02 грудня 2024 року Справа № 480/7557/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Бондаря С.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу №480/7557/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 , звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.06.2016 виходячи з 83% грошового забезпечення без застосування максимального обмеження розміру пенсії з 01.01.2018, з 01.01.2021, з 01.03.2022, 01.03.2023, з 01.03.2024 та щодо встановлення з 01.07.2021 доплату у розмірі 2000 грн;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Сумській області здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії з 01.06.2016 виходячи з 83% грошового забезпечення, без застосування максимального обмеження розміру пенсії з 01.06.2016, з 01.07.2021, з 01.03.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024 та встановити з 01.07.2021 щомісячну доплату у розмірі 2000 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що він перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Сумській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та, деяких інших осіб". Позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив перерахувати та виплатити пенсію з 01.06.2016 виходячи з 83% грошового забезпечення без обмеження пенсії максимальним розміром, а також здійснити нарахування та виплату з 01.07.2021 щомісячної доплати в сумі 2000 згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 №713 Проте, ГУ ПФУ в Сумській області листом від 20.08.2024 відмовило позивачу у задоволенні його вимог.
Позивач не погоджується з такою відмовою ГУ ПФУ в Сумській області, вважає її протиправною та такою, що порушує його права на належне пенсійне забезпечення, тому звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
ГУ ПФУ в Сумській області не надало відзиву на позов без поважних причин.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, дослідивши надані сторонами докази, встановив такі обставини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Сумській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та, деяких інших осіб".
ГУ ПФУ в Сумській області листом від 20.08.2024 повідомлено позивача, що відповідно до ст. 13, ч. 7 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" починаючи з 01.06.2016 розмір пенсії обчислено з грошового забезпечення у розмірі 70% відповідних сум, з урахуванням максимального розміру.
Також цим листом було відмовлено позивачу у встановленні з 01.07.2021 щомісячної доплати в сумі 2000 грн у зв'язку з тим, що після 01.03.2018 розмір пенсії переглядався, а сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахунку) перевищила 2000 грн.
Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ) визначено умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Частиною 3 ст. 43 Закону №2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частина 18 статті 43 Закону №2262-ХІІ встановлює, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Згідно з ч. 4 ст. 63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року №45 (далі - Порядок №45).
Пунктом 1 Порядку №45 передбачено, що перерахунок раніше призначених відповідно до Закону №2262-XII пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
14.07.2021 прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" (далі - Постанова №713).
Згідно з пунктом 1 Постанови №713, установлено з 1 липня 2021 року особам, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 року відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018 року, щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 1 березня 2018 року, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 1 березня 2018 року або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.
У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 1 березня 2018 р., щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Суд зазначає, що обставиною, яка виключає обов'язок пенсійного органу виплатити позивачу щомісячну доплату в розмірі 2000 грн, встановлену Постановою № 713, має бути факт підвищення грошового забезпечення за відповідною посадою, в наслідок якого (після проведення перерахунку) розмір пенсії позивача збільшиться на 2000 грн.
Відповідачем не надано доказів проведення такого перерахунку пенсії позивачу у період з 01.03.2018 по 01.07.2021.
При цьому, згідно з витягів з перерахунку пенсії від 01.03.2018, 01.07.2018, від 01.12.2018, 01.07.2019, 01.12.2019, 01.07.2020, 01.12.2020, 01.07.2021 розмір пенсії позивача був незмінним та становив 20404,58 грн, проте пенсійна виплата здійснювалася у сумі обмеженій максимальним розміром.
Тому позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000 грн з 01.07.2021 відповідно до Постанови № 713.
Проте, ГУ ПФУ листом від 20.08.2024 відмовило позивачу у нарахуванні та виплаті щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000 грн, передбаченої з Постановою №713.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Сумській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачу з 01.07.2021 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000 грн згідно із Постановою №713, та зобов'язати ГУ ПФУ в Сумській області нарахувати та виплатити позивачу з 01.07.2021 щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000 грн згідно із Постановою №713, з урахуванням раніше виплачених сум.
Щодо позовних вимог про обмеження пенсії під час здійснення її перерахунку з 01.06.2016, 01.01.2018, з 01.01.2021, з 01.03.2022, з 01.03.2023 та з 01.03.2024 максимальним розміром, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 5 ст. 43 Закону №2262-XIІ (в редакції, яка діяла з 01.01.2008 до 01.10.2011, враховуючи зміни, внесені згідно із Законом України від 28.12.2007 №107-VI) максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 вказана норма визнана неконституційною.
Проте з 01.10.2011 Законом України від 08.07.2011 №3668-VI (далі - Закон №3668-VI) частина 5 ст. 43 була викладена в новій редакції: "максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність".
Згодом Законом України від 24.12.2015 №911-VIII дана норма була доповнена текстом наступного змісту: "тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень».
Згідно змін, внесених Законом України від 12.04.2016 №1080-VІІІ дана частина стала вважатись частиною 7.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 вказана норма визнана неконституційною.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Тому, з 20.12.2016 частина сьома статті 43 Закону №2262-ХІІ, яка передбачала обмеження пенсії максимальним розміром 10 прожитковими мінімумами для непрацездатної особи, є нечинною та не підлягає застосуванню у спірних правовідносинах.
Внесені у подальшому Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 № 1774-VIII (набрав чинності 01.01.2017) зміни до частини сьомої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), яка визнана неконституційною і втратила чинність, самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Буквальне розуміння змін внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 дозволяє стверджувати, що у Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.
Отже, внесені Законом № 1774-VIII до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Таким чином, з 20.12.2016 стаття 43 Закону №2262-ХІІ не передбачає положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Вищезазначена правова позиція міститься також в постанові Верховного Суду від 24.09.2021 по справі № 370/2610/17 та постанові Верховного Суду від 10.09.2021 по справі № 300/633/19.
З копій витягів з перерахунку пенсії позивача вбачається, що ГУ ПФУ в Сумській області було проведено перерахунок пенсії позивачу з 01.06.2016, 01.01.2018, з 01.01.2021, з 01.03.2022, з 01.03.2023 та з 01.03.2024.
Втім, розмір пенсії позивачу був обмежений відповідачем десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Однак, як вже зазначалось вище, з 20.12.2016 стаття 43 Закону №2262-ХІІ, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів. Тобто спеціальним законом, на підставі якого призначено пенсію позивачу, та який підлягає застосування у цьому випадку, такого максимального розміру пенсії не визначено.
Відтак, обмежуючи пенсію позивачу максимальним розміром при здійсненні її перерахунку з 01.06.2016, 01.01.2018, з 01.01.2021, з 01.03.2022, з 01.03.2023 та з 01.03.2024 відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Такі дії відповідача не відповідають критеріям правомірності, визначеним ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в цій частині, а належним способом захисту прав позивача є визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Сумській області щодо обмеження максимальним розміром пенсії під час здійснення її перерахунку з 01.06.2016, 01.01.2018, з 01.01.2021, з 01.03.2022, з 01.03.2023 та з 01.03.2024 та зобов'язання ГУ ПФУ в Сумській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.06.2016, 01.01.2018, з 01.01.2021, з 01.03.2022, з 01.03.2023 та з 01.03.2024, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Щодо вимоги про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.06.2016 виходячи з 83% грошового забезпечення, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року №2262-XII (в редакції чинній до 01.10.2011) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт а статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року №3668-VI внесено зміни до частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-XII, яким встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Згодом Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року №1166-VII внесено зміни у частину другій статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", згідно яких цифри 80 замінено цифрами 70.
Внесені зміни до частини 2 статті 13 Закону №2262-XII щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років спочатку у розмірі 80 відсотків, а потім 70 відсотків грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії.
Отже при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
З матеріалів справи вбачається, що згідно з протоколом за пенсійною справою від 17.05.2010, позивачу з 28.04.2010 призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-XII із розрахунку 83% сум грошового забезпечення, а тому позовні вимоги про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії із врахуванням такого відсотку, підлягають задоволенню.
У зв'язку із задоволенням позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, відповідно до статті 139 КАС України, підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3633,60 грн, сплачених за чеками від 22.08.2024 та 06.09.2024.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 з 01.07.2021 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000 грн згідно із постановою Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 №713.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.н. НОМЕР_1 ) з 01.07.2021 щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000 грн згідно із постановою Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 №713, з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо обмеження максимальним розміром пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.н. НОМЕР_1 ) під час здійснення її перерахунку з 01.06.2016, 01.01.2018, з 01.01.2021, з 01.03.2022, з 01.03.2023 та з 01.03.2024.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.н. НОМЕР_1 ) з 01.06.2016, 01.01.2018, з 01.01.2021, з 01.03.2022, з 01.03.2023 та з 01.03.2024 виходячи з 83% сум грошового забезпечення, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.н. НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в сумі 3633,60 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, Сумська область, код ЄДРПОУ 21108013).
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.О. Бондар