Справа № 420/28274/24
02 грудня 2024 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Юхтенко Л.Р.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду заяву представника відповідача про залишення позову без розгляду у адміністративній справі за позовною заявою позовною заявою ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місце знаходження: АДРЕСА_2 ) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду 09 вересня 2024 року (документ сформований в системі 07.09.2024) надійшла позовна заява ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місце знаходження: АДРЕСА_2 ), в якій позивач просив:
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 , щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3 ) грошового забезпечення з 16.04.2022 року по 09.08.2024 року, грошової допомоги для оздоровлення за 2022,2023,2024 рік, грошової компенсації за невикористані дні щорічних основних відпусток за 2022 рік у розмірі 27 днів, за 2023 рік у розмірі 35 днів, за 2024 рік у розмірі 45 днів, одноразової грошової допомоги по звільненню відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 року № 460 у розмірі 4% місячного грошового забезпечення без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України про Державний бюджет на перше січня 2022 року, перше січня 2023 року, перше січня 2024 року відповідно.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3 ) з 16.04.2022 року по 31.12.2022 року включно, грошову допомогу на оздоровлення за 2022 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3 ) з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року включно, грошову допомогу на оздоровлення за 2023 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3 ) з 01.01.2024 року по 09.08.2024 року включно, грошову допомогу на оздоровлення за 2024 рік, грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022,2023,2024 роки, одноразову грошову допомоги по звільненню відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 року № 460 у розмірі 4% місячного грошового забезпечення з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01.01.2024 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3 ) компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-111 "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" за період з 16.04.2022 року по дату фактичної виплати грошового забезпечення із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.
Ухвалою суду від 24 вересня 2024 року після усунення недоліків у позовній заяві, позивачу поновлено строк звернення до суду та позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін у порядку ч. 5 ст. 262 КАС України.
До суду 01 листопада 2024 року від відповідача надійшла заява про залишення позову без розгляду, на обґрунтування якої представник відповідача зазначив, що ним виявлено, що позивачка раніше зверталася із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії. Ця справа № 420/5469/22 розглядалася в порядку адміністративного судочинства і стосувалася дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови Позивачці в перерахунку пенсії. В рішенні суду про часткове задоволення позову судом та сторонами доволі детально проаналізовано правову позицію Окружного адміністративного суду міста Києва, рішення якого від 12.12.2018 року в адміністративній справі № 826/3858/18 було залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019.
Тобто, на думку представника відповідача, про існування рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 Позивачка була обізнана іще в 2022 році.
Однак на виконання ухвали суду від 19.09.2024 у заяві про усунення недоліків Позивачка зазначає, що моментом, коли вона дізналася про порушення своїх прав, та звернулася до суду, є момент отримання розрахунку її грошового забезпечення, який був направлений Відповідачем у відповідь на адвокатський запит в інтересах Позивачки та отриманий Позивачкою 05.09.2024 року.
До суду 04 листопада 2024 року від позивача надійшли заперечення на заяву про залишення позову без розгляду, в якому позивач зазначив, що наведені у заяві відповідача доводи є безпідставними, оскільки апелювання відповідача до справи № 420/5469/22 жодним чином не пов'язує її справою 420/28274/24, по-перше, в них різні предмети спору, по-друге, право позивача на судовий захист не обмежується однією справою, якщо позивач дізнався про свої порушення прав сфері пенсійного забезпечення, та скористався правом на захист, саме способом судового провадження, це не може презуміювати що в цей момент він дізнався про абсолютно всі порушення з боку усіх державних інституцій в правовідносин з якими перебуває позивач.
Розглянувши подану заяву, дослідивши зміст позовних вимог, суд доходить висновку щодо відмови у їх задоволенні, з огляду на таке.
Відповідно ч.ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Щодо тверджень відповідача стосовно пропуску позивачем строку звернення до суду, суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції: «Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати.
Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
У заяві про поновлення строку звернення до суду позивач зазначила, що на момент звільнення позивача із лав Збройних Сил України, жодного повідомлення позивачу про виплату їй усіх належних сум з боку відповідача не надано. Жодних розрахункових документів, які б мали детальні розрахунки, картки особових рахунків, розрахунок індексації, чи взагалі хоч якісь документи де були б здійснено розрахунок виплаченого грошового забезпечення позивачу не надано. Підтвердження, що таких документів не надавалось, а позивач не ознайомлювався із розміром виплати усіх належних йому виплат, може бути отримано і від відповідача, шляхом витребування судом, матеріалів які б підтверджували ознайомлення позивача на день виключення із списків військової частини з розрахунком виплат які були виплачені йому під час проходження служби, та на момент звільнення. Тобто під час проходження військової служби позивачем, в нього не було можливості дізнатись яким чином розрахована та чи інша складова його грошового забезпечення.
Оскільки позивач не має економічної освіти, він не має спеціальних економічних знань, про те що відповідач міг виплатити не в повному обсязі, позивач дізнався лише 05.09.2024 року, коли позивач ознайомився з розміром грошового забезпечення, та способом його розрахунку та зрозумів, що його право на отримання повного розміру грошового забезпечення, порушено.
Ухвалою суду від 24 вересня 2024 року судом визнані причини пропуску строку звернення до суду як поважні.
Відповідно до ч. 4 ст. 123 КАС України, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Разом з цим суд зазначає, що відповідачем не надано суду докази на підтвердження передчасного висновку про визнання причин пропуску строку звернення до суду позивачем поважними, а саме: не надано докази вручення позивачу повідомлення про нараховані та виплачені суми грошового забезпечення за спірний період, що було визнано поважною причиною пропуску строку звернення до суду із цим позовом.
У свою чергу, посилання представника відповідача на те, що позивачу раніше було відомо про правову позицію Окружного адміністративного суду міста Києва, викладену у рішенні від 12.12.2018 року в адміністративній справі № 826/3858/18, в межах розгляду адміністративної справи № 420/5469/22, відхиляються судом, оскільки, аналіз ст. 233 КЗпП України доводить, що підставою для поновлення строку звернення до суду у цій категорії спору є доведення факту повідомлення робітника про нараховану та виплачену заробітну плату (грошове забезпечення).
З наведених підстав доводи відповідача щодо залишення позову без розгляду є безпідставними, а тому заява представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду не належить задоволенню.
Керуючись ст. ст. 122, 240, 241,243,256, 294 КАС України, суд
У задоволенні заяви представника відповідача про залишення позову без розгляду у адміністративній справі за позовною заявою позовною заявою ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місце знаходження: 65101, м. Одеса) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,- відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала окремо від судового рішення оскарженню не підлягає.
Суддя Л.Р.Юхтенко