Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
02 грудня 2024 року Справа № 520/27730/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Полях Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 Збройних Сил України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся представник позивача з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним і скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_2 Збройних Сил України від 27.12.2022 року №298 в частині увільнення позивача від посади штаб-сержанта 3 категорії групи зв'язку та інформаційних систем військової частини НОМЕР_2 , ВОС-600723А і призначення на нижчу посаду - призначено на посаду стрільця стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 , ВОС-Ю0915А;
- зобов'язати командира військової частини НОМЕР_2 Збройних Сил України видати наказ про здійснення перерахунку позивачу грошового забезпечення за період з 27 грудня 2022 року до 31 січня 2023 року і здійснити виплату втрачених в результаті переведення на нижчу посаду коштів.
Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2024 було відкрито спрощене провадження у справі.
Через канцелярію Харківського окружного адміністративного суду надійшло клопотання відповідача, в якому він просив застосувати строки передбачені ч. 2 статті 122 КАС України та ст. 123 КАС України, оскільки позивачем пропущено строк звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою від 14.11.2024 позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху.
Надано позивачу термін - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду: заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для його поновлення; належним чином завірених доказів, які б підтверджували наявність непереборних та об'єктивних перешкод, труднощів, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання позову.
Роз'яснено позивачеві, що у разі не усунення у визначений судом термін недоліків, позов буде залишено без розгляду відповідно до приписів ч. 15 ст.171 КАС України.
Через канцелярію Харківського окружного адміністративного суду надійшла заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом, в якому позивач просив визнати поважними причини пропуску строку для звернення до суду за захистом прав та законних інтересів та поновити даний строк ОСОБА_1 .
В обґрунтування заяви зазначено, що відповідно наказу №98-РC від 27.01.2023 Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу), молодший сержант ОСОБА_1 штаб-сержант 3 категорії групи зв'язку та інформаційних систем військової частини НОМЕР_2 звільнений з займаної посади та зарахований у розпорядження командира військової частини НОМЕР_3 ЗСУ. 04.02.2024 позивач прибув у розташування в/ч НОМЕР_4 ЗСУ та продовжив службу до 07.06.2024 включно, згідно копії витягу з наказу №181 від 07.06.2024 року з в/ч НОМЕР_3 ЗСУ. Позивач зазначив, що почав приймати безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, у новій військовій частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_2 ), на посаді : командир відділення 4 відділення командно-штабних машин радіо взводу роти зв'язку командного пункту польового вузла зв'язку. В період проходження служби у в/ч НОМЕР_3 ( АДРЕСА_2 ), позивач не мав можливості звернутися до фахової правничої допомоги, так як, постійно знаходився у зоні активних бойових дій. Позивач посилається на те, що довготривала участь у бойових діях в зоні АТО/ООС та подальша добровільна мобілізація у лави ЗСУ, під час повномасштабного вторгнення рф в Україну та захист територіальної цілісності Батьківщини, негативно вплинуло на його стан здоров'я, що підтверджується наданими до матеріалів справи медичними документами. На той час, за станом здоров'я та постійної напруги на військовій служби у зоні активних бойових дій, не було можливості займатися оскарженням неправомірного наказу та отримання фахової правничої допомоги. В кінці 2023 року позивач був на лікуванні у військовому шпиталі, після пройшовши лікування був повернений на службу у в/ч НОМЕР_3 ЗСУ, та звільнений за станом здоров'я. Після отримання всіх необхідних документів з в/ч НОМЕР_4 ЗСУ, в липні 2024 року почав оформлювати документи в ІНФОРМАЦІЯ_1 . Процедура зайняла трохи більше місяцю часу, тільки після заповнення військового квитка необхідною інформацією та внесення позивача в електронний реєстр, посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач звернувся за правничою допомогою до адвоката, який надав консультацію з приводу переміщення позивача на іншу посаду не за своїм фахом у військовій частині НОМЕР_2 ЗСУ, без його згоди та складання відповідних рапортів. Адвокатом здійснено запит від 12.08.2024, на якій військовою частиною НОМЕР_2 ЗСУ було надано відповідь із витягом з наказу №298 від 27.12.2022 та копією наказу Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 27.01.2023 №98-PC. З наданих документів вбачається, що ОСОБА_1 було переміщено з посади штаб-сержанта 3 категорії групи зв'язку та інформаційних систем військової частини НОМЕР_2 , ВОС-600723А. З оскаржуваним наказом №298 від 27.12.2022 позивач не погодився. Крім того, позивач посилається на те, що він юридично не обізнаний, про порушення своїх прав не знав, доки не отримав консультацію юриста.
Дослідивши заяву позивача, наявні у матеріалах справи докази, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно зі ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно з ч.3 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто, за змістом зазначеної норми, законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Відповідно до ч.1 ст.118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Згідно з положеннями ч.1 ст.121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
З аналізу вищевикладеного вбачається, що КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску цього строку (поважність пропуску повинен доводити позивач).
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду із позовом, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Суд звертає увагу на те, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: 1) це обставина, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення відповідних процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися тільки такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами для своєчасного вчинення відповідних процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 28.02.2019р. у справі №826/17879/17.
Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Частина перша статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (надалі - Конвенція) передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Водночас суд бере до уваги, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ілхан проти Туреччини" (22277\93, 27.06.2000 §59) правило встановлення обмежень звернення до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
У рішенні в справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 Європейський суд з прав людини констатує, що право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Водночас, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Проявом цього права є забезпечення для кожної особи можливості звернутися до суду.
У рішеннях у справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13.01.2000 та у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28.10.1998 Європейський суд з прав людини зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод" та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Позивач у заяві про поновлення строку звернення до суду з позовом, зокрема зазначив, що не мав об'єктивної можливості звернутися до суду в установлений законом строк через особливі умови проходження військової служби, які вимагали постійної присутності у зоні бойових дій. Так, позивач протягом тривалого періоду брав участь у заходах, спрямованих на оборону України, виконуючи свої обов'язки. Ці обставини, як вказав позивач, не лише обмежували його доступ до фахової правової допомоги, а й суттєво впливали на стан його здоров'я, після тривалого перебування у зоні бойових дій позивач був змушений пройти лікування, що унеможливило його своєчасне звернення до суду.
Суд також бере до уваги, що принцип верховенства права, закріплений у ст. 6 КАС України, вимагає забезпечення ефективного доступу до правосуддя, особливо в умовах, коли особа об'єктивно не мала можливості своєчасно реалізувати своє право на судовий захист. Практика Європейського суду з прав людини неодноразово підкреслювала, що держава зобов'язана створювати умови для доступу до суду, зокрема в ситуаціях, коли наявні обставини не залежали від волі заявника.
З урахуванням наведених обставин, суд дійшов висновку, що причини пропуску строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, викладені позивачем у заяві є поважними, а тому наявні підстави для поновлення позивачу пропущеного строку звернення до суду з позовом.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
Згідно п.14, 15 ст. 171 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
На підставі викладеного та керуючись статтями 12, 122, 171, 241-243, 248, 256 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_2 Збройних Сил України про залишення адміністративного позову без розгляду - відмовити.
Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом - задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_2 Збройних Сил України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії.
Продовжити розгляд справи №520/27730/24.
Копії даної ухвали направити особам, які беруть участь у справі.
Сповістити осіб, які беруть участь у справі, що інформація по даній справі може бути отримана на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, а саме: http://adm.hr.court.gov.ua/sud2070/.
Роз'яснити учасникам справи процесуальні права і обов'язки, що передбачені статтями 44, 45, 47, 60, КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Полях Н.А.