наведене, та зважаючи на те, що судом першої інстанції розглянуто справу без повідомлення відповідача про розгляд справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового судового рішення.
Вирішуючи справу по суті, колегія суддів виходить з наступного.
За змістом положень частини третьої статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.
Згідно із ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкоди, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
У частинах першій, другій статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому, такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов'язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.
Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку з порушенням.
Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, суд виходить із його ефективності (стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), це означає, що вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, також забезпечувати поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв'язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.
Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.
Даний висновок зроблено у постанові Верховного Суду від 13 листопада 2019 року у справі справи 757/31418/15-ц, яку суд вважає за необхідним застосувати при розгляді цієї справи.
Згідно вимог частини четвертої статі 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Установлено, що внаслідок проведення в квартирі АДРЕСА_8 , власником якого є ОСОБА_2 , ремонтних робіт, позивачеві заподіяно матеріальну шкоду, яка полягає у витратах, які має понести позивач для усунення пошкоджень у належній йому квартирі АДРЕСА_9 , співвласником якої є ОСОБА_1 , було виявлено в приміщенні санвузла пошкодження міжповерхового перекриття навколо каналізаційного стояка та сліди залиття до 0,05 кв.м., на стелі по штукатурному шару тріщина, у кухні на стіні по керамічній плитці наявна волосяна тріщина довжиною до 15 см, про що складено акт від 28 грудня 2020 року. 11 листопада 2021 року виявлено в антресолі навколо стояка холодного та гарячого водопостачання в міжповерховому перекритті наявний отвір діаметром о 10 см та сліди старого залиття до 0,5 м.кв.; у кухні загальною площею 18,4 м.кв на стіні по керамічній плитці спостерігаються дві волосяні тріщини довжиною до 1,8 м.п., що підтверджується актом.
Акти складені комісією з працівників житлово-комунальної організації, яка обслуговує будинок АДРЕСА_10 , які і підписали його.
В актах обстеження зазначено: виявлені при обстеженні пошкодження квартири; наслідки залиття та вказано,що зі слів власника квартири АДРЕСА_3 пошкодження утворилися під час проведення ремонтних робіт у квартирі АДРЕСА_4 .
В актах дійсно не міститься відомостей про огляд її квартири АДРЕСА_4 . Проте, відсутність таких відомостей в актах не є істотним порушенням, яке б могло свідчити про його недостовірність.
Отже, Акти від 28 грудня 2020 року та 11 листопада 2021 року складались викликаними позивачем працівниками житлово-комунальної організації одразу після появи пошкоджень, складений компетентною комісією, тому вважати, що він містить будь-яку неправильну чи неправдиву інформацію, підстави у суду відсутні.
При цьому, відповідач визнає, що отвір навколо каналізаційного стояка який зазначений в акті утворився з її вини.
Відповідно до висновку судового експерту № 03/22 від 24 лютого 2022 року за результатами проведення експертного будівельно-технічного дослідження: «Причиною виникнення патьоків на поверхні стелі та стін, суміжній з кухнею, біля каналізаційного стояка в антресолі ванної кімнати квартири АДРЕСА_5 є залиття з вище розташованих конструкцій або приміщень будинку. Причиною виникнення тріщин керамічних плиток, тріщин на стелі в приміщенні кухні, тріщин на стелі, в місцях спряження стін, стіни та стелі антресолі ванної кімнати в квартирі АДРЕСА_5 , може бути проведення ремонтно-будівельних робіт у вище розташованій квартирі АДРЕСА_4 даного будинку, виконання яких відображено в акті обстеження від 11 листопада 2021 року квартири АДРЕСА_5 .. Вартість ремонтно-будівельних робіт, які необхідно виконати для усунення пошкоджень оздоблювальних покриттів приміщень квартири АДРЕСА_5 складає 24 118, 36 грн.».
За приписами частини 2 статті 1166 ЦК України у справах щодо відшкодування шкоди, обов'язок доведення відсутності вини покладається на відповідача. У справі, що переглядається, відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування вини.
Належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності вини власника квартири АДРЕСА_8 у заподіянні шкоди позивачеві, відповідачкою ОСОБА_2 , у передбаченому ст.си.12, 81 ЦПК України порядку, суд не надано.
Посилання відповідачки ОСОБА_2 на факт залиття квартири позивача, який мав місце у липні 221 року з вини власника квартири АДРЕСА_6 , і відповідно відсутність її вини у заподіянні шкоди позивачеві, не може бути прийняті в якості підстав для відмови позивачеві у задоволенні позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди, оскільки уже 28 грудня 2020 року в квартирі АДРЕСА_3 , співвласником якої є ОСОБА_1 , було виявленов приміщенні санвузла пошкодження міжповерхового перекриття навколо каналізаційного стояка та сліди залиття до 0,05 кв.м., на стелі по штукатурному шару тріщина, у кухні на стіні по керамічній плитці наявна волосяна тріщина довжиною до 15 см
За таких обставин відсутні підстави вважати, що наявні в квартирі АДРЕСА_3 пошкодження були завдані внаслідок залиття, яке мало місце у липні 2021 року з вини власника квартири АДРЕСА_6 ОСОБА_8 .
Посилання ОСОБА_2 на те, що будівельні роботи в її квартирі розпочалися після 6 липня 2021 року, є безпідставними та спростовуються поясненнями самої відповідачки, яка в апеляційній скарзі зазначає про те, що під час проведення підготовчих досліджень водопровідних труб в квартирі АДРЕСА_4 (вересень 2020 року) бригадою будівельників без узгодження з відповідачем та позивачем, здійснено невеликий отвір діаметром близько 10 см по каналізаційному стояку, що дійсно призвело до пошкодження сталі в антресолі над ванною кімнатою позивача.
Сам по собі факт здійснення відповідачем спроби усунути пошкодження стелі антресолі ванної кімнати позивача не звільняє відповідачку ОСОБА_2 від відшкодування шкоди за рішенням суду.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що розмір матеріальної шкоди в сумі 24118,36 грн., а також 6000 грн. витрат, які поніс позивач, у зв'язку з необхідністю залучення судового експерта для складання висновку щодо розміру матеріального збитку, підлягають стягненню з відповідачки ОСОБА_2 .
Що стосується вимог позивача про відшкодування моральної шкоди, то в цій частині колегія суддів дійшла висновку про те, що позивачем в цій частині вимоги не доведені, відповідно вимоги про відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягають.
Отже, оскільки рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалено з порушенням норм процесуального права, які є обов'язковими для скасування рішення суду, підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
На підставі викладеного та керуючись ст. 268, 374, 375, 383, 384, 389 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 25 вересня 2023 року скасувати і ухвалити нове судове рішення наступного змісту.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в сумі 24118,36 грн., витрати на проведення експертного будівельно-технічного дослідження в сумі 6000 грн., судовий збір за подання позовної заяви в сумі 992,40 грн., а всього 31110,76 грн.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна
Судді: Л.Д. Поливач
А.М. Стрижеус